СБУ завадила втечі з України колишнього нардепа від забороненої “партії регіонів”, чинного депутата міськради Бахмута від забороненої “опзж”. Зловмисника, який сприяв збройній агресії рф, затримали поблизу прикордонного пункту пропуску на Одещині. Йому загрожує тюремне ув’язнення.

Про це повідомляє Служба безпеки України.

Депутат Бахмутської міської ради Владислав Лук’янов

За даними слідства, у 2020 році фігурант став депутатом міськради Бахмута від забороненої “опзж”. Раніше підозрюваний був народним депутатом від забороненої “партії регіонів”. Співрозмовники УП у СБУ повідомили, що йдеться про Владислава Лук’янова.

У пресслужбі Бахмутської міськради редакції Бахмут IN.UA уточнили, що Владислав Лук’янов є чинним депутатом. Він не писав заяву на складання своїх депутатських повноважень.

Депутатка міськради, голова Центру первинної медичної допомоги Бахмута Світлана Шабаліна пригадувала, що не бачила Владислава Лук’янова на засіданнях з вересня 2022 року.

“Є й депутати, які не з’являються на сесіях та не беруть участі у допомозі територіальній громаді. Наприклад, я не бачила Лук’янова. Він з’являвся напевно лише на перших 2 сесіях. Також не бачила на сесіях деяких депутатів від “опзж”, яких завезли з Верховної Ради, вони не місцеві. Вони отримали свої посвідчення, і більше ми їх не бачили. Але є (ред. Артур) Радковський, є (ред. Юрій) Мелкумян, яких партія виключила зі своєї фракції, але вони роблять дуже багато”, — резюмувала Світлана Шабаліна.

Лук’янов працював на росіян

За інформацією СБУ, після окупації частини Донеччини фігурант пішов на співпрацю з росіянами і перереєстрував власну компанію інтернет-провайдера за законодавством рф. Крім того, він надав фсб повний доступ до наявного обладнання. Це дозволило російській спецслужбі контролювати інтернет-активність місцевого населення.

Сам депутат Бахмутської міської ради переїхав на підконтрольну Україні територію і керував компанією у дистанційному режимі. Саме він розпорядився регулярно сплачувати кошти до бюджету рф у вигляді “податків” та  зборів”. Так, він фінансував військово-промисловий комплекс росії та її окупаційні угруповання, які воюють проти України. Водночас зловмисник публічно виправдовував збройну агресію рф, про що неодноразово розповідав у чатах прокремлівських Telegram-каналів.

Згодом Владислав Лук’янов вирішив втекти за кордон. 60-річного екснардепа-“регіонала” затримали поблизу прикордонного пункту пропуску в Одеській області. Він намагався виїхати з країни як особа непризовного віку. Під час обшуку у затриманого вилучили мобільний телефон та чорнові записи із доказами злочинної діяльності.

Наразі правоохоронці повідомили депутату міськради Бахмута про підозру за частиною 2 статті 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікація її учасників). Підозрюваному загрожує обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна, або без такої.

Читайте також:

• Ексдепутата Бахмутської міськради Володимира Іванкова звинувачують у державній зраді
• На Донеччині затримали “крота”, який наводив російські ракети на позиції ЗСУ
• Хотіла “звільнити” Донеччину: пенсіонерка зливала росіянам дані про переміщення ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!