У Чехії відбувся чемпіонат Європи з паверліфтингу, на якому виступив спортсмен з Бахмута Іван Трунов. Він є вихованцем Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1. На змаганннях бахмутянин виборов дві бронзові медалі.

Про підготовку спорстмена до змагань і його виступ на чемпіонаті Європи редакції Бахмут IN.UA розповіла заступниця директора КДЮСШ №1, тренерка-викладачка Катерина Любченко.

Спортсмен з Бахмута на чемпіонаті Європи з паверліфтингу

Спортсмен з Бахмута Іван Трунов дебютував на міжнародній спортивній арені. Він взяв участь у чемпіонаті Європи з паверліфтингу, який проходив у Чехії. Спортсмена супроводжував один з його тренерів — Сергій Любченко.

Змагання передбачали виконання трьох вправ — присідання зі штангою, жим штанги лежачи і станова тяга штанги. За результатами двох вправ — присідання та станова тяга — Іван Трунов отримав бронзові медалі.

“За результатами змагань спортсмени отримують нагороди за кожну справу, а також за суму всіх вправ. На жаль, йому не вдалось виконати жим, тому він завершив змагання з нульовою оцінкою в сумі трьох вправ. Іван отримав травму під час розминки на жимі, тому вправа і вийшла невдалою. Але наш спортсмен отримав “бронзу” у присіданнях з результатом 305 кілограмів та “бронзу” в тязі з результатом 277,5 кілограмів. Сподівалися, звісно, на результат увійти у трійку, але для Івана це були перші змагання на міжнародній арені, тому трішки далося взнаки хвилювання”, — розповідає тренерка спортсмена.

Сьогодні готуватися до змагань спортсмени з Бахмута вимушені дистанційно. У такому форматі готувався до чемпіонату й Іван Трунов. Однак, тренування бахмутянина були під контролем його наставників.

“Сьогодні ми змушені працювати в дистанційному режимі, тому спортсмени тренуються окремо у своїх містах. Тренувалися вони у Дніпрі і в Новодонецькому, інколи ми їздимо контролювати як йде підготовка. Сам процем проходить так: тренер розписує тренування, спортсмен надсилає відео, і ми таким чином контролюємо процес підготовки. Звичайно, це дуже складно, але наші вихованці, попри це, мають гарні результати. Наприклад, минулого літа один з наших спортсменів теж дебютував на міжнародних змаганнях і він вперше, тренуючись лише дистанційно, виконав норматив майстра спорту”, — розповідає Катерина Любченко.

Тренерка Івана Трунова розповідає, що у спортсмена вже є плани на майбутній сезон.

“Плануємо відібратися у межах обласних змагань на чемпіонат України. На чемпіонаті України Іван планує виступити не лише по триборству і поїхати на міжнародні змагання, а ще й у жимі. Будемо відбиратися, входити до складу національної збірної та їхати на змагання вже наступного сезону”, — розповідає тренерка-викладачка Катерина Любченко.

Раніше редакція розповідала, як діти та молодь можуть доєднатися до спортивних секцій КДЮСШ №1. У яких містах працюють тренери і як до них записатися, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• 10 років виношувала мрію стати чемпіонкою: юна спортсменка з Бахмута стала призеркою Чемпіонату України з пляжної боротьби
• Стипендія, харчування та житло: релокований з Бахмута спортивний коледж набирає учнів
• У Дніпрі відкрився сучасний спортивний центр для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 років тому, 17 квітня 2014 року, в нині окупованій Горлівці пройшов проукраїнський мітинг. Люди, які були проти самопроголошеної влади “днр” виступили з мирним протестом. Одним із тих, хто намагався відстояти українську незалежність, був Володимир Рибак — депутат Горлівської міськради. За свою проукраїнську позицію та відкрите протистояння бойовикам “днр” його викрали та закатували. Загибель Володимира Рибака визнана однією із перших втрат серед мирних жителів Донеччини та сьогодні є символом спротиву окупації.

Спогадами про Володимира Рибака та квітневі події 2014 року в Горлівці з редакцією Бахмут IN.UA поділилася Галина Докашенко — горлівчанка, завідувачка кафедри історії історії імені професора Віктора Докашенка Горлівського інституту іноземних мов.

Спогади про Володимира Рибака, мітинг 17 квітня 2014 року

Галина Докашенко — педагогиня, історикиня з Горлівки. Вона була свідком подій весни 2014 року, коли Горлівку захопили бойовики так званої “днр”. Пані Галина каже, що особисто не була знайома з Володимиром Рибаком, але знала про його активну проукраїнську діяльність, якою він займався до 2014 року.

“До цих подій я особисто не була з ним знайома, але знала, що він був одним із найактивніших депутатів міської ради, він належав до “Батьківщини”. Завжди у пресі давали інформацію про кожне засідання міськради, і я бачила, що Володимир Рибак дуже активно виступав. У нього завжди, навіть до подій 2014 року, була відверта проукраїнська позиція”, — каже Галина Докашенко.

17 квітня 2014 року в Горлівці відбувся мирний мітинг, організований на підтримку міського голови Євгена Клепа. Тоді місцеві жителі вийшли з плакатами до міськради, виступаючи на підтримку законно обраної української влади. Серед мітингарів була і Галина Докашенко разом з колегами і студентами.

“Мітинг 17 квітня я достатньо добре запам’ятала. Можливо тому, що саме на цьому мітингу почалась словесна перепалка щодо мера. Місцеві жителі виступали за законно обраного, легітимного мера Євгена Клепа. А бойовики, звісно, хотіли свою кандидатуру. Пам’ятаю, ми йшли на цей мітинг і зробили плакат “Клеп усьому голова”, за аналогією відомого вислова “хліб усьому голова”. Я не можу сказати, що були якісь збройні протистояння. По завершенні мітингу там, де стояли останні ряди мітингувальників, кажуть, що якась штовханина трохи була. Але я про це не можу впевнено сказати, бо її не бачила, оскільки стояла всередині. Загалом тоді доволі багато людей було”, — каже Галина Докашенко.

Саме під час мітингу 17 квітня Володимир Рибак відкрито виступив проти бойовиків, які захопили владу в Горлівці. Того дня він спробував зняти прапор так званої “днр” і повернути український прапор на будівлю міськради. Після цих подій депутат зник.

Новину про зникнення Володимира Рибака пані Галина дізналась від свого чоловіка, який теж був депутатом Горлівської міськради.

“Наступного дня мій чоловік сказав, що після мітингу Володимир Рибак зник і його ніде немає. Тоді ми вже дізналися, що він вийшов на дах міськради, зняв прапор “днр” і знову вивісив прапор України. Потім вже я дізналася, що додому він так і не прийшов, його просто затягнули в машину по дорозі. Родина Володимира Рибака та його друзі тоді дуже хвилювалися за його долю”, — розповідає історикиня.

19 квітня місцеві рибалки знайшли два тіла в річці Казенний Торець біля селища Райгородок. 22 квітня дружина Володимира Рибака впізнала його тіло. Депутата закатували і ще живим скинули в річку.

Ким Володимир Рибак став для горлівчан

Галина Докашенко, як історикиня, каже, що загибель Володимира Рибака дала розуміння того, що окупанти не будуть миритися з проукраїнським населенням.

“Для мене, як для людини та історикині, Володимир Рибак є першою мирною жертвою того протистояння. Я і до сьогодні вважаю, що він є першою жертвою, яка постраждала за свою позицію. Я точно розуміла, що так жорстоко з ним вчинили просто за його проукраїнські погляди. Після загибелі Володимира Рибака до мене прийшло дуже чітке розуміння, що ніякого мирного процесу тут не буде, хоча сам мітинг був мирним. Багато хто в моєму оточенні, з ким ми тоді тісно спілкувалися, дуже переживали ці події”, — згадує педагогиня.

Фактично загибель Володимира Рибака можна оцінювати як факт залякування мирного населення, яке виступало проти окупації. Однак саме після вбивства депутата до людей прийшло чітке усвідомлення того, що врегулювати ситуацію мирним шляхом не вийде.

“Мені здається, що саме від його трагічної смерті пішов незворотний відлік, коли неможливо вже було говорити про якесь мирне примирення або “замирення”, як дехто говорив що треба замиритися. Смерть Володимира Рибака означала незворотність протистояння, яке вже на той час визначилося на Донеччині, і в Горлівці зокрема. Ми всі зрозуміли серйозність подій, що це не просто локальні невеличкі суперечки, а події політичного протистояння”, — зауважила Галина Докошенко.

Історикиня згадує, що у 2015 році Володимиру Рибаку посмертно присвоїли звання Героя України. На її думку, це дуже важливо для пам’яті про ті події. Роботою щодо збереження пам’яті про важливих постатей, які стали символом спротиву окупації, зараз займаються освітяни Горлівського інституту іноземних мов.

“Ми готуємо друге видання навчального посібника “Історія рідного краю. Донеччина: люди — духовність — природа”. У розділ “Люди” ми хочемо дати кілька історичних портретів до тих, що там вже є. Це будуть історичні нариси про Дмитра Чернявського, Володимира Рибака і Степана Чубенка. Також думаю, що ми додамо й четвертий історичний нарис про Олексія Дульнева”, — поділилася Галина Докашенко.

Читайте також:

• “До останнього не вірив, що буде повномасштабна війна”: ветеран з Бахмута про бої за місто, спогади та дім та ставлення до військових
• Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали
• Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили спеціальних операцій ЗСУ у ніч проти 17 квітня завдали удару по логістичній базі російського центру безпілотних технологій “Рубікон” в окупованому Мангуші на Донеччині. На місці зафіксували вибухи та масштабні пожежі.

Про це повідомляє ССО.

ССО уразили базу “Рубікону” під Маріуполем

За даними військових, удари по об’єктах противника здійснили дрони підрозділів Middle-strike. У результаті атаки на локації виникли пожежі та пролунала серія вибухів. Йдеться про логістичну базу засекреченого російського центру безпілотних технологій “Рубікон”, розташовану в тимчасово окупованому Мангуші поблизу Маріуполя.

Що відомо про підрозділ “Рубікон“

Центр “Рубікон” активно використовується російськими військами для ведення бойових дій проти України.

Зокрема, підрозділ застосовує:

• FPV-дрони (у тому числі на оптоволокні);
• ударні БпЛА “Молнія” та “Ланцет”;
• розвідувальні дрони ZALA, “Орлан”, SuperCam;
• морські безпілотники.

Це не перший удар по об’єктах “Рубікону” — раніше українські військові вже атакували бази та координаційні центри цього підрозділу на окупованих територіях. Такі операції є частиною системної роботи Сил оборони зі знищення логістики та інфраструктури російських військ.

До теми:

Російські війська намагаються наростити сили на півдні Покровська: командування “Схід”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!