Війна залишає глибокий слід на долях найменших українців. Щоб захистити їхні права та надати необхідну підтримку, держава передбачила спеціальний статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. У 2026 році процедура його отримання зазнала суттєвих змін, ставши більш доступною та адаптованою до сучасних реалій.
Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всю актуальну інформацію про те, хто має право на цей статус, куди звертатися та які документи знадобляться для оформлення.
Статус дитини війни: як отримати
Процедура надання статусу “дитини війни” регулюється урядовою постановою №268. Восени минулого року, а саме 1 вересня 2025 року, Кабінет міністрів ухвалив низку важливих змін, які розширили перелік підстав для його отримання.
У 2026 році статус може отримати неповнолітня особа, яка зазнала:
- поранення, контузії або каліцтва;
- фізичного, сексуального чи психологічного насильства;
- викрадення, незаконного утримання або перебування в полоні;
- депортації чи примусового переміщення;
- залучення до військових формувань;
- загибелі або зникнення безвісти одного чи обох батьків;
- позбавлення батьківського піклування безпосередньо через воєнні дії чи збройні конфлікти.
Часто трапляється так, що дитина зазнала одразу кількох травматичних подій із цього переліку. У такому разі під час подання заяви необхідно визначити ту обставину, яка мала найбільший негативний вплив на її здоров’я та подальший розвиток.
Хто і де може оформити документи
Раніше процедура була суворо прив’язана до місця реєстрації: рішення ухвалювали виключно органи опіки за місцем проживання дитини. Тепер система стала гнучкішою. Оформити статус можна за місцем фактичного звернення чи виявлення дитини, звернувшись до місцевих органів влади та самоврядування.
Подати заяву до служби у справах дітей мають право:
- законний представник (батьки, усиновлювачі);
- сама дитина, якщо їй вже виповнилося 14 років;
- родичі: бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брати чи сестри, а також вітчим або мачуха;
- представник органу опіки та піклування (це стосується випадків, коли дитина переміщується без супроводу батьків чи законних представників).
Пакет документів: що потрібно зібрати
Базовий пакет включає заяву про надання статусу та згоду на обробку персональних даних. До них додаються копії наступних документів:
- свідоцтво про народження або інший документ, що посвідчує особу дитини;
- документ, що посвідчує особу заявника;
- підтвердження повноважень законного представника або родинних стосунків;
- довідка ВПО дитини (якщо така є);
- паспорт громадянина України (книжечка, ID-картка або е-паспорт у додатку);
- витяг з реєстру територіальної громади.
Якщо дитина постійно перебуває в інтернаті, лікарні чи іншому закладі, необхідний документ, що підтверджує цей факт.
Важливе нововведення 2026 року: перелік підтверджувальних документів значно розширено. Залежно від підстави, тепер можна (і потрібно) додавати медичні довідки, висновки експертиз, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), судові рішення, свідоцтва про смерть чи зникнення батьків, довідки від соціальних служб.
Терміни розгляду та цифровізація
На розгляд заяви та ухвалення рішення (про надання статусу або відмову) закон виділяє 30 календарних днів. Якщо ви отримали негативну відповідь, але не згодні з нею, рішення завжди можна оскаржити в судовому порядку.
Значно спрощує процес впровадження системи “Діти”. Завдяки їй подати заяву стало легше, а органи опіки тепер можуть автоматично отримувати необхідні відомості з інших державних реєстрів, що позбавляє заявників потреби збирати зайві паперові довідки.
Читайте також:
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
