У Бахмутській громаді стартували виплати за державною програмою “Тепла зима”. Родини, які входять до найбільш вразливих категорій, отримають по 6 500 гривень на кожну дитину. Ці кошти вони можуть витратити на придбання теплого одягу і взуття.

Скільки родин отримають виплати та чи треба за ними звертатися в органи соцзахисту, редакції “Бахмут IN.UA” розповіли в Управлінні соціального захисту населення Бахмутської міськради.

Програма “Тепла зима”, виплати для бахмутян

У листопаді Кабмін ініціював державну програму “Тепла зима”, яка передбачає додаткову грошову допомогу на зимовий період для вразливих родин. Ця виплата спрямована для малозабезпечених родин, щоб вони мали можливість придбати для дітей теплий одяг і взуття на зиму.

В Управлінні соцзахисту населення Бахмутської міськради зазначають, що серед мешканців Бахмутської громади право на допомогу мають сім родин.

“Всього з Бахмутської громади виплати в межах програми “Тепла зима” отримають сім родин. Додатково звертатися за виплатами не потрібно. Згідно тих даних, які у нас є щодо отримувачів соціальної допомоги, ми дивимося, хто має право на ці виплати і призначаємо автоматично”, — зазначили в Управлінні соцзахисту.

Родини, яким призначили допомогу, отримають по 6 500 гривень на кожну дитину до 18 років. Загальна сума допомоги для мешканців Бахмутської громади — 78 тисяч гривень.

Отримати допомогу можна тільки безготівково на банківські картки.

“Отримувачі допомоги зможуть отримати ці кошти вже у грудні. Коли точно, сказати не можу, але начебто у грудні всі кошти мають зайти на картки”, — повідомили в Управлінні соцзахисту.

Отримати додаткову інформацію щодо призначень виплат у межах програми “Тепла зима” можна на гарячій лінії Управління соцзахисту — +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

• Два типи документів: Норвезька рада анонсувала зміни до грошової допомоги
• Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата у 2025 році: на які зміни варто чекати українцям
• Що робити, якщо не прийшла субсидія: корисний алгоритм дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям.

Про це повідомляє Маріупольська міськрада.

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав внаслідок обстрілу

Вночі 27 жовтня росіяни атакували Київ. Внаслідок обстрілу постраждав центр “ЯМаріуполь”, розташований на лівому березі столиці.

Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено дитячу кімнату й рамку з Декларацією солідарності, яку підписали 18 польських міст та інституцій на знак підтримки Маріуполя та засудження російської агресії.

Постраждалих серед людей не було.

Наразі триває оцінювання збитків та відновлення приміщень. Попри пошкодження, центр продовжує працювати у звичному режимі та надавати допомогу маріупольцям.

Читайте також:

• Росіяни вдарили по Ясногірці: понад 10 людей поранено
• Росіяни скинули на Слов’янськ три авіабомби: постраждали діти
• На Донеччині росіяни атакували евакуаційний автомобіль “Проліски”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!