17 березня у Дніпрі сталася ДТП з постраждалими. На пішохідному переході по вулиці Калинова авто збило вагітну бахмутянку Анастасію Становську та двох її синів. Постраждалі отримали травми різного ступеня тяжкості і були госпіталізовані.

У якому стані жінка і діти зараз, редакції Бахмут IN.UA розповів Максим Становський — чоловік Анастасії і батько дітей.

Дніпро, ДТП на Калиновій, стан постраждалих

У ДТП на вулиці Калинова постраждали троє людей — вагітна бахмутянка Анастасія Становська і двоє її дітей: 8-річний Степан та 6-річний Всеволод. Їх госпіталізували до лікарні. Вагітну жінку прооперували і провели кесарів розтин. Новонароджена дівчинка також постраждала, їй діагностували тяжку черепно-мозкову травму і перелом черепа.

Наразі Анастасія Становська перебуває в лікарні. Її перевели з реанімації до відділення травматології.

“У п’ятницю дружина вперше змогла пройтись на милицях. Щонайменше два тижні вона має бути під наглядом після операції. Цього четверга ці два тижні спливають, і ми дуже сподіваємось, що до цього часу вона зможе самостійно пересуватись, принаймні на милицях, і нас випишуть з лікарні. Там вже буде інше питання куди йти далі, де проходити реабілітацію і як довго.

Тому що, окрім того, що в неї проблеми з опорно-руховим апаратом, в неї ще проявилась проблема з пошкодженням лицевого нерва. Моторика правої частини обличчя частково пригнічена: вона не може щільно закрити очі, якщо вона намагається посміхнутися, то посмішка несиметрична. Лікар сказав, що зараз щось сказати важко, щонайменше треба, щоб прийшов місяць, тому що це, скоріш за все, пов’язано з тріщиною в черепі. Тільки через місяць, коли ця травма загоїться, можна буде давати якісь прогнози”, — розповідає Максим Становський.

Щодо постраждалих дітей, то старший син — Степан — ще перебуває у лікарні. Він проходитиме реабілітацію щонайменше пів року. Молодший син — Всеволод — вже виписаний.

“Степан зараз з металоконструкцією у правій нозі, у нього пошкоджене стегно. На милицях ми вже можемо дійти самі по коридору до санвузла, але він ще не може ставати на пошкоджену ногу. Це ще буде щонайменше два місяці, поки кістка буде зростатися. Потім, як каже лікар, ми можемо її потроху навантажувати, але сама металоконструкція буде в нозі щонайменше пів року. У понеділок нас мають перевести до відділення реабілітації. Що саме там будуть робити, я ще не знаю, але вже з травматології нас будуть переводити. Щодо Всеволода, то він вже виписаний з лікарні, почуває себе добре. Зараз він у бабусі з дідусем”, — розповідає батько дітей.

Найважчий стан наразі у новонародженої дівчинки. Її стан важкий, але вже стабільний.

“Найменша, Агнешка, зараз у реанімації. Я намагаюся щовечора її відвідувати. Зараз її стан важкий, але вже стабільний, їй почали давати прикорм. Є певні позитивні зміни, але вона ще не дихає сама, вона під штучним диханням. Треба час і треба терпіння”, — каже Максим Становський.

Чи треба допомога родині

Завдяки допомозі небайдужих людей, родина зібрала необхідну суму для операції Анастасії і Степана. Очевидно, що для подальшої реабілітації будуть потрібні додаткові кошти, але поки що збір не відкривають, бо лікарі ще не дають точних прогнозів і планів лікування.

“Ті витрати, які були необхідні на операцію дружини по зрощуванню гомілкової кістки та для Степана, вже покриті. Що буде далі, я не знаю. Я дуже сподіваюся, що Агнешка видужає, це, мабуть, буде наше найбільше щастя. Я не знаю, як довго доведеться відновлювати її, але це, мабуть, буде найважче. Тому що, начебто, і з дружиною, і зі Степаном все зрозуміло. А ось політравма у маленької дитини… У зв’язку з переломом тім’яної кістки в неї ще має бути операція, але не знаю коли. Це, мабуть, буде найскладніше в лікуванні.

Тому поки що цільовий збір не оголошено. А за той збір, який був проведений, я хотів би подякувати людям. Відгукнулися дуже багато незнайомих людей і я дуже їм вдячний за це. Тому що якби не вони, я не знаю, де б ми збирали ці гроші на лікування”, — зазначає чоловік.

Чи вийшла на зв’язок родина винуватця ДТП?

Максим Становський розповідає, що з винуватцем ДТП він не спілкувався. Натомість із ним на зв’язок вийшла донька чоловіка. Вона надає родині моральну підтримку.

“З винуватцем ДТП я не контактував. Останнє, що я чув від слідчого, що він перебуває в ізоляторі. На зв’язок зі мною вийшла його донька. Вона висловила готовність допомагати і визнає провину батька, але в них не дуже гарне фінансове становище. Навіть коли йшлось про те, що Степану треба було ставити титанові стрижні, я озвучив суму, яка потребується, і вона погодилась це сплатити, але був потрібен час, щоб взяти кредит у банку. Оскільки нам допомагали волонтери і небайдужі люди, я сказав, що не потрібно влазити у борги. Наразі вона щодня цікавиться як іде одужання, молиться за нас, висловлює співчуття і турботу. Це по-людяному”, — каже Максим Становський.

Постраждалій родині розповіли в поліції, що є відеофіксація злочину і свідчення винуватця ДТП, який не заперечує свою провину. В подальшому слідчі мають опитати потерпілу Анастасію Становську. Слідство триває.

Примітка. “Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.

Читайте також:

• Водій, який збив вагітну бахмутянку з дітьми у Дніпрі, перебуває під вартою: нові деталі справи
• Безкоштовні операції у Львові для військових і цивільних: як записатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут. 24 лютого 2022 року. П’ята ранку. Місто ще спить, коли тишу розрізають тривожні новини. За мить життя перевернеться й більше ніколи не стане таким як раніше. Війна настає зненацька. Так було й цього разу. Поки люди в місті метушаться запасаючи продукти, воду, знімаючи готівку, кілька жінок мають інші турботи — вони шукають запаси їжі та ліків для притулку.

Місцевий притулок “Лада” був не просто місцем для тварин — це був острів турботи посеред непростого життя. Тут рятували покалічені долі, лікували страх, вірили, що кожен пес заслуговує на дім. Але війна прийшла без дозволу, і змусила зробити вибір, якого не мало б бути: рятувати життя, тікаючи.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Мариною Шажко, керівницею притулку “Лада”. Говорили про перші години війни, рішення про евакуацію після обстрілів, неймовірний порятунок 145 собак за один день і про те, як “Лада” живе сьогодні.

Примітка. Бахмутське товариству захисту тварин “Лада” — це громадська організація, яка утворилася у 2011 році в Бахмуті. Тут допомагали на волонтерських засадах безхатнім тваринам у власному реабілітаційному притулку, котрі постраждали  від жорстокого поводження власників чи бойових дій. 

Перший день війни: паніка й порожні полиці

Війна завжди розпочинається зненацька. За словами Марини Шашко, вона застала притулок та його команду близько п’ятої ранку.

“Перша думка — що робити? Не було часу на розгубленість. Ми одразу вирішили робити запаси їжі та ліків“, — згадує керівниця притулку.

Жінка пригадує, що в перші дні не було думок про евакуацію, головне було забезпечити тварин мінімальним запасом для їх виживання. Волонтерка почала розповсюджувати пости з проханням допомоги у соціальних мережах, а люди відгукувалися: хтось фінансово, а хтось продуктами чи навіть інформацією.

“Магазини тоді були порожні, усе змітали. Але знайомі телефонували, коли щось з’являлося на складах, щоб ми встигли викупити“, — каже Марина Шажко.

