На Бахмутському напрямку літаки рф вже залітають на небезпечну глибину. Для ЗСУ домінування росіян у повітрі є дуже великою проблемою. Напередодні окупанти оприлюднили відео, на якому російська авіація нібито штурмує Часів Яр.

Відео поширив російський Telegram-канал “Крупнокалиберный Переполох”.

Російські штурмовики атакують Часів Яр із Бахмута

На кадрах видно 2 штурмовики рф Су-25, які завдають ударів, ймовірно, в напрямку Часового Яру.

“ВКС росії працюють по Часів Яру, штурм триває”, — підписали відео окупанти.

Користувачі соцмереж зауважили, що ролик зняли поблизу знищеної росіянами будівлі Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Приблизна локація запису відео — вулиця Лермонтова, 12. Тобто кадри зняли в центрі Бахмута, а не в самому Часів Ярі.

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко констатує, що неподалік Часового Яру знахабніли не лише фронтові бомбардувальники з КАБами, а й штурмова авіація рф. Справа в тому, що на околицях Бахмута російські штурмовики Су-25 регулярно підлітають максимально близько до лінії бойового зіткнення. Експерт зауважив, що ЗСУ потрібно більше засобів протиповітряної оборони (ППО) — переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) та зенітних ракетних комплексів (ЗРК) великого та малого радіусу дії.

“З урахуванням функціоналу Су-25 такі вильоти для них повинні бути екстремально-суїцидальними. Але — ні. Це вчергове порушує питання про ППО, причому не тільки на рівні ешелону великого радіусу дії, а й насичення підрозділів ПЗРК. Також є необхідність у мобільних ЗРК малого радіусу дії, які на дистанціях 8-10 кілометрів становлять смертельну загрозу для Су-25”, — пояснив Олександр Коваленко.

Реакція користувачів на атаку рф

Традиційно прихильники окупаційного режиму радіють подібним атакам на українські міста. У соціальних мережах вони пишуть про “красивий політ штурмовиків”, “соковиті кадри”, “страшну красу” та закликають “своїх братів працювати далі”.

Читайте також:

• “Важливість Часового Яру у війні колосальна, тому рф буде давити”, — DeepState
• “На територію Часового Яру ворог не зайшов”, — Чаус про ситуацію в місті
• Робот-камікадзе Сил оборони підірвав міст в Іванівському

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська продовжують щоденні спроби просунутися до Добропілля на Донеччині, використовуючи переважно невеликі піхотні групи. Захоплення міста є стратегічною метою РФ, адже контроль над його забудовою може допомогти окупантам посилити атаки безпілотниками по логістичних маршрутах Сил оборони.

Про це повідомив підполковник Михайло Бутко з 20-ї бригади НГУ “Любарт” в ефірі марафону “Єдині новини”.

Росіяни намагаються захопити Добропілля

Російська армія продовжує щодня намагатися просунутися до Добропілля на Донеччині. Основну тактику окупантів становлять дії невеликих піхотних груп.

За словами військового бригади “Любарт”, захоплення Добропілля є однією зі стратегічних цілей російського командування. Контроль над містом дав би окупантам можливість використовувати багатоповерхову забудову для розміщення операторів дронів. Це, своєю чергою, могло б посилити загрозу для логістики українських військ.

Михайло Бутко також пояснив, що важливість Добропілля зумовлена його розташуванням. Після Добропільської агломерації, до якої належать, зокрема, Ганнівка та Святогорівка, на цьому напрямку немає інших великих населених пунктів.

Як російські війська намагаються просуватися в Добропілля

Російські військові часто діють невеликими групами. Вони намагаються скористатися погодними умовами, відверненням уваги українських підрозділів на інших ділянках або проміжками між позиціями, щоб дістатися до визначених точок. За оцінкою військового, мотоштурми із залученням кількох мотоциклів трапляються значно рідше, ніж спроби просування малими піхотними групами.

Противник також продовжує поповнювати угруповання на цьому напрямку. Нові підрозділи залучають для заміни виснажених частин або посилення сил, які беруть участь у штурмах.

Читайте також:

Чи захопили російські війська Добропілля: актуальна ситуація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня в Україні пройшов радіодиктант національної єдності, який щороку проходить до Дня української писемності та мови. Цього року текст написав письменник, поет та ветеран Артур Дронь, а зачитували його учитель української мови та літератури, володар звання найкращий вчитель України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков та громадська діячка, волонтерка та засновниця книжкового застосунку, який популяризує українські книги, UnderBooks Даша Астаф’єва.

Радіодиктант 2025: текст

Свій текст Артур Дронь назвав “Лист, який не закінчується“.

Далі приводимо повну версію тексту.

Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: «міцно любити». Уяви собі! Не «дуже», не «гіперсильно». Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово «останній». Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди.

Читайте також:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!