У Чехії відбувся чемпіонат Європи з паверліфтингу, на якому виступив спортсмен з Бахмута Іван Трунов. Він є вихованцем Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1. На змаганннях бахмутянин виборов дві бронзові медалі.

Про підготовку спорстмена до змагань і його виступ на чемпіонаті Європи редакції Бахмут IN.UA розповіла заступниця директора КДЮСШ №1, тренерка-викладачка Катерина Любченко.

Спортсмен з Бахмута на чемпіонаті Європи з паверліфтингу

Спортсмен з Бахмута Іван Трунов дебютував на міжнародній спортивній арені. Він взяв участь у чемпіонаті Європи з паверліфтингу, який проходив у Чехії. Спортсмена супроводжував один з його тренерів — Сергій Любченко.

Змагання передбачали виконання трьох вправ — присідання зі штангою, жим штанги лежачи і станова тяга штанги. За результатами двох вправ — присідання та станова тяга — Іван Трунов отримав бронзові медалі.

“За результатами змагань спортсмени отримують нагороди за кожну справу, а також за суму всіх вправ. На жаль, йому не вдалось виконати жим, тому він завершив змагання з нульовою оцінкою в сумі трьох вправ. Іван отримав травму під час розминки на жимі, тому вправа і вийшла невдалою. Але наш спортсмен отримав “бронзу” у присіданнях з результатом 305 кілограмів та “бронзу” в тязі з результатом 277,5 кілограмів. Сподівалися, звісно, на результат увійти у трійку, але для Івана це були перші змагання на міжнародній арені, тому трішки далося взнаки хвилювання”, — розповідає тренерка спортсмена.

Сьогодні готуватися до змагань спортсмени з Бахмута вимушені дистанційно. У такому форматі готувався до чемпіонату й Іван Трунов. Однак, тренування бахмутянина були під контролем його наставників.

“Сьогодні ми змушені працювати в дистанційному режимі, тому спортсмени тренуються окремо у своїх містах. Тренувалися вони у Дніпрі і в Новодонецькому, інколи ми їздимо контролювати як йде підготовка. Сам процем проходить так: тренер розписує тренування, спортсмен надсилає відео, і ми таким чином контролюємо процес підготовки. Звичайно, це дуже складно, але наші вихованці, попри це, мають гарні результати. Наприклад, минулого літа один з наших спортсменів теж дебютував на міжнародних змаганнях і він вперше, тренуючись лише дистанційно, виконав норматив майстра спорту”, — розповідає Катерина Любченко.

Тренерка Івана Трунова розповідає, що у спортсмена вже є плани на майбутній сезон.

“Плануємо відібратися у межах обласних змагань на чемпіонат України. На чемпіонаті України Іван планує виступити не лише по триборству і поїхати на міжнародні змагання, а ще й у жимі. Будемо відбиратися, входити до складу національної збірної та їхати на змагання вже наступного сезону”, — розповідає тренерка-викладачка Катерина Любченко.

Раніше редакція розповідала, як діти та молодь можуть доєднатися до спортивних секцій КДЮСШ №1. У яких містах працюють тренери і як до них записатися, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• 10 років виношувала мрію стати чемпіонкою: юна спортсменка з Бахмута стала призеркою Чемпіонату України з пляжної боротьби
• Стипендія, харчування та житло: релокований з Бахмута спортивний коледж набирає учнів
• У Дніпрі відкрився сучасний спортивний центр для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються 387 дітей. При цьому в зоні активних бойових дій перебувають 2 997 дітей. На сьогодні примусова евакуація триває у трьох громадах Донеччини.

Скільки дітей залишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на вересень 2026 року

Станом на 16 вересня в Донецькій області залишаються проживати 4 060 дітей. З них у зоні активних бойових дій перебувають 2 997 дітей.

Примусова евакуація дітей триває у трьох громадах області. Загалом у восьми населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 387 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

• Краматорська громада — 203 дітей (177 сімей);
• Слов’янська громада — 139 дітей (102 сім’ї);
• Святогірська громада — 45 дітей (26 сімей).