Життя в такому темпі продовжувалося до серпня, коли в притулок вперше прилетів артилерійський снаряд. Тоді трьом волонтеркам — Марині Шажко, Ользі Литовченко та Людмилі Булавченко — стало очевидно, що лишатися небезпечно. Але роздавати тварин по різних містах не хотіли, для команди було принциповим вивезти всіх разом. 

Волонтерка Ольга, яка перебралася із сім’єю до села Вільне Дніпропетровської області, звернулася до місцевої влади. Там запропонували територію, але оренда вартувала 15 тисяч гривень на місяць — занадто багато на той момент. Шукали інші варіанти.

“Ми зверталися до різних фондів і організацій, але всі варіанти мали свої “але”: без світла, без води, без приміщень або занадто далеко“, — каже керівниця “Лади”.

Тим часом по притулку прилетіло вдруге. Наприкінці серпня російська артилерія вбила собаку Ладу, названу на честь притулку, жінки зрозуміли, чекати більше не можна.

“Ми сприйняли це як знак, що чекати більше не можна. І погодилися на ті 15 тисяч. Жодна сума не більша за ціну їхніх життів“, — додає пані Марина.

Евакуація за один день: 145 собак під загрозою нових обстрілів

Повноцінна евакуація відбулася 28 вересня 2022 року — після довгої підготовки. До неї долучилися представники “Порятунок тварин Харків”, англійської організації Breaking The Chains, а також подружжя Зоя Шкурко й Дмитро Підтуркін із Києва.

“Це було 28 вересня. Фронт наближався, попередні дні були дуже гучні, а того дня — тиша. Ніби вищі сили допомагали нам“, — каже волонтерка Марина Шажко.

Вивозили у три черги — з 7:00 до 15:00. За один день вдалося перевезти всіх 145 собак. Евакуація була важкою, але дозволила зберегти життя усім собакам з притулку “Лада”.

“Після кожного приїзду транспорту з’являлися дрони, а за ними — прильоти. Ми розуміли, що часу на поступовість немає“, — згадує керівниця притулку.

Як тварини переживали поїздку

Готувати тварин до самої евакуації почали за три місяці, коли волонтерки почали давати всім підопічним заспокійливі препарати, щоб зменшити тривожність. У сам день виїзду більшість поводилися неспокійно: скавчали, дряпали бокси, тремтіли. Але під час завантаження деякі ніби розуміли, що відбувається.

“Вони мовчки сідали у клітки, ніби довіряючи нам“, — пригадує керівниця притулку.

Волонтерка зізнається, що це переїзд став одним із найважчих періодів у їхньому житті.

“Постійна напруга, страх за кожного хвостика, відповідальність за рішення… Ми не мали права на помилку“, — каже Марина Шажко.

Попри стрес, команду тримала взаємна підтримка, а також перші ознаки того, що тварини на новому місці почали заспокоюватися:

“Коли вони почали їсти, спати, довіряти — тоді прийшло відчуття, що ми вистояли“, — ділиться керівниця бахмутського притулку.

З того часу притулок “Лада” поступово став одним із хабів на Дніпропетровщині, куди евакуюють тварин із зони бойових дій на Донеччині. Так тут опинився й пес на ім’я Граф, який потрапив у притулок “Лада” вже після початку війни. Він родом із Максимільянівки — невеликого села в Покровському районі. Його власники виїхали, залишивши на короткому ланцюгу під обстрілами. Від постійних вибухів Граф втратив зір.

“Сусіди підгодовували, але розуміли, що він загине. Коли приїхала команда порятунку, попросили забрати його“, — кажуть у притулку.

Спершу пес опинився у Харкові, потім — у “Ладі”. Тут його лікували, адаптували. Після довгої боротьби він вистояв і навіть отримав подарунок, повноцінний вольєр від благодійниці зі США, яка прочитала його історію та вирішила підтримати вихованця притулку.

Щоденна робота: понад дві сотні тварин і нестача коштів

Життя притулку сьогодні залишається складним. Жінки змушені сплачувати оренду, шукати гроші на корм та ліки, все це існує завдяки донатам небайдужих людей. Зараз тут проживає понад дві сотні собак, всі вони мають власну непросту історію.

“Головна складність — фінансова. Витрати великі, а допомоги часто не вистачає навіть на базові потреби“, — каже керівниця “Лади”

Друга проблема — медична. У притулку багато літніх і хронічно хворих тварин, які потребують медикаментів. До цього додається постійна емоційна втома. Попри це команда працює щодня:

“Ми навчилися жити в режимі марафону: день за днем, просто роблячи все, що можемо“, — зазначає Марина Шажко.

Підтримують притулок переважно такі ж волонтери та благодійні організації.

“Фонди Happy Paw, UFA, UAnimals, організація з Німеччини BGK Bochum/Köln — без них ми б не впоралися. Місцева влада не допомагає зовсім“, — зазначає притулок.

У притулку визнають, що складнощі  часом змушують замислюватися закриття, але ніхто ніколи не розглядав, це як реальний варіант виходу. Сотні собак, які залежать від цього притулку можуть залишитися на вулиці.

“Для нас це не “об’єкт”, а живі душі, які довірили нам життя. Якщо не буде коштів — будемо стукати у всі двері. Ми не маємо плану Б“, — підкреслює керівниця притулку.

Що тримає команду сьогодні

Волонтери кажуть, що сенс роботи змінився.

“Після всього, що ми пережили — війну, втрату дому, евакуацію — я не уявляю себе поза цим. Це вже не просто справа. Це — сенс життя“, — підсумовує співрозмовниця.

Як допомогти притулку “Лада”

Щоб допомогти притулку “Лада”, можна напряму звернутися до керівниці Марини Шажко за контактним номером телефону, вказаним у групі у Facebook.

• Найменування отримувача: ГО БТЗТ “ЛАДА”. Код отримувача: 37868823. Рахунок: UA113052990000026001033900793;
• Банк: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”. ПриватБанк: 4731 2196 5029 6076;
• ПУМБ: 5355 2800 3944 9234;
• Банка Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/2BDRYuBHQX;
• Номер картки Банки: 5375 4112 0465 1983;
• PayPal: [email protected].

Примітка. Матеріал створено у межах участі в конкурсі “Співпростір”, за підтримки ГО “Ю-Хартс Україна” та Kormotech.

Читайте також:

“Ми не маємо права зупинятися”: як зараз виживає бахмутський притулок “Лада”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Донецька обласна прокуратура розслідує воєнний злочин на Донеччині. Військових армії рф підозрюють у вбивстві українського військовополоненого. Свій злочин окупанти знімали на камеру.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

На Донеччині побили і розстріляли полоненого

Донецька обласна прокуратура почала розслідування воєнного злочину на Донеччині. Відомо, що в листопаді 2025 року під час штурму позицій у районі села Гнатівка Покровського району росіяни оточили і взяли в полон військовослужбовця ЗСУ. Один із окупантів зв’язав йому руки, а інший кілька разів вдарив прикладом автомата по голові. Коли беззбройний боєць перестав реагувати, його розстріляли.

За фактом воєнного злочину, що спричинило загибель людини, відкрили кримінальну справу. Правоохоронці встановлюють обставини події та осіб, які вчинили злочин.

Зазначимо, що випадки розстрілу росіянами полонених непоодинокі. Також є підтверджені факти про накази російських командирів вбивати цивільних. Такий наказ давали окупантам, які заходили в Покровськ.

Читайте також:

• В Україну повернули 1000 тіл загиблих військових: розпочинається ідентифікація
• У Дніпрі рятують жінку зі Званівки, яка вижила після катувань росіян
• У Костянтинівці викрили 24-річного хлопця, який передавав росіянам координати для ударів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!