Руслан Дубовик — суддя, колишній заступник голови Бахмутського міськрайонного суду. Він продовжує працювати в судовій системі — до травня 2025 року був суддею у Дружківському суді, а зараз продовжує роботу в Південному районному суді міста Кам’янське, що на Дніпропетровщині. У своїй декларації за 2024 рік суддя вказує понад 1,3 мільйони гривень зарплати, понад 700 тисяч гривень на банківських рахунках, а також об’єкти рухомого і нерухомого майна.

Редакція аналізувала, що задекларував Руслан Дубовик за 2024 рік.

Суддя Руслан Дубовик, де працює у 2025 році

У жовтні 2022 року Бахмутський міськрайонний суд припинив свою роботу. З 21 жовтня 2022 року територіальну підсудність судових справ Бахмутського суду змінили на Дружківський міський суд Донецької області, до якого були відряджені бахмутські судді.

Колишній заступник голови Бахмутського суду Руслан Дубовик був серед суддів, яких відрядили до Дружківського суду. Там він працював до травня 2025 року. 8 травня 2025 року Вища рада правосуддя відрядила Руслана Дубовика до Південного районного суду міста Кам’янське. Строк його відрядження складає один рік.

З 19 травня 2025 року Руслан Дубовик є суддею Південного районного суду міста Кам’янське.

Декларація Руслана Дубовика

У своїй декларації за 2024 рік Руслан Дубовик звітує про доходи і майно, яке належить йому та його родині — матері Людмилі Дубовик та доньці Вікторії Дубовик.

Згідно з декларацією, родина судді володіє вісьмома об’єктами нерухомості. Серед них на Руслана Дубовика оформлені два:

• квартира в Бахмуті площею 63,77 м² (дата набуття — 23.02.2001). Вартість на дату набуття — 4 841 гривень;
• гараж у Бахмуті площею 21 м² (дата набуття — 16.01.1998). Вартість на дату набуття — 541 гривня.

Більша частина майна родини належить матері судді — Людмилі Дубовик. Вона володіє п’ятьма об’єктами нерухомості, частина якого в окупованому Бахмуті:

• квартира в Бахмуті площею 49,58 м² (дата набуття — 28.09.1996). Вартість на дату набуття — 88 597 гривень;
• будинок у селі Берхівка Бахмутського району площею 77 м² (дата набуття — 07.06.2012). Вартість на дату набуття — 189 601 гривень;
• земельна ділянка в селі Берхівка Бахмутського району площею 1000 м² (дата набуття — 29.06.2010). Вартість на дату набуття — 1000 гривень;
• гараж у Бахмуті площею 23,30 м² (дата набуття — 29.07.1998). Вартість на дату набуття — 17 035 гривень;
• гараж у селищі Хромове Бахмутського району площею 23,50 м² (дата набуття — 12.03.2012). Вартість на дату набуття — 12 155 гривень.

Окрім цього, Руслан Дубовик має у спільній власності квартиру в окупованій Горлівці площею 53,05 м². Вона придбана 5 вересня 2006 року, суддя зазначає, що на той момент її вартість складала 1000 гривень. Цією квартирою Руслан Дубовик володіє на половину з Альоною Машинською-Дубовик. В декларації 2015 року суддя вказував її серед членів родини, вона є його донькою.

Також Руслан Дубовик разом з матір’ю орендують у Дніпрі домоволодіння площею 93 м² і земельну ділянку площею 400 м². Дата набуття права оренди — 15 квітня 2000 року.

Руслан Дубовик також має три транспортні засоби:

• легковий автомобіль SKODA JCTAVIA A5 ELEGANCE 2010 року випуску вартістю 60 000 гривень;
• бортовий причіп 2012 року випуску вартістю 3 800 гривень;
• водний засіб Колібрі (ред. моторний човен) 2014 року випуску вартістю 7 500 гривень.

Заробітна плата Руслана Дубовика за 2024 рік склала 1 350 067 гривень, що на місяць у середньому 112,5 тисячі гривень. Окрім цього, він отримав дохід з продажу рухомого майна — 45 258 гривень.

Також суддя декларує доходи матері. За 2024 рік вона отримала 171 304 гривень пенсії.

Окрім цього, суддя Руслан Дубовик задекларував грошові активи. Це 765 639 гривень на банківських рахунках, якими володіє Руслан Дубовик, та 178 229 гривень, якими володіє Людмила Дубовик.

