Російські окупанти з табличкою з назвами українських міст / скриншот з росджерел
Російська окупаційна армія опублікувала відео, ймовірно, з Бахмутського напрямку, де окупанти завантажують у військову машину табличку з українською топонімікою. На ній є назви міст: Попасна, Артемівськ (Бахмут) та Красноармійськ (Покровськ).
Пропагандисти опублікували відео на росканалі.
Росіяни “утилізують” назви українських міст
Російська окупаційна армія показала відео з процесу так званої “заміни вивісок” на тимчасово окупованих територіях. У ролику вони демонструють табличку з назвами українських міст, зокрема — “Артемівськ” (Бахмут), Попасна та “Красноармійськ” Покровськ.
Попри те, що назви на таблиці застарілі, окупантів обурила літера “і” в слові “Артемівськ”, яка вказує на українське походження вказівника. Росіяни публічно наголосили навіть на таких деталях, намагаючись стерти українську ідентичність із публічного простору.
“Цю утилізуємо (ред. таблицю), нову поставимо. Перемога буде за нами”, — каже російський солдат.
Нагадаємо, що окупаційна влада Маріуполя затвердила нову “офіційну” символіку міста. Змін зазнали прапор і герб. На оновленій символіці присутні радянські та російські елементи.
Едуард родом з Костянтинівки, Донецької області. Чоловік називає себе геральдистом-ентузіастом, і він створив вже понад 100 гербів різних сіл та міст Донеччини. В планах у чоловіка намалювати герб для кожного села у області. Чому це важливо робити зараз та як росіяни намагаються спекулювати на темі геральдики — Едуард розповів для Бахмут IN.UA.
Навчався на магістра хімічних технологій
Едуард народився та виріс у Костянтинівці, навчався у Донецькому національному технічному університеті і за фахом він — магістр хімічних технологій. У розмові він каже, що з дитинства мав хист до малювання, а вже у дорослому віці він знову почав малювати, тільки цього разу — герби.
Зараз герой живе у Волинській області, куди він евакуювався з родиною у 2024 році. До цього була ще одна спроба виїхати у 2022 році.
“Ми вже виїжджали з батьками всі разом. Просто їхали, їхали не знали куди. Знайомий запропонував будинок у Волинській області. Він сказав: “Приїжджайте, ну, а там якось далі буде видно”. Ну, якось так й оселилися тут, власне, батьки були тут весь час, поки повномасштабна війна”, — згадує евакуацію чоловік.
По приїзду Едуард кілька разів отримував гуманітарну допомогу. Каже, що його з родиною зустріли добре.
З геральдикою чоловік почав працювати ще до повномасштабної війни і навіть заснував проєкт, який назвав “Я це Костянтинівка”, а скорочено — “Я це Ко”. Тут розповідав про те, яке місто могло б бути без корупції, війни. Герой мріяв розвивати рідну громаду, але не знайшов достатньо підтримки, тому ініціативу довелося призупинити.
“Я це фотошопив по-своєму, людям подобалося. Це якось надихало — і мене, і місцевих. Звісно, що не всі мої проєкти були якимось фантастичними, але я хотів рухатися в цьому напрямку, і, можливо, колись вже почати фізично реалізовувати те, що малював, знаходити якусь підтримку, але цю підтримку я поки ще не знайшов. Та й у воєнному плані ситуація погіршувалася, тому це було не дуже актуально”, — каже Едуард.
Герби Донеччини
Вже в евакуації чоловік заново розпочав займатися геральдикою — створив профіль в Інстаграмі “Донеччина в Гербах” та почав публікувати там герби сіл та міст Донеччини. Першими були герби Костянтинівської громади, які Едуард почав ще 5 липня 2023 року. За час роботи герой створив вже близько 100 робіт, а у планах — вся Донеччина, до найменшого села.
