Останнім часом російські війська активізували свої штурми аби ліквідувати українські позиції на захід і південний захід від Донецька та просунутися до траси Н-15 (Донецьк-Запоріжжя) і вздовж неї. Такі штурми з південного флангу на Покровському напрямку спрямовані на західний фланг української оборони навколо Вугледара. Росіяни хочуть посилити тиск на ЗСУ, що обороняються на заході Донецької області, і тим самим наблизитися до Покровська.

Про це свідчать дані Інституту вивчення війни.

Покровськ, карта бойових дій

Станом на 1 вересня російські війська активізували штурми поблизу Вугледара і поки що досягли незначних тактичних успіхів у цьому районі. Геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, вказують на те, що російські війська нещодавно просунулися в центр Пречистівки під час механізованого штурму силами приблизно роти. Карта Deep State свідчила, що ворог й справді просунувся у Пречистівці.

Додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, показують, що окупанти підіймають російський прапор у північно-західній частині Пречистівки, що ймовірно свідчить про її захоплення. Але підтверджень цьому немає. Російські воєнкори стверджують, що українські війська нібито відійшли з Золотої Ниви, що неподалік від Пречистівки.

Інші геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, вказують на те, що російські війська нещодавно могли просунутися на схід від Вугледара біля шахти № 1 “Південнодонбаська”. Раніше ЗСУ повідомили, що окупанти провели кілька взводних механізованих атак поблизу Макарівки і Пречистівки протягом останніх днів.

Про активізацію російського наступу заговорив й “очільник” рф, який заявив, що російське Східне угруповання військ, яке відповідає за фронт приблизно від Вугледара до Гуляйполя, нібито захопило “трикутник” території глибиною від п’яти до семи кілометрів 3 вересня.

Читайте також:

• З 31 населеного пункту примусово евакуюють дітей: деталі
• Військовий розповів, що стримує росіян від захоплення Вугледара

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер вони повністю замінюються на відповідні металеві монети.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі про те, чому Національний банк України ухвалив таке рішення, та де громадяни можуть безплатно обміняти старі гроші.

В Україні вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень

З 2 березня паперові купюри дрібних номіналів перестають бути дійсним засобом платежу. Ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу, через що їх не можна буде використовувати при розрахунках. Замість них в обороті будуть металеві монети відповідних номіналів.

Де та в які терміни можна обміняти старі купюри

Громадяни мають достатньо часу для комфортного обміну застарілих банкнот на монети чи купюри інших номіналів. Сама процедура є абсолютно безоплатною, на неї не встановлено жодних комісій, а сума обміну не обмежується.

Терміни та місця обміну розподілені наступним чином:

• в усіх відділеннях банків України — впродовж одного року з дати вилучення, до 26 лютого 2027 року включно;
• в уповноважених банках (до цього переліку належать АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк” та АТ “ПУМБ”) — упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року включно;
• у Національному банку України — обмін здійснюється безстроково.

Чому Нацбанк відмовляється від дрібних банкнот

Рішення НБУ має як економічне, так і практичне обґрунтування. По-перше, дрібні паперові гроші майже не використовуються населенням у роздрібній торгівлі. По-друге, їхній фізичний стан переважно є критично зношеним. Середній термін придатності таких банкнот становить лише близько 2,5 років. Для порівняння, металеві монети здатні перебувати в обігу 20–25 років.

Процес виведення цих банкнот розпочався не сьогодні, він триває вже майже шість років: з 1 жовтня 2020 року банки почали поступово вилучати номінали 1 та 2 гривні, а з 1 січня 2023 року — 5 та 10 гривень.

Повний перехід на розрахунки монетами принесе значну користь економіці. Це суттєво зменшить витрати держави та учасників ринку на оброблення, транспортування і зберігання готівки. Крім того, це підвищить загальну якість грошей в обігу, адже старі купюри використовувалися понад два десятиліття.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадський діяч Павло Островський розповів про процес офіційного перейменування районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці та про його символічне значення. За його словами, зміни відбувалися у відкритому режимі за участю громадськості та місцевих краєзнавців і не потребували додаткового фінансування з бюджету.

