У Львові для дітей внутрішньо переміщених осіб створили табір IT-професій, на якому можна здобути базові навички з програмування, а також відвідати й познайомитись з багатьма напрямками, отримати сертифікат з навчання та почати свою кар’єру.

Редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалась з Аллою Репай, SMM-ницею проекту “Безпечне місце” та дізналась деталі проєкту та як доєднатись.

Профорієнтація для дітей ВПО

Безпечне місце (“Safe Place”) — це мультипростір для ВПО, який надає багато послуг у Львові. Проєкт фінансується Міжнародним благодійним фондом “Альянс громадського здоров’я”. Понад рік організація працювала як прихисток для людей, проводила консультації з психологами, юристами та менеджерами з соціальних питань.

Тепер центр працює, як простір з консультаціями та профорієнтаційний табір для дітей. Влітку 2023 року табір проводився у співпраці з Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності ДСНС України.

“Зараз це табір видозмінений і називається “Creative IT Professions”. Якщо ми проводимо курс з дизайну, то ведемо дітей до мистецької бібліотеки, щоб показати як виникали такі професії, показуємо різні офіси ІТ-компаній та коворкінгів. Намагаємося їм дати максимально можливість відпочити і чогось навчитись”, — розповідає Алла.

На початку проходження табору діти проходять профорієнтаційне тестування та отримує розгорнутий результат, де вона може більше дізнатися про свої сильні сторони та список рекомендованих професій.

Наприклад, підлітки після проходження курсу веб-дизайну розуміють, як працює емоційний дизайн, які існують шрифти та де їх брати, і розуміють, як правильно розміщувати інформацію, щоб вона спрацювала та була помітною. Також діти покращують власні навички — комунікабельність, лідерство, роботу у команді, ініціативність та відповідальність.

“У табори також приїздять діти з прифронтових територій або областей, де ведуться активні бойові дії. Є серед учасників і діти з родин захисників України. Зараз організація працює з дітьми з окупованого Мелітополя, які проживають в різних містах України. Це підлітки 10-14 років, вони приїжджають до нас на зміну, яка триває 7-10 днів і вивчають нові креативні професії: основи графічного дизайну, розробка ігор”, — повідомили в таборі.

За час проведення табір креативних професій відвідало понад 120 дітей на 8 змінах. Доєднатися до нього можна за контактами в фейсбуці та інстаграмі, за номером телефону: +380 (93) 6427 962. Простір знаходиться за адресою: вулиця Соломії Крушельницької, 3, місто Львів.

Читайте також:

• У Дніпрі жінки-ВПО можуть отримати грант на самозайнятість: умови програми
• Оздоровлення та відпочинок дітей у 2024 році з Соледара: як подати заявку
• Діти-ВПО і діти військових отримають безкоштовні путівки до “Артеку”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!