Благодійна організація “Світло надії” розпочинає проєкт “Ніжна”, направлений на підтримку жінок-ВПО. Ініціатива передбачена для переселенок, які мешкають на Полтавщині і Харківщині. Жінки зможуть отримати кошти на відкриття чи продовження власної справи.
Про це повідомляє благодійна організація “Світло надії”.
Проєкт підтримки жінок-ВПО
Проєкт “Ніжна” передбачений для жінок і дівчат, які покинули дім через війну. Мета ініціативи — надати можливість переселенкам заснувати власну справу або відновити бізнес, який вели раніше.
Участь у проєкті можуть взяти переселенки, які наразі проживають у:
Полтавській громаді Полтавської області;
Кременчуцькій громаді Полтавської області;
Миргородській громаді Полтавської області;
Лубенській громаді Полтавської області;
Валківській громаді Харківської області.
Проєкт передбачає фінансову допомогу на реалізацію бізнес-ідей. Окрім цього, жінкам пропонують:
дводенне навчання з психологами для поліпшення психоемоційного стану;
онлайн-вебінар щодо побудови ефективної взаємодії з місцевою владою, адвокації інтересів ВПО;
дводенний тренінг щодо започаткування власної справи, написання бізнес-плану та розвитку бізнес-навичок;
конкурс бізнес-ідей з можливістю отримати фінансову підтримку і менторський супровід для успішного розвитку власної справи.
Як зареєструватися на проєкт фінансової підтримки жінок-ВПО
Щоб стати учасницею проєкту “Ніжна”, необхідно зареєструватися за наступними посиланнями:
Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 28 вересня і в ніч на 29 вересня під ударом українських захисників були радіолокаційна станція і склади боєприпасів. Ураження були в Мангуші і Качкарському.
Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 28 вересня і в ніч на 29 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.
У Мангуші уразили радіолокаційну станцію 39Н6 “Каста”. Вона призначена для контролю повітряного простору, визначення координат та розпізнавання повітряних цілей. Її окупанти використовують для потреб ППО.
А в селі Качкарське Новоазовської громади вдарили по складах боєприпасів.
Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.
29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру — одного з місць масового знищення євреїв під час Голокосту. Та пам’ять про загиблих важлива не лише для Києва, оскільки трагедія Голокосту торкнулася багатьох українських міст, зокрема й Бахмута, де нацисти також проводили масові страти цивільних.
Як берегти і шанувати пам’ять про минуле, зважаючи на окупацію і руйнування пам’ятних місць, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Фурман — генеральна директорка центру “Бабин Яр”.
Трагедія бахмутського “Бабиного Яру”
Сьогодні, 29 вересня, в Україні відзначають День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру Києва 29-30 вересня 1941 року став символом “Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення людей.
Місце, подібне київському Бабиному Яру, було і в Бахмуті. Воно має назву бахмутський “Бабин Яр” і розташоване на території заводу шампанських вин Artwinery.
Меморіал на території заводу шампанських вин / фото Вікіпедія
Цифра вбитих нацистами людей у Бахмуті вважається близько 3 тисяч загиблих. Відомо, що знищення людей проводилося німцями у різний спосіб — одних вбили, використовуючи газові камери, інших замуровували заживо в алебастрових штольнях. Зокрема, у камері № 46 заживо замурували людей.
Масове поховання жертв знайшли та задокументували вже після вигнання нацистів та деокупації Бахмута, у вересні 1943 року.
12 січня 1999 року міськрада Бахмута, єврейський благодійний фонд та завод Artwinery відкрили на місці трагедії меморіал “Стіна плачу”.
Як вшановувати і зберігати пам’ять, якщо меморіали зруйновані або окуповані
Сьогодні Бахмут окупований росією. Завод Artwinery, де був меморіал “Стіна плачу”, частково зруйнований і використовується окупантами у військових цілях.
Фізичного доступу до меморіалу в Бахмуті немає, але бахмутяни можуть вшанувати пам’ять жертв у інший спосіб. Це можна зробити, досліджуючи архіви, встановлюючи імена загиблих та розповідаючи їхні історії.
