17 березня у Дніпрі сталася ДТП з постраждалими. На пішохідному переході по вулиці Калинова авто збило вагітну бахмутянку Анастасію Становську та двох її синів. Постраждалі отримали травми різного ступеня тяжкості і були госпіталізовані.

У якому стані жінка і діти зараз, редакції Бахмут IN.UA розповів Максим Становський — чоловік Анастасії і батько дітей.

Дніпро, ДТП на Калиновій, стан постраждалих

У ДТП на вулиці Калинова постраждали троє людей — вагітна бахмутянка Анастасія Становська і двоє її дітей: 8-річний Степан та 6-річний Всеволод. Їх госпіталізували до лікарні. Вагітну жінку прооперували і провели кесарів розтин. Новонароджена дівчинка також постраждала, їй діагностували тяжку черепно-мозкову травму і перелом черепа.

Наразі Анастасія Становська перебуває в лікарні. Її перевели з реанімації до відділення травматології.

“У п’ятницю дружина вперше змогла пройтись на милицях. Щонайменше два тижні вона має бути під наглядом після операції. Цього четверга ці два тижні спливають, і ми дуже сподіваємось, що до цього часу вона зможе самостійно пересуватись, принаймні на милицях, і нас випишуть з лікарні. Там вже буде інше питання куди йти далі, де проходити реабілітацію і як довго.

Тому що, окрім того, що в неї проблеми з опорно-руховим апаратом, в неї ще проявилась проблема з пошкодженням лицевого нерва. Моторика правої частини обличчя частково пригнічена: вона не може щільно закрити очі, якщо вона намагається посміхнутися, то посмішка несиметрична. Лікар сказав, що зараз щось сказати важко, щонайменше треба, щоб прийшов місяць, тому що це, скоріш за все, пов’язано з тріщиною в черепі. Тільки через місяць, коли ця травма загоїться, можна буде давати якісь прогнози”, — розповідає Максим Становський.

Щодо постраждалих дітей, то старший син — Степан — ще перебуває у лікарні. Він проходитиме реабілітацію щонайменше пів року. Молодший син — Всеволод — вже виписаний.

“Степан зараз з металоконструкцією у правій нозі, у нього пошкоджене стегно. На милицях ми вже можемо дійти самі по коридору до санвузла, але він ще не може ставати на пошкоджену ногу. Це ще буде щонайменше два місяці, поки кістка буде зростатися. Потім, як каже лікар, ми можемо її потроху навантажувати, але сама металоконструкція буде в нозі щонайменше пів року. У понеділок нас мають перевести до відділення реабілітації. Що саме там будуть робити, я ще не знаю, але вже з травматології нас будуть переводити. Щодо Всеволода, то він вже виписаний з лікарні, почуває себе добре. Зараз він у бабусі з дідусем”, — розповідає батько дітей.

Найважчий стан наразі у новонародженої дівчинки. Її стан важкий, але вже стабільний.

“Найменша, Агнешка, зараз у реанімації. Я намагаюся щовечора її відвідувати. Зараз її стан важкий, але вже стабільний, їй почали давати прикорм. Є певні позитивні зміни, але вона ще не дихає сама, вона під штучним диханням. Треба час і треба терпіння”, — каже Максим Становський.

Чи треба допомога родині

Завдяки допомозі небайдужих людей, родина зібрала необхідну суму для операції Анастасії і Степана. Очевидно, що для подальшої реабілітації будуть потрібні додаткові кошти, але поки що збір не відкривають, бо лікарі ще не дають точних прогнозів і планів лікування.

“Ті витрати, які були необхідні на операцію дружини по зрощуванню гомілкової кістки та для Степана, вже покриті. Що буде далі, я не знаю. Я дуже сподіваюся, що Агнешка видужає, це, мабуть, буде наше найбільше щастя. Я не знаю, як довго доведеться відновлювати її, але це, мабуть, буде найважче. Тому що, начебто, і з дружиною, і зі Степаном все зрозуміло. А ось політравма у маленької дитини… У зв’язку з переломом тім’яної кістки в неї ще має бути операція, але не знаю коли. Це, мабуть, буде найскладніше в лікуванні.

Тому поки що цільовий збір не оголошено. А за той збір, який був проведений, я хотів би подякувати людям. Відгукнулися дуже багато незнайомих людей і я дуже їм вдячний за це. Тому що якби не вони, я не знаю, де б ми збирали ці гроші на лікування”, — зазначає чоловік.

Чи вийшла на зв’язок родина винуватця ДТП?

Максим Становський розповідає, що з винуватцем ДТП він не спілкувався. Натомість із ним на зв’язок вийшла донька чоловіка. Вона надає родині моральну підтримку.

