Бахмутські депутати, чиновники та очільники локальних держструктур наразі працюють в евакуації, зокрема й керівники Управлінь.

Редакція дізнавалася, яку зарплату отримують місцеві начальники та начальниці Управлінь. Відповідь нам надали у запиті, публікуємо цифри.

Управління економічного розвитку: зарплата

Бахмутське управління економічного розвитку надало дані про виплати керівнику та її заступниці за 2022 та 10 місяців 2023 року. Нагадаємо, що начальницею Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради у 2022 році була Марина Юхно.

За 2022 рік Марина Юхно отримувала зарплату з січня по липень, загальна сума виплат склала понад 213 тисяч гривень.

Нижче наводимо помісячну суму:

• січень — 21667,80 гривень;
• лютий — 21667,80 гривень;
• березень — 19061,80 гривень;
• квітень — 39548,12 гривні;
• травень — 52872,03 гривень;
• червень — 7940,12 гривні;
• липень — 51087,33 гривні.

Найвища виплата Марині Юхно склала 79 тисяч гривень, а найнижча сума — 19 тисяч гривень за березень.

З кінця літа 2022 року отримувала зарплату Тетяна Татаринова, як тимчасово виконує обов’язки начальниці Управління економічного розвитку. У 2022 році чиновниця мала виплати з серпня по грудень, загальна сума виплат за цей час склала понад 150 тисяч гривень.

Нижче наводимо помісячну суму:

• серпень — 20083,00 гривень;
• вересень — 23933,00 гривень;
• жовтень — 31633,00 гривень;
• листопад — 31760,40 гривень;
• грудень — 47192,24 гривні.

Найвищою стала виплата за грудень, це 47 тисяч гривень, а найнижчою за серпень, це 20 тисяч гривень.

У 2023 році Тетяна Татаринова отримала зарплату за 9 місяців, з січня по жовтень зарплата посадовиці склала понад 500 тисяч гривень.

Нижче наводимо помісячну суму:

• січень — 38475,00 гривень;
• лютий — 83766,88 гривні;
• березень — 45413,24 гривні;
• квітень — 42325,00 гривні;
• травень — 42325,00 гривень;
• червень — 42325,00 гривень;
• липень — 42325,00 гривень;
• серпень — 81910,48 гривні;
• вересень — 46175,00 гривень;
• жовтень — 50025,00 гривень.

Найнижча виплата посадовиці склала 38 тисяч гривень за місяць січень, а найвища сума — це 83 тисячі гривень за лютий.

Управління освіти: зарплата

Бахмутське Управління освіти надало інформацію щодо грошових виплат керівникам за 2022 та 2023 роки. Нагадаємо, що у 2022 році посаду начальниці займала Наталія Дроздова. Вона отримувала заробітну плату з січня по жовтень, загальна сума склала понад 225 тисяч гривень.

Нижче наводимо помісячну суму:

• січень — 17805,09 гривень;
• лютий — 17827,80 гривень;
• березень — 17827,80 гривень;
• квітень — 20259,37 гривні;
• травень — 35790,86 гривні;
• червень — 38375,25 гривні;
• липень — 16740,60 гривень;
• серпень — 16933,00 гривень;
• вересень — 34222,80 гривень;
• жовтень — 15847,29 гривні.

Найнижча виплата Наталі Дроздової склала 15 тисяч гривень у жовтні 2022 року, а найвища — 38 тисяч гривень у червні. З жовтня 2022 року посаду Дроздової зайняла Оксана Карпець. За три місяці роботи вона отримала понад 70 тисяч гривень зарплати.

У 2023 році Оксана Карпець отримала заробітну плату з січня по жовтень, сума склала понад 400 тисяч гривень. Нижче наводимо помісячну суму:

• січень — 31390,00 гривень;
• лютий — 35240,00 гривень;
• березень — 35240,00 гривень;
• квітень — 70480,00 гривень;
• травень — 35240,00 гривень;
• червень — 35240,00 гривень;
• липень — 66956,97 гривні;
• серпень — 34801,51 гривні;
• вересень — 37550,00 гривень;
• жовтень — 35240,00 гривень.

Таким чином найвища виплата Карпець склала 70 тисяч гривень за квітень 2023 року, а найнижча 31 тисячу гривень за січень.

Управління з питань фізичної культури та спорту: зарплата

Начальником Управління з питань фізичної культури та спорту у Бахмуті в 2022 році був Віктор Лис, він отримував зарплату з січня по серпень, загальна сума склала понад 200 тисяч гривень.