Також сьогодні, 16 вересня, була оголошена примусова евакуація дітей з Новодонецької громади. Заходи з евакуації щойно розпочалися. За інформацією Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА, в цій громаді налічуються 51 дитина.

Протягом вересня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 246 дітей. Найбільше з них — 194 дітей — з Краматорської громади.

На сьогодні на Донеччині не було фактів примусового вилучення дітей з родин, які мешкають у зоні бойових дій.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація безоплатна.

Читайте також:

• “Кількість заявок сягає десяти і більше”: на Донеччині зросли темпи евакуації з Краматорська і Слов’янська
• “Білі янголи” вивезли людей із Дружківки під час атаки КАБами
• У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону “Про Державний бюджет на 2027 рік”. Беззаперечним пріоритетом залишається фінансування сектору безпеки і оборони, на який спрямовують усі можливі внутрішні ресурси. Водночас Уряд збільшує фінансування соціальної сфери, підтримки ВПО, освіти та охорони здоров’я.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Основні показники державного бюджету на 2027 рік

Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає значне зростання доходів та видатків. Доходи заплановані в обсязі 5 трильйонів 648 мільярдів гривень, що на 452,1 мільярда більше порівняно з планом 2026 року.

Загальний обсяг видатків становитиме 7 трильйонів 272 мільярди гривень, що на 864,9 мільярда перевищує показники попереднього року.

Потреба у міжнародній підтримці складатиме 52,6 мільярда доларів. Кошти планують залучити від ЄС, країн G7, МВФ, Світового банку та інших партнерів.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки виділено 4 трильйони 885 мільярдів гривень, що становить 43,8% від ВВП. З них:

• 2 трильйони 298,5 мільярда гривень — на озброєння та військову техніку;
• 1 трильйон 791,7 мільярда гривень — на оплату праці з нарахуваннями;
• 499,9 мільярда гривень — на інші видатки;
• 264,9 мільярда гривень — резерв коштів;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2027 році передбачено 83,2 мільярда гривень (на 11,6 мільярда більше, ніж у 2026 році). Основні статті витрат:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 12 мільярдів гривень — заходи підтримки тимчасового проживання;
• 11,5 мільярда гривень — компенсація за знищене майно;
• 5,5 мільярда гривень — компенсація за програмою “HOME”;
• 4 мільярди гривень — соціальні послуги;
• 3,7 мільярда гривень — програма “єОселя” (перший внесок та відсотки);
• 3,5 мільярда гривень — програми зайнятості;
• 3,4 мільярда гривень — програма “єВідновлення”.

Підтримка економіки, бізнесу та енергетичного сектору

На підтримку економіки та бізнесу бюджет закладає 96 млрд гривень, що на 45,7 млрд гривень більше до плану на 2026 рік.

• 45 млрд гривень передбачено на забезпечення житлом громадян за програмою”єОселя” (+27,9 млрд гривень);
• 29 млрд гривень спрямують до Національної установи розвитку на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та гарантії НУР (+11 млрд гривень);
• 10,1 млрд гривень отримає Фонд розвитку інновацій на оборонні технології Brave1, нові зразки техніки та обладнання для потреб оборони, робототехніку, безпілотні технології та дослідження спеціальних інноваційних технологій (+2,7 млрд гривень).
• 9,4 млрд гривень виділено на активні програми підтримки бізнесу (+4,1 млрд гривень).
• Для страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншої фінансової підтримки передбачено ресурс у 58,7 млрд гривень. Одним із можливих джерел його формування є підвищення стандартної ставки на 1 відсотковий пункт – з 20% до 21%, проте остаточне рішення потребуватиме законодавчого врегулювання.
• Окремо 8,3 млрд гривень планується спрямувати на захист підприємств паливного сектору від таких ризиків — за рахунок можливого підвищення акцизу на пальне.