“З винуватцем ДТП я не контактував. Останнє, що я чув від слідчого, що він перебуває в ізоляторі. На зв’язок зі мною вийшла його донька. Вона висловила готовність допомагати і визнає провину батька, але в них не дуже гарне фінансове становище. Навіть коли йшлось про те, що Степану треба було ставити титанові стрижні, я озвучив суму, яка потребується, і вона погодилась це сплатити, але був потрібен час, щоб взяти кредит у банку. Оскільки нам допомагали волонтери і небайдужі люди, я сказав, що не потрібно влазити у борги. Наразі вона щодня цікавиться як іде одужання, молиться за нас, висловлює співчуття і турботу. Це по-людяному”, — каже Максим Становський.

Постраждалій родині розповіли в поліції, що є відеофіксація злочину і свідчення винуватця ДТП, який не заперечує свою провину. В подальшому слідчі мають опитати потерпілу Анастасію Становську. Слідство триває.

Примітка. “Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.

Читайте також:

• Водій, який збив вагітну бахмутянку з дітьми у Дніпрі, перебуває під вартою: нові деталі справи
• Безкоштовні операції у Львові для військових і цивільних: як записатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місто Дружківка, до якого наближається лінія фронту, повертаються родини з дітьми. Загалом, за офіційною статистикою, тут перебувають шестеро дітей, однак фактична кількість дітей у місті може бути більшою. Вже були випадки, коли до міста поверталися родини з дітьми.

Про це під час брифінгу повідомив Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

Евакуація дітей з Дружківки

У семи населених пунктах Донеччини триває примусова евакуація дітей. Такі заходи введені через небезпеку, пов’язану з бойовими діями в регіоні. Серед населених пунктів, звідки евакуйовують дітей, є й місто Дружківка, яке сьогодні перебуває в зоні бойових дій.

За офіційною статистикою, в Дружківці перебувають шестеро дітей. Однак, у місті фіксують випадки повернення дітей.

“У Дружківці залишаються шестеро дітей. Для прикладу можу сказати, що це статистика, але вчора було евакуйовано з Дружківки дев’ятеро дітей, і кількість не зменшилась. Тобто це знову виявлені діти. І так буває у нас день через день по Дружківці. Тому що перед евакуацією з самого міста Дружківка з навколишніх населених пунктів була евакуація, люди там, звичайно, не реєструвалися і діти… Я до чого веду, що кількість там більша. Скоріше за все, що не шестеро, а більше”, — сказав під час брифінгу Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишаються в зонах примусової евакуації

Загалом у семи населених пунктах Донеччини, де триває примусова евакуація родин з дітьми, наразі проживають 144 дитини. Із них:

• Дружківська громада, місто Дружківка — 6 дітей;
• Андріївська громада, село Сергіївка — 20 дітей;
• Миколаївська громада — 18 дітей;
• Святогірська громада — 13 дітей;
• місто Слов’янськ (окремі райони, визначені наказом) — 87 дітей.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни пишуть про евакуацію дітей зі Слов’янська без дозволу батьків: чому ці заяви є фейком і що відбувається насправді
• Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають
• “Забиратиме поліція і передаватимуть в органи опіки”: як на Донеччині вилучатимуть дітей з родин, які відмовляються від евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри тотальну російську пропаганду, мілітаризацію та реальні загрози для життя, тисячі підлітків з тимчасово окупованих територій (ТОТ) щороку намагаються здобути українську освіту. Їхній шлях до вільних міст супроводжується інформаційною блокадою, подоланням освітніх прогалин та тисячами кілометрів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Валерією Куберською, юристкою Центру громадської просвіти “Альменда”. Експертка розповіла про те, з якими труднощами стикаються абітурієнти в окупації, як їм вдається приховувати навчання та що відбувається після переїзду на підконтрольну Україні територію.

Виїзд дітей з ТОТ для вступу в університеті в Україні

Головним рушієм вибору для молоді, яка роками живе в окупації, залишається те, що вони пов’язують власне майбутнє з Україною. За словами Валерії Куберської, дослідження серед студентів, які змогли виїхати та вступити до українських вишів, демонструє чітку тенденцію.

“Ми проводили дослідження, де опитували студентів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій і навчаються зараз в Україні. Найбільшим показником у відповідях були саме патріотичні мотиви. Вони обирають навчатися тут, тому що бачать своє життя в Україні, ідентифікують себе українцями. Відповідно, вони хочуть розбудовувати державу, доєднуватись до соціального та економічного життя країни“, — пояснює юристка.

Освітні втрати та інформаційний вакуум

Діти, які перебувають в окупації, роками не мають доступу до вивчення української мови, справжньої історії України чи географії. Наздоганяти програму доводиться самотужки, адже спеціальних адаптованих умов для складання іспитів немає — вимоги залишаються загальними.

