Життя після аварії: що відомо про бахмутську родину, яка потрапила в ДТП у Дніпрі

Валентина Твердохліб 11:15, 7 Квітня 2025
збили
Місце ДТП / фото відділ комунікації поліції Дніпропетровської області

17 березня у Дніпрі сталася ДТП з постраждалими. На пішохідному переході по вулиці Калинова авто збило вагітну бахмутянку Анастасію Становську та двох її синів. Постраждалі отримали травми різного ступеня тяжкості і були госпіталізовані.

У якому стані жінка і діти зараз, редакції Бахмут IN.UA розповів Максим Становський — чоловік Анастасії і батько дітей.

Дніпро, ДТП на Калиновій, стан постраждалих

У ДТП на вулиці Калинова постраждали троє людей — вагітна бахмутянка Анастасія Становська і двоє її дітей: 8-річний Степан та 6-річний Всеволод. Їх госпіталізували до лікарні. Вагітну жінку прооперували і провели кесарів розтин. Новонароджена дівчинка також постраждала, їй діагностували тяжку черепно-мозкову травму і перелом черепа.

збили
Авто, яке збило матір з дітьми / фото відділ комунікації поліції Дніпропетровської області

Наразі Анастасія Становська перебуває в лікарні. Її перевели з реанімації до відділення травматології.

“У п’ятницю дружина вперше змогла пройтись на милицях. Щонайменше два тижні вона має бути під наглядом після операції. Цього четверга ці два тижні спливають, і ми дуже сподіваємось, що до цього часу вона зможе самостійно пересуватись, принаймні на милицях, і нас випишуть з лікарні. Там вже буде інше питання куди йти далі, де проходити реабілітацію і як довго.

Тому що, окрім того, що в неї проблеми з опорно-руховим апаратом, в неї ще проявилась проблема з пошкодженням лицевого нерва. Моторика правої частини обличчя частково пригнічена: вона не може щільно закрити очі, якщо вона намагається посміхнутися, то посмішка несиметрична. Лікар сказав, що зараз щось сказати важко, щонайменше треба, щоб прийшов місяць, тому що це, скоріш за все, пов’язано з тріщиною в черепі. Тільки через місяць, коли ця травма загоїться, можна буде давати якісь прогнози”, — розповідає Максим Становський.

Щодо постраждалих дітей, то старший син — Степан — ще перебуває у лікарні. Він проходитиме реабілітацію щонайменше пів року. Молодший син — Всеволод — вже виписаний.

“Степан зараз з металоконструкцією у правій нозі, у нього пошкоджене стегно. На милицях ми вже можемо дійти самі по коридору до санвузла, але він ще не може ставати на пошкоджену ногу. Це ще буде щонайменше два місяці, поки кістка буде зростатися. Потім, як каже лікар, ми можемо її потроху навантажувати, але сама металоконструкція буде в нозі щонайменше пів року. У понеділок нас мають перевести до відділення реабілітації. Що саме там будуть робити, я ще не знаю, але вже з травматології нас будуть переводити. Щодо Всеволода, то він вже виписаний з лікарні, почуває себе добре. Зараз він у бабусі з дідусем”, — розповідає батько дітей.

Найважчий стан наразі у новонародженої дівчинки. Її стан важкий, але вже стабільний.

“Найменша, Агнешка, зараз у реанімації. Я намагаюся щовечора її відвідувати. Зараз її стан важкий, але вже стабільний, їй почали давати прикорм. Є певні позитивні зміни, але вона ще не дихає сама, вона під штучним диханням. Треба час і треба терпіння”, — каже Максим Становський.

Чи треба допомога родині

Завдяки допомозі небайдужих людей, родина зібрала необхідну суму для операції Анастасії і Степана. Очевидно, що для подальшої реабілітації будуть потрібні додаткові кошти, але поки що збір не відкривають, бо лікарі ще не дають точних прогнозів і планів лікування.

“Ті витрати, які були необхідні на операцію дружини по зрощуванню гомілкової кістки та для Степана, вже покриті. Що буде далі, я не знаю. Я дуже сподіваюся, що Агнешка видужає, це, мабуть, буде наше найбільше щастя. Я не знаю, як довго доведеться відновлювати її, але це, мабуть, буде найважче. Тому що, начебто, і з дружиною, і зі Степаном все зрозуміло. А ось політравма у маленької дитини… У зв’язку з переломом тім’яної кістки в неї ще має бути операція, але не знаю коли. Це, мабуть, буде найскладніше в лікуванні.

Тому поки що цільовий збір не оголошено. А за той збір, який був проведений, я хотів би подякувати людям. Відгукнулися дуже багато незнайомих людей і я дуже їм вдячний за це. Тому що якби не вони, я не знаю, де б ми збирали ці гроші на лікування”, — зазначає чоловік.

Чи вийшла на зв’язок родина винуватця ДТП?