“Часто люди самі пишуть мені у соцмережі, кажуть, герб якого населеного пункту вони хочуть бачити. Не знаю чому, але їм це стало дуже цікаво. Можливо, бо цю тему ніхто не підіймав. Вони із нетерпінням чекають свою символіку, розглядають її. А особливо, коли її не було взагалі, і вона створена з нуля”, — пояснює геральдист.
Так з’явився герб Малинівки — підписниця написала Едуарду, а він взявся шукати інформацію про село, аби створити герб. Так само й Моспино отримало свою оновлену символіку. Новий варіант гербів просять і надазовські греки, пояснює чоловік, хоча у них вже свої є.
“Надазовські греки дуже активні в цьому плані. Їм цікаво, хоча у них є свої герби. Там свого часу Олег Киричок, донецький геральдист, склав майже всім грецьким поселенням герби. Я зараз їх теж переробляю, роблю більш сучасними”, — ділиться у розмові Едуард.
Процес створення герба може забирати від одного дня й до кількох тижнів, пояснює він, адже про деякі села легко знайти інформацію в мережі, а от на інші доводиться витрачати більше часу.
“Іноді просто немає звідки взяти інформацію. Тобто населений пункт був настільки такий звичайний, що ніяких яскравих сторінок історії не має. І нема що зобразити — тоді доводиться якось викручуватися інакше. Тобто або від назви, або від якихось географічних особливостей відштовхуватися”.
На питання, що легше зробити з нуля: новий герб чи перемалювати вже наявний — Едуард ствердно відповідає “друге”, бо осучаснювати вже наявне значно важче. Одним з найскладніших гербів видався Кальміуський, каже у розмові герой.
“Я його від початку ще помітив. Він доволі яскравий, там цікавий герб, на ньому фенікс зображений. Але збагнути, що воно таке, до чого — я досі до кінця ще не зрозумів”, — зізнається чоловік.
Росіяни намагаються спекулювати на темі геральдики
За словами героя, осучаснювати геральдику варто для того, щоб, по-перше, вона виглядала сучасно і нею було не соромно користуватися населеному пункту та містянам, бо – це наші символи.
А по-друге, тому, що більшість гербів на Донеччині за основу мають французький щит, наприклад, такий має Торецьк та Дружківка, тому у своїх версіях гербів Едуард використовує іспанський.
“Для росіян це виходить якесь таке привласнення, нібито росія може претендувати на ці населені пункти, оскільки тут герб російський. Це треба було давно переробити, просто ніхто на це увагу не звертав. До речі, деякі герби, які затверджувалися за часів незалежної України, були саме на французьких щитах. І нікому до цього діла не було”, — говорить герой.
Іспанським щитом користується Польща, Литва, Німеччина та інші країни. Едуард пояснює, що коли росія приходить на окуповані землі, то складає герб населеного пункту Донеччини на французькому щиті. Наприклад, так росіяни переробили герби Макіївки та Авдіївки тощо
“І, власне, тому мене це зачепило, коли я вперше це побачив. Чомусь для росіян це важливо, а нам це тридцять років було неважливо”.
Герой ділиться, що не відмовився б потрапити в Українське геральдичне товариство, а його роботи стали офіційно-затвердженими.
Для виходу на пенсію в Україні потрібно мати 32 роки страхового стажу. Проте, існує механізм, який дозволяє купити роки різниці. Детальніше про те, як купити […]
Ми раді будемо вітати тебе серед учасників нашої спільноти. Це місце для тих, хто любить Бахмут, Донеччину та Український Схід. Ми прагнемо об’єднати людей, які […]
У Києві працює хаб для мешканців міста Краматорськ, які евакуювалися до столиці. Отримати допомогу тут можуть деякі категорії ВПО, зокрема учасники бойових дій та люди […]
Поповнення інтернету через телефон — зручний спосіб залишатися на зв’язку в будь-який момент. Це можна зробити через банківський додаток або спеціальні сервіси операторів. Детальніше про […]
На вулицях Бахмута російська армія почала вивішувати пропагандистські плакати на білбордах (рекламні щити). По місту помітно кілька великих плакатів. Таким чином окупанти “прикрашають Бахмут до […]
