УВКБ ООН анонсувало реєстрацію на отримання фінансової допомоги, яку здійснюватимуть мобільні групи в Запорізькій області. Сума допомоги становить 3 600 грн на місяць на кожного члена родини протягом трьох місяців.

Про це повідомляє благодійний фонд “Право на захист”.

Грошова допомога від УВКБ ООН

У Запорізькій області проходитиме запис у чергу на реєстрацію в грошовій програмі УВКБ ООН, яка дозволить переселенцям отримати 3 600 грн на місяць на кожного члена родини протягом трьох місяців. 

Претендувати на виплати можуть три категорії громадян.

Перша категорія — це ВПО, які подають заявку протягом 6 місяців з моменту переміщення та відповідають наступним критеріям

• родина, яка має лише одного з батьків (або батько, або мати) з одним або більше дітьми віком до 18 років або з особами похилого віку (55 років і старше);
• родина, яку очолює одна самотня / кілька самотніх осіб похилого віку (55 років і старше) або особа похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років;
• родина з однією або кількома особами з особливими потребами (інвалідність, хронічні захворювання, т.п.) та не отримували грошову допомогу від УВКБ ООН чи інших організацій.

Друга — це громадяни, що повернулися до України після вимушеного переміщення до іншої країни. Їм також необхідно відповідати вказаним вище критеріям відбору для реєстрації на допомогу від УВКБ ООН.

Третя — це переселенці, які повернулися до місць постійного проживання після вимушеного переміщення до іншої області через військові дії. Вони також повинні відповідати критеріям відбору.

Зазначається, що отримати грошову допомогу від УВКБ ООН можуть громадяни, які раніше не отримували аналогічну допомогу від інших організацій.

Грошова допомога: як зареєструватися

Мобільні групи для реєстрації на програму грошової допомоги працюватимуть з 20 по 24 січня 2025 року в наступних населених пунктах:

• 20 січня: село Михайло-Лукашеве (Михайло-Лукашівська громада) з 10.00 до 15:00 — вулиця Космічна, 55 (приміщення школи);
• 21 січня: селище міського типу Михайлівка (Михайлівська громада) з 10.00 до 15:00 — вулиця Слободчикова, 13 (будинок культури);
• 22 січня: місто Вільнянськ (Вільнянська громада) з 10.00 до 15:00 — вулиця Бочарова, 4 (приміщення міськради);
• 23 січня: село Українка (Матвіївська громада) з 10.00 до 15:00 — вулиця Миру, 14в (приміщення ЦНАП);
• 24 січня: село Долинське (Долинська громада) з 10.00 до 15:00 — вулиця Шкільна, 5А (приміщення сільради).

Читайте також:

• Що робити, якщо не прийшла субсидія: корисний алгоритм дій
• Норвезька рада анонсувала новий прийом заявок на грошову допомогу в 2025
• Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата у 2025 році: на які зміни варто чекати українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!