Майже 100 млрд гривень буде спрямовано у 2027 році на підтримку енергетики. Кошти підуть на захист та відновлення енергетичних об’єктів, на доплати енергетикам, підтримку вугільної галузі та проєкти з енергоефективності. Також на Плани стійкості буде спрямовано 60 млрд гривень, і можливе отримання енергетичними підприємствами ресурсу від зниження нормативу зі сплати дивідендів. У 2026 році ця сума становила 19,5 млрд гривень.

Сільськогосподарський сектор отримає підтримку у розмірі 7,4 млрд гривень. Кошти передбачено на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників і фермерів, гуманітарне розмінування, гранти для АПК, меліорацію та релокацію сільгосптоваровиробників.

Житлова політика, інфраструктура та спорт

Загальний обсяг житлової політики становить 84,9 млрд гривень (+38,3 млрд гривень). Сюди входять:

• 45 млрд гривень на забезпечення житлом за програмою «єОселя».
• 24,4 млрд гривень на житлові програми: «єВідновлення», компенсації, ваучери, субвенція (+8,9 млрд гривень).
• 6,9 млрд гривень на компенсацію на житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп.
• 5,5 млрд гривень компенсації за знищене житло за програмою «HOME».
• 2,4 млрд гривень на житло військовим.
• 0,7 млрд гривень для Фонду енергоефективності на співфінансування підвищення енергоефективності житла та відновлення зруйнованого житла.

Сфера спорту та молоді отримає 6,85 млрд гривень (+0,98 млрд гривень). На гідне представлення України на світовій спортивній арені піде 6,56 млрд гривень (+0,86 млрд гривень). На створення умов для самореалізації молоді в Україні виділено 201,5 млн гривень, зокрема 140 млн гривень підуть на гранти молоді (+50 млн гривень). У 2027 році передбачено 1 800 грантів, що у 2,5 раза більше порівняно з 2026 роком. Також 91,5 млн гривень (+68,5 млн гривень) закладено на формування свідомої української політичної нації, зокрема на розвиток пластового руху, на підтримку якого із 2027 року безпосередньо передбачено 61,5 млн гривень.

Підтримка регіонів, громад та інвестиційні проєкти

На публічні інвестиційні проєкти та програми у 2027 році передбачено 116 млрд гривень (+3,9 млрд грн), з яких 76,4 млрд гривень — це залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. Основні напрями цих проєктів — транспорт, муніципальна інфраструктура та послуги, освіта, охорона здоров’я, енергетика, житло, соціальна сфера.

Підтримка регіонів і громад складе 133,6 млрд гривень (+42,2 млрд гривень до плану на 2026 рік). Серед основних напрямів фінансування — комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст, Державний фонд регіонального розвитку, субвенції на реалізацію публічних інвестиційних проєктів у галузях освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, субвенція на будівництво та ремонт доріг місцевого значення, додаткова дотація прифронтовим та тимчасово окупованим територіям України, а також різниця в тарифах. Загальний ресурс місцевих бюджетів у 2027 році становитиме 1 трлн 34,5 млрд гривень, що на 123,9 млрд гривень, або на 13,6% більше до плану на 2026 рік зі змінами.

Серед новацій проєкту держбюджету-2027:

• Заплановане часткове (25%) відновлення Державного дорожнього фонду в обсязі 52,8 млрд гривень. З них 34,2 млрд гривень піде на фінансування утримання та розвитку доріг загального користування державного значення, 10,1 млрд гривень — на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими на розвиток мережі автомобільних доріг, а 8,5 млрд гривень — як субвенція місцевим бюджетам на утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
• 18,2 млрд гривень спрямовуватимуться на компенсацію різниці в тарифах у межах підтримки регіонів та громад. Це дозволить компенсувати різницю між економічно обґрунтованою вартістю комунальних послуг і тарифами для населення та зменшити відповідне фінансове навантаження на громади і людей.

Читайте також:

Бахмутська МВА переглянула бюджетні видатки: більше грошей заклали на зарядні станції та ноутбуки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!