Останнім часом російські війська активізували свої штурми аби ліквідувати українські позиції на захід і південний захід від Донецька та просунутися до траси Н-15 (Донецьк-Запоріжжя) і вздовж неї. Такі штурми з південного флангу на Покровському напрямку спрямовані на західний фланг української оборони навколо Вугледара. Росіяни хочуть посилити тиск на ЗСУ, що обороняються на заході Донецької області, і тим самим наблизитися до Покровська.

Про це свідчать дані Інституту вивчення війни.

Покровськ, карта бойових дій

Станом на 1 вересня російські війська активізували штурми поблизу Вугледара і поки що досягли незначних тактичних успіхів у цьому районі. Геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, вказують на те, що російські війська нещодавно просунулися в центр Пречистівки під час механізованого штурму силами приблизно роти. Карта Deep State свідчила, що ворог й справді просунувся у Пречистівці.

Додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, показують, що окупанти підіймають російський прапор у північно-західній частині Пречистівки, що ймовірно свідчить про її захоплення. Але підтверджень цьому немає. Російські воєнкори стверджують, що українські війська нібито відійшли з Золотої Ниви, що неподалік від Пречистівки.

Інші геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, вказують на те, що російські війська нещодавно могли просунутися на схід від Вугледара біля шахти № 1 “Південнодонбаська”. Раніше ЗСУ повідомили, що окупанти провели кілька взводних механізованих атак поблизу Макарівки і Пречистівки протягом останніх днів.

Про активізацію російського наступу заговорив й “очільник” рф, який заявив, що російське Східне угруповання військ, яке відповідає за фронт приблизно від Вугледара до Гуляйполя, нібито захопило “трикутник” території глибиною від п’яти до семи кілометрів 3 вересня.

Читайте також:

• З 31 населеного пункту примусово евакуюють дітей: деталі
• Військовий розповів, що стримує росіян від захоплення Вугледара

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!