Сезонна вакцинація допомагає уникнути ймовірності серйозних ускладнень при хворобі, та власне й нерідко самої хвороби. Вакцинація від групи чи інших сезонних захворювань доступна й для бахмутян у Дніпрі, які мають підписану декларацію з лікарем. Лікар інформує своїх пацієнтів про можливість щеплення, водночас людина й сама може звернутися до сімейного лікаря, щоб вакцинуватися від певної хвороби і їй складуть індивідуальний календар щеплень.

Про це редакції розповіли у КНП “Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут”.

Сезонна вакцинація: що це таке?

Сезонна вакцинація проводиться щороку для дітей та дорослих, зокрема від грипу та проти вірусу COVID-19. Крім того, варто дотримуватися графіку календарних щеплень. Календар профілактичних щеплень можна знайти на порталі Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), зокрема це такі хвороби як:

• гепатит В;
• туберкульоз;
• кір, паротит, краснуха;
• дифтерія, правець;
• кашлюк.

Вакцини від цих хвороб в Україні є безплатними.

Вакцинація в Дніпрі для бахмутян: як відбувається

Бахмутський медзаклад у Дніпрі цього року підписав договір з НСЗУ за пакетом “Первинна медична допомога”. Тут працює один терапевт, договір з яким уклали 1000 декларантів. На кінець місяця вакцинувати планують 20 людям.

“Це вакцина АДП-М (ред. це вакцина, яка використовується для ревакцинації від дифтерії і правця). Вона проводиться один раз на 10 років, вакцина у нас в наявності”, — кажуть у лікарні.

Вакцинація проводиться індивідуально або за запитом людини, або ж її про це може повідомити лікар, якщо виявить у медичній карті відсутність того чи іншого щеплення. Вакцини від певної хвороби може не бути в наявності, але її можуть закупити.

“Щоб замовити вакцину, створюється заявка, яка відправляється на “Укрвак” та “Медстат”, бо це ж державні закупівлі. Й тоді створюється ця загальна заявка на підприємство. Тобто, по потребі”, — пояснюють в коментарі.

Бахмутська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування працює щодня без вихідних з 08:00 до 20:00. Телефони для запису: +380 (67) 237 1386, +380 (99) 000 9230.

Читайте також:

• Які безплатні операції можуть провести в Бахмутській лікарні у Броварах
• Бахмутський ЦНАП у Дніпрі: як записатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині фіксується висока інтенсивність штурмових дій. Найбільше збільшення кількості атак спостерігається на Покровському напрямку, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля.

Про це повідомили в Генштабі ЗСУ.

Ситуація на Донеччині

На Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість штурмових дій. Противник здійснив тут сорок три атаки. Росіяни намагалися просунутися у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також здійснювали штурми у напрямках Торецька, Софіївки, Вільного, Дорожнього, Нового Донбасу, Матяшевого, Шевченка, Чернігівки, Добропілля, Мирного, Василівки, Новосергіївки та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку зафіксовано дванадцять атак. Противник вів штурмові дії в районі Костянтинівки, а також у напрямках Новоселівки та Торецького.

Спроби вклинитися в оборону відбувалися на Лиманському напрямку, де росіяни сім разів атакували в районах Діброви, Ставків та Лимана, а також у напрямках Новосергіївки та Новоселівки.

На Слов’янському напрямку російська армія здійснила п’ять штурмових дій у районах Озерного та Кривої Луки, а також у напрямку Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку росіяни проводили одну наступальну дію у напрямку населеного пункту Федорівка.

Втрати росіян

Добові втрати російської армії наразі наступні:

• особовий склад — 1540 осіб;
• безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня — 1473 одиниці;
• автомобільна техніка та автоцистерни — 591 одиниця;
• артилерійські системи — 51 одиниця;
• наземні робототехнічні комплекси — 9 одиниць;
• реактивні системи залпового вогню — 7 одиниць;
• бойові броньовані машини — 6 одиниць;
• засоби ППО — 4 одиниці;
• спеціальна техніка — 3 одиниці;
• танки — 1 одиниця.

