В Україні проходить суд над митрополитом Арсенієм, настоятелем Святогірської лаври. Чоловікові загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років за поширення інформації про переміщення військових ЗСУ.

Детальніше про хід справи — в матеріалі Бахмут IN.UA

Що відомо про справу митрополита Арсенія

Інцидент, який став підставою для кримінального провадження, стався у вересні 2023 року.

За даними слідства, під час літургії митрополит Арсеній у своїй проповіді 2023 року розголосив вірянам інформацію обмеженого доступу. Зокрема, настоятель повідомив точні місця розташування блокпостів, а також пунктів дислокації підрозділів Збройних сил України, Служби безпеки України, Національної поліції та Сил оборони на території Святогірської громади Краматорського району.

Трохи доповнення тоді надала речниця прокуратури Галина Прищепа в коментарі “Суспільного”. За її словами, священник у своїй промові до парафіян митрополит не лише озвучив конкретні адреси блокпостів, але й візуалізував їх розташування, вказуючи напрямки рукою. Ситуація набула розголосу, оскільки відеозапис цієї літургії згодом був опублікований на офіційному сайті релігійної установи та поширений у місцевих Телеграм-каналах, що зробило чутливу інформацію доступною для ворога.

Крім того, досудове розслідування звернуло увагу на риторику вікарія до початку повномасштабного вторгнення. Слідство встановило, що митрополит неодноразово транслював прокремлівські наративи. Зокрема, у своїх численних інтерв’ю він називав збройну агресію рф проти України “громадянським конфліктом”.

У квітні 2024 року митрополиту Арсенію офіційно оголосили підозру. Його дії кваліфіковано за частиною 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України.

Йдеться про поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Сам намісник Святогірської лаври категорично не визнав своєї провини.

Продовження справи

Суди у справі митрополита Арсенія тривають з червня 2024 року, з квітня 2024 року священнослужитель перебуває під вартою. Проте, в жовтні 2025 року його випустили під заставу в розмірі 1 514 000 гривень. У той же день його затримали представники СБУ вже за новою статтею 436-2 Кримінального кодексу України — виправдування збройної агресії рф проти України.

На початку грудня 2025 року суд обрав запобіжний захід митрополиту у вигляді тримання під вартою до 3 лютого та обʼєднав два кримінальні провадження щодо нього в одне.

22 січня 2026 року відбувся черговий розгляд справи. За даними ухвали, опублікованої 24 січня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, митрополита Арсенія ще на 60 днів до 22 березня 2026 року без можливості внесення застави. Крім того, суд відмовив у клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу підсудному та відхилив заяви адвоката та трьох народних депутатів про передачу обвинуваченого митрополита Арсенія на особисту поруку.

За інформацією пресслужби Святогірської Лаври, адвокати Митрополита Арсенія планують подавати апеляцію на це рішення.

Читайте також:

На окупованій Донеччині передають персональні дані мобілізованих похоронним агентствам — активісти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованій Донеччині окупаційна влада почала економити на харчуванні дітей у школах та дитячих садках. Про це повідомляють активісти громадянського руху спротиву “Жовта Стрічка”. Водночас на пропагандистських каналах, окупанти поширюють новини про нібито покращення харчування у шкільних столовах.

Що про це відомо, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Харчування в школах окупованого Донецька

За інформацією активістів “Жовтої Стрічки”, у навчальних закладах Донецька різко зменшили порції, а з меню майже повністю прибрали м’ясо, фрукти та молочні продукти. Основу дитячого раціону нині становлять каші на воді, макарони та хліб. Офіційно адміністрації закладів заявляють, що харчування нібито відповідає нормам.

У січні 2026 року “Міністерство освіти у днр” заявило, що покращує матеріально-технічну базу шкіл у днр, в тому числі і столових. Водночас проблеми з харчуванням шкіл в окупованому Донецьку не нові. Раніше повідомляли, що у частині шкіл немає гарячого харчування. Про це заявляв денис пушилін, ватажок “днр”. Тоді причину обґрунтували браком кухарів.

Разом з тим, ціни на харчування в школах “днр” зросли з минулого року. Так, сніданок для учнів 1–4 класів коштує близько 114,5 рублів (63 гривні), обід — 171,8 рублів (95 гривень). Для учнів 5–11 класів сніданок коштує 134,6 рублів (74 гривні), а обід — 201,8 рублів 111 гривень). Безкоштовне гаряче харчування передбачене для всіх учнів 1–4 класів, але гарячого харчування у багатьох школах немає.

