Ситуація на Сході залишається складною. Окупаційні війська рф продовжують інтенсивні наступальні дії на Куп’янському, Лиманському, Сіверському та Бахмутському напрямках. Наразі на околицях Бахмута росіяни активно застосовують штурмові групи добровольців та морської піхоти.

Про це повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський.

Ситуація на фронті

Олександр Сирський зазначив, що останнім часом росіяни значно збільшили застосування броньованої техніки, дронів-камікадзе та продовжують вести інтенсивні артилерійські обстріли. 

На Сіверському напрямку окупанти намагаються розвинути наступ у районах Спірного та Білогорівки. Загарбники здійснюють підготовку штурмових підрозділів з-поміж повітряно-десантних частин для розвитку наступу в напрямку Соледара та Сіверська. 

На Бахмутському напрямку не припиняються інтенсивні наступальні дії. Ворог намагається захопити Богданівку, відновити втрачене положення в районах Кліщіївки, Курдюмівки та Андріївки. Командування рф застосовує штурмові групи “добровольчого корпусу”, які перемістили з південного напрямку. Також під Бахмутом залучений особовий склад морської піхоти каспійської флотилії. 

На Куп’янському напрямку противник намагається за будь-яку ціну захопити Синьківку та створити умови для блокування Куп’янська. Після зазнаних втрат окупанти проводять перегрупування своїх підрозділів. Загарбники продовжують нарощувати зусилля шляхом переміщення підрозділів з інших напрямків. Загальна кількість особового складу штурмових ворожих підрозділів складає більше 2-х тисяч. 

На Лиманському напрямку агресор відновив інтенсивні наступальні дії з метою витіснення ЗСУ з району Серебрянського лісництва та розширення Торського виступу. Також ворог не відмовляється від спроб захоплення Тернів та виходу до річки Чорний Жеребець.

Втрати рф на Сході

Генерал-полковник підкреслив, що на всіх напрямках наступу рф наші командири вживають необхідні заходи щодо посилення оборони та недопущення просування ворога.

Він додав, що в умовах ведення активних бойових дій пріоритетами ЗСУ залишаються збереження життя воїнів, ефективне застосування засобів вогневого ураження, постійне ведення розвідки та оперативне прийняття рішень. 

Читайте також:

• Експерт розповів про ключову ціль росіян на Донеччині
• Штурми з обох сторін: ЗСУ контратакують на околицях Бахмута
• “Кусаємось, не лише захищаємось”: ЗСУ повертають позиції під Бахмутом
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!