Тунель з антидронових сіток між Бахмутом і Часів Яром / скриншот
Росіяни захищають свої логістичні шляхи від українських дронів. Зокрема, вони створили цілий тунель з антидронових сіток між Бахмутом і Часів Яром. Таким чином окупанти намагаються убезпечити свою техніку і особовий склад.
Про це повідомляють російські пропагандистські джерела.
Тунель між Бахмутом і Часів Яром
Російські військові затягнули антидроновими сіткам дорогу між Бахмутом і Часів Яром. Вони створили цілий тунель, протяжність якого, начебто, складає понад 2 кілометри.
Тунель на мапі / скриншот
Таким чином росіяни намагаються убезпечити себе від українських дронів. Як стверджують окупанти, “сіточний тунель дозволяє забезпечувати логістику, обходячи загрозу FPV-дронів”. Цією дорогою росіяни перевозять техніку для підтримки штурмів у Часів Ярі.
Як видно на кадрах, знятих пропагандистами, сітки окупанти споруджують власноруч. Цим, нібито, займаються військові інженери. Як зазначають окупанти, вони планують “нарощувати площі покриття антидроновими сітками”.
Нагадаємо, що раніше сітки для захисту від дронів були помічені і в самому Бахмуті. Окупанти натягують їх над дорогами. Зокрема, їх можна побачити в районі заводу “Синіат” і меблевої фабрики.
Читайте також:
Росіяни намагаються встановити російські прапори в Торецьку: яка ситуація в місті
Бахмутянка Анастасія Косенко зростала серед квітучих троянд рідного міста, ще зі шкільних років популяризувала українську музику на Донеччині та мріяла стати концертною фотографинею. Повномасштабне вторгнення змусило дівчину разом із родиною залишити дім у квітні 2022 року та шукати прихисток у Львові.
Опинившись у місті своєї мрії, дівчина змогла швидко адаптуватися, перейшла на українську мову та наважилася ризикнути, щоб придбати першу професійну камеру.
Про спогади з мирного Бахмута, знайомство з гуртом ТНМК та репером OTOY, вимушену евакуацію та шлях у фотографії Анастасія розповіла редакції Бахмут IN.UA.
Квітуче місто троянд та український реп на Донеччині
Анастасія народилася і виросла в Бахмуті, жила на вулиці Ювілейній неподалік дитячої лікарні. У 2008 році дівчинка пішла до першого класу школи №18 — батьки одразу віддали її в український клас. Після випуску Анастасія вступила до Харківського політехнічного інституту (поблизу Харкова, жила її бабуся), проте майже щовихідних приїздила додому потягом.
У спогадах дівчини рідний Бахмут назавжди залишився затишним і зеленим. Найбільше вона любила гуляти з подругою Каріною на Алеї троянд, Набережній та біля пам’ятника “Дзвін Чорнобиля”.
“У моїх спогадах Бахмут — квітучий, місто троянд. Пам’ятаю, як ми завжди ходили в центр, гуляли біля пам’ятника “Дзвін Чорнобиля”, та й у мене на районі біля дитячої лікарні було дуже багато троянд. Червоних, гарних — це те, що запам’яталося найбільше“, — з теплотою згадує бахмутянка.
Ще у 2014 році, навчаючись у школі, Анастасія захопилася українською музикою. Попри те, що більшість однолітків тоді слухали російських виконавців і не розуміли її вподобань, дівчина активно підтримувала вітчизняних артистів. Усе почалося з треку “Пані та панове” гурту “Танок на Майдані Конго” (ТНМК). Протягом п’яти років Анастасія мріяла побачити улюблений гурт у рідному місті.
Анастасія Косенко на концерті Сергія Жадана / фото з особистого архіву героїні
Мрія здійснилася у січні 2019 року, одразу після її 18-річчя: ТНМК приїхали до Бахмута з безкоштовним акустичним концертом у кінотеатрі “Побєда”, де також виступав Сергій Жадан.
