Росіяни просунулися у бік Костянтинівки / карта Deep State
Ворог просунувся в Селидовому, Костянтинівці, Ізмайлівці та біля Богоявленки. Сили Оборони стримують росіян на інших та сусідніх напрямках.Окупанти тим часом скаржаться на українські безпілотники.
Про просування ворога свідчить карта бойових дій Deep State та частково підтверджують дані Інституту вивчення війни.
Карта бойових дій на Донеччині
За минулу добу росіяни просунулися одразу в кількох населених пунктах, зокрема в Селидовому, Костянтинівці, Ізмайлівці та біля Богоявленки.
“Враховуючи ситуацію, яка склалася у Селидовому за вчора та сьогодні, то варто розуміти, що брехня погубить не тільки суміжні підрозділи, а й буквально все і всіх”, — пишуть аналітики.
Український Генштаб повідомив, що 22 жовтня російські війська здійснили безуспішну атаку біля Бондарного, це на південний захід від Сіверська та північний схід від Часів Яру. На цьому напрямку продовжують діяти:
підрозділи російської 85-ї окремої мотострілецької бригади;
колишній 2-й армійський корпус “луганської народної республіки”;
південний військовий округ.
Російські джерела стверджували, що вони просунулися в напрямку Часів Яру, але ISW поки що не бачила візуального підтвердження цих заяв. Окупанти також зробили непідтверджені заяви, що їх війська нібито просунулися в північно-східному і східному напрямках Часів Яру.
Речниця Анастасія Бобовнікова повідомила, що деякі російські штурмові групи час від часу перетинають канал Сіверський Донець, але вони не прорвали українську оборону на захід від каналу.
За її словами, російські війська не можуть переправляти транспортні засоби через канал, тому що українська артилерія і безпілотні літальні апарати не дають змоги побудувати понтонні переправи. Російські війська продовжували атакувати на північний схід від Часів Яру біля Григорівки.
Російський воєнкор заперечив прорив оборони у Часів Ярі
Російський блогер, пов’язаний з повітряно-десантними військами росії, стверджує, що українські сили використовують безпілотники аби завдавати удару по російській військовій техніці аж до Покровського, а це близько 27 кілометрів на схід від Часів Яру. Таким чином ЗСУ перекривають російські наземні лінії зв’язку з Бахмутом, де засіли росіяни.
Джерело рф каже, що говорити про прорив росіян у Часів Ярі поки що передчасно. За повідомленнями, 217-й та 331-й полки 98-ї дивізії повітряно-десантних військ росії діють на північному сході Часів Яру та поблизу масиву Ступки Голубовські 2.
Також у напрямку Часів Яру діють підрозділи 5-го зенітно-ракетного полку 98-ї дивізії ПДВ, а також 88-ї добровольчої бригади та бригади “Північ-В”. На північ від Часів Яру діють підрозділи російської 200-ї мотострілецької бригади та інші невстановлені підрозділи російського корпусу, а на південь від Часів Яру діють підрозділи 4-ї окремої мотострілецької бригади. Згідно з цими даними, щонайменше близько 10 бригад ворога воюють біля Часів Яра.
Починаючи з 2014 року, сотні тисяч людей з тимчасово окупованих територій вимушені були покинути свої домівки. Домівка – це не тільки дім, це і могили предків, які залишилися недоглянутими, заростають бур’яном та сміттям.
В Бахмуті, Мар’їнці кладовища розгромлені.
В Маріуполі, який 86 днів перебував у повній блокаді, під час якої російська окупаційна армія вбивала людей, як в тирі, ситуація з кладовищами ще гірша. Тисячі загиблих містян або взагалі не мають могил (їх тіла разом із залишками будинків згрібали екскаватори і вивозили на смітник), або лежить у братських могилах без імен та прізвищ.
Ми дослідили, хто зараз опікується долею кладовищ на окупованій Донеччині, і що це за новий бізнес з догляду за могилами, який останнім часом набирає обертів в окупації.
Ритуальна “кухня” окупантів
Після захоплення частини Донеччини російські окупанти змінили систему управління комунальними підприємствами. Особливо — у сфері ритуальних послуг. Поховання перетворилися на джерело прибутку, контролю й пропаганди.
Сьогодні так звані «муніципальні» підприємства, підпорядковані окупаційній владі, фактично монополізували ринок поховань. Вони встановлюють власні тарифи, отримують фінансування з «бюджетів ДНР» і нерідко співпрацюють із військовими структурами, які використовують кладовища для приховування слідів воєнних злочинів.
На територіях, які окупанти контролюють із 2014 року, сформувалася ціла ритуальна індустрія під контролем “адміністрацій”. Наприклад, комунальне підприємство “Ритуал” у Донецьку. Через нього окупаційна влада заробляла на смерті — встановлювала “державні тарифи”, розподіляла земельні ділянки на кладовищах. До 2023 року “Ритуал” був чи не єдиним постачальником ритуальних послуг у Донецьку. На своєму сайті “Ритуал” посилався на “розпорядження влади днр”, згідно з яким лише державнікорпорації мали право здійснювати копку могил, транспортування тіл та видачу свідоцтв про поховання. Будь-яка діяльність поза межами цієї монополії каралася адміністративно.
Монопольне становище підприємства швидко призвело до масштабної корупції. У листопаді 2023 року було затримано першого заступника голови компанії за організацію схеми “штучного дефіциту місць для поховання” та необґрунтованого підвищення цін. Розслідування виявило, що чиновник діяв у змові з місцевими посадовцями, зокрема головою Ясинуватського округу. Після цього окупанти ліквідували підприємства, проте офіційних новин про ліквідацію “Ритуалу” не було, та натомість підприємство перестало фігурувати у новинах окупантів.
Зараз похованнями займаються чимало приватних фірм на окупованій Донеччині.
Але приватні фірми не можуть впоратися із загальним доглядом за ритуальною територією. За це ж має хтось заплатити, а окупанти грошей не виділяють.
Наприклад, у Маріуполі після початку повномасштабного вторгнення кількість діючих кладовищ з 5-ти виросла до 22-х. І там царить повний хаос. Хаотичні поховання, занедбана територія, гори сміття.
Люди не можуть знайти могили рідних, тому що ніяких журналів реєстрації на кладовищах немає, хто лежить в братських могилах – невідомо.
Волонтери на фоні цього безладу почали проводити показові акції з прибирання території, але волонтерів занадто мало, щоб хоча б на трошки покращити ситуацію, пише 0629.com.ua.
У Маріуполі шукають волонтерів для прибирання кладовищ / скриншот
У лютому 2025 року окупаційна влада Маріуполя створила “міську ритуальну службу”, яка нібито має опікуватися всіма 22 кладовищами. Але роботи з прибирання просуваються повільно і здебільшого проводяться лише напередодні поминальних днів.
Могили під номерами / фото 0629.com.ua
Бізнес на могилах
Ритуальні послуги завжди були прибутковим бізнесом. Люди помирають за будь-які часи — і у часи економічних криз, і в періоди економічного підйому. Проте зараз, коли через війну смертність перевищує народжуваність в 406 разів(!) — це дані по Маріуполю — прибутковість зросла відповідно.
Ціни різняться. Наприклад, популярна служба “Ритуалка” у Донецьку пропонує “соцпакет” за 16 тисяч рублів, але є і “преміум” пропозиції для тих, хто готовий платити більше.
В Маріуполі стає популярною послуга дистанційного догляду за могилами. З десяток різних компаній пропонують прибрати навколо, видалити траву, викинути сміття, пофарбувати. Таке прибирання коштує:
за одну могилу – 3 тис. рублів;
за здвоєну могилу – 5 тис. рублів.
За виконану роботу компанія отримує гроші на картку і відправляє фотозвіт.
Могили прибирають по відеозв’язку / скриншот
“Новини Донбасу” дослідили, що деякі компанії пропонують нову послугу — QR-код на могилу, для того щоб родич міг перейти за посиланням і подивитися, як виглядає могила. Це нібито “найзручніший спосіб розповісти про померлу людину більш детально і барвисто”.
Оновлення напису на могилі та встановлення QR коду – найдорожчі послуги, кожна з них коштує по 6 тисяч рублів.
Всі послуги максимально комерціалізовані – при замовленні прибирання кількох могил пропонують знижки. У соцмережах можна подивитися “приклади робіт” — саме так, начебто це ремонт чи будівництво будинку, тут називають очищення могил від бруду та покіс трави біля надгробків.
Результати роботи викладають у соцмережі / фото росджерела
Ще одна ритуальна служба пропонує комплексне прибирання за 4500 рублів. За ці гроші почистять пам’ятник та плити, приберуть сміття, поллють рослини і навіть покладуть на могилу гвоздики — не уточнюється, чи будуть свіжі квіти.