Читайте також:

• Автівки та зарплата у понад 1 млн грн: що показала у декларації колишня очільниця Бахмутського суду та де вона працює зараз
• Елітна нерухомість, бізнес-імперія та мільйонні доходи: що показують декларації мера Бахмута Олексія Реви
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупаційній адміністрації так званого “Старобешівського муніципального округу днр” начальником відділу економічного розвитку, торгівлі, інвестиційної політики та підтримки підприємництва призначено Дмитра Єриша. Він є фіналістом кадрового конкурсу окупантів “Донбас. СВОї Герої”.

Що відомо про Дмитра Єриша та його діяльність на тимчасово окупованій території? Редакція зібрала досьє.

Дмитро Єриш: освіта та трудова діяльність

Дмитро Олександрович Єриш має вищу освіту. Відомо, що він закінчив Донецький університет економіки та права. У відкритому доступі немає інформації щодо дати його народження чи інших деталей ранньої біографії.

До початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Єриш працював начальником відділу розвитку мережі Центрального Республіканського Банку — фінансової установи, створеної окупаційною владою на захопленій території Донеччини.

Участь у бойових діях проти України

У 2022 році Дмитро Єриш добровільно вступив до лав незаконних збройних формувань. Він служив у складі 107-го стрілецького полку “народної міліції днр” та брав безпосередню участь у бойових діях проти Збройних Сил України. Згідно з російськими джерелами, Єриш воював на Попаснянському та Маріупольському напрямках.

Під час боїв на півдні Донеччини його підрозділ нібито потрапив в оточення. Протягом трьох діб вони утримували позицію під постійним вогнем, внаслідок чого Єриш отримав поранення. Після відновлення він продовжив службу в штабі в окупованій Попасній, а пізніше був комісований.

Участь у кадрових конкурсах окупантів

Після повернення з фронту Дмитро Єриш активно долучився до російських кадрових програм, спрямованих на інтеграцію учасників так званої “сво” у владні структури. Спочатку він брав участь у федеральному проєкті “Час героїв”, а згодом увійшов до списку 50 фіналістів регіонального кадрового конкурсу “Донбас. СВОї Герої”. Метою цього конкурсу є формування управлінського корпусу “республіки” саме з-поміж колишніх бойовиків.

У межах програми Єриш проходив стажування під керівництвом заступника голови “адміністрації Донецька” Володимира Зайцева. За словами наставника, стажер активно вивчав нормативно-правову базу, брав участь у нарадах, виїжджав на території та відвідував окупований Великоновосілківський район.

“Кадровий конкурс дав можливість не лише продемонструвати свої компетенції, а й отримати зворотний зв’язок від експертів. Навчання та наставництво дозволили швидше освоїти специфіку роботи в органах місцевого самоврядування“, — зазначає сам Єриш.

Плани на новій посаді

Після завершення стажування Дмитра Єриша призначили начальником відділу економічного розвитку в Старобешівському районі. На новій посаді колишній бойовик планує провести аудит поточних економічних проєктів, запустити ініціативи з підтримки малого бізнесу та сформувати пул пропозицій для зовнішніх інвесторів.

“Ключовим завданням вважаю синхронізацію галузевих планів із довгостроковими цілями розвитку Старобешівського муніципального округу. Також бачу одним із завдань створення умов для стійкого зростання доходів бюджету“, — заявляє новопризначений керівник.

Зазначимо, що його призначення є частиною ширшої політики російської окупаційної влади щодо працевлаштування учасників збройної агресії проти України на керівні посади в захоплених українських регіонах.

Читайте також:

Російські дипломи, співпраця зі СберБанком і підозра в колабораціонізмі: досьє на ректорку захопленого ДонНУЕТ Світлану Дрожжину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Він розташований у захопленій будівлі університету, який у 2014 році релокувався до Кривогу Рогу. З серпня 2014 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Дрожжина, яка до окупації Донецька працювала проректоркою з виховної роботи.

Що відомо про Світлану Дрожжину і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Дрожжина, біографія

Світлана Дрожжина народилася 24 грудня 1969 року. Її біографії немає у відкритих джерелах інформації. Звідки вона родом і яку освіту отримувала, невідомо.

Про професійний шлях Світлани Дрожжиної відомо лише з її слів. В інтерв’ю у межах пропагандистського проєкту “Жінки Донбасу” вона розповіла, що першим її місцем роботи була школа. Спочатку працювала вчителькою молодших класів, а згодом потім — вчителькою історії та правознавства.

