Жінка з дитиною, яких росіяни вивезли з Часів Яру / фото росджерела
Російські пропагандистські джерела опублікували ролик зі свідченнями жінки, яка, нібито, переховувала дитину в місті Часів Яр. “Евакуйована” жінка стверджує, що добровільно тримала дитину в небезпеці, щоб виїхати до росії.
Про це йдеться у пропагандистському ролику, який публікують російські військові.
Вивезення дітей з Часів Яру до рф
Військові 98-ї повітряно-десантної дивізії рф на своїх ресурсах опублікували ролик з жінкою, яка, нібито, переховувала свого сина в Часів Ярі. За її словами, вона свідомо тримала дитину в небезпеці, щоб виїхати до росії.
Нагадаємо, що росіяни вивезли з Часів Яру трьох дітей у лютому 2025 року. Однак, жінка й дитина, які фігурують у відео, ймовірно, були вивезені пізніше. Жінка називає себе Мариною Прохоровою, ім’я сина не зазначає. Вона лише розповідає, що у 2022 році хлопчик пішов на онлайн-навчання в перший клас. З цього можна зробити висновок, що зараз дитині близько 9-10 років.
Ім’я Марини Прохорової і хлопчика такого віку в російських евакуаційних списках за лютий не фігурують. Самі ж окупанти пишуть, що матір з дитиною вивезли “не так давно”. Де вони перебувають зараз невідомо.
Росіяни про евакуацію матері з дитиною / скриншот
Марина Прохорова й справді була мешканкою Часів Яру. Волонтер Євген Ткачов, який займався евакуацією людей з Часів Яру та привезенням гуманітарної допомоги, розповів редакції, що бачив жінку в місті. Дитини з нею не було.
У самому відео жінка розповідає, що виїжджала з сином, коли в Часів Ярі була оголошена обов’язкова евакуація дітей. Вони, нібито, виїхали до міста Славутич, де прожили рік. А коли до Часів Яру почали підходити окупанти, жінка свідомо заїхала разом з дитиною в місто. Як вона розповідає, це зробили під’їзними шляхами, які не контролювалися військовими. Проживала жінка у своєї матері, хлопчика на вулицю не випускали, щоб не потрапити в поле зору поліції і військових. У такий спосіб дитину переховували цілий рік.
До російських військових жінка разом зі своїм сином і матір’ю, нібито, потрапили самотужки. На російських позиціях вони, начебто, пробули сім днів. Потім родину вивезли з міста.
В Україні наразі не існує окремого універсального нормативного акту, який би комплексно регулював будівництво житла спеціально для внутрішньо переміщених осіб. Водночас держава реалізує низку програм — від пільгової іпотеки до муніципального соціального житла — які спрямовані на розв’язання житлового питання для ВПО.
Міністерство розвитку громад та територій України пояснило редакції Бахмут IN.UA про чинні механізми підтримки щодо житла для ВПО.
Житло для ВПО: що передбачає державна політика
Міністерство розвитку громад та територій України пояснює, що окремого спеціального нормативного акту для будівництва або створення житла для переселенців в Україні немає.Проєкти будівництва або створення житла для ВПО мають відповідати загальному житловому законодавству та державним будівельним нормам. Йдеться про дотримання санітарних, технічних і безпекових стандартів, а також придатність житла для постійного проживання.
Такі проєкти можуть реалізовуватися у форматі:
тимчасового житла;
соціального житла;
орендного житла;
доступного житла.
Їх фінансування може здійснюватися коштом державного та місцевих бюджетів, міжнародної фінансової допомоги, а також пільгового кредитування в межах чинних програм.
Кому держава надає пріоритетну підтримку
Державна житлова політика спрямована на забезпечення права кожної особи на житло. Водночас в умовах житлової кризи та обмежених ресурсів підтримка надається насамперед програмам, орієнтованим на вразливі категорії населення.
Які програми житла для ВПО діють в Україні
Станом на сьогодні в Україні діє кілька державних і міжнародних програм, спрямованих на забезпечення житлом ВПО, кажуть у Міністерстві розвитку громад та територій України. Основа – це пільгова іпотека для ВПО, які мають офіційний дохід та є платоспроможними.
Одна з ключових програм має назву “Надання пільгового довгострокового державного кредиту ВПО та учасникам АТО/ООС”.
Вона передбачає:
фіксовану ставку 3% річних;
строк кредиту — до 30 років;
мінімальний перший внесок — 6% вартості житла.
На прикладі, це виглядає так: якщо вартість житла становить 2 000 000 грн, а мінімальний перший внесок — 6%, то покупцеві потрібно внести 120 тисяч гривень власних коштів, а решту суми — 1 880 000 гривень — можна оформити в кредит або іпотеку в межах державної програми.
Тобто, якщо сім’я ВПО купує квартиру за 2 мільйони гривень за програмою пільгової іпотеки під 3% річних, вона сплачує 120 тисяч гривень одразу, а майже 1,88 мільйона гривень повертає поступово протягом 20–30 років.
