Олексій Рева та Кирил Передрій / фото Кирила Передрія
Бахмутський міський голова та начальник Бахмутської МВА Олексій Рева дав інтерв’ю Кирилу Передрію — журналістові з Покровська.
Детальніше про те, що саме розповідав мер Бахмута, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.
Олексій Рева про роботу міської військової адміністрації Бахмута
Інтерв’ю журналістові з Покровська розпочалося з питання про те, що саме є в пріоритеті роботи Бахмутської міської військової адміністрації. За словами Олексія Реви, наразі пріоритетом є підтримка ЗСУ.
“Ми у 2024 році направили 306,7 мільйона гривень на підтримку Збройних сил. Купили 14 пікапів. А у 2023 році ми теж направили близько 300 мільйонів гривень на підтримку“, — сказав Рева.
Також міський голова розповів, що багато установ переїхали до інших міст. Вони ведуть активну роботу в них та продовжують розвиватися. Наприклад, міський архів, який наразі знаходиться в Хмельницькій області, планує ще один переїзд на базу більш потужної установи. Його спеціалісти також ведуть активно роботу з оцифрування всіх даних БТІ.
Журналіст також запитав, чи має міський голова Бахмута інформацію про дії росіян в місті. Олексій Рева відповів, що ні:
“Наскільки мені відомо, там немає бахмутян. Тільки війська агресора. І я не читаю русню“, — резюмував мер.
Житло для бахмутян
За словами Олексія Реви, найбільшими проблемами для бахмутян є пошук житла, працевлаштування на новому місті та різні медичні, гуманітарні послуги, скрутне фінансове становище.
Він додав, що наразі йде робота з формування плану на будівництво району в Гощі. Вже в березні, за словами Реви, буде проведено голосування за виділення землі. Паралельно йде розробка аналогічного проєкту в Гостомелі.
Нагадаємо, що проєкт в Гощі передбачає створення житлового кварталу для бахмутян.
Літо 2024 року, на окупованій Херсонщині росіяни розривають могили українських військових, щонайменше три тіла вивезли у невідомому напрямку. Згодом на тій же Херсонщині місцеві, аби приховати, хто похований на кладовищі, замазують таблички з іменами болотом або вугіллям. Тим часом лінія фронту на Донеччині невпинно рухається, росіяни щодень просуваються, й питання збереження військових поховань на прифронтових територіях загострюється.
Що з цим можна зробити, що вже роблять громади сьогодні — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA
Військові поховання на прифронтових територіях: в чому проблема
Якщо коротко, то проблема в тому, що росіяни можуть спаплюжити могили двома способами. Якщо вони окупують місто чи населений пункт, то з великою ймовірністю сплюндрують ці могили — як це робили на Херсонщині у селищі Каланчак, викопавши тіла загиблих військових.
Якщо ж місто чи селище страждає від постійних прильотів, то це руйнує такі кладовища. Але заборонити рідним обирати місця поховання самостійно зараз в умовах повномасштабної війни — неможливо. На державному рівні можливість розпоряджатися цими похованнями не передбачена, тому у разі наближення фронту опіка над кладовищами падає на плечі місцевої влади.
Наприклад, у Мирнограді та Покровську, які зараз знаходяться за лічені кілометри до лінії фронту, теж є Алеї Слави — тут поховані оборонці Донеччини. Ці поховання перебувають на балансі місцевих комунальних підприємств, вони їх утримують та доглядають.
Мирноград: як убезпечують поховання
Мирноград на карті бойових дій, до фронту лічені кілометри / DeepState
У коментарі Бахмут IN.UA Мирноградська міська військова адміністрація повідомила, що, аби зберегти поховання, роблять фотофіксацію наявного стану могил. Знімають вони кожне поховання окремо — так, щоб було видно надмогильний пам’ятник, ім’я людини та сектор. Тут варто зазначити, що Мирноград активно обстрілюють й робити навіть таку зйомку небезпечно, але в МВА запевняють, що дотримуються безпекових вимог. Саме ці зібрані фотодані будуть помічними, якщо росіяни зруйнують поховання.
Також у Мирноградській МВА кажуть, що мають узгоджений алгоритм дій, якщо безпекова ситуація погіршиться. Тоді, аби зберегти пам’ятники, їх укріплять мішками з піском — це вбереже їх від куль, уламків чи шрапнелей.
Ми запитали в МВА, чи проводились діалоги з родичами загиблих, щоб дізнатись їхню думку про можливість перепоховання чи тимчасове зняття надгробків, щоб росіяни не змогли ідентифікувати ці поховання як військові. У МВА кажуть, що з родичами говорили, проте вони відмовились.
Опікується станом військового поховання комунальне підприємство “Багатогалузеве об’єднання комунального господарства”.
Покровськ: як убезпечують поховання
Покровськ на карті бойових дій / DeepState
У Покровську Алея Слави знаходиться на балансі КП “Покровська ритуальна служба”. Аби убезпечити військові поховання тут, як повідомила нам місцева влада, зараз триває процес фотографування могил з їх прив’язкою до GPS, а на карту вноситься геолокація кожної могили. Прапори та флагштоки з могил військових вже зняли, аби убезпечити їх від ворога. Про те, чи розмовляли з родичами загиблих про можливі варіанти збереження, нам не відповіли.
Дарця Веретюк — волонтерка, дизайнерка та авторка концепції “Пантеону Героїв”, — пояснює, що військові поховання на прифронтових територіях є вразливими через близькість бойових дій.
Дарця Веретюк / фото Anna Zolotnyuk
“У нас немає жодних військових цвинтарів, вони всі є комунальними, цивільними. Місця поховання обирають родичі, вони мають право на встановлення пам’ятників, догляд та будь-які інші дії з місцем останнього спочинку воїна. Тобто, навіть якби держава ініціювала цей процес, вона не має права зобов’язати родичів до перепоховань. Є і виняткові випадки. Наприклад, в Тернополі, розуміючи, що це цивільні похованні й нам якось треба формально узаконити уніфікацію, ця земельна ділянка була виокремлена та вилучена із загальної території комунального цвинтаря цивільних поховань й визначена в межах 6