Допомога ЮНІСЕФ 2024 буде націлена й на навчальні заклади. Уряд ухвалив постанову за підтримки фонду, яка дозволить школам отримати грошову допомогу на 2024/25 навчальний рік. Йдеться про 290 500 гривень.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

ЮНІСЕФ, допомога дітям

Дитячий фонд ООН допоможе школам на прифронтових територіях. Розмір допомоги кожному закладу становитиме 290 500 гривень. Гроші надаватимуть разово протягом 2024–2025 років. Загальна сума проєкту становить понад 100 мільйонів гривень.

Ці кошти школи зможуть використовувати на ремонт і модернізацію шкільних їдалень, а також на підготовку до зимового сезону.

Отримати допомогу можуть школи, розташовані у наступних областях:

• Дніпропетровській;
• Донецькій;
• Запорізькій;
• Луганській;
• Миколаївській;
• Одеській;
• Сумській;
• Чернігівській;
• Харківській;
• Херсонській.

Навчання для дітей ВПО

Нагадаємо, що діти-переселенці, які навчаються онлайн, скоро не матимуть такої можливості. Їх зобов’яжуть ходити у школи, що працюють у теперішньому місці їхнього проживання.

Навчатися онлайн у школах, в які вони ходили до переїзду, діти зможуть ще рік. Обов’язкове очне навчання для школярів-переселенців планують запровадити з наступного навчального року, тобто з 1 вересня 2025 року.

Міністер освіти і науки Оксен Лісовий закликав українців свідомо поставитися до цього питання. Переселенцям слід розглянути всі можливості, щоб їхні діти могли безпечно навчатися очно. Посадовець наголосив, що з 1 вересня 2025 року МОН буде “достатньо жорстко вимагати повного виходу всіх дітей за місцем перебування”.

Читайте також:

• Коли в Бахмутських школах розпочнеться навчальний рік та скільки є учнів/ць
• Як написати ЮНІСЕФ та звернутися за допомогою
• Допомога ЮНІСЕФ для родин з дітьми до 18 років: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут у 2020 році, як і вся Україна, опинився під впливом жорстких карантинних обмежень через пандемію COVID-19. Місто, що звикло до активного ритму життя, раптово змінилося: спорожнілі вулиці, зачинені кафе та дистанційна робота стали новою нормою.

Детальніше про те, як жило місто в період ковідного карантину 2020 року — в матеріалі Бахмут IN.UA

Бахмут під час ковідного карантину 2020: фото

У 2020 році в Бахмуті, як і по всій країні, діяли суворі обмеження для населення через пандемію ковіду в світі. Місто буквально завмерло: спорожнілі вулиці, зачинені крамниці та відчутна тривога від невидимої загрози стали новою реальністю для багатьох містян. Проте, навіть в таких умовах місто не втрачало власний шарм та затишок.

Пропонована добірка складається з фотографій, які зробив та опублікував бахмутянин Олександр Сотников на своїй сторінці у Facebook. Всі вони датовані березнем 2020 року — в пік обмежень, які ввели під час карантину.

Читайте також:

• Ностальгічний та тихий Бахмут: як виглядало місто у червні 2018 року
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

86% мешканців українських громад позитивно ставляться до створення нових природоохоронних територій. Серед них 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.

Про це стало відомо після дослідження, проведеного на замовлення ГО “Екодія”.

Заповідні території в Україні

В Україні досі повільно збільшується площа природоохоронних територій, хоча країна має стратегічне зобов’язання — до 2030 року захистити 15% своєї території. Це приблизно 9 мільйонів гектарів, тоді як зараз охороняється менше ніж 7%. За останні п’ять років темп зростання становив усього 0,06% на рік. Якщо ситуація не зміниться, для досягнення цілі знадобиться понад століття.

Експерт із захисту екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко пояснює, що однією з головних причин повільних темпів є відсутність комунікації з місцевими громадами. Вони стали ключовими розпорядниками земель після децентралізації, однак часто не відповідають на запити чи побоюються обмежень щодо використання землі.

Дослідження виявило, що 86% мешканців громад підтримують ідею створення заповідних територій. Проте водночас приблизно 40% побоюються, що це може призвести до втрати земель. Насправді ж, як підкреслює Кученко, мова йде здебільшого не про вилучення, а про обмеження певної діяльності для збереження природи.

“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснює Богдан Кученко.

Ще одне поширене застереження — недоцільність створення природоохоронних територій під час війни. Але війна, навпаки, посилила екологічні загрози, що робить захист природи більш актуальним. Крім того, створення природоохоронних територій може дозволити громадам розвивати природоохоронний туризм, створювати робочі місця у сфері охорони природи та покращувати якість життя мешканців.

“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додає Богдан Кученко.

Також було виявлено низький рівень поінформованості: 88% опитаних зазначили, що їм ніхто не пояснював важливість заповідних територій, а понад 77% не брали участі в жодних обговореннях.

У ГО “Екодія” наголошують: вирішення проблеми потребує налагодження діалогу між владою, науковцями та мешканцями громад. Важливо не лише інформувати людей, а й активно залучати органи місцевого самоврядування до планування розвитку з урахуванням природоохоронних цілей.

Читайте також:

• Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі
• Таємниці Будьонівки: як 15-річний бахмутянин розкриває історію рідного міста
• Мелодія спротиву: як саксофоніст грав біля бахмутської стели під вогнем

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!