Ще одна програма — “Житло для ВПО”, яка фінансується урядом Німеччини через KfW та Банком розвитку Ради Європи. Умови аналогічні: кредит до 30 років під 3% річних з мінімальним першим внеском 6%.
Обидві програми реалізуються через Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.
Також є програма “Власний дім”
Вона діє для мешканців сільської місцевості та передбачає пільгове кредитування на:
будівництво;
реконструкцію;
придбання житла.
Основні умови це:
проживання та робота в селі;
ставка — 3% річних;
строк — до 20 років (для молодих сімей — до 30 років);
У цій програмі багатодітні сім’ї звільняються від сплати відсотків, а ВПО та учасники бойових дій мають пріоритет. Максимальна сума кредиту — до 600 тисяч гривень.
Компенсації за житло для ВПО та міжнародні проєкти
Також діє програма “єВідновлення”, яка передбачає компенсацію за пошкоджене або знищене житло. Фінансування здійснюється коштом державного бюджету та Світового банку. Компенсація може надаватися у формі житлового сертифіката або грошових коштів на відбудову.
Окремо запроваджено проєкт допомоги ВПО з тимчасово окупованих територій — компенсація до 2 мільйонів гривень для придбання житла. На першому етапі програма орієнтована на учасників бойових дій та осіб з інвалідністю 1–2 групи.
Муніципальне та соціальне житло
У 2025 році Мінрозвитку розпочало експериментальний проєкт створення муніципального соціального орендного житла за кошти місцевих бюджетів і міжнародної допомоги. Бахмутська громада до цього проєкту теж хоче долучатися. Відповідне розпорядження підписали 10 грудня 2025 року.
Мета проєкту — створення фонду житла, яке:
перебуває у комунальній власності;
не підлягає приватизації чи продажу;
надається в оренду за доступною ціною.
Проєкт спершу реалізується у кількох громадах, а в разі успіху буде масштабований на всю країну. Строк реалізації — два роки. Також у 2025 році стартував експеримент із соціального житла для маріупольців, який передбачає будівництво муніципального житла та пільгову іпотеку для переселенців з Маріуполя.
Чи існують міжнародні стандарти соціального житла
Мінрозвитку зазначає, що уніфікованого міжнародного документа, який би регулював сферу соціального житла, не існує. Водночас загальні стандарти містяться в:
Європейській соціальній хартії;
Загальній декларації прав людини;
Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права.
Чи можуть громади передавати житло переселенцям
Юридична можливість передачі житла, збудованого або відновленого громадами, передбачена законодавством. Соціальний житловий фонд може формуватися шляхом:
нового будівництва;
реконструкції;
переобладнання нежитлових будівель;
передачі житла у дар;
передачі з державної у комунальну власність;
використання приватного житлового фонду на договірних умовах.
Ці механізми регулюються постановами Кабміну та Законом України “Про житловий фонд соціального призначення”.
Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Мета проєкту “Імпульс” — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.
В Україні ініціюють запуск нової державної житлової програми, що покликана зробити придбання квартири доступнішим за оренду. Проєкт має охопити понад 1 мільйон осіб.
Про це повідомив Данило Гетманцев, народний депутат та голова фінансового комітету Верховної Ради України (ВРУ).
Хто зможе скористатися новою програмою
За словами народного депутата, програма передбачає субсидування кредитів на придбання житла для соціально вразливих категорій населення, реалізацією якої займатиметься Національна установа розвитку (НУР). Йдеться, зокрема, про:
вчителів;
медичних працівників;
військовослужбовців;
внутрішньо переміщених осіб та біженців, які втратили житло внаслідок війни.
Відсоткова ставка за такими кредитами має становити 3% річних у гривні. Гетманцев додає, що цьому щомісячний платіж за кредитом не має перевищувати 20–25% середнього доходу всього домогосподарства. Такого показника планують досягти шляхом збільшення терміну кредитування — від 25 років і більше.
Водночас платіж враховуватиме ринкову вартість оренди: він не може перевищувати середню орендну ставку в конкретному регіоні більш ніж на 10–15%.
“Це довгострокова та масштабна програма — вона розраховується не на одне десятиріччя, стосуватиметься щонайменше одного мільйона українських сімей і за своїми обсягами перевищить трильйон гривень“, — пише Гетманцев.
В Україні наразі не існує окремого універсального нормативного акту, який би комплексно регулював будівництво житла спеціально для внутрішньо переміщених осіб. Водночас держава реалізує низку програм […]
В Україні ініціюють запуск нової державної житлової програми, що покликана зробити придбання квартири доступнішим за оренду. Проєкт має охопити понад 1 мільйон осіб. Про це […]
Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради розпочало підготовку до оздоровчої кампанії 2026 року. Програма поширюється як на тих, хто залишається в регіоні, так і […]
Російські війська продовжують активні наступальні дії, намагаючись покращити своє тактичне положення та захопити нові населені пункти. Найбільша активність ворога фіксується на Покровському та Лиманському напрямках. […]
Український ветеранський фонд Мінветеранів у партнерстві з агропромисловою компанією Kernel оголосили про запуск конкурсу фінансування бізнесу “Варто: 4 роки підтримки”, в межах якого ветерани та […]