Ворог просунувся в Селидовому, Костянтинівці, Ізмайлівці та біля Богоявленки. Сили Оборони стримують росіян на інших та сусідніх напрямках. Окупанти тим часом скаржаться на українські безпілотники.

Про просування ворога свідчить карта бойових дій Deep State та частково підтверджують дані Інституту вивчення війни.

Карта бойових дій на Донеччині

За минулу добу росіяни просунулися одразу в кількох населених пунктах, зокрема в Селидовому, Костянтинівці, Ізмайлівці та біля Богоявленки.

“Враховуючи ситуацію, яка склалася у Селидовому за вчора та сьогодні, то варто розуміти, що брехня погубить не тільки суміжні підрозділи, а й буквально все і всіх”, — пишуть аналітики.

Український Генштаб повідомив, що 22 жовтня російські війська здійснили безуспішну атаку біля Бондарного, це на південний захід від Сіверська та північний схід від Часів Яру. На цьому напрямку продовжують діяти:

• підрозділи російської 85-ї окремої мотострілецької бригади;
• колишній 2-й армійський корпус “луганської народної республіки”;
• південний військовий округ.

Російські джерела стверджували, що вони просунулися в напрямку Часів Яру, але ISW поки що не бачила візуального підтвердження цих заяв. Окупанти також зробили непідтверджені заяви, що їх війська нібито просунулися в північно-східному і східному напрямках Часів Яру.

Речниця Анастасія Бобовнікова повідомила, що деякі російські штурмові групи час від часу перетинають канал Сіверський Донець, але вони не прорвали українську оборону на захід від каналу.

За її словами, російські війська не можуть переправляти транспортні засоби через канал, тому що українська артилерія і безпілотні літальні апарати не дають змоги побудувати понтонні переправи. Російські війська продовжували атакувати на північний схід від Часів Яру біля Григорівки.

Російський воєнкор заперечив прорив оборони у Часів Ярі

Російський блогер, пов’язаний з повітряно-десантними військами росії, стверджує, що українські сили використовують безпілотники аби завдавати удару по російській військовій техніці аж до Покровського, а це близько 27 кілометрів на схід від Часів Яру. Таким чином ЗСУ перекривають російські наземні лінії зв’язку з Бахмутом, де засіли росіяни.

Джерело рф каже, що говорити про прорив росіян у Часів Ярі поки що передчасно. За повідомленнями, 217-й та 331-й полки 98-ї дивізії повітряно-десантних військ росії діють на північному сході Часів Яру та поблизу масиву Ступки Голубовські 2.

Також у напрямку Часів Яру діють підрозділи 5-го зенітно-ракетного полку 98-ї дивізії ПДВ, а також 88-ї добровольчої бригади та бригади “Північ-В”. На північ від Часів Яру діють підрозділи російської 200-ї мотострілецької бригади та інші невстановлені підрозділи російського корпусу, а на південь від Часів Яру діють підрозділи 4-ї окремої мотострілецької бригади. Згідно з цими даними, щонайменше близько 10 бригад ворога воюють біля Часів Яра.

Читайте також:

• Росіяни у Донецькій області скинули авіабомбу на приватний сектор: чи є постраждалі
• Район хлібозаводу в Бахмуті: окупанти показали нові фото
• Евакуація з Покровська від благодійників: як записатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!