У Чехії відбувся чемпіонат Європи з паверліфтингу, на якому виступив спортсмен з Бахмута Іван Трунов. Він є вихованцем Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1. На змаганннях бахмутянин виборов дві бронзові медалі.

Про підготовку спорстмена до змагань і його виступ на чемпіонаті Європи редакції Бахмут IN.UA розповіла заступниця директора КДЮСШ №1, тренерка-викладачка Катерина Любченко.

Спортсмен з Бахмута на чемпіонаті Європи з паверліфтингу

Спортсмен з Бахмута Іван Трунов дебютував на міжнародній спортивній арені. Він взяв участь у чемпіонаті Європи з паверліфтингу, який проходив у Чехії. Спортсмена супроводжував один з його тренерів — Сергій Любченко.

Змагання передбачали виконання трьох вправ — присідання зі штангою, жим штанги лежачи і станова тяга штанги. За результатами двох вправ — присідання та станова тяга — Іван Трунов отримав бронзові медалі.

“За результатами змагань спортсмени отримують нагороди за кожну справу, а також за суму всіх вправ. На жаль, йому не вдалось виконати жим, тому він завершив змагання з нульовою оцінкою в сумі трьох вправ. Іван отримав травму під час розминки на жимі, тому вправа і вийшла невдалою. Але наш спортсмен отримав “бронзу” у присіданнях з результатом 305 кілограмів та “бронзу” в тязі з результатом 277,5 кілограмів. Сподівалися, звісно, на результат увійти у трійку, але для Івана це були перші змагання на міжнародній арені, тому трішки далося взнаки хвилювання”, — розповідає тренерка спортсмена.

Сьогодні готуватися до змагань спортсмени з Бахмута вимушені дистанційно. У такому форматі готувався до чемпіонату й Іван Трунов. Однак, тренування бахмутянина були під контролем його наставників.

“Сьогодні ми змушені працювати в дистанційному режимі, тому спортсмени тренуються окремо у своїх містах. Тренувалися вони у Дніпрі і в Новодонецькому, інколи ми їздимо контролювати як йде підготовка. Сам процем проходить так: тренер розписує тренування, спортсмен надсилає відео, і ми таким чином контролюємо процес підготовки. Звичайно, це дуже складно, але наші вихованці, попри це, мають гарні результати. Наприклад, минулого літа один з наших спортсменів теж дебютував на міжнародних змаганнях і він вперше, тренуючись лише дистанційно, виконав норматив майстра спорту”, — розповідає Катерина Любченко.

Тренерка Івана Трунова розповідає, що у спортсмена вже є плани на майбутній сезон.

“Плануємо відібратися у межах обласних змагань на чемпіонат України. На чемпіонаті України Іван планує виступити не лише по триборству і поїхати на міжнародні змагання, а ще й у жимі. Будемо відбиратися, входити до складу національної збірної та їхати на змагання вже наступного сезону”, — розповідає тренерка-викладачка Катерина Любченко.

Раніше редакція розповідала, як діти та молодь можуть доєднатися до спортивних секцій КДЮСШ №1. У яких містах працюють тренери і як до них записатися, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• 10 років виношувала мрію стати чемпіонкою: юна спортсменка з Бахмута стала призеркою Чемпіонату України з пляжної боротьби
• Стипендія, харчування та житло: релокований з Бахмута спортивний коледж набирає учнів
• У Дніпрі відкрився сучасний спортивний центр для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!