Максим Становський розповідає, що з винуватцем ДТП він не спілкувався. Натомість із ним на зв’язок вийшла донька чоловіка. Вона надає родині моральну підтримку.

Винуватець ДТП перебуває під слідством / фото відділ комунікації поліції Дніпропетровської області

“З винуватцем ДТП я не контактував. Останнє, що я чув від слідчого, що він перебуває в ізоляторі. На зв’язок зі мною вийшла його донька. Вона висловила готовність допомагати і визнає провину батька, але в них не дуже гарне фінансове становище. Навіть коли йшлось про те, що Степану треба було ставити титанові стрижні, я озвучив суму, яка потребується, і вона погодилась це сплатити, але був потрібен час, щоб взяти кредит у банку. Оскільки нам допомагали волонтери і небайдужі люди, я сказав, що не потрібно влазити у борги. Наразі вона щодня цікавиться як іде одужання, молиться за нас, висловлює співчуття і турботу. Це по-людяному”, — каже Максим Становський.

Постраждалій родині розповіли в поліції, що є відеофіксація злочину і свідчення винуватця ДТП, який не заперечує свою провину. В подальшому слідчі мають опитати потерпілу Анастасію Становську. Слідство триває.

Примітка. “Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соціального житла в Україні катастрофічно бракує: чому громади не можуть його будувати

Валентина Твердохліб 18:00, 16 Листопада 2026
бахмута, соціальне житло
Житлова кімната у гуртожитку / фото Бахмутська міськрада

В Україні налічується 1 922 одиниці соціального житла, приблизно у чотирьох із п’яти громад такого житлового фонду немає. Масштабне опитування органів місцевого самоврядування виявило системні проблеми просторового планування, прогалини в законодавстві та нестачу фінансування і фахівців. Дослідники пояснили, що заважає громадам створювати соціальне житло та які зміни можуть виправити ситуацію.

Про це йдеться у дослідженні Housing Institute.

Скільки соціального житла є в Україні

Про стан соціального житла в українських громадах свідчать результати масштабного опитування органів місцевого самоврядування. Його спільно провели Інститут Житла (Housing Institute) та комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

За даними дослідження, соціальне житло в Україні може бути трьох основних типів квартири, кімнати в гуртожитках або окремі будинки.

В опитуванні взяли участь 1 006 сільських, селищних і міських громад. З’ясувалося, що всі ці громади разом мають лише 1 922 одиниці соціального житла.

Соціальний житловий фонд є приблизно лише в кожній п’ятій громаді. Водночас 94,6% опитаних громад повідомили, що на землях комунальної власності соціальне житло взагалі не було передбачене.

Результати дослідження / фото Housing Institute

Які проблеми виявили у просторовому плануванні

Однією з головних перешкод дослідники назвали відсутність актуальної містобудівної документації. Лише вісім громад розробили та затвердили комплексні плани просторового розвитку територій. Ще 51,5% громад не ухвалили рішення навіть про початок їх розроблення. У 40,1% таке рішення вже ухвалили, однак громади шукають кошти на підготовку документації.

Крім того, місцева влада майже не використовує механізми, які могли б зобов’язувати забудовників передбачати соціальне житло в нових проєктах. Зокрема:

  • лише дев’ять громад закріплюють у містобудівній документації вимогу до забудовників або операторів соціального житла виділяти частину площ під соціальне житло;
  • лише п’ять громад системно передбачають частку соціального житла в детальних планах територій для нової забудови;
  • близько 80% громад протягом багатьох років надавали землю під комерційну забудову, не передбачаючи в ній соціального житла.

Водночас 29,4% громад планують запровадити інклюзивне зонування. Цей механізм передбачає вимогу до забудовників виділяти частину площ під соціальне житло.

Чому в громадах не вистачає соціального житла

Дослідники виділили три основні групи причин: особливості ситуації в самих громадах, законодавчі прогалини та нестачу фінансування і фахівців.

Перша проблема — різний стан громад і відсутність необхідного планування. У тилових громадах роками не формували житловий фонд соціального призначення. На тимчасово окупованих територіях місцева влада не має фізичного доступу до майна та документів. У громадах поблизу зон бойових дій значну частину житлового фонду знищено, тому його потрібно планувати заново.

Ще одна перешкода — відсутність концепцій інтегрованого розвитку. Це базовий інструмент стратегічного та просторового аналізу, який допомагає оцінити потреби громади й урахувати їх під час планування територій. Без актуальної містобудівної документації громади не можуть повноцінно закладати гарантії появи соціального житла. Це також ускладнює реалізацію нової державної житлової політики на місцях.

Результати дослідження / фото Housing Institute

Друга проблема — прогалини в законодавстві. Чинне законодавство не містить визначень і механізмів для двох інструментів:

  • “містобудівна квота” — кількісний механізм, який не слід плутати з пайовим внеском;
  • “інклюзивне зонування” — просторовий інструмент, що передбачає окрему функціональну зону для соціального житла та відповідний код цільового призначення земельної ділянки.

