Управління фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації підбило підсумки виступів атлетів регіону на всеукраїнських і міжнародних змаганнях за жовтень. За результатами опитування, кращими спортсменами регіону стали Олександр Вересюк із Бахмута і Артем Гарбар із Дружківки.

У жовтні кращих атлетів та тренерів місяця визначили за двома категоріями: з олімпійських та неолімпійських видів спорту. Голосування відбулося серед експертної групи Управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації, а також серед уболівальників у соціальній мережі Facebook.

Вибір спортивної спільноти

У категорії “олімпійці” атлетом місяця став Артем Гарбар із Дружківки. 

Вихованець Школи вищої спортивної майстерності Донецької області переміг на рейтинговому турнірі з тхеквондо (ВТФ) класу G-1 “Dracula Open 2023” в Бухаресті. Він виграв три поєдинки у ваговій категорії до 87 кілограмів, виконавши норматив майстра спорту України міжнародного класу. Відповідно звання тренера місяця отримав наставник Артема — заслужений тренер України Юрій Бірюков.

Переможцем номінації “Кращий спортсмен” серед неолімпійців обрали заслуженого майстра спорту України з сумо Олександра Вересюка. На Чемпіонаті світу в Японії спортсмен виборов перше в історії українського сумо “золото” в абсолютній ваговій категорії, а також командне “срібло”. До слова, на ІІІ Всесвітніх іграх з єдиноборств бахмутянин став двічі срібним призером: у категорії +115 кілограмів та абсолютній ваговій категорії.

Кращим тренером серед неолімпійських видів спорту в жовтні став заслужений тренер України з сумо Олег Рева.

Зазначимо, що Артем Гарбар і Олександр Вересюк вже вдруге у 2023 році стали кращими атлетами Донеччини. Артем вигравав номінацію серед олімпійців у квітні, Олександр — серед неолімпійців у вересні.

Читайте також:

• «Мій головний старт»: сумоїстка з Бахмута розповіла про виступ на Всесвітніх іграх єдиноборств
• Важкоатлети з Бахмута стали переможцями Чемпіонату України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році у штаті Часовоярської міської військової адміністрації працювали двоє людей. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці МВА у 2025 році.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Часовоярська МВА: яку зарплату отримували у 2025 році

У відповідь на запит редакції Часовоярська міськрада повідомляє, що штатна чисельність працівників МВА складала чотири штатних одиниць. Фактично у складі МВА працювали двоє людей: начальник МВА і його заступник.

Зарплати працівників МВА складали:

• Сергій Чаус, начальник Часовоярської МВА, за 2025 рік отримав 1 495 600,40 гривень.
• Руслан Прийменко, заступник начальника Часовоярської МВА, за 2025 рік отримав 1 268 669,26 гривень.

Читайте також:

• Яку зарплату отримали директори бахмутських КП у 2025 році
• Коли посадовці мають подати декларації про майно та доходи у 2026 році
• Олександр Марченко подав декларацію за 2025 рік: що вказав

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навесні 2025 року було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, щоб знайти довгострокові рішення для забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади. У межах проєкту провели масштабне опитування громади, щоб дізнатися потреби самих бахмутян. Адже метою проєкту є не просто будівництво житла, а об’єднання людей.

Результатом проєкту стало дослідження та спільне бачення мешканців, яким має бути житловий квартал для бахмутян. Результати дослідження публікує міжнародний фонд “Відродження”.

“Спільне бачення нового дому”: результати дослідження

Опубліковано комплексне дослідження “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. У ньому зібране дослідження потреб бахмутян в евакуації та зібрані підходи до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. Передпроєктне дослідження реалізували в широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція Ro3kvit.

Дослідження базується на внутрішньому опитуванні ВПО Бахмутської громади, інтерв’ю, онлайн-воркшопі зі спільного формування бачення майбутнього житла, а також аналізі житлової політики та українських практик.

Розробником дослідження виступила урбаністична коаліція Ro3kvit. Фахівці розробили концепцію, методологію, провели дослідження, аналізували дані і підготували фінальний документ.

У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Що виявило дослідження

Ключова суть:

1. Житлова проблема є довгостроковою, а не тимчасовою. Більшість ВПО з Бахмута не розглядають швидке повернення як реалістичний сценарій.
2. Люди потребують постійного, а не тимчасового житла.
3. Важливе не лише саме помешкання, а й якість середовища: інфраструктура, школи, медицина, транспорт, робочі місця.
4. Переселенці хочуть бути залученими до планування майбутнього житла та розвитку спільнот.

Основні висновки проєкту “Спільне бачення нового дому”

1. ВПО не задовольняє модель короткострокового розселення (модульні містечка, гуртожитки).
2. Люди прагнуть повноцінного житла з правом власності або довгострокового користування.
3. Для багатьох важливо зберегти соціальні зв’язки з Бахмутською громадою.
4. Є високий рівень психологічної вразливості через втрату дому.
5. Вибір місця проживання залежить від: доступності роботи, освіти для дітей, медичних послуг, безпеки регіону.

Рекомендації дослідження

1. Розробляти системні програми постійного житла, а не тимчасові рішення.
2. Передбачати механізми співфінансування або доступної іпотеки.
3. Залучати ВПО до планування житлових проєктів.
4. Створювати житлові рішення разом із розвитком інфраструктури.
5. Підтримувати формування локальних спільнот переселенців.
6. Враховувати різні типи домогосподарств (сім’ї з дітьми, літні люди, люди з інвалідністю).
7. Інтегрувати психологічну та соціальну підтримку.

Головний меседж дослідження

Йдеться не просто про дах над головою. Мова про створення повноцінного, безпечного, сталого середовища для життя бахмутян, які втратили свої домівки, з урахуванням їхніх потреб, досвіду та бачення майбутнього.

Це дослідження є основою для формування реальної житлової політики щодо ВПО з Бахмута, орієнтованої на довгострокове відновлення життя, а не тимчасове вирішення проблеми.

Ознайомитись з повним текстом передпроєктного дослідження “Спільне бачення нового дому” можна за покликанням.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!