Нижче наводимо помісячну суму:

• січень — 23282,80 гривень;
• лютий — 23282,80 гривень;
• березень — 20594,80 гривень;
• квітень — 3658,02 гривень;
• травень — 22645,74 гривні;
• червень — 25761,02 гривень;
• липень — 40222,60 гривень;
• серпень — 62640,52 гривні.

Найнижча виплата Віктора Лиса склала 20 тисяч гривень у березні 2022 року, а найвища 62 тисячі гривень у серпні. Далі на посаду начальника прийшов Анатолій Баранов. Він отримував зарплату з серпня 2022 по жовтень 2023 рік, загальна сума за цей період склала понад 388 тисяч гривень.

Нижче наводимо помісячну суму:

• серпень 2022 рік — 33507,99 гривні;
• вересень 2022 рік — 37323,00 гривень;
• жовтень 2022 — 37323,00 гривень;
• листопад 2022 — 37450, 40 гривень;
• грудень 2022 — 25932, 24 гривень;
• січень 2023 — 17215,00 гривень;
• лютий 2023 — 17215,00 гривень;
• березень 2023 — 17215,00 гривень;
• квітень 2023 — 18755,00 гривень;
• травень 2023 — 18755,00 гривень;
• червень 2023 — 21065,00 гривень;
• липень 2023 — 21065,00 гривень;
• серпень 2023 — 43999,48 гривні;
• вересень 2023 — 21721,91 гривні;
• жовтень 2023 — 43406, 55 гривень.

Таким чином найнижча зарплата у Анатолія Баранова була протягом 3 місяців, у січні, лютому та березні. Йдеться про 17 тисяч гривень, а найвища сума була у серпні 2023 року, це майже 44 тисячі гривень.

Фінансове Управління: зарплата

Фінансове управління у 2022 році очолював Дмитро Підкуйко, з січня по липень. За цей час він отримав понад 247 тисяч гривень. Найнижча виплата становила 17 тисяч гривень, у січні та лютому, а найвища 56 тисяч гривень у липні.

Після Підкуйка взяла на себе обов’язки начальниці Тетяна Соловйова, вона почала працювати з серпня 2022 року. За серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень Соловйова отримала близько 270 тисяч гривень. У 2023 році посадовиця отримала понад 722 тисячі гривень протягом 10 місяців роботи.

Нижче наводимо помісячну суму:

• січень — 54079,90 гривень;
• лютий — 114529,66 гривні;
• березень — 108159,73 гривні;
• квітень — 54079,90 гривні;
• травень — 54079,90 гривні;
• червень — 82006, 42 гривні;
• липень — 68945, 66 гривні;
• серпень — 56579, 58 гривні;
• вересень — 71548,90 гривні;
• жовтень — 61548,90 гривні.

Таким чином найвища зарплата у Тетяни Соловйової була у лютому 2023 року, сума склала понад 114 тисяч гривень, а найменша виплата була у квітні та травні, це понад 54 тисячі гривень.

Управління Муніципального розвитку: зарплата

Управління Муніципального розвитку очолює Наталя Отюніна. За 2022 рік вона отримала понад 342 тисячі гривень заробітної плати. Найнижча зарплата була у червні та липні, йдеться про 12 тисяч гривень. Найвища сума була у грудні 2022 року, це 85 тисяч гривень.

Нижче наводимо помісячну суму:

• січень — 20437,80 гривень;
• лютий — 20437,80 гривень;
• березень — 23327,80 гривень;
• квітень — 15410,27 гривні;
• травень — 35786,19 гривні;
• червень — 12229,14 гривні;
• липень — 12259,60 гривень;
• серпень — 21008,00 гривень;
• вересень — 23318,00 гривень;
• жовтень — 38718,00 гривень;
• листопад — 38845, 40 гривень;
• грудень — 85174, 40 гривень.

За 10 місяців 2023 року Наталя Отюніна отримала понад 438 тисяч гривень. Найвища виплата була у жовтні, це 93 тисячі гривень, а найнижча 34 тисячі гривень у лютому.

@bahmut.in.ua У міській раді прокоментували, куди саме пішли 17 мільйонів, витрачені на підприємства #бахмут #бахмутinua #бахмутськийрайон #бахмутцеукраїна #донецькаобласть ♬ оригінальний звук – Бахмут IN.UA

Управління розвитку міського господарства та капбудівництва: зарплати

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради очолювала у 2022 році Тетяна Платіцина. За 9 місяців роботи вона отримала понад 330 тисяч гривень. Найнижча виплата посадовиці була розміром у 17 тисяч гривень в січні та лютому, а найвища у липні, це 87 тисяч гривень.

