У Чехії відбувся чемпіонат Європи з паверліфтингу, на якому виступив спортсмен з Бахмута Іван Трунов. Він є вихованцем Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1. На змаганннях бахмутянин виборов дві бронзові медалі.

Про підготовку спорстмена до змагань і його виступ на чемпіонаті Європи редакції Бахмут IN.UA розповіла заступниця директора КДЮСШ №1, тренерка-викладачка Катерина Любченко.

Спортсмен з Бахмута на чемпіонаті Європи з паверліфтингу

Спортсмен з Бахмута Іван Трунов дебютував на міжнародній спортивній арені. Він взяв участь у чемпіонаті Європи з паверліфтингу, який проходив у Чехії. Спортсмена супроводжував один з його тренерів — Сергій Любченко.

Змагання передбачали виконання трьох вправ — присідання зі штангою, жим штанги лежачи і станова тяга штанги. За результатами двох вправ — присідання та станова тяга — Іван Трунов отримав бронзові медалі.

“За результатами змагань спортсмени отримують нагороди за кожну справу, а також за суму всіх вправ. На жаль, йому не вдалось виконати жим, тому він завершив змагання з нульовою оцінкою в сумі трьох вправ. Іван отримав травму під час розминки на жимі, тому вправа і вийшла невдалою. Але наш спортсмен отримав “бронзу” у присіданнях з результатом 305 кілограмів та “бронзу” в тязі з результатом 277,5 кілограмів. Сподівалися, звісно, на результат увійти у трійку, але для Івана це були перші змагання на міжнародній арені, тому трішки далося взнаки хвилювання”, — розповідає тренерка спортсмена.

Сьогодні готуватися до змагань спортсмени з Бахмута вимушені дистанційно. У такому форматі готувався до чемпіонату й Іван Трунов. Однак, тренування бахмутянина були під контролем його наставників.

“Сьогодні ми змушені працювати в дистанційному режимі, тому спортсмени тренуються окремо у своїх містах. Тренувалися вони у Дніпрі і в Новодонецькому, інколи ми їздимо контролювати як йде підготовка. Сам процем проходить так: тренер розписує тренування, спортсмен надсилає відео, і ми таким чином контролюємо процес підготовки. Звичайно, це дуже складно, але наші вихованці, попри це, мають гарні результати. Наприклад, минулого літа один з наших спортсменів теж дебютував на міжнародних змаганнях і він вперше, тренуючись лише дистанційно, виконав норматив майстра спорту”, — розповідає Катерина Любченко.

Тренерка Івана Трунова розповідає, що у спортсмена вже є плани на майбутній сезон.

“Плануємо відібратися у межах обласних змагань на чемпіонат України. На чемпіонаті України Іван планує виступити не лише по триборству і поїхати на міжнародні змагання, а ще й у жимі. Будемо відбиратися, входити до складу національної збірної та їхати на змагання вже наступного сезону”, — розповідає тренерка-викладачка Катерина Любченко.

Раніше редакція розповідала, як діти та молодь можуть доєднатися до спортивних секцій КДЮСШ №1. У яких містах працюють тренери і як до них записатися, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• 10 років виношувала мрію стати чемпіонкою: юна спортсменка з Бахмута стала призеркою Чемпіонату України з пляжної боротьби
• Стипендія, харчування та житло: релокований з Бахмута спортивний коледж набирає учнів
• У Дніпрі відкрився сучасний спортивний центр для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!