Читайте також:

Майже на всіх напрямках Донеччини зросла кількість штурмів за минулу добу — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Панську купальню” в Іванівському, яку зображено навіть на гербі села, роками називали спорудою царських часів. Однак знайдене в газеті “Кочегарка” за 1927 рік свідчення ставить цю версію під сумнів. У публікації описана новозбудована гідротехнічна споруда біля Красного, її конструкція та історія появи водозабору.

Що вдалося з’ясувати про походження пам’ятки та чому сучасна будівля все ж залишає питання для дослідників — розповіли у Бахмутському краєзнавчому музеї.

“Панська купальня” в Іванівському: що це за споруда

Гідрологічна споруда на території Іванівського водозабору давно стала однією з впізнаваних особливостей села. Саме її називають “Панською купальнею”, а зображення споруди присутнє на гербі Іванівського. Через відсутність доступних тривалий час письмових джерел навколо її походження з’явилися різні версії. Одні пов’язували споруду з дореволюційним періодом і називали її “царською”, інші припускали, що вона значно молодша.

Нові відомості дозволяють точніше говорити принаймні про історію водозабору та споруди, яка існувала тут у 1920-х роках. Ключовим джерелом стала публікація в газеті “Кочегарка” №198 за 1927 рік. У ній журналіст описував новий водопровід та споруду, яку можна було побачити на Костянтинівській дорозі неподалік спортивного стадіону.

Автор називає її “баштою” та описує як невелику високу грановану кімнату. Усередину можна було потрапити сходами. З приміщення через вікна відкривався вид на велику поверхню води. Особливу увагу в описі привертають “венеціанські вікна”. По обидва боки споруди їх було по сім. Також у тексті згадуються залізобетонні конструкції, вентиляційні та світлові труби. Тобто йдеться не про стару панську садибу чи декоративну споруду, а про об’єкт, безпосередньо пов’язаний із роботою водопроводу.

Як у Красному з’явився новий водопровід

Газета 1927 року також описує історію місцевого джерела. Насосна станція, за описом журналіста, розташовувалася біля села Красного, яке в тексті також пов’язується з Голубівськими Ступками, біля підніжжя крейдяних гір.

До появи нового водопроводу місцеві жителі користувалися водою з криниці. У матеріалі зазначається, що після прибуття техніків та спеціалістів було ухвалено рішення облаштувати тут водопровід. Над криницею спочатку звели дерев’яну будівлю, укріпили зруб, проклали труби та встановили фільтр. Паралельно спорудили насосну станцію та водонапірний бак.

Згодом систему мали вдосконалити відповідно до санітарних вимог. Для цього пробили дві глибокі свердловини, а до 10 жовтня 1927 року планували завершити будівництво збірного колодязя, який мали з’єднати із ними. Таким чином, джерела свідчать: водозабір у цій місцевості активно облаштовували саме у 1920-х роках.

Чи була “Панська купальня” збудована за царських часів

Знайдена публікація є важливим аргументом проти версії про “царське” походження споруди, пишуть у музеї, принаймні якщо під нею мається на увазі будівля водозабору, описана у 1927 році. Газета прямо розповідає про нове будівництво водопроводу та споруду, яка з’явилася в процесі його облаштування. Тобто наявні письмові свідчення вказують на появу відповідного об’єкта вже після встановлення радянської влади. Водночас називати це остаточним доказом того, що сучасна “Панська купальня” є саме тією спорудою 1927 року, було б неправильно, вважають в музеї.

Є ще одна важлива деталь. Опис та фотографії споруди 1920-х років не повністю відповідають тому вигляду, який об’єкт мав перед повномасштабним вторгненням. На фотографіях різних років можна побачити, що споруда змінювалася. Саме тому виникає питання: чи збереглася будівля 1927 року, чи після руйнувань її перебудували або звели заново.

Це питання поки залишається відкритим. Окремим аргументом на користь пізнішої перебудови можуть бути будівельні матеріали сучасної споруди — зокрема цегла та бетон, які, за оцінкою дослідника, можуть відповідати другій половині ХХ століття. Однак без додаткового документального підтвердження це залишається версією, а не встановленим фактом. Можливо, споруда була пошкоджена під час Другої світової війни та згодом відновлена. Водночас для підтвердження цього потрібні архівні документи або інші джерела.

До теми:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!