Через відсутність таких норм громади, які намагаються домовитися із забудовниками про створення соціального житла, використовують меморандуми, інвестиційні договори або рішення місцевих рад. Однак ці домовленості мають слабку юридичну силу й не забезпечують належного захисту інтересів громад у суді.

Окреме питання — використання комунальної землі. Ділянки під соціальні проєкти часто отримують стандартний код цільового призначення “Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку”. За оцінкою авторів дослідження, це робить такі території вразливими до безконтрольної комерціалізації без формального порушення цільового призначення землі.

Третя проблема — нестача коштів і спеціалістів. Державну субвенцію на розроблення комплексних планів, яка діяла у 2021 році, нині не надають. Водночас в органах місцевого самоврядування бракує архітекторів-містобудівників і фахівців із просторового планування.

Що пропонують змінити для розвитку соціального житла

За результатами дослідження автори сформулювали чотири основні пропозиції для розв’язання проблеми соціального житла.

1. Закріпити інклюзивне зонування в законодавстві.

Для цього пропонують внести зміни до закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та державних будівельних норм. Зокрема, передбачити інклюзивне зонування як обов’язковий елемент містобудівної документації та створити нову функціональну зону або підзону — “забудова соціального та доступного житла”.

Також фахівці пропонують оновити Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок і запровадити окремий код для таких об’єктів.

2. Затвердити єдину методику містобудівних квот.

Державна методика розрахунку квот соціального житла в межах зон інклюзивного зонування, на думку дослідників, допоможе громадам визначати відповідні вимоги без ризику їх подальшого скасування.

3. Обмежити комерційні функції в соціальних проєктах.

Автори дослідження пропонують встановити відповідний ліміт у державних будівельних нормах. Це має запобігти ситуації, коли комерційна забудова витісняє соціальні об’єкти.

Дотримання обмежень пропонують автоматично перевіряти під час експертизи проєктної документації та видачі дозвільних документів. Для цього планують використовувати Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.

4. Забезпечити громади фінансуванням і фахівцями.

Для цього пропонують розглянути можливість фінансування або співфінансування розроблення містобудівної документації, а також організувати підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни засудили 18-річного маріупольця до 8,5 років колонії

Семаковська Тетяна 17:00, 16 Листопада 2026
Затриманий юнак / фото росджерела

Російський окупаційний суд виніс вирок 18-річному жителю тимчасово окупованого Маріуполя Михайлу Гулому. Хлопця засудили до 8 років та 6 місяців позбавлення волі в колонії за звинуваченнями у “державній зраді та зберіганні вибухівки”.

Про це повідомляють в Маріупольскій міській раді.

У чому окупанти звинуватили юнака

За наявною інформацією, Михайло Гулий проживав у Маріуполі. Російські силовики затримали його ще в грудні минулого року, коли хлопцеві було 17 років.

За версією російської фсб, юнак нібито самостійно встановив зв’язок зі Службою безпеки України та запропонував допомогу в підготовці вибухів. Окрім цього, окупанти звинуватили маріупольця у передачі українській стороні інформації про місця розташування військових частин рф.

Міський голова та начальник Маріупольської міської військової адміністрації Вадим Бойченко наголосив, що подібні вироки є частиною цілеспрямованої політики терору проти жителів захопленого міста.

“Звинувачення у так званій ‘державній зраді’ стають системним інструментом залякування жителів тимчасово окупованого Маріуполя. Створюючи атмосферу страху, вони намагаються придушити будь-які прояви проукраїнської позиції. Особливо цинічно, коли під переслідування потрапляють діти та молодь“, — зазначив Вадим Бойченко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

бахмута
Важливо

Соціального житла в Україні катастрофічно бракує: чому громади не можуть його будувати

В Україні налічується 1 922 одиниці соціального житла, приблизно у чотирьох із п’яти громад такого житлового фонду немає. Масштабне опитування органів місцевого самоврядування виявило системні […]

Росіяни засудили 18-річного маріупольця до 8,5 років колонії

Російський окупаційний суд виніс вирок 18-річному жителю тимчасово окупованого Маріуполя Михайлу Гулому. Хлопця засудили до 8 років та 6 місяців позбавлення волі в колонії за […]

Техніка ЗСУ

Сили оборони уразили пункти управління окупантів на Донеччині

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 15 листопада і в ніч на 16 листопада під ударом українських захисників були пункти управління підрозділів армії […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

18 листопада 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

бахмут

Бахмут виділив 200 тисяч гривень на програму з утвердження української ідентичності, яка раніше не потребувала фінансування

У травні 2026 року Бахмутська МВА затвердила цільову соціальну програму з утвердження української національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади на 2026-2028 роки. Вона розрахована на […]