Українські війська 7 жовтня продовжили наступ на Бахмутському напрямку. На окремих ділянках фронту в районі Бахмута ЗСУ вдалося просунутися на 100-300 метрів. Пропагандисти повідомляють про проблеми окупантів поблизу Кліщіївки.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Ситуація під Бахмутом

Американські аналітики, з посиланням на Генштаб України, оцінюють, що Сили оборони України просунулися на схід від Андріївки (8 км на південний захід від Бахмута), де досягли часткового успіху.

Начальник пресслужби Східного угруповання військ Ілля Євлаш заявив, що напередодні ЗСУ вдалося просунутися в різних напрямках в районі Бахмута на 100-300 метрів.

Російські блогери стверджували, що українські сили продовжували безрезультатні спроби прорвати оборону армії рф біля залізниці на схід від Андріївки та Кліщіївки (6 км на південний захід від Бахмута).

Атаки та проблеми рф біля Бахмута

Російські війська продовжували атаки під Бахмутом 7 жовтня, але не досягли жодних підтверджених територіальних здобутків. Пов’язаний з кремлем блогер заявив, що війська рф контратакували під Андріївкою.

Відомий пропагандист заявив, що російські сили, які діють на окремих ділянках фронту поблизу Кліщіївки, стикаються з труднощами через проблеми із засобами зв’язку, підкріпленнями та відсутність своєчасних доповідей про реальну ситуацію на полі бою.

Інший блогер стверджував, що російські підрозділи здатні тримати оборону, але «страждають», тому що їм доводиться складати паперові звіти про витрачені боєприпаси.

• Мірошников розповів, де під Бахмутом тривають найважчі бої
• Втрата Бахмута змусить росіян відступати в район Попасної
• Бахмутський напрямок залишається для рф пріоритетним
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили оборони України продовжують вести активні бої на Донеччині, утримуючи лінію оборони та контратакуючи противника. За даними аналітичного ресурсу DeepState, українські війська досягли локальних успіхів поблизу села Кучерів Яр, відтіснивши російські підрозділи назад.

Про це повідомили аналітики DeepState

Успіх ЗСУ на Добропільському напрямку

На мапі бойових дій DeepState зазначено, що українським захисникам вдалося звільнити частину територій на південь від Добропілля.

Попри успіхи українських сил, російська армія продовжує спроби наступу на сусідніх напрямках. DeepState повідомляє про незначне просування окупантів біля Гродівки та Володимирівки, де тривають запеклі бої.

Водночас, за даними Генштабу ЗСУ, на Лиманському напрямку російські війська протягом минулої доби здійснили дев’ять штурмових атак, намагаючись прорвати оборону Сил оборони України поблизу населених пунктів Надія, Новоселівка, Зарічне та Шандриголове.

На Слов’янському напрямку наші військові відбили 14 спроб просування ворога у районах Ямполя, Серебрянки, Сіверська та Виїмки.

На Краматорському напрямку активних наступальних дій з боку противника зафіксовано не було.

Водночас на Костянтинівському напрямку російські сили здійснили 12 атак поблизу Щербинівки, Русиного Яру, Катеринівки та Софіївки, проте всі вони були безуспішними.

Найгарячішою залишається ситуація на Покровському напрямку, де оборонці України відбили 39 штурмів противника у районах Никанорівки, Мирнограда, Родинського, Лисівки, Звірового, Удачного, Молодецького, Новоукраїнки, Червоного Лиману, Новоекономічного, Котлиного, Новопавлівки та Дачного.

Читайте також:

• Росіяни дістались околиць Лимана — DeepState
• Бійці НГУ знищили бронетехніку рф на Покровському напрямку
• Спроба прориву в Часів Ярі: окупанти провели штурм на бронетехніці та мотоциклах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить оцифровані світлини бахмутських фотоательє, які працювали в місті протягом 1870-х-1920-х років. Ці фото зберігались у Бахмутському краєзнавчому музеї та були вивезені з міста після початку повномасштабного вторгення.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів бахмутський краєзнавець, директор музею Ігор Корнацький.

Презентація колекції з Бахмута у Львові

Днями у Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить історичні світлини, зроблені в бахмутських фотоательє в дореволюційний період. Серед них — портрети містян і селян, представників різних професій і суспільних станів, дорослих і дітей, родинні групові фото. Окрім цього, оцифровано видові фотографії різних куточків Бахмута та його історичних будівель, частина з яких знищена в роки Другої світової війни і сучасної російської агресії.

Оригінальні світлини були вивезені з Бахмута і знаходяться на збереженні. Для того, щоб зберегти колекцію, її вирішили оцифрувати. Це зробили в межах спільного проєкту Бахмутського краєзнавчого музею та львівського Центру міської історії. Мета проєкту полягає у збереженні спадщини тимчасово окупованих територій.

Наразі побачити оригінальну колекцію у відкритому доступі неможливо.

“У Львові ми презентували оцифровані копії у вигляді презентації. Оригінали зараз взагалі не виставляються, вони зберігаються у визначеному місці. Раніше на огляд були виставлені роздруковані збільшені копії, виставка була в Хмельницькому обласному художньому музеї”, — каже Ігор Корнацький.

Оцифровані копії є в безоплатному доступі в міському медіаархіві Центру міської історії. У пошуку потрібно вказати слово “Бахмут” і вам відкриються світлини з колекції.

Бахмутські фотоательє, історія

Перші фотоательє в Бахмуті з’явилися на початку 1870-х років. Відтоді фотографія стала важливим свідком міського життя та унікальним способом зберегти пам’ять про людей і події.

У колекції краєзнавчого музею збереглись роботи бахмутських фотографів і власників ательє — Розалії та Давида Мерейнес, Леона й Ісаака Гриліхесів, Герша-Лейби Бродського, Єфима Львова, Михайла Іцковича, Емануїла Білоцерковського, Лазаря Хадака.

Приватні фотоательє поступово принили свою роботу в радянський період. Більшість студій зачинились наприкінці 1920-х років.

Читайте також:

• Бахмутська цегла з літерою “П”: як з’явився завод Паланта
• “Не маса, а актив”: як донецькі ультраси прокладали шлях до українізації регіону
• Палац Культури у Часів Ярі: якою була історична споруда

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!