Повномасштабне вторгнення не тільки не знищило українське кіно як явище, але й дало йому новий стимул для розвитку. Зараз вони являють собою самобутні проєкти, які пронизані культурою України від початку й до самих титрів.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала список українських фільмів, які варто подивитися найближчим часом. Серед них документальні фільми, історичні драми та за пригодницькі екшн-фільми.

Українські фільми 2024

Трагічні сторінки української історії часто використовуються режисерами багатьох фільмів для створення “живої” кінокартини: про героїзм наших воїнів у минулому та сьогодні, про життя цивільних тощо. Всі вони глибоко розкривають тему того, як війна вплинула на повсякденне життя.

Крути

Український фільм-екшн побачив світ у 2019 році. Режисер стрічки Олексій Шапарєв. Фільм розкриває правду про трагічні події боротьби за українську незалежність у період національно-визвольних змагань. Перед переглядом рекомендуємо зробити короткий екскурс в історію, аби зрозуміти повноту цього кіно.

Заборонений

Неабиякого галасу у суспільстві спричинив фільм про українського дисидента Василя Стуса. Стрічка була під загрозою випуску, проте все ж вийшла у світ і розкрила історію українського поета, перекладача, правозахисника та відданого патріота, а також ознайомила читача із реаліями того часу та визначними постатями української культури.

Додому

Український драматичний фільм “Додому” розповідає про важкий шлях кримського татарина Мустафи, який прагне повернути тіло свого старшого сина на батьківщину в Крим та поховати згідно з мусульманськими традиціями. Стрічка торкає всі струни душі та стає важливим нагадуванням про те, що в Україні відбувається війна і що частина території України є окупована.

Щедрик

Історична драма “Щедрик”, знята у співпраці України та Польщі, перенесе глядача у часи, коли “одна імперія витісняє іншу, правлячі режими ворогують, стрімко змінюється світ довкола. У одному будинку по сусідству жили кілька сімей різних національностей – українці, поляки, німці та євреї. Буремні події не залишили шансів на щасливе спокійне життя ні для кого з дорослих.

Завдяки викладачці співів Софії (Яна Корольова) шанс бодай на якийсь час почуватися безпечно отримали діти. Разом вони співали, забуваючи про страшне сьогодення і мріючи про щасливе майбуття”.

Кіборги. Герої не вмирають

Український художній повнометражний фільм про оборону Донецького аеропорту під час війни на Донбасі. За словами режисера: “Кіборги” – це не бойовик: “По жанру це військова драма, але кіно не про війну, а про мир, який народжується у війні. Тому так багато розмов між героями про те, яку країну вони захищають і в якій хочуть жити”.

Маріуполь. Невтрачена надія

Документальний фільм, який ґрунтується на свідченні звичайних людей, які прожили у Маріуполі у перший місяць війни, а також записах журналістки Надії Сухорукової, яка нотувала усе, що бачила. Це фільм-досвід, досвід життя в середині війни.

Буча. 2022

Фільм-розслідування про пошуки та ідентифікацію російських військових, бойові машини десанту та невдалі спроби окупантів приховувати свої воєнні злочини. Стрічка здобула перемогу на кінофестивалі “Серце Європи” у Варшаві.

Втеча росіян

Фільм-розслідування журналістів “Слідство. Інфо”, який розповідає про про двох українських дівчат, яких російська влада обманом вивезла спочатку в тимчасово окупований Крим, а потім — в окупований Генічеськ. Це ще одна історія, яка стане доказом усіх злочинів, які зчинила росія.

День Незалежності

Увесь матеріал для документальної стрічки знімався 11 операторами в різних куточках України 24 серпня 2022 року. Це фільм-один день, День Незалежності очима “працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідальних за ввімкнення сигналу тривоги в столиці, “пляжних” патрульних з Одеси, операторки протитанкового комплексу, мінометної батареї, штурмовика ЗСУ, 14-річної прибиральниці пабу в Харкові, художниці з Києва та народного депутата, який стояв у витоків проголошення незалежності України”. Така квінтесенція поглядів складає цілісну картину одного дня життя України.

Довбуш

Історичний, пригодницький фільм-екшн поверне вас у події 18 століття, коли жорстоке правління польської шляхти змушує гуцулів тікати в гори. Головний герой кінокартини Олекса Довбуш прагне відновити справедливість і стає натхненником для тих, хто бореться за свободу рідної землі. “Довбуш” став фільмом-відкриття цьогорічного Одеського міжнародного кінофестивалю.

Список фільмів на цьому не закінчується, адже відродження українського кіно досі триває і з кожною стрічку все більше вдосконалюється, виходить на міжнародну арену та з гордістю заявляє про Україну. Досліджуйте українське, поширюйте українське та підтримуйте вітчизняного кіновиробника, адже це так важливо для нашої перемоги!

Текст підготувала стажерка Ірина Кріксон

Читайте також:

• Солов’їна заряджає: підбірка свіжих українських пісень на 2024 рік
• Бойовик від бджоляра та українське кіно за 120 млн грн: що подивитися на вихідних
• “Бахмут. Дорога життя”: СБУ покаже унікальні спецоперації в серії документальних фільмів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію для продовження виплат у 2026 році. Якщо її не пройти, то виплати можуть скасувати до моменту повторного проходження ідентифікації

Детальніше про те, як це зробити — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що буде, якщо не пройти фізичну ідентифікацію

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня. Виконання цієї вимоги за Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №299 є передумовою для продовження у 2026 році призначених пенсій та страхових виплат.

Якщо не пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року включно, то виплати можуть скасувати до моменту її повторного проходження.

Як пройти ідентифікацію онлайн

Для зручності пенсіонери можуть підтвердити свою особу дистанційно — у форматі відеоконференції.

Щоб подати заявку, потрібно:

• зареєструватися або увійти в особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду;
• обрати розділ “Ідентифікація в режимі відеоконференції” та заповнити електронну форму;
• вказати в коментарі, чи потрібна додаткова допомога (наприклад, сурдопереклад);
• обрати месенджер для відеодзвінка (Google Meet, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Signal чи Zoom).
• Після подання заявки з пенсіонером зв’яжеться представник ПФУ для призначення дати та часу дзвінка. Вона має бути призначена не раніше ніж через 10 днів і не пізніше ніж через днів після подання заявки.

Процедура ідентифікації триває близько 20 хвилин, під час якої потрібно показати паспорт та відповісти на кілька уточнювальних запитань.

Для прискорення процесу можна прикріпити до заявки електронні копії паспорта, ІПН, трудової книжки чи свідоцтва про народження.

Варіанти проходження ідентифікації офлайн

Ті, хто не може скористатися онлайн-сервісами, мають кілька альтернатив:

• відвідати відділення Ощадбанку або Пенсійного фонду;
• підтвердити особу через особистий кабінет за допомогою електронного підпису “Дія.Підпис”;
• звернутися до дипломатичних чи консульських установ України за кордоном.

Зазначимо, що фізична ідентифікація в Україні діє з 2004 року. До 2014-го вона проходила автоматично — під час відвідування банку чи отримання пенсії від листоноші. Але з початком бойових дій процедура ускладнилася, тож уряд запровадив нові способи, які дозволяють проводити ідентифікацію як в Україні, так і за кордоном.

Як перевірити проходження ідентифікації

Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої ідентифікації можна на вебпорталі електронних послуг або у мобільному застосунку Пенсійного фонду України, скориставшись сервісом “Моя ідентифікація“.

Читайте також:

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд призначив посадовців, які працюватимуть у координаційному центрі з питань управління регіонами, де є прифронтові та окуповані території. Відповідальними за ці території стали представники міністерств та держаних відомств. Загалом призначено 21 посадовця.

Хто буде відповідальний за окуповані території, розповідає Бахмут IN.UA.

Уряд призначив відповідальних за окуповані території

Для забезпечення системної роботи у дев’яти областях, де ведуться або велися бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях, Уряд ініціював роботу Координаційного центру з питань управління цими регіонами. Його очолив віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Окремо було ухвалено механізм призначення посадовців, відповідальних за політику щодо прифронтових і окупованих територій. Їх обрали в кожному міністерстві та державних відомствах.

Хто став відповідальним за окуповані території від міністерств

За даними Центру прав людини ZMINA, загалом визначено 21 посадовця, відповідальних за політику щодо тимчасово окупованих і прифронтових територій. Це не нові посади, на визначених представників міністерств і відомств поклали додаткові повноваження.

Від Міністерства охорони здоров’я призначили Євгенія Гончара — заступника міністра охорони здоров’я України. У міністерстві працює з 2019 року і донині. За цей час обіймав посади:

• державного експерта Експертної групи з питань розвитку медичних послуг Директорату медичних послуг;
• державного експерта Експертної групи з питань спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги Директорату медичного забезпечення; 
• державного експерта Експертної групи формування політики закупівель медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів Директорату медичних послуг;
• керівника Експертної групи з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Директорату медичних послуг;
• начальника відділу з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Департаменту медичних послуг;
• директора Департаменту медичних послуг.

Від Міністерства цифрової трансформації призначили Станіслава Прибитька — заступника міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури. Він працює в Мінцифрі з 2020 року: спочатку як керівник відділу, згодом очолив департамент.

Станіслав Прибитько відповідає за розвиток телеком-інфраструктури, доступу до інтернету і радіочастотного спектра. Його мета — якісний інтернет у кожному населеному пункті та на деокупованих територіях, а також запуск 5G.

Від Державної служби з надзвичайних ситуацій призначили Віталія Миронюка — першого заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. З вересня 1990 року розпочав службу в органах і підрозділах цивільного захисту на посаді курсанта Черкаського пожежно-технічного училища МВС. З липня 1993 року проходив службу в підрозділах цивільного захисту Кіровоградської області, де обіймав посади від інспектора до начальника Головного управління. Має спеціальне звання генерал-майора служби цивільного захисту.

Від Міністерства у справах ветеранів призначили Руслана Приходька — заступника міністра у справах ветеранів. У 2011-2014 роках був на службі в органах внутрішніх справ України, УМВС у Чернігівській області.

У 2021 році розпочав роботу в Міністерстві у справах ветеранів у якості керівника експертної групи з питань членів сімей загиблих, членів сімей Небесної Сотні та постраждалих учасників Революції Гідності. Протягом 2021-2024 років очолював:

• директорат вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана;
• директорат громадянської ідентичності та ветеранського розвитку;
• директорат соціального захисту;
• Департамент соціальної роботи.

Від Міністерства молоді та спорту призначили Сергія Тимофєєва — заступника міністра молоді та спорту.

У 1990-х роках він мав спортивно-викладацьку кар’єру. Був спортсменом-інструктором збірної команди України з ковзанярського спорту, тренером-викладачем з шорт-треку, інструктором тренажерної зали ЦУТБ “Льодовий стадіон та ТОВ “Акваріум”. У 2007-2017 роках був директором ТОВ “Спортивні технології”.

У 2017-2024 роках працював у Київській ОДА. У 2017-2020 роках очолював Управління фізичної культури і спорту, а у 2020-2024 роках очолював Управління молоді та спорту.

З 2024 року працює в Міністерстві молоді та спорту.

Від Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності призначили Тетяну Кірієнко — заступницю міністра соціальної політики, сім’ї та єдності. З 1997 по 2005 роки проходила службу в органах внутрішніх справ. Протягом 2005-2014 років обіймала керівні посади в Державних податкових інспекціях Києва.

З березня 2018 року працювала на посаді начальника відділу контрольно-аналітичного забезпечення заступника голови Київської МДА. 

У грудні 2020 року стала членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

У грудні 2021 року призначена на посаду виконувачки обов’язків голови Державної податкової служби України.

Від Міністерства внутрішніх справ призначили Олексія Сергєєва — заступника міністра МВС. В органах МВС працює з 2000 року.

З грудня 2012 року по листопад 2015 року був першим заступником начальника Головного штабу МВС України. З листопада 2015 року по липень 2016 року – перший заступник начальника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України. З липня 2016 року по лютий 2023 року – начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України.

Від Міністерства юстиції призначили Андрія Гайченка — заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби. Трудову діяльність розпочав у 2005 році на посаді головного юрисконсульта, а згодом начальника сектору судової роботи відділу врегулювання спорів, заступника керівника відділу врегулювання спорів, начальника сектору судової роботи юридичного управління Головного офісу АКБ “Укрсоцбанк”.

З 2019 року працює в Міністерстві юстиції.

Від Міністерства розвитку громад та територій призначили Олексія Рябикіна — заступника міністра розвитку громад та територій. У червні 2022 — січні 2023 року був радником патронатної служби апарату Київської ОДА. З березня 2023 року до вересня 2024 року був радником заступника керівника Офісу Президента.

Від Міністерства оборони призначили Миколу Шевцова — заступника міністра оборони. Обіймав штабні та командні посади у бронетанкових військах, займаючись технічним забезпеченням та логістикою. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Від Міністерства культури призначили Анастасію Бондар — заступницю міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. До роботи в міністерстві працювала в Одеській ОДА, де обіймала посаду заступника голови з питань цифрового розвитку.

Протягом більш ніж 15 років працювала в українських та іноземних телеком корпораціях та інвестиційних компаніях. Займалася зовнішньоекономічною діяльністю, підтримкою розвитку бізнесу, маркетингом та операційним управлінням. Авторка низки наукових публікацій на тему цифрової трансформації у державному управлінні.

Від Міністерства закордонних справ призначили Сергія Кислицю — першого заступника міністра закордонних справ України.

З березня 2014 року до лютого 2020 року був заступником міністра закордонних справ України. А з лютого 2020 року до лютого 2025 року — постійним представником України при Організації Об’єднаних Націй.

Від Міністерства фінансів призначили Дмитра Самоненка — заступника міністра фінансів.

У 2005-2007 роках працював на посадах провідного спеціаліста та головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту. Впродовж 2007-2014 року обіймав посади головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерстві праці та соціальної політики України, а також був заступником начальника управління в секретаріаті Кабінету Міністрів України.

З серпня 2020 року по липень 2025 року працював на посаді державного секретаря Міністерства фінансів.

Від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства призначили Тараса Висоцького — заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. До роботи в міністерстві обіймав посади в Черкаській ОДА. З березня 2019 року був першим заступником голови, а у червні-липні 2019 року — виконувачем обов’язків голови Черкаської ОДА.

Від Міністерства енергетики призначили Артема Некрасова — виконувача обов’язків міністра енергетики. Трудову діяльність розпочав в органах внутрішніх справ міста Суми, згодом працював помічником адвоката. Подальша діяльність пов’язана з енергетикою: працював юрисконсультом юридичного відділу ВАТ “Сумиобленерго”, начальником юридичного відділу ДП НВКГ “Зоря-Машпроект”, радником генерального директора ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

З 2017 року був на керівних посадах АК “Харківобленерго”. Протягом 2020-2021 років — радник директора ДП “Калуська Теплоелектроцентраль-Нова”, згодом — радник президента ДП НАЕК “Енергоатом”.

Від Міністерства освіти і науки призначили Андрія Вітренка — заступник міністра освіти і науки, чинний депутат Київської міськради. У міністерстві працює з 2020 року, був заступником колишнього міністра Сергія Шкарлета.

Хто став відповідальним за окуповані території від державних відомств

Від Державної інспекції ядерного регулювання призначили Ігоря Бендо — заступника голови, заступника головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України. Працює у Держатомрегулюванні з 2007 року, зокрема в Південно-східній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки. З 2017 року до призначення заступником Голови Держатомрегулювання обіймав посаду начальника Південно-східної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки на правах самостійного управління, заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації призначили Ростилава Замлинського — першого заступника голови Держспецзв’язку. У 2020-2021 роках обіймав посаду першого заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

У 2022-2023 роках був заступником міністра оборони України. На цій посаді він фігурував у скандалі щодо закупівлі їжі для ЗСУ за завищеними цінами.

Від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) призначили Руслана Слободяна — члена комісії НКРЕКП. З 1997 по 2021 роки працював на різних посадах у “Хмельницькобленерго”. У 2017-2021 роках був технічним директором компанії.

З 2021 по 2024 роки працював головою Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Від Пенсійного фонду призначили Ірину Ковпашко — заступницю Голови правління Пенсійного фонду. Протягом 2010-2017 роках була заступницею директора департаменту, директоркою департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України.

Від Фонду державного майна призначили Андрія Шрамка — заступника голови Фонду. Понад 20 років обіймав керівні посади у Фонді державного майна України. До призначення заступником голови був директором Департаменту оренди та розпорядження державним майном Фонду.

З 2020 року залучений до роботи з питань розпорядження державним майном у складі Департаменту оренди та управління державним майном Фонду.

Читайте також:

• Україна не відмовиться від Донбасу, але готова шукати компромісні рішення: заява Володимира Зеленського
• ВПО з 2026 року зможуть селитися в арештоване та державне майно: Свириденко
• Чим буде займатися Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!