“Я підбігла до Фагота, а він каже: “О, мала, ти тут теж!” — упізнав мене, бо я постійно підтримувала їх у соцмережах. Подарували мені плакати з автографами — один із них я встигла забрати з Бахмута, він досі висить у мене у Львові. Фагот тоді запитав, чим я хочу займатися, і я сказала, що мрію фотографувати. Він відповів: “Настю, у тебе все вийде”. Було відчуття, наче він мене тоді благословив“, — ділиться дівчина.
Ця зустріч надихнула Анастасію створити власний блог про український реп “Репмуз” в Instagram та Telegram. Вона підтримувала молодих виконавців, зокрема гурт PVNCH, Valentine Lawrence (Ennyday) та репера OTOY (В’ячеслава Дрофу). У 2021 році батько навіть відвіз її на фестиваль “Промзона” до сусідньої Костянтинівки, де дівчина особисто познайомилася з OTOY.
Евакуація до міста мрії та перехід на українську
У квітні 2022 року російські обстріли почали наближатися до житлових кварталів Бахмута — снаряди падали на околицях, поблизу парку культури та неподалік військової частини біля дому родини. 3 квітня батько вивіз Анастасію та сімʼю до Краматорська (за лічені дні до трагічного ракетного удару по місцевому вокзалу), звідки вони вирушили до Львова, де знайомий допоміг знайти житло. Як і більшість земляків, родина сподівалася повернутися додому за кілька тижнів.
Попри сум через вимушений від’їзд, адаптація у Львові минула для дівчини напрочуд легко. Ще у 2021 році вона казала батькові, що обов’язково переїде сюди жити. У новому місті її підтримала подруга, з якою вона раніше познайомилася завдяки спільноті українського репу.
“Я туди приїхала, і мені було максимально спокійно, наче я вдома. Іноді навіть жартую, що в якомусь минулому житті моя душа тут уже жила. Найскладнішим на початку була мова — дуже важко переналаштувати мозок, коли ти майже 20 років говорив російською. Львів і люди, які тут живуть, настільки тепло мене прийняли, що з часом мені самій захотілося перейти на українську мову“, — розповідає Анастасія.
Вулиці з ефектом дежавю та фотографії мирного міста
Дзвін Чорнобиля / фото з особистого архіву героїні
Сьогодні у Львові дівчині нагадують про дім окремі міські пейзажі. Наприклад, дорога на роботу вулицею Навроцького викликає у неї стійке відчуття дежавю — вона нагадує шлях у Бахмуті від Нового ринку в бік заводу “Кольорові метали”.
Водночас бахмутянка зізнається, що без земляків поруч спогади про рідні вулиці поступово стираються — її подруга зі школи нині живе у Дніпрі. Тримати зв’язок із минулим допомагають архівні кадри в телефоні.
“Найдорожче фото — де я сфотографувала себе на тлі колеса огляду в парку. Через кілька днів туди прилетіло, і ми поїхали. А ще дуже люблю старий знімок пам’ятника “Дзвін Чорнобиля” — там таке блакитне-блакитне небо і червоні троянди. Цей кадр ще з тих часів, коли в місті було мирно і батьки гуляли з дітьми”, — каже співрозмовниця.
Ризик заради мрії: як бахмутянка опановує фотографію
Живучи у Львові Анастасія певний час допомагала гурту PVNCH із промоцією треків на радіо, а згодом майже 10 місяців працювала в супермаркеті АТБ, щоб назбирати гроші на давню мрію. Попри поради рідних спершу знайти іншу роботу та підзаробити ще й на ноутбук, дівчина вирішила ризикнути: звільнилася і купила свій перший професійний фотоапарат Canon RP.
“Коли я взяла його в руки, та 14-річна Настя, яка у 2014 році мріяла фотографувати концерти ТНМК, просто усміхнулася. Я зрозуміла, що виконала свою дитячу мрію“, — ділиться бахмутянка.
Після купівлі камери Анастасія пройшла безкоштовні курси фотографії для переселенців у Львові. Спершу знімала все навколо — архітектуру Сихова й центру міста, тварин, квіти, вчилася працювати в ручному режимі налаштувань. Тепер вона фотографує подруг і поступово долає страх перед роботою з моделями, щоб розвиватися в комерційній зйомці.
