Ситуація на Сході залишається складною. Окупаційні війська рф продовжують інтенсивні наступальні дії на Куп’янському, Лиманському, Сіверському та Бахмутському напрямках. Наразі на околицях Бахмута росіяни активно застосовують штурмові групи добровольців та морської піхоти.

Про це повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський.

Ситуація на фронті

Олександр Сирський зазначив, що останнім часом росіяни значно збільшили застосування броньованої техніки, дронів-камікадзе та продовжують вести інтенсивні артилерійські обстріли. 

На Сіверському напрямку окупанти намагаються розвинути наступ у районах Спірного та Білогорівки. Загарбники здійснюють підготовку штурмових підрозділів з-поміж повітряно-десантних частин для розвитку наступу в напрямку Соледара та Сіверська. 

На Бахмутському напрямку не припиняються інтенсивні наступальні дії. Ворог намагається захопити Богданівку, відновити втрачене положення в районах Кліщіївки, Курдюмівки та Андріївки. Командування рф застосовує штурмові групи “добровольчого корпусу”, які перемістили з південного напрямку. Також під Бахмутом залучений особовий склад морської піхоти каспійської флотилії. 

На Куп’янському напрямку противник намагається за будь-яку ціну захопити Синьківку та створити умови для блокування Куп’янська. Після зазнаних втрат окупанти проводять перегрупування своїх підрозділів. Загарбники продовжують нарощувати зусилля шляхом переміщення підрозділів з інших напрямків. Загальна кількість особового складу штурмових ворожих підрозділів складає більше 2-х тисяч. 

На Лиманському напрямку агресор відновив інтенсивні наступальні дії з метою витіснення ЗСУ з району Серебрянського лісництва та розширення Торського виступу. Також ворог не відмовляється від спроб захоплення Тернів та виходу до річки Чорний Жеребець.

Втрати рф на Сході

Генерал-полковник підкреслив, що на всіх напрямках наступу рф наші командири вживають необхідні заходи щодо посилення оборони та недопущення просування ворога.

Він додав, що в умовах ведення активних бойових дій пріоритетами ЗСУ залишаються збереження життя воїнів, ефективне застосування засобів вогневого ураження, постійне ведення розвідки та оперативне прийняття рішень. 

Читайте також:

• Експерт розповів про ключову ціль росіян на Донеччині
• Штурми з обох сторін: ЗСУ контратакують на околицях Бахмута
• “Кусаємось, не лише захищаємось”: ЗСУ повертають позиції під Бахмутом
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!