Скорочення меню, за словами активістів, неофіційно працівники пояснюють дефіцитом фінансування з регіональних бюджетів.

За даними російських джерел, бюджет так званої “Донецької Народної Республіки” на 2024–2026 роки коливався в межах 230–266 мільярдів рублів. Важливо розуміти, що це загальний бюджет “республіки”, який включає місто Донецьк і інші адміністративні території і не деталізує витрати на конкретні статті, такі як харчування школярів. Але все ж на прикладі цього бюджету помітно, як змінювалися видатки та доходи.

Рік	Доходи (млрд руб.)	Видатки (млрд руб.)	Коментар
2024	>250	>266	Вищий обсяг витрат у порівнянні з доходами, бюджет збалансований із дефіцитом.
2025	~230–230,5	~230–230,5	Поступове зниження загального бюджету.
2026	~243,9	~248,8	Поступове зростання доходів, але все ж нижче, ніж у 2024 році. Дефіцит близько 4,9 млрд рублів

Офіційних даних про те, яку частину виділяють на харчування дітей у школах, російська окупаційна влада не публікує. На це звертали увагу правозахисники Human Rights Watch у звіті 2024 року “Освіта під окупацією”.

До теми:

Школярів в окупованому Донецьку долучають до юнармійських загонів: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава посилює соціальний захист внутрішньо переміщених осіб, збільшивши фінансування профільних програм на поточний рік до 72,6 мільярда гривень. Це на 16,5 мільярда більше порівняно з 2025 роком. Пріоритетами залишаються виплати на проживання, розширення житлових програм та підтримка вразливих категорій громадян.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО.

Виплати на проживання: допомога для мільйона українців

Левова частка бюджету спрямована на збереження щомісячної допомоги на проживання у розмірі 2000 грн на дорослу особу та 3000 грн на дитину або особу з інвалідністю.

За словами Павла Фролова, держава зберегла ці виплати для найбільш вразливих категорій. Очікується, що допомогу отримуватимуть від 1,1 до 1,3 мільйона громадян. Автоматичне продовження виплат стосується:

• пенсіонерів із доходом до 10 380 грн;
• осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю;
• дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для працездатних осіб діє вимога щодо економічної активності: якщо переселенець не працює і не перебуває на обліку в центрі зайнятості понад 6 місяців, він втрачає право на виплати.

Житлові програми: 14 мільярдів для переселенців з ТОТ

У бюджеті закладено фінансування для вирішення найгострішої проблеми ВПО — втрати житла.

Зараз реалізується програма компенсації за житло на ТОТ. За словами Павла Фролова, вперше передбачено 14 мільярдів гривень на житлові ваучери для людей, чиї домівки залишилися в окупації (наприклад, у Бахмуті, Соледарі, Маріуполі). Наразі програма поширюється на дві категорії: учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Також в Україні продовжує діяти программа “єВідновлення”, на фінансування якої закладено 6,7 мільярда гривень.

ВПО можуть скористатися программою пільгового іпотечного кредитування “єОселя”, на яку виділено 4,4 мільярда гривень. Як вказує Павло Фролов, наразі триває робота над зниженням відсоткової ставки для ВПО з 7% до 3%, а також над зменшенням вимог до віку нерухомості, щоб люди могли купувати дешевше житло, збудоване понад 20 років тому.

Тимчасове житло та підтримка громад

Павло Фролов в інтерв’ю також розповів й про те, що Україна продовжує фінансувати створення фондів тимчасового житла. Субвенція місцевим бюджетам становить 1,5 мільярда гривень. Ці кошти підуть на:

• облаштування місць тимчасового проживання (МТП);
• переобладнання нежитлових приміщень у житлові;
• забезпечення житлом ВПО у сільській місцевості.

Також 1,1 мільярда гривень передбачено на програму “Прихисток” — компенсацію комунальних послуг власникам житла, які безкоштовно прихистили переселенців.

Соціальні послуги та догляд

Окремим рядком у бюджеті виділено 2 мільярди гривень на соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти будуть спрямовані на фінансування:

• підтриманого проживання;
• стаціонарного догляду та медсестринського обслуговування;
• створення спеціалізованих притулків для маломобільних людей.

Читайте також:

ВПО з окупованих територій лишилися без пенсій у січні: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!