На запитання, що для неї означає бути бахмутянкою далеко від дому, Анастасія відповідає одним словом — мріяти. Саме так, як “мрійливу дівчину з Бахмута”, її представили під час запису подкасту “Бо любов [крапка] війна” на Радіо Сковорода.
“Попри те, що ми залишилися без міста і без дому, у нас лишаються мрії та можливість рухатися далі. “Бо якщо не мріяти, навіщо ж тоді жити?”. Спочатку ти мрієш, потім ця мрія перетворюється на ціль, і ти крок за кроком до неї йдеш“, — підсумовує Анастасія Косенко.
Званівська сільська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області розпочала громадське обговорення проєкту Статуту Званівської сільської територіальної громади. Долучитися до формування основного документа громади та подати свої зауваження мешканці можуть з 10 до 30 листопада 2026 року включно.
Детальніше про умови участі, формат консультацій та правила безпеки розповідає Бахмут IN.UA.
Хто може долучитися до обговорення
Статут є головним документом громади, який визначає особливості здійснення місцевого самоврядування та форми участі жителів у вирішенні питань місцевого значення. Мета обговорення — врахувати думку мешканців під час доопрацювання проєкту.
До участі в електронних консультаціях запрошують жителів громади, зокрема внутрішньо переміщених осіб, молодь віком від 14 років, представників громадських організацій, підприємств, установ та всіх зацікавлених осіб. Ознайомитися з текстом проєкту Статуту, консультаційним документом та рекомендованою формою для зауважень можна на офіційному вебсайті Званівської громади.
На цьому етапі консультації проходять виключно у форматі електронних звернень — проведення онлайн-зустрічей чи відеоконференцій не передбачено. Питання щодо організації громадських слухань для прийняття Статуту розглядатимуть окремо відповідно до вимог законодавства.
Як подати пропозиції та правила безпеки
Через тимчасову окупацію території Званівської громади жодних очних заходів не проводять. Щоб гарантувати безпеку учасників, усі подані пропозиції можуть оприлюднюватися виключно у знеособленому або узагальненому вигляді. Контактні дані, місце перебування чи інші чутливі відомості громадян у відкритому доступі не публікуватимуться. Також учасникам не потрібно додавати до листів копії документів, що посвідчують особу.
Щоб надіслати свої пропозиції чи зауваження, необхідно виконати кілька кроків:
підготувати звернення у довільній формі або за рекомендованим зразком, за можливості вказавши конкретний розділ, статтю чи пункт проєкту Статуту;
надіслати лист на електронну адресу [email protected] до 30 листопада 2026 року включно;
у темі електронного листа рекомендовано зазначити: “Пропозиції до проєкту Статуту Званівської громади”.
Відповідальною посадовою особою за збір звернень є заступниця координатора робочої групи Ірина Петрейко. Протягом десяти робочих днів після завершення терміну подання пропозицій робоча група підготує звіт та оприлюднить його на офіційному сайті громади разом з узагальненою таблицею результатів розгляду звернень.
Бахмутянка Анастасія Косенко зростала серед квітучих троянд рідного міста, ще зі шкільних років популяризувала українську музику на Донеччині та мріяла стати концертною фотографинею. Повномасштабне вторгнення […]
Званівська сільська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області розпочала громадське обговорення проєкту Статуту Званівської сільської територіальної громади. Долучитися до формування основного документа громади та подати […]
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 13 штурмів. На всіх інших напрямках фіксували менше п’яти […]
В Україні налічується 1 922 одиниці соціального житла, приблизно у чотирьох із п’яти громад такого житлового фонду немає. Масштабне опитування органів місцевого самоврядування виявило системні […]
Російський окупаційний суд виніс вирок 18-річному жителю тимчасово окупованого Маріуполя Михайлу Гулому. Хлопця засудили до 8 років та 6 місяців позбавлення волі в колонії за […]