Росіяни показали, в яких умовах проходить так звана “евакуація” людей з нещодавно захоплених населених пунктів Донеччини. Мешканців вивозять озброєні військові у машинах без вікон, дверей і даху.

Кадри з “евакуацій” публікують окупанти на своїх ресурсах.

Евакуація на окупованих територіях, які умови надають росіяни

Окупанти проводять так звану “евакуацію” людей з нещодавно захоплених населених пунктів. Їх вивозять углиб Донеччини — в населені пункти, які були окуповані раніше. Один із таких маршрутів, як повідомляють російські військові, йде з Українська до Авдіївки. Раніше була інформація, що людей вивозять і до Ясинуватої.

Умови евакуації, які пропонують окупанти, не можна назвати безпечними і комфортними. Замість броньованих автівок людей вантажать у машини без вікон, дверей і даху. Такі “транспортні засоби” росіяни називають “обрєзиші”.

При цьому такі умови окупанти виправдовують “заходами безпеки”. За словами пропагандистів, машини без вікон і дверей безпечніші для людей. Нібито, коли на цю машину летітиме дрон, то з неї можна швидко вистрибнути. Очевидно, що евакуація броньованими машинами була б безпечнішою, але такі авто для евакуації цивільних росіяни не надають.

Вивезенням населення займаються не волонтери, а озброєні військові.

Як евакуюють людей до України: порівняння

Попри важку ситуацію, на Донеччині безперебійно триває евакуація населення до більш безпечних регіонів України. Людей евакуюють автобусами до найближчих залізничних станцій, звідки в різні регіони України вирушають безоплатні потяги.

Можлива евакуація і з міст, де тривають бойові дії. Евакуація з найгарячіших точок фронту — Торецька, Часового Яру, Покровського і Курахівського напрямків — можлива лише броньованими автомобілями. Її проводять бійці ДСНС і евакуаційні групи “Білі янголи”. При цьому вони йдуть на великий ризик, адже броньовані авто є мішенню для окупантів.

Як минулоріч евакуювали людей з Покровська і Мирнограда можна подивитися в нашому відеоматеріалі.

Люди, які евакуювалися до інших регіонів України, можуть отримати різноманітну допомогу. Всім, хто потребує прихистку, надають тимчасове житло, в якому можна мешкати скільки потрібно. Також у різних областях України працюють центри підтримки ВПО. Раніше редакція розповідала, як працюють центри підтримки ВПО з Селидового та осередки підтримки ВПО з Бахмута.

Загалом люди, які евакуювалися до інших регіонів України, можуть розраховувати на:

• безоплатне житло у закладах комунальної форми власності чи волонтерських організацій;
• щомісячну виплату допомоги на проживання деяким категоріям ВПО;
• гуманітарну допомогу;
• психологічну допомогу;
• медичну допомогу.

Донецька область, контакти для евакуації

Звернення на евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни використали для пропаганди мешканок Селидового
• Росіяни показали, як облаштували позиції в будинках бахмутян (Оновлено)
• “Доїзд до міста важкий, але допомогу надаємо”: Сергій Чаус про ситуацію в Часовому Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!