З 1 березня в Україні різко скорочують виплати для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Тепер її отримуватимуть лише найменш забезпечені категорії населення та ті, хто набув статусу переселенця після другої половини 2023 року.

Про те, чому так трапилось та скільки зможе зекономити держава, розповіла міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в ефірі національного телемарафону “Єдині новини”, передає “Суспільне”

Скасовування  виплат ВПО у березні

За словами Ірини Верещук, в Україні проживають 4,9 мільйона ВПО, 2,5 мільйона з яких регулярно отримують виплати від держави. Це створювало постійне напруження на бюджет, дохідна частина якого сильно пов’язана з міжнародними партнерами.

У 2022 році на виплати ВПО виділяли майже 57 мільярдів гривень, а у 2023-му вже 73 мільярдів гривень. У 2024 році прийняв рішення оптимізувати бюджет,  зменшивши загальну суму виплат до показників 2022 року — 57 мільярдів гривень. Таким чином, економія досягла б понад 15 мільярдів.

Адаптація ВПО

За словами Верещук, постійні вимоги від партнерів призводять до того, що потрібно адаптуватися. При цьому, майже 40% переселенців впродовж двох років війни так і не знайшли роботу, та досі живуть виключно на державну допомогу. В основному, це матері з дітьми, які не можуть залишити дитину на самоті. 

Читайте також:

• Чи будуть вагітні жінки ВПО отримувати виплати з 1 березня
• Що потрібно знати ВПО про виплати з 1 березня: детальне пояснення
• ВПО-2024: уряд може збільшити термін подачі заяв на продовження виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на східному фронті залишається складною. Аналітики DeepState фіксують зміни лінії бойового зіткнення поблизу декількох населених пунктів Донеччини, а Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про високу інтенсивність бойових дій, зокрема на Покровському відтинку.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як змінився фронт на Донеччині

Аналітики проєкту DeepState оновили мапу бойових дій, зафіксувавши просування окупаційних військ на кількох ділянках. Згідно з останніми даними, ворог має успіхи поблизу таких населених пунктів:

• Удачне (Покровський район);
• Гришине (Покровський район);
• Привільне (Краматорський район).

Покровський напрямок: епіцентр боїв

За даними Генштабу ЗСУ, саме Покровський напрямок залишається найгарячішим в Донецькій області. З початку доби російські окупанти здійснили тут 23 спроби потіснити українських воїнів із займаних позицій. Водночас українські військові же відбили 18 атак.

Бойові зіткнення відбуваються в районах населених пунктів:

• Шахове;
• Новий Донбас;
• Покровськ;
• Світле;
• Котлине;
• Удачне;
• Молодецьке;
• Новопавлівка.

Також ворог намагається штурмувати у бік Іванівки, Ганнівки й Родинського.

Ситуація на інших напрямках

За даними Генерального штабу ЗСУ, активні бойові дії тривають і на інших відтинках фронту:

• Лиманський напрямок — українські військові відбивали 2 атаки росіян в районі Зарічного та у бік Дробишевого;
• Слов’янський напрямок — росіяни 3 рази намагалися просунутися у бік Закітного, Свято-Покровського та в районі Дронівки, дві атаки станом на зараз досі тривають;
• Костянтинівський напрямок — загарбники здійснили 3 наступальні дії поблизу населених пунктів Щербинівка та Плещіївка, одна атака ворога досі продовжується;
• Краматорський напрямок — на цьому відтинку фронту противник наступальних дій не проводив.

Читайте також:

Росіяни збирають військо біля Ступочок та Торецька: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуйований із Бахмута притулок для тварин “Лада”, який нині функціонує у Дніпропетровській області, опинився в зоні підвищеного акустичного впливу під час нічної атаки “шахедів” та ракет. Через це багато утриманців зіштовхнулися зі стресом, а дехто навіть “відкотився” в адаптації до тихого життя не в зоні бойових дій.

Детальніше про те, як притулок пережив нічну атаку, редакції Бахмут IN.UA розповіла Марина Шажко керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”.

Нічна атака на Дніпропетровщині: як її зустріла “Лада”

За словами Марини Шажко, притулок розташований на відкритій місцевості, через що звуки вибухів під час атак на Дніпро та область чутно особливо гучно. Прильотів саме по території не було і фізично тварини не постраждали, але сам акустичний удар став серйозним випробуванням для утриманців.

Загалом, собаки, які жили в умовах війни та були евакуйовані із зон бойових дій, досить активно реагують на гучні звуки, адже спрацьовує інстинкт виживання.

“У тварин-переселенців стрес найчастіше проявляється панікою, тремтінням, різкими спробами сховатися. Деякі стають лякливими до будь-якого різкого звуку, інші можуть реагувати захисною агресією від переляку. Вони можуть метатися по вольєру, не реагуючи на голос. Тому тварини можуть травмуватися об вольєри або битися один з іншим“, — зазначає керівниця притулку.

Як зізнається співрозмовниця, на ранок після атаки спостерігалися полярні реакції собак: частина відмовлялася виходити з будок та їсти, інші ж перебували у стані гіперактивності та метушливості.

Найгіршим наслідком подібних ночей Марина Шажко називає “відкат” в адаптації. Тварини, які почали звикати до тиші, знову повертаються у стан постійного очікування небезпеки.

Серед фізичних проявів стресу фіксують:

• спроби гризти власні лапи чи хвіст;
• біг по колу;
• загострення проблем зі шлунком;
• серцеві розлади.

“У такі моменти їхня нервова система ніби знову повертається у стан небезпеки, і адаптацію доводиться підтримувати заново, крок за кроком“, — пояснює керівниця притулку.

Методи заспокоєння та робота персоналу

Для стабілізації стану тварин застосовують медикаментозну терапію (заспокійливі, серцеві препарати, ліки для шлунка) та поведінкову корекцію — тиха розмова та присутність людини поруч. Вночі з тваринами перебував охоронець, який заспокоював найбільш наляканих. Вдень до роботи долучаються три волонтерки. Попри обмежений людський ресурс, працівники намагаються приділити увагу кожному підопічному.

“Після сильного стресу ми насамперед даємо тваринкам спокій і можливість сховатися в будочках, якщо вони цього потребують. На жаль, у нинішніх умовах забезпечити повну тишу дуже складно, тому відновлення дається їм важче й повільніше. Нікого не змушуємо до контакту — просто тихо говоримо, сідаємо поруч, щоб вони відчували нашу присутність“, — каже керівниця “Лади”.

Нагальні потреби притулку

Заклад потребує допомоги небайдужих для відновлення здоров’я тварин. Наразі у списку найнеобхіднішого:

• вологий корм (паштети) — критично необхідний для старих та хворих собак, а також тих, хто відмовляється від сухого корму через стрес;
• ліки — потрібен широкий спектр препаратів (заспокійливі, для підтримки серця та шлунково-кишкового тракту).

Як допомогти

Отримати повний перелік необхідних медикаментів можна, зв’язавшись із керівництвом притулку телефоном: +380 (95) 199 9539. Відправка допомоги можлива через “Нову пошту” (доставлення сплачує притулок коштом балів гуманітарної програми).

Читайте також:

“145 собак вивезли за один день”: як бахмутський притулок для тварин “Лада” евакуював тварин під обстрілами

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!