Але вся ця комерція доступна лише у великих містах.
Наприклад, у Гірнику, де на момент захоплення населеного пункту залишалося до тисячі людей, таких послуг не надають. Неможливо це й у прифронтових містах та селах. Окуповані Селидове та Бахмут, Покровськ, за який багато місяців йдуть бої, та Костянтинівка — там похід на цвинтар може коштувати життя, тому мешканці не те, що не прибирають могили своїх рідних, а ховають загиблих прямо у дворах.
“Всі наші рідні поховані у Гірнику Донецької області, яке Росія захопила восени минулого року. На місцевому цвинтарі близько десяти могил, але в нас там нікого не залишилося, щоб хоча б дізнатися, що з цим цвинтарем, чи вціліло воно після боїв. Тим більше, що наші рідні поховані в різних частинах цвинтаря, а я читала, що якась частина таки постраждала. Зрозуміло, що ні про яке прибирання могил не йдеться. Ми навіть не впевнені, що зможемо ще колись потрапити туди”, — розповіла “Новинам Донбасу” переселенка Марія.
Для таких людей, як Марія, залишається єдина можливість виконати свій обов’язок перед пам’яттю предків — звернутися до окремих приватних пропозицій.
Деякі люди в окупації підробляють тим, що прибирають могили. Вони пишуть про свої послуги на сайтах оголошень або створюють сторінки в соцмережах, наприклад “Пам’ять про близьких” у Telegram. Ця ініціатива виникла на початку серпня. Тут пропонують послуги на цвинтарях Сіверськодонецька Луганської області та кількох сусідніх сіл. За окрему плату, яка обговорюється з кожним замовником в особистому листуванні, можуть пофарбувати огорожі та пам’ятники, встановити хрести та таблички, а також просто прибрати біля могил листя та сміття. За підсумками робіт замовнику надсилають фото та відеозвіт.
Кладовище на ТОТ / фото росджерела
І звичайно завжди залишається людський фактор. Деякі переселенці просять колишніх сусідів, знайомих чи родичів упорядкувати могили своїх близьких. Якщо похід на цвинтар не загрожує безпеці, багато хто погоджується допомогти.
За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 14 жовтня, російська армія мала просування на Новопавлівському напрямку фронту. Ворог окупував три населені пункти — селища Перебудова і Мирне та село Комар. Окрім цього, ворог просунувся поблизу села Воскресенка.
Просування рф у Волноваському районі / скриншот мапи DeepState
Аналітики зазначають, що логістика та утримання позицій на виступі в районі Мирного, Перебудови і Комара були вкрай ускладнені. Виступ тримали достатньо довгий час через те, що ворог змінив акцент на інші ділянки фронту. Останніми тижнями ситуація ускладнилась, частину позицій росіяни зруйнували вщент.
“На жаль, останні тижні було важче, адже ворог періодично почав здійснювати зачистки і поступово позиції почали втрачатися. Частину позицій було просто знищено артилерією та дронами. Всі бійці були поранені і дехто був змушений виходити своїми силами”, — зазначили у DeepState.
Аналітики зафіксували присутність росіян у захоплених населених пунктах / фото DeepState
Втрати рф за 14 жовтня
За даними Генштабу ЗСУ, протягом 14 жовтня російська армія втратила:
Починаючи з 2014 року, сотні тисяч людей з тимчасово окупованих територій вимушені були покинути свої домівки. Домівка – це не тільки дім, це і могили […]
Російські окупанти розвивають наступ на Донеччині. За минулу добу, 14 жовтня, вони окупували три населені пункти у Волноваському районі. Про це повідомляють аналітики DeepState. Росіяни просунулись у Волноваському районі, […]
З прифронтової Донеччини продовжують евакуюватися мешканці. Найчастіше — з Костянтинівського та Добропільського напрямків. Проте, волонтери часто фіксують повернення людей додому — в місця, які віддалені […]
Так званий “Верховний суд самопроголошеної донецької народної республіки” повідомив про засудження українського військовослужбовця Євгена Винтовкіна, якого російські слідчі називають бійцем забороненого у рф підрозділу “Азов”. […]
За II квартал 2025 року Бахмутська міська військова адміністрація та Управління Бахмутської міської ради витратили на службові відрядження 148 780 гривень 78 копійок. Хто їздив […]