Минулого тижня у Великій Британії відбувся Чемпіонат світу з велосипедного спорту на шосе. Представник Донеччини Єгор Дементьєв зі Слов’янська став «срібним» призером змагань.
Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА.
Заслужений майстер спорту Єгор Дементьєв здобув «срібло» у класі «С5» серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату. У груповій гонці на дистанції 93,6 км (шість кіл по 15,6 км) він показав другий час — 2:12:22. До слова, параспортсмен лише двома секундами поступився британцю Вільяму Б’єргфельту.
Водночас наш земляк обійшов суперників із 13 країн світу: Австрії, Бельгії, Бразилії, Італії, Колумбії, Люксембургу, Малайзії, Нідерландів, Об’єднаних Арабських Еміратів, Словаччини, Угорщини, Узбекистану та Франції.
Загальним результатом донецького атлета на світовій першості з велоспорту 2023 року стали чотири медалі. Тижнем раніше на треку Єгор Дементьєв відзначився двома «золотими» та однією «срібною» нагородами.
Переможці змагань на п’єдесталі пошати
Спортсмен поділився враженням від виступу.
У моєму медальному виступі є заслуга величезної кількості людей. Йому передувала безліч перешкод — війна, мої попередні травми. Але нам вдалося досягти високого результату. У тяжкі для України часи кожен веде свою боротьбу заради Перемоги, і моя боротьба — у спорті. На шляху до головної мети, якою є Паралімпійські ігри 2024 року в Парижі, ще багато випробувань, тренувань та виснажливої праці
Єгор Дементьєв // Віце-чемпіон світу з велоспорту у класі «С5»
Зазначимо, що на Паралімпійських іграх 2012 та 2016 років Єгор Дементьєв здобув по дві «золоті» нагороди, а на Іграх-2020 — два «срібла» і одну «бронзу».
Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.
Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Бахмутка: що відомо про річку
Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².
Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.
Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.
Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.
Тваринний світ поблизу Бахмутки
Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.
Екологічний стан
Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.
Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.
Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.
Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.
Бахмутка у 2025 році / фото росзмі
Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.
Легенди
Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.
Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.
Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA
Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році
Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.
Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.
У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.
Як відзначається Великдень
У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.
В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.
Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення […]
Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку […]
Президент України Володимир Зеленський розглянув електронну петицію щодо надання Бахмуту звання “Місто-герой України” та офіційно підтримав її, доручивши відповідним органам влади опрацювати питання в межах […]
У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. […]
У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали […]