На півдні Бахмута Сили оборони мають успіхи поблизу Кліщіївки та Андріївки. Росіяни поступово відходять із цих населених пунктів. Через нестачу важкого озброєння на Бахмутському напрямку окупанти застосовують танки не для танкових дуелей, а як артилерію.
Про це пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, старший лейтенант Олег Калашніков розповів у інтерв’ю «24 Каналу».
За його словами, після успішних дій ЗСУ росіяни намагаються одразу контратакувати наші підрозділи.
Ворог постійно здійснює контратаки. Основна задача росіян зупинити наше просування. Завжди, коли маємо успіх, спостерігаємо ворожі атаки. Також ворог перевіряє нашу оборону, чи вдасться десь її посунути. З травня місяця йому це не вдається, все безрезультатно.
Олег Калашніков // пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича
Пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича Олег Калашніков. Фото: АрміяInform
Проблеми росіян з озброєнням
Старший лейтенант зазначив, що через нестачу важкого озброєння на Бахмутському напрямку окупанти використовують танки у якості артилерії. Він додав, що тут воюють 80-й та 68-й російські танкові полки.
Під Бахмутом воює 80-й та 68-й російський танковий полк, які, за словами росіян, мають новітнє озброєння. У противника просто вже не вистачає технічного резерву як у важкому озброєнні, так і безпосередньо у легкоброньованій техніці. Танки росіяни використовують як артилерію, яка працює на незначну відстань — 5-8 кілометрів, але може діставати до 12 кілометрів. Наразі ворог збирає усе наявне озброєння і кидає на фронт, аби стримати просування ЗСУ. Це стосується не лише нашого Бахмутського напрямку.
Олег Калашніков // пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича
Військовий додав, що поступово українська армія здобуває перевагу в артилерійському озброєнні.
На початку року на Бахмутському напрямку ворог мав перевагу в артилерії: на один артилерійський ствол ЗСУ було 5-6 артилерійських установок росіян, на деяких ділянках — до 8. Наразі сили стають паритетними. Щомісяця з травня по серпень окупанти в середньому втрачали 640-650 одиниць ствольної артилерії. Окупанти не встигають компенсувати ці втрати, адже щомісяця вони можуть поставляти 200-300 одиниць. Це ті артилерійські установки, які ворог знімає зі зберігання, відновлює і направляє на фронт.
Сили оборони дуже якісно відпрацьовують. При чому, це не лише контрбатарейна боротьба. Це зусилля дронів та наших спецпризначенців, які їх також знищують.
Олег Калашніков // пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича
Ситуація на фронті в районі Бахмута. Фото: DeepStateMapLive
Евакуація на Донеччині / фото гуманітарної місії “Проліска”
Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.
Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення
За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.
“Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.
Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:
неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
відсутність табличок із назвами вулиць;
відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.
“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.
Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже вдвічі. Згідно з новою редакцією, на програму заклали 406,6 мільйонів гривень.
Збільшення фінансування Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік
17 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік”. Воно передбачає зміни у фінансуванні Програми.
У новій редакції вказано, що загальний обсяг фінансування тепер становить 406,6 мільйонів гривень. Це на майже 200 мільйонів більше початкової суми, яку заклали на програму. Спочатку були передбачені 206,7 мільйонів гривень.
Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми тепер складає 406 668 600 гривень. Із них:
25 000 тисяч гривень державного бюджету (замість 935 тисяч гривень);
1,8 мільйонів гривень обласного бюджету (замість 511,3 тисяч гривень);
403,5 мільйонів гривень бюджету Бахмутської громади (замість 204 мільйонів гривень);
0 гривень коштів підприємств (замість 449,5 тисяч гривень);
1,2 мільйона гривень інших джерел (замість 786 тисяч гривень).
На які потреби збільшили фінансування
Згідно з новим переліком заходів програми, найбільше коштів передбачили на заходи, пов’язані з наслідками російської агресії та підтримкою мешканців громади, які перебувають у безпечніших регіонах України, — 216,1 мільйонів гривень. Раніше на цей пункт витрат було закладено 76,6 мільйонів гривень.
Більше коштів заклали і на соціальний захист населення — 148,5 мільйонів гривень замість 106,5 мільйонів.
Збільшились видатки також на такі потреби:
підтримка сім’ї, дітей та молоді, в тому числі захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — 6,8 мільйонів гривень замість 5,3 мільйонів;
інформаційна політика, цифровізація, електронне урядування та кіберзахист — 2,6 мільйонів гривень замість 2,5 мільйонів;
фізичне виховання і спорт — 1,3 мільйона гривень замість 1,1 мільйона;
культура та збереження ідентичності — 1 мільйон гривень замість 870,7 тисяч;
освіта — 1 мільйон гривень замість 563,8 тисяч;
розвиток земельних відносин — 13 тисяч замість 3 тисяч.
Також з’явилися нові статті розходів. На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій спрямують 1 мільйон гривень, а на захист прав і свобод громадян — 15 мільйонів гривень.
Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами […]
Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже […]
У 2015 році, коли Донецьк уже рік як був під окупацією, місцевий мешканець Віктор Пудак вирішує піти на службу до окупантів. Спочатку, скромним заступником начальника […]
На тлі загострення ситуації на Донеччині зростає кількість людей, які прагнуть евакуюватися з Дружківки. Благодійна місія “Проліска” продовжує щоденно вивозити десятки жителів небезпечних районів в […]
Сьогодні, 18 червня, до України повернули 522 тіла. За словами російської сторони, вони належать українським військовослужбовцям. Після повернення тіл будуть проведені експертизи та ідентифікація останків. […]