У Чехії відбувся чемпіонат Європи з паверліфтингу, на якому виступив спортсмен з Бахмута Іван Трунов. Він є вихованцем Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1. На змаганннях бахмутянин виборов дві бронзові медалі.

Про підготовку спорстмена до змагань і його виступ на чемпіонаті Європи редакції Бахмут IN.UA розповіла заступниця директора КДЮСШ №1, тренерка-викладачка Катерина Любченко.

Спортсмен з Бахмута на чемпіонаті Європи з паверліфтингу

Спортсмен з Бахмута Іван Трунов дебютував на міжнародній спортивній арені. Він взяв участь у чемпіонаті Європи з паверліфтингу, який проходив у Чехії. Спортсмена супроводжував один з його тренерів — Сергій Любченко.

Змагання передбачали виконання трьох вправ — присідання зі штангою, жим штанги лежачи і станова тяга штанги. За результатами двох вправ — присідання та станова тяга — Іван Трунов отримав бронзові медалі.

“За результатами змагань спортсмени отримують нагороди за кожну справу, а також за суму всіх вправ. На жаль, йому не вдалось виконати жим, тому він завершив змагання з нульовою оцінкою в сумі трьох вправ. Іван отримав травму під час розминки на жимі, тому вправа і вийшла невдалою. Але наш спортсмен отримав “бронзу” у присіданнях з результатом 305 кілограмів та “бронзу” в тязі з результатом 277,5 кілограмів. Сподівалися, звісно, на результат увійти у трійку, але для Івана це були перші змагання на міжнародній арені, тому трішки далося взнаки хвилювання”, — розповідає тренерка спортсмена.

Сьогодні готуватися до змагань спортсмени з Бахмута вимушені дистанційно. У такому форматі готувався до чемпіонату й Іван Трунов. Однак, тренування бахмутянина були під контролем його наставників.

“Сьогодні ми змушені працювати в дистанційному режимі, тому спортсмени тренуються окремо у своїх містах. Тренувалися вони у Дніпрі і в Новодонецькому, інколи ми їздимо контролювати як йде підготовка. Сам процем проходить так: тренер розписує тренування, спортсмен надсилає відео, і ми таким чином контролюємо процес підготовки. Звичайно, це дуже складно, але наші вихованці, попри це, мають гарні результати. Наприклад, минулого літа один з наших спортсменів теж дебютував на міжнародних змаганнях і він вперше, тренуючись лише дистанційно, виконав норматив майстра спорту”, — розповідає Катерина Любченко.

Тренерка Івана Трунова розповідає, що у спортсмена вже є плани на майбутній сезон.

“Плануємо відібратися у межах обласних змагань на чемпіонат України. На чемпіонаті України Іван планує виступити не лише по триборству і поїхати на міжнародні змагання, а ще й у жимі. Будемо відбиратися, входити до складу національної збірної та їхати на змагання вже наступного сезону”, — розповідає тренерка-викладачка Катерина Любченко.

Раніше редакція розповідала, як діти та молодь можуть доєднатися до спортивних секцій КДЮСШ №1. У яких містах працюють тренери і як до них записатися, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• 10 років виношувала мрію стати чемпіонкою: юна спортсменка з Бахмута стала призеркою Чемпіонату України з пляжної боротьби
• Стипендія, харчування та житло: релокований з Бахмута спортивний коледж набирає учнів
• У Дніпрі відкрився сучасний спортивний центр для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!