З 1 березня в Україні різко скорочують виплати для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Тепер її отримуватимуть лише найменш забезпечені категорії населення та ті, хто набув статусу переселенця після другої половини 2023 року.

Про те, чому так трапилось та скільки зможе зекономити держава, розповіла міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в ефірі національного телемарафону “Єдині новини”, передає “Суспільне”

Скасовування  виплат ВПО у березні

За словами Ірини Верещук, в Україні проживають 4,9 мільйона ВПО, 2,5 мільйона з яких регулярно отримують виплати від держави. Це створювало постійне напруження на бюджет, дохідна частина якого сильно пов’язана з міжнародними партнерами.

У 2022 році на виплати ВПО виділяли майже 57 мільярдів гривень, а у 2023-му вже 73 мільярдів гривень. У 2024 році прийняв рішення оптимізувати бюджет,  зменшивши загальну суму виплат до показників 2022 року — 57 мільярдів гривень. Таким чином, економія досягла б понад 15 мільярдів.

Адаптація ВПО

За словами Верещук, постійні вимоги від партнерів призводять до того, що потрібно адаптуватися. При цьому, майже 40% переселенців впродовж двох років війни так і не знайшли роботу, та досі живуть виключно на державну допомогу. В основному, це матері з дітьми, які не можуть залишити дитину на самоті. 

Читайте також:

• Чи будуть вагітні жінки ВПО отримувати виплати з 1 березня
• Що потрібно знати ВПО про виплати з 1 березня: детальне пояснення
• ВПО-2024: уряд може збільшити термін подачі заяв на продовження виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародна благодійна організація World Central Kitchen збирає заявки на видачу продуктових наборів. Отримати підтримку можуть родини внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з небезпечних регіонів.

Про це повідомила Краматорська міська рада.

Гуманітарна допомога для ВПО з прифронтових територій

Гуманітарна програма розрахована на людей, які вимушено покинули прифронтові території України. Допомогу надають родинам, які евакуювалися після 1 січня 2026 року.

Щоб отримати продуктові набори, переселенцям треба заповнити електронну форму. Під час внесення даних необхідно уважно та коректно вказувати всю інформацію про себе. Збір цих анкет потрібен благодійникам для визначення загальної потреби у харчах та планування логістики.

Після завершення реєстрації та опрацювання анкет учасники отримають додаткове сповіщення. У ньому вкажуть точну адресу пункту видачі та детальний порядок отримання продуктових наборів.

Читайте також:

У Слов’янську розширять обов’язкову евакуацію родин з дітьми через посилення російських атак

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Найближчим часом обов’язкову евакуацію родин з дітьми оголосять ще для кількох районів Слов’янська. Із 21 серпня місто офіційно віднесене до територій активних бойових дій.

Про це повідомив Вадим Лях, голова Слов’янської МВА.

Розширення зони евакуації із Слов’янська

Рішення про обов’язкове вивезення дітей ухвалюється через погіршення безпекової та інфраструктурної ситуації.

“Це стосується, перш за все, околиць міста. Там, де вже більша проблематика з електрикою та водопостачанням. Там більше обстрілів, більше працюють FPV“, – сказав Лях.

У цих районах виникають ускладнення безпосередньо з процесом вивезенням людей. Мешканців закликають не чекати офіційного оголошення, оскільки логістика стає небезпечною. Російська армія завдає ударів керованими авіабомбами по логістичних шляхах. Зокрема, зафіксовано удар по мосту, який минувся без жертв.

До початку бойових дій у Слов’янську проживало 100 тисяч осіб. Станом на 19 серпня в громаді залишалося майже 36 тисяч мешканців, серед яких 2200 дітей. Наразі кількість населення зменшилася до 30 тисяч у громаді та 25 тисяч безпосередньо у місті, що становить чверть від довоєнного показника. Темпи виїзду постійно зростають, жителі пакують речі та вивозять дітей. Водночас у місті залишається близько двох тисяч комунальників, медичних працівників та їхніх родин. Вони підтримують життєдіяльність Слов’янська, наявність електрики та водопостачання.

Вадим Лях додав, що раніше обговорювалася потреба накрити антидроновими сітками майже 60 кілометрів внутрішніх доріг. Наразі значна частина вже захищена, процес встановлення фортифікаційних споруд триває. Детальна інформація про захист доріг не розголошується з міркувань безпеки оборони.

Читайте також:

“Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!