Детальніше про це, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Перейменування районів Донеччини та Луганщини

Днями у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці райони отримали історично та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

За словами Островського, ідея перейменування районів Донеччини та Луганщини має значно глибші корені: у 1991 році вже проводився локальний референдум у Донецьку щодо перейменування Ворошиловського району на Юзівський. Тоді переміг варіант “Центральний район”, але реалізувати ініціативу не вдалося через відсутність політичної волі.

За словами Островського, громадська організація “Сильні громади”, яку він представляє, підтримувала деколонізацію з 2015 року і надавала експертну допомогу в організації процесу. Він зазначив, що комунікації з обласними адміністраціями, Інститутом національної пам’яті та місцевими краєзнавцями забезпечили відкритий процес, що враховував інтереси громадськості. Також активіст підкреслив, що законодавство дозволяло проводити такі зміни навіть на окупованих територіях, а після прийняття закону 4579 усе відбулося у визначені терміни.

На питання, чому це важливо саме зараз активіст каже:

“Ця територія була, є і залишається українською. Щоб не розповідали російські пропагандисти, можна власні інші виробки. Це банально питання гігієни. І це треба давно позбавитися всього цього советського сміття і відправити його нарешті на смітник історії”.

Початок процесу в сучасному контексті

На сучасному етапі процес розпочався у грудні 2024 року з реєстрації законопроєкту про перейменування судів із комуністичними російськими назвами, що стало формальним стартом деколонізації районів. Верховна Рада ухвалила закон, який передбачав врахування місцевого контексту окупованих міст, таких як Донецьк, Луганськ, Макіївка та Горлівка.

Островський зазначив, що початкові пропозиції, зокрема щодо Юзівського району, обговорювалися з краєзнавцями та істориками, і після консультацій були внесені зміни до назв районів. Він пояснив, що орієнтиром для назв стали ті ж пропозиції, що були затверджені для районних судів, з можливістю уточнення через громадські обговорення

Громадське обговорення та роль краєзнавців

Процес перейменування тривав у два етапи. На першому етапі громадяни могли подавати свої пропозиції, на другому — визначати остаточні варіанти назв районів. Комісії з де-русифікації складалися з істориків та краєзнавців Донеччини та Луганщини

Островський уточнив, що у Луганську та Донецьку громадські обговорення дозволили скоригувати деякі назви: Ленінський район у Луганську став Шевченківським, а Смолянинівський район у Донецьку — Смолянським, оскільки такі назви були більш зрозумілі місцевим мешканця

“Нові назви відображають історичний та локальний контекст територій”, — пояснює активіст.

На цьому етапі зміни відбуваються в реєстрі, і це не потребує додаткового фінансування. «Після перейменування немає необхідності змінювати документи».

Політичне значення

За словами Павла Островського, перейменування районів Донеччини та Луганщини має не лише юридичне, а й стратегічне значення. Воно демонструє незмінну позицію України щодо окупованих територій і підкреслює, що Донеччина та Луганщина залишаються частиною України.

Активіст зазначив, що такі рішення є сигналом для мешканців тимчасово окупованих територій: держава не відмовляється від регіонів і продовжує працювати над відновленням історичної справедливості. Після відновлення української влади у Донецьку та Луганську рішення будуть повністю імплементовані на практиці.

Важливо, що перейменування районів не потребує додаткового фінансування, оскільки зміни відбуваються лише в реєстрах, які ведуть державні підприємства. Активіст пояснив, що обласна державна адміністрація надсилає відповідні повідомлення, а документи громадян залишаються чинними і не потребують оновлення. Витрати адміністрації на цей процес обмежуються поточною діяльністю працівників, додаткових коштів виділяти не потрібно.

Островський зазначив, що інформація про нові назви районів доводиться до міських рад та державних підприємств, які ведуть реєстри, і ці дані передаються також картографічним сервісам, зокрема Google Maps. За його словами, після оновлення реєстрів інформація про офіційні назви районів відображатиметься на картах, і користувачі зможуть бачити актуальні дані вже найближчим часом.

До теми:

Перейменування районів Донецька і Луганська: затверджено нові українські назви

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!