На півдні Бахмута Сили оборони мають успіхи поблизу Кліщіївки та Андріївки. Росіяни поступово відходять із цих населених пунктів. Через нестачу важкого озброєння на Бахмутському напрямку окупанти застосовують танки не для танкових дуелей, а як артилерію.
Про це пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, старший лейтенант Олег Калашніков розповів у інтерв’ю «24 Каналу».
За його словами, після успішних дій ЗСУ росіяни намагаються одразу контратакувати наші підрозділи.
Ворог постійно здійснює контратаки. Основна задача росіян зупинити наше просування. Завжди, коли маємо успіх, спостерігаємо ворожі атаки. Також ворог перевіряє нашу оборону, чи вдасться десь її посунути. З травня місяця йому це не вдається, все безрезультатно.
Олег Калашніков // пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича
Пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича Олег Калашніков. Фото: АрміяInform
Проблеми росіян з озброєнням
Старший лейтенант зазначив, що через нестачу важкого озброєння на Бахмутському напрямку окупанти використовують танки у якості артилерії. Він додав, що тут воюють 80-й та 68-й російські танкові полки.
Під Бахмутом воює 80-й та 68-й російський танковий полк, які, за словами росіян, мають новітнє озброєння. У противника просто вже не вистачає технічного резерву як у важкому озброєнні, так і безпосередньо у легкоброньованій техніці. Танки росіяни використовують як артилерію, яка працює на незначну відстань — 5-8 кілометрів, але може діставати до 12 кілометрів. Наразі ворог збирає усе наявне озброєння і кидає на фронт, аби стримати просування ЗСУ. Це стосується не лише нашого Бахмутського напрямку.
Олег Калашніков // пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича
Військовий додав, що поступово українська армія здобуває перевагу в артилерійському озброєнні.
На початку року на Бахмутському напрямку ворог мав перевагу в артилерії: на один артилерійський ствол ЗСУ було 5-6 артилерійських установок росіян, на деяких ділянках — до 8. Наразі сили стають паритетними. Щомісяця з травня по серпень окупанти в середньому втрачали 640-650 одиниць ствольної артилерії. Окупанти не встигають компенсувати ці втрати, адже щомісяця вони можуть поставляти 200-300 одиниць. Це ті артилерійські установки, які ворог знімає зі зберігання, відновлює і направляє на фронт.
Сили оборони дуже якісно відпрацьовують. При чому, це не лише контрбатарейна боротьба. Це зусилля дронів та наших спецпризначенців, які їх також знищують.
Олег Калашніков // пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича
Ситуація на фронті в районі Бахмута. Фото: DeepStateMapLive
Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.
На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.
Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.
Евакуація на Донеччині
За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.
“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.
Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.
Ускладнена евакуація з Дружківки
Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.
“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер
Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.
Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих
Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.
“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.
Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.
Логістичні труднощі
Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.
“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.
Додаткову кризу створюють удари по логістиці:
“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.
Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.
Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і […]
На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по […]
Українські військовослужбовці після звільнення зі служби мають право на фінансове забезпечення від держави. У 2026 році процедура передбачає отримання грошей за невикористану відпустку, неотримане майно […]
Правила призначення допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб змінилися у 2026 році. Зокрема, сам факт навчання на денній формі після досягнення 18 років більше […]
На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, […]