“Зрозуміло, що зараз шукається інший спосіб: не фізична присутність, відвідування, а та робота, яку ти можеш провести для самоосвіти онлайн. Зберігати ці дані правильно, показувати це, говорити, згадувати про це, мати свої певні дати, наприклад роковини, як правило, та інші події, коли ми можемо вшановувати пам’ять і розповсюджувати інформацію. Також можна проводити окремі дослідження щодо тих, хто був страчений. Тому що це ж не просто статистика — за кожним іменем стоїть історія, людська доля, яка була просто знищена через походження людини”, — каже генеральна директорка центру “Бабин Яр” Анна Фурман.
ВПО, які хочуть вшанувати пам’ять жертв Голокосту, можуть відвідувати пам’ятні місця у приймаючих громадах. Зі свого боку центр “Бабин Яр” приймає запити на екскурсії від переселенців і переселенок з інших регіонів.
“Ці люди (ред. ВПО) заслуговують великої підтримки, тому що вони не можуть повернутися додому. І наша спільна задача і місія — щоб вони могли відвідати, можливо, подібні місця в тому місці, де вони зараз перебувають. І, до речі, до нас у Бабин Яр часто приходять люди, які є внутрішньо переміщеними особами, із запитом на екскурсійні тури. Це для них можливість поспілкуватися між собою, щось згадати. І можливість дізнатися нове про місце, в яке вони приїхали”, — зазначила Анна Фурман.
Екскурсія в Бабиному Яру / фото центр “Бабин Яр”
У чому важливість пам’яток жертвам Голокосту
Документування і створення меморіальних просторів важливе для збереження історичної пам’яті у країні чи окремому регіоні. Разом з цим, за словами Анни Фурман, меморіальні комплекси не мають бути місцем страху. Навпаки, такі місця мають спонукати людей до рефлексії та віри в перемогу життя. Над цим системно працюють фахівці центру “Бабин Яр”.
“Це може бути простір, до якого людина приходить просто на прогулянку, просто подивитися на щось нове, як простір для дискусії, для розмови з собою або з тим, з ким ти приходиш в таке місце. Звісно, багато факторів залежить від безпекових заходів, погодних умов тощо, але ми знаємо, що як тільки настає гарна погода, то кількість відвідувачів завжди збільшується. Потрібно дбати, турбуватися про такі місця, створювати там окремі простори або локальні оздоблення і благоустрій для того, щоб люди могли почитати, наприклад. Ми бачимо, що багато людей люблять це робити, коли в нас хороша погода. І коли люди приходять, особливо коли вони ще там раніше не були, вони зазвичай можуть думати, що це місце трагедії, масового злочину, страт, і, напевно, що це страшно. Але ми хочемо, щоб люди виходили з таких місць з надією на те, що життя все одно перемагає і воно продовжується. Тому ці простори, напевно, не мають бути місцями страху, а місцями поваги до тих, хто там загинув”, — зауважила Анна Фурман.
За словами директорки центру “Бабин Яр”, війна в Україні змістила фокус людей на безпекові питання. Але разом з тим виникла тенденція більше цікавитися темою Голокосту, Другої світової війни і питаннями геноцидів. Людям більше це цікаво, оскільки вони проживають подібний досвід війни.
Саме тому в Україні важливо зберігати пам’ять про жертв Голокосту і розвивати меморіальні комплекси. Також зараз видається багато літератури на цю тему, робить багато досліджень, тому є багато можливостей і для дистанційного вивчення цієї теми.
Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 28 вересня і в ніч на 29 вересня під ударом українських захисників були радіолокаційна станція і склади […]
29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру — одного з місць масового знищення євреїв під час Голокосту. Та пам’ять про загиблих важлива не лише […]
На Донеччині триває евакуація з прифронтових територій. За словами представника гуманітарної місії “Проліска” Євгена Ткачева, темпи виїзду залишаються нестабільними, а на кількість бажаючих виїхати найсильніше […]
На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Лиманському напрямках, де кількість штурмів суттєво збільшилася. Водночас на Костянтинівському […]
На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. Окупанти показали, який вигляд мають будівлі на вулиці Патріса Лумумби. У кадр потрапили житлові багатоповерхівки та завод Artwinery. Редакція […]