Крім того, абітурієнти опиняються в умовах тотальної інформаційної блокади.

“Сайт Міністерства освіти і науки України має домен “ua”. Це вже автоматично втрата доступу до цього сайту, тому що навіть з VPN вкрай важко або навіть неможливо зайти й отримати інформацію“, — зазначає юристка.

Єдиними джерелами залишаються “сарафанне радіо”, допомога громадських організацій та сайти університетів. Проте й тут виникають проблеми. Навіть знайшовши контакти університету, абітурієнти часто не можуть отримати консультацію. Освітні центри при приймальних комісіях працюють переважно з 1 червня по 30 вересня. В інший час комунікація може бути відсутньою. Крім того, деякі заклади часом вимагають документи, не передбачені законом, наприклад, довідки про перетин гуманітарного коридору, військово-облікові документи у неповнолітніх або навіть просять надіслати геолокацію, що є вкрай небезпечним.

Безпекові ризики та загроза звинувачень в “екстремізмі”

Оскільки окупаційна влада незаконно поширила своє законодавство на ТОТ, відвідування російських шкіл стало обов’язковим. Якщо дитина ігнорує ці заняття, батькам загрожує позбавлення батьківських прав. Тому підлітки змушені вести подвійне життя: вдень ходити до окупаційної школи, а у вільний час таємно вивчати українські предмети за україномовним компонентом — аналогічний тому, яким користуються діти в країнах ЄС.

“Якщо ми говоримо про вивчення певних тем з історії України, то це може розцінюватися як екстремістська діяльність. У 2024 році в Росії була затверджена стратегія протидії екстремізму, відповідно до якої певні теми з історії України визнаються екстремістськими. Тому і гугління їх, вивчення, поширення інформації може мати відповідні наслідки“, — наголошує Валерія Куберська.

Навчання на ТОТ також може відбуватися за допомогою онлайн за допомогою вчителів у їх вільний час чи різних громадських організацій онлайн, котрі займаються подібним.

Загалом проблемою для дітей може стати не тільки тиск окупантів, але й їх власні родини, зокрема, їх реакція на наміри здобути вищу освіту в Україні. У практиці “Альменди” є випадки, коли дорослі всіляко сприяють виїзду дитини та самі звертаються по допомогу. Але часто трапляються і драматичні ситуації, коли батьки категорично проти української освіти під впливом страху або пропаганди. Без їхньої заяви неповнолітній не може офіційно доєднатися до української школи.

“У нас був яскравий приклад, коли дівчинка сама збирала кошти таємно. Під приводом того, що вона їде з подружками відпочивати в росію, вона поїхала на підконтрольну територію для того, щоб вступити до українського закладу вищої освіти. Батьки потім були в шоці і дуже проти“, — ділиться історією юристка.

Шлях до студентства: іспити, евакуація та виклики адаптації

Вступникам з ТОТ не обов’язково складати Національний мультипредметний тест (НМТ) — вони мають право на внутрішні іспити (співбесіди) безпосередньо в університетах. Більшість робить це онлайн. Проте експерти радять заздалегідь перевіряти формат подальшого навчання у вибраному закладі. Наприклад, якщо університет працює виключно офлайн (як більшість вишів у Львові), а студент не має змоги виїхати з окупації, є ризик швидкого відрахування.

Для тих, хто наважується на виїзд, шлях лежить через білорусь або треті країни, наприклад, Казахстан, який останнім часом стає дедалі популярнішим для виїздк. Центр “Альменда” не займається фізичною евакуацією, але допомагає з документальним супроводом та перенаправляє до профільних волонтерських організацій.

Після успішного переїзду та зарахування на бюджет (або переведення на нього з контракту) на вступників чекає новий етап боротьби — адаптація.

“Якщо дитина переміщується сама, без підтримки батьків, їй елементарно немає за що жити. Потрібна фінансова допомога, потрібно десь мешкати. Житло зазвичай знаходять волонтери, цілеспрямованого забезпечення від держави ми не фіксуємо. Величезною проблемою стає оформлення паспорта громадянина України. Для цього треба пройти процедуру ідентифікації. Якщо батьки залишилися в окупації і не йдуть на контакт, підтвердити особу дитини стає вкрай складно — доводиться шукати інших родичів на вільній території“, — підкреслює Валерія Куберська.

Що держава має зробити вже сьогодні

Підсумовуючи розмову, експертка наголосила на головній проблемі: в Україні досі немає єдиної державної політики щодо молоді з тимчасово окупованих територій.

“Першочергово має бути комплексне бачення. Можливо, є сенс затвердити окрему концепцію доступу до української освіти. Потрібно підійти до цього питання системно, щоб воно охоплювало не лише навчання, а й подальшу реінтеграцію та соціальну адаптацію таких студентів“, — резюмувала юристка.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!