З 1 березня в Україні різко скорочують виплати для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Тепер її отримуватимуть лише найменш забезпечені категорії населення та ті, хто набув статусу переселенця після другої половини 2023 року.

Про те, чому так трапилось та скільки зможе зекономити держава, розповіла міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в ефірі національного телемарафону “Єдині новини”, передає “Суспільне”

Скасовування  виплат ВПО у березні

За словами Ірини Верещук, в Україні проживають 4,9 мільйона ВПО, 2,5 мільйона з яких регулярно отримують виплати від держави. Це створювало постійне напруження на бюджет, дохідна частина якого сильно пов’язана з міжнародними партнерами.

У 2022 році на виплати ВПО виділяли майже 57 мільярдів гривень, а у 2023-му вже 73 мільярдів гривень. У 2024 році прийняв рішення оптимізувати бюджет,  зменшивши загальну суму виплат до показників 2022 року — 57 мільярдів гривень. Таким чином, економія досягла б понад 15 мільярдів.

Адаптація ВПО

За словами Верещук, постійні вимоги від партнерів призводять до того, що потрібно адаптуватися. При цьому, майже 40% переселенців впродовж двох років війни так і не знайшли роботу, та досі живуть виключно на державну допомогу. В основному, це матері з дітьми, які не можуть залишити дитину на самоті. 

Читайте також:

• Чи будуть вагітні жінки ВПО отримувати виплати з 1 березня
• Що потрібно знати ВПО про виплати з 1 березня: детальне пояснення
• ВПО-2024: уряд може збільшити термін подачі заяв на продовження виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині фіксується зміна інтенсивності штурмових дій. Зменшення кількості атак спостерігається на Покровському та Слов’янському напрямках, тоді як на Лиманській ділянці російська армія посилила наступальні зусилля порівняно з попередньою добою.

Про це йдеться у новому зведенні Генштабу ЗСУ.

Покровський та Костянтинівський напрямки

На Покровському напрямку зафіксовано 39 атак російської армії. Противник намагався просунутися в районах населених пунктів Водянське, Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Новогришине, Добропілля, Матяшеве, Мирне, Котлине, Новомиколаївка, Біляківка, Сергіївка, Удачне, Молодецьке та Новопідгородне. Цей показник знизився на чотири атаки порівняно з попереднім днем, коли фіксувалося 43 штурмові дії.

На Костянтинівському напрямку кількість атак залишилася незмінною. Зафіксовано 12 штурмових дій поблизу Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, а також у напрямках Олексієво-Дружківки та Русиного Яру.

Лиманський, Слов’янський та Краматорський напрямки

Спроби вклинитися в оборону відбувалися на Лиманському напрямку, де росіяни дев’ять разів атакували в районах Новоєгорівки, Новоселівки, Ставків, Торського, Зарічного та Лимана. Кількість штурмів тут зросла на дві атаки порівняно з минулим днем, коли фіксувалося сім спроб прориву.

На Слов’янському напрямку противник здійснив дві наступальні дії в районі населеного пункту Крива Лука, що на три атаки менше, ніж напередодні.

На Краматорському напрямку інтенсивність залишилася на рівні попередньої доби: росіяни проводили одну атаку в бік Юрківки.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1410 осіб. Росіяни втратили 1592 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня та 452 одиниці автомобільної техніки й автоцистерн. Також знищено 30 артилерійських систем, п’ять наземних робототехнічних комплексів, три засоби протиповітряної оборони, одну реактивну систему залпового вогню та одну бойову броньовану машину. Показники втрат танків, літаків, гелікоптерів, крилатих ракет, кораблів та спеціальної техніки залишилися без змін.

Читайте також:

Російська армія збільшила кількість атак на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні змінюють формат оповіщення про повітряну небезпеку. Тепер сигнал тривоги не лише попереджатиме про загрозу, а й вказуватиме її рівень — жовтий або червоний. Від цього залежатиме режим роботи бізнесу, рух громадського транспорту та функціонування метрополітену. Уряд вже затвердив відповідні правила, а в Києві нову систему частково запустили з 6:00 ранку 6 вересня.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Нова система повітряних тривог в Україні

Уряд змінив порядок інформування населення про повітряні загрози. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1092 від 4 вересня 2026 року, сигнал “Повітряна тривога” відтепер диференціюється за двома рівнями небезпеки — жовтим та червоним.

Жовтий рівень оповіщення запроваджується у разі фіксації дронової загрози. Червоний рівень оголошується під час ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової небезпеки.

Дані про поточні загрози з повітря до обласних управлінь Державної служби з надзвичайних ситуацій передають Повітряні сили України, використовуючи для цього загальнодержавну автоматизовану систему централізованого оповіщення.

Правила роботи бізнесу та транспорту

Під час жовтого рівня небезпеки підприємства мають право продовжувати роботу за умови забезпечення доступу до укриттів для працівників та відвідувачів. За відсутності тимчасового чи постійного укриття діяльність дозволяється продовжувати за погодженням із трудовим колективом на період до трьох місяців, поки укриття не буде облаштоване.

Під час червоного рівня роботу необхідно повністю зупинити, а всім людям перейти у безпечне місце. Уряд рекомендує забезпечити безперебійну роботу метрополітену в Києві, Дніпрі та Харкові під час жовтої тривоги. Також пропонується збільшити кількість наземного громадського транспорту для доступу людей до лікарень, роботи та станцій метро.

Зазначається, що на роботі шкіл колір тривог не позначився: при будь-якій загрозі діти мають бути в укриттях.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!