До педагогічного колективу Донецького національного університету економіки та торгівлі долучилася у 2001 році. За її словами, її запросили до роботи в університеті. Спочатку Дрожжина була викладачкою правових дисциплін. За деякий час стала деканом і завідувачкою однієї з кафедр. У 2014 році обіймала посаду проректорки з виховної роботи.

Як Світлана Дрожжина стала ректоркою

З початком війни на сході України тодішній ректор ДонНУЕТ Олександр Шубін ухвалив рішення про переїзд навчального закладу. Від 3 листопада 2014 року Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського офіційно проводив освітню діяльність у місті Кривий Ріг. У квітні 2024 року ДонНУЕТ реорганізували шляхом приєднання до Криворізького національного університету.

У цей час окупанти захопили будівлю Донецького національного університету. Світлана Дрожжина розповідає, що тоді стало питання щодо переведення університету в статус “республіканського”. Хто керував цим процесом, вона не уточнює.

Коли окупанти захопили університет, керівництво навчального закладу виїхало. З керівного складу в Донецьку залишилась лише одна проректорка — Світлана Дрожжина. У серпні 2014 року так званий “міністр освіти днр” на зборах трудового колективу призначив її ректоркою.

У своїй риториці Світлана Дрожжина відкрито засуджує колег, які евакуювалися і офіційно продовжили роботу в Україні.

“Рятувало мене тільки той колектив людей, мої бойові друзі, які працюють зі мною до сьогодні. Ті, хто не поїхав ні до якого Кривогу Рогу, ні в Україну. Вони залишились тут і ми працюємо разом”, — зазначала Світлана Дрожжина.

За словами Світлани Дрожжиної, вона залишилася в Донецьку заради сина. Він воював на боці окупантів.

У березні 2024 року Світлана Дрожжина стала лауреаткою премії “За покликом жіночого серця” на всеросійському жіночому форумі “Жінки: зберігаємо традиції — розвиваємо росію”. Її представили там, як “першу жінку з новоросії, яка представила Донбас на премії такого рівня”.

Як ДонНУЕТ перетворили на російський університет

В інтерв’ю пропагандистам Світлана Дрожжина обурювалася, що ДонНУЕТ офіційно продовжив роботу у Кривому Розі під колишньою назвою. Це, за її словами, спровокувало відтік студентів з Донецька. Начебто, на це вплинула так звана “реклама” серед студентів, які виїхали, та те, що український ВНЗ надавав дітям гуртожитки. Про те, що молодь не хотіла продовжувати освіту під контролем окупантів, Дрожжина не згадує.

Відтік студентів був і через те, що університет мав статус республіканського. Випустившись з республіканського університету молодь могла працевлаштуватися лише в окупованих містах, оскільки їхні дипломи ніде не визнавалися. Тоді ж так звана ректорка вирішила, що університет має пройти акредитацію в рф, щоб видавати дипломи російського зразка.

У 2019 році за ініціативи Світлани Дрожжиної ДонНУЕТ подався на акредитацію в федеральну службу з нагляду в сфері освіти і науки (рособрнадзор). Псевдоректорка особисто везла документи на перевірку. У червні 2019 року ДонНУЕТ отримав акредитацію в рф. З тих пір студенти отримують дипломи російського зразка, а сам університет визнали “російським ВНЗ за межами російської федерації”. Такий статус ДонНУЕТ отримав одним із перших на окупованій Донеччині. Фактично Світлана Дрожжина особисто забезпечувала інтеграцію захопленого навчального закладу в російську систему освіти.

Окрім цього, Світлана Дрожжина налагодила співпрацю університету з російським СберБанком. У серпні 2026 року представники російського банку вперше взяли участь в оцінюванні дипломних робіт випускників. Після захисту дипломів представники банку провели індивідуальні кар’єрні консультації та заявили, що готові брати випускників на роботу.

Сама Світлана Дрожжина заявила, що навчальний заклад розвиватиме подальшу співпрацю.

“Співпраця зі Сбером — це не разова акція, а стратегічний вектор. Будемо розвивати спільні стажування та практико-орієнтовані курси”, — зазначила ректорка.

За словами Світлани Дрожжиної, у планах — інтеграція експертів СберБанку в навчальний процес, запуск спільних освітніх модулів та посилення кар’єрної підтримки студентів.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Дрожжиної на підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту відносно неї. Повістка датована груднем 2025 року. Також є і раніша повістка від липня 2025 року.

Світлану Дрожжину підозрюють у здійснені пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Читайте також:

• Вирок колишнім суддям: 12 років за сфабриковану справу та катування в “Ізоляції”
• Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!