З 1 березня в Україні різко скорочують виплати для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Тепер її отримуватимуть лише найменш забезпечені категорії населення та ті, хто набув статусу переселенця після другої половини 2023 року.

Про те, чому так трапилось та скільки зможе зекономити держава, розповіла міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в ефірі національного телемарафону “Єдині новини”, передає “Суспільне”

Скасовування  виплат ВПО у березні

За словами Ірини Верещук, в Україні проживають 4,9 мільйона ВПО, 2,5 мільйона з яких регулярно отримують виплати від держави. Це створювало постійне напруження на бюджет, дохідна частина якого сильно пов’язана з міжнародними партнерами.

У 2022 році на виплати ВПО виділяли майже 57 мільярдів гривень, а у 2023-му вже 73 мільярдів гривень. У 2024 році прийняв рішення оптимізувати бюджет,  зменшивши загальну суму виплат до показників 2022 року — 57 мільярдів гривень. Таким чином, економія досягла б понад 15 мільярдів.

Адаптація ВПО

За словами Верещук, постійні вимоги від партнерів призводять до того, що потрібно адаптуватися. При цьому, майже 40% переселенців впродовж двох років війни так і не знайшли роботу, та досі живуть виключно на державну допомогу. В основному, це матері з дітьми, які не можуть залишити дитину на самоті. 

Читайте також:

• Чи будуть вагітні жінки ВПО отримувати виплати з 1 березня
• Що потрібно знати ВПО про виплати з 1 березня: детальне пояснення
• ВПО-2024: уряд може збільшити термін подачі заяв на продовження виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №15335. Документ дозволяє внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій поєднувати державний житловий ваучер з іпотечним кредитом для придбання нерухомості або будівництва нового житла.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Механізм дії житлових ваучерів та іпотеки

Номінал державного житлового ваучера для ВПО становить 2 мільйони гривень. Ці кошти призначені для оплати житла. У випадках, коли вартості ваучера недостатньо для повного покриття ціни об’єкта нерухомості, залишок суми покупець має право оплатити за рахунок іпотечного кредиту. Зокрема, передбачена можливість фінансування через державну програму “єОселя”.

Ухвалений документ усуває юридичні бар’єри, які раніше забороняли банкам брати в заставу нерухоме майно, придбане за участю державних ваучерів. Тепер житло, куплене за допомогою ваучера та кредитних коштів, офіційно передається в заставу банку.

Законопроєкт встановлює чіткі обмеження щодо розпорядження придбаним майном. Власник не має права продавати таке житло або передавати його в повторну іпотеку протягом п’яти років із моменту оформлення. Єдиним винятком із цього правила є процедура звернення стягнення кредитором у разі невиконання позичальником кредитних зобов’язань.

Ключовим викликом для реалізації ініціативи залишається обмежений фінансовий ресурс. За наявними даними, з понад 37 тисяч офіційно погоджених заяв наразі профінансовано лише близько 3,3 тисячі житлових ваучерів. Для подальшого забезпечення ВПО житлом уряд має зосередитися на залученні додаткових коштів від партнерів.

Читайте також:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Часів Ярі взяли в полон трьох бійців армії рф. Всі вони — українці з тимчасово окупованих територій. У російське військо потрапили з різних причин: двоє через відсутність роботи і грошей, і один через загрозу ув’язнення.

Про полонених українців з ТОТ розповіли бійці 24-ї ОМБр імені короля Данила.

Полонені українці з ТОТ

Бійці 24-ї ОМБр імені короля Данила взяли трьох полонених у Часів Ярі. Всі вони — чоловіки з тимчасово окупованих територій України. Двоє з Криму, і один — з лівобережжя Херсонщини.

Найстарший із полонених — 57-річний Сергій Мельник з Євпаторії. До російського війська потрапив, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Бувши на підпитку, чоловік сів за кермо і вдарив, за його словами, “державну машину” та втік з місця ДТП. Його все ж розшукала російська поліція, але при затриманні він вчинив опір. За скоєне чоловікові загрожувало до 5 років ув’язнення, але йому запропонували уникнути відповідальності, підписавши контракт.

Ще один полонений із Криму — 52-річний Олександр Тимошенков. Він родом із села Углове Бахчисарайського району. Працював на фруктових складах, але згодом фруктів не стало, і чоловік втратив роботу. За заробітком пішов на війну.

Наймолодший полонений — 22-річний Кирило Башмаков з села Партизани, що на Херсонщині. Контракт з армією рф підписав, бо хотів заробити грошей. Нібито, мав возити продукти солдатам, але опинився на лінії фронту. Хлопець брав участь і в боях за Бахмут.

Про подальшу долю полонених поки невідомо. Вони можуть або поповнити обмінний фонд, або відповідати за свої дії перед українським судом.

Читайте також:

• Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ
• Третій армійський корпус розгорнув контрнаступ на півночі Донеччини: які території зачистили
• Бійці ССО взяли у полон двох російських військових на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!