Після Платіциної посаду очолила Надія Трофимова. З вересня 2022 по жовтень 2023 року вона отримала понад 500 тисяч гривень. Найнижча виплата була у листопаді 2022 року, це 17 тисяч гривень, а найвища у березні 2023, це 74 тисячі гривень.

Нижче наводимо помісячну зарплату Надії Трофимової за 2023 рік:

• січень — 37348,88 гривні;
• лютий — 37348,88 гривні;
• березень — 74019,80 гривні;
• квітень — 45453,48 гривні;
• травень — 70963,26 гривні;
• червень — 37348,88 гривні;
• липень — 37348, 88 гривні;
• серпень — 37348, 88 гривні;
• вересень — 37348, 88 гривні;
• жовтень — 37348, 88 гривні.

Управління культури

Місцеве управління культури очолює Ірина Булгакова, за 2022 рік вона отримала понад 443 тисячі гривень.

За 2022 рік Ірина Булгакова отримала найбільшу виплату у вересні та жовтні, це 51 тисяча гривень, а найнижча сума була у січні та лютому, йдеться про 17 тисяч гривень.

У 2023 році очільниця управління отримала за 10 місяців роботи близько 308 тисяч гривень. Найнижча виплата склала 23 тисячі гривень, а найвища 31 тисячі гривень у вересні.

Нижче наводимо помісячну суму зарплати:

• січень — 23 700,00 гривень;
• лютий — 23 700,00 гривень;
• березень — 73 401,86 гривні;
• квітень — 23 700,00 гривні;
• травень — 27 550,00 гривні;
• червень — 27 550,00 гривні;
• липень — 27 550,00 гривні;
• серпень — 27 173,33 гривні;
• вересень — 31 400,00 гривні;
• жовтень — 27 614,79 гривні.

Управління охорони здоров’я

Начальницею Управління охорони здоров’я Бахмутської міської ради є Олена Миронова. За 2022 рік посадовиця отримала понад 297 тисяч гривень. Найменша виплата була у вересні, це 14 тисяч гривень, а найбільша у травні, це 57 тисяч гривень.

У 2023 році очільниця Бахмутського управління здоров’я отримала за 10 місяців роботи отримала понад 344 тисячі гривень. Найнижча виплата була у січні та лютому, це 21 тисяча гривень, а найвища виплата склала 61 тисячу гривень, у червні.

Нижче наводимо помісячну суму зарплати:

• січень — 21845,05 гривень;
• лютий — 21844,95 гривень;
• березень — 43690,00 гривні;
• квітень — 29545,00 гривні;
• травень — 33395,00 гривні;
• червень — 61738,37 гривні;
• липень — 32390,46 гривні;
• серпень — 34010,00 гривні;
• вересень — 36320,00 гривні;
• жовтень — 34010,00 гривні.

Управління соцзахисту

Управління праці та соціального захисту очолює Інна Сподіна. За 2022 рік посадовиця отримала понад 442 тисячі гривень. Найвища виплата була у грудні, це 88 тисяч гривень. Найнижча зарплата за місяць склала 17 тисяч гривень у червні.

У 2023 році, за 9 місяців роботи (у помісячному переліку відсутній місяць травень), очільниця управління соцзахисту отримала понад 390 тисяч гривень. Найнижча виплата склала 40 тисяч гривень протягом січня, лютого та березня, а найвища була у вересні поточного року, це майже 50 тисяч гривень.

Нижче наводимо помісячну суму зарплати за 2023 рік:

• січень — 40320,00 гривень;
• лютий — 40320,00 гривень;
• березень — 40320,00 гривні;
• квітень — 44170,00 гривні;
• червень — 44170,00 гривні;
• липень — 44170,00 гривні;
• серпень— 43611,61 гривні;
• вересень — 49609,25 гривні;
• жовтень — 48020, 00 гривні.

Управління молодіжної політики

Управління молоджіної політики наразі очолює Ірина Давіденко, за 2022 рік вона отримала близько 60 тисяч гривень. Тоді жінка працювала на посаді в.о. начальника Управління два місяці. Після Давіденко посаду займали Українець А. С. та Малка Т.Є. З липня 2023 року на посаду знову повернулися пані Ірина, але вже у якості начальниці. За 4 місяці поточного року вона отримала близько 135 тисяч гривень.

Найвища виплата була у жовтні це 55 тисяч гривень.

Посадові інструкції керівників Управлінь

Ознайомитися з усіма посадовими інструкціями посадовців, які очолюють керівні посади бахмутських Управлінь можна за посиланням.

Читайте також:

• Яку зарплату отримує мер Бахмута: відповідь міськради
• Ноутбуки, бензин та хліб: що закупляли за міський бюджет Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!