Контррозвідка Служби безпеки викрила інформаторку фсб, яка коригувала удари рф по Силах оборони на Донеччині. Фігурантка через “зв’язкового” з УПЦ МП “зливала” окупантам геолокації підрозділів ЗСУ в районі Краматорська. Їй загрожує до 8 років тюрми.
Зловмисницею виявилась мешканка селища Красноторка Краматорського району. Її “зв’язковим” був колишній настоятель одного з храмів УПЦ МП на Донеччині. На початку повномасштабного вторгнення рф священник виїхав до тимчасово окупованого Донецька та почав працювати на фсб.
За даними слідства, раніше жінка була помічницею клірика, а після його втечі до росії — продовжила тримати із ним контакт. Для налагодження розвідувально-підривної діяльності інформаторка на початку 2023 року виїжджала до рф через країни Євросоюзу. Там зрадниця зустрічалась зі своїм “куратором” від фсб — ексочільником розвідки артилерії 100-ї окремої мотострілецької бригади окупантів.
Під час зустрічі він провів з фігуранткою інструктаж, визначив її основні завдання та канали комунікації через клірика УПЦ МП. Після повернення в Україну жінка збирала розвідувальну інформацію. Одержані дані вона передавала до рф через заздалегідь відпрацьований анонімний чат в популярному месенджері.
Докази співпраці з окупантами / фото СБУ
Співробітники СБУ задокументували злочинну діяльність ворожої поплічниці та затримали її у власному помешканні. Під час обшуку у фігурантки вилучили мобільний телефон та планшет, які вона використовувала для передачі розвідданих окупантам.
Затримана зловмисниця у помешканні / фото СБУ
Правоохоронці повідомили затриманій про підозру. Наразі зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 8 років тюрми.
З 15 жовтня переселенці з Бахмутської громади у складних життєвих обставинах можуть подати документи на зимову матеріальну допомогу. Розмір виплати — 15 000 гривень.
Отримати грошову допомогу можуть люди та сім’ї з вразливих категорій:
люди старшого віку, в тому числі й ті, які не набули права на пенсію;
люди з інвалідністю;
сім’ї, в яких виховують дітей з інвалідністю;
малозабезпечені та багатодітні родини;
сім’ї з дитиною, яку виховує одинокі батько/матір, або якщо один з батьків дитини помер;
люди, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
сім’ї, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування;
сім’ї осіб, визнаних зниклими безвісти за особливих обставин;
ветерани війни, люди з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, учасники війни;
члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) захисників та захисниць України.
Для оформлення допомоги потрібно надіслати заяву на надання матеріальної допомоги та пакет документів:
копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та містить інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування);
копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (для тих, хто через релігійні переконання його не має — копію сторінки паспорта з відповідною відміткою);
копію документа, що посвідчує наявність категорії вразливості;
копію довідки про взяття на облік ВПО;
копію довідки про наявність у житловому приміщенні за фактичним місцем проживання пічного опалення на твердому паливі та відсутності в будинку альтернативних джерел опалення;
копію довідки про перебування/не перебування на обліку в Пенсійному фонді України, як одержувача субсидій або пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
реквізити особистого рахунку заявника, відкритого за стандартом IBAN.
Згідно з офіційним повідомленням, документи від заявників приймаються виключно в електронному форматі. Усі необхідні відскановані копії потрібно надсилати на електронну адресу УСЗН: [email protected].
Куди звертатися за консультацією
Для отримання додаткових консультацій щодо процедури оформлення матеріальної допомоги працює спеціальна гаряча лінія. Звернутися до спеціалістів можна з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17:00 за телефонами:
На окупованій Донеччині працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Цей заклад забезпечує позашкільну освіту дітей та молоді. Керує Палацом культури Наталія Такташева. Вона очолила заклад з 2015 року і є його директоркою донині.
Як працює захоплений Палац культури та яку виконує роль у вихованні дітей на ТОТ? Про це в матеріалі Бахмут IN.UA.
Хто керує захопленим Палацом культури Шевченка в Донецьку
У Смолянському районі Донецька (раніше Куйбишевському) працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Раніше він був культурним центром, який відвідували дорослі і діти. Для школярів тут працювали творчі і спортивні гуртки, а для дорослих проводили різні заходи, в тому числі концерти.
У 2014 році Палац культури захопили окупанти. Тепер він працює за російськими стандартами.
Очолює заклад Наталія Такташева. Її біографії немає у відкритих джерелах. Інформацію про її трудовий шлях можна дізнатися з інтерв’ю пропагандистському виданню “Перший республіканський”.
В інтерв’ю Наталія Такташева розповідає, що працює в Палаці культури імені Шевченка з 2003 року. Спочатку вона головною бухгалтеркою. Директоркою закладу її призначили вже після окупації — у 2015 році.
Наталія Такташева / фото росджерела
За словами Такташевої, вона добровільно залишилася в окупованому Донецьку і очолила Палац культури. Всі працівники закладу, нібито, теж залишилися в місті.
Окрім роботи в Палаці культури, Наталія Такташева дотична до політичної діяльності. Зокрема, вона є членкинею жіночого руху партії “единая россия”. За її ініціативи від імені цього руху в Донецьку проводили тренінги з надання першої медичної допомоги.
Також Наталія Такташева була членкинею виборчої комісії під час незаконних виборів до Держдуми рф у вересні 2026 року. Вона працювала у виїзній виборчій комісії, яка їздила за адресами у Смолянському районі.
“Кожен із наших членів виборчої кампанії розуміє чітко: попри те, що ми знаходимося у складному районі, ми маємо допомогти людям взяти участь у виборах. Для нас, як для мешканців Донбасу, це дуже важливо”, — цитували Такташеву пропагандисти.
Виборча комісія, в якій працювала Наталія Такташева / фото росджерела
Як працює захоплений ПК імені Шевченка в Донецьку
Директорка Палацу культури зазначила в інтервʼю пропагандистам, що станом на вересень 2026 року в закладі, нібито, займаються майже 600 людей. Це близько 200 дітей у гуртках, і решта — дорослі в клубах за інтересами.
Діяльність Палацу культури повʼязана з пропагандою та культурною підтримкою російської армії. Зокрема, на базі закладу працює колектив, який їздить із виступами на передову, в госпіталі та реабілітаційні центри. Мета виступів — розважати окупантів. Разом із колективом на передову їздить і сама Наталія Такташева.
Наталія Такташева в ролі Снігуроньки виступає для окупантів / скриншот
На фото видно, що у складі колективу переважно виступає молодь. Чи є серед них неповнолітні діти, директорка не каже. Але зазначає, що на початок війни у 2014 році членам колективу було 5 років. Тобто, зараз їм має бути по 17 років.
Діти з окупантами / скриншот
Окрім цього, молодь активно долучають до місцевих акцій та концертів. При цьому їх одягають у російські національні костюми.
Наталія Такташева (друга ліворуч) з колективом ПК імені Шевченка на акції, приуроченій Яблучному Спасу / фото росджерела
Часто у стінах закладу проводять пропагандистські заходи. Це перегляди фільмів про “становлення днр”, облаштування фотозон з російською військовою символікою до Дня визволення Донбасу та роздача стрічок у кольорах російського прапора.
Акція до дня російського прапора / скриншотПоказ пропагандистського кіно / скриншот
Історія захопленого Палацу культури імені Тараса Шевченка показує, як змінилася діяльність культурного закладу після окупації Донецька. Поряд із гуртками та клубами за інтересами тут проводять заходи з російською символікою, організовують пропагандистські акції та готують виступи для російських військових. Таким чином заклад став частиною російської пропаганди.
З 15 жовтня переселенці з Бахмутської громади у складних життєвих обставинах можуть подати документи на зимову матеріальну допомогу. Розмір виплати — 15 000 гривень. Про […]
На окупованій Донеччині працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Цей заклад забезпечує позашкільну освіту дітей та молоді. Керує Палацом культури Наталія Такташева. Вона очолила […]
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Різко зросла активність і на Костянтинівському […]
Від початку жовтня 2026 року з підконтрольної Україні території Донецької області виїхали 4 340 людей. Найбільше мешканців евакуювалися з Краматорська та Слов’янської громади. Наразі в […]
Внутрішньо переміщені особи можуть залишитися без виплат на проживання через технічні помилки в державних реєстрах. Система часто фіксує виїзд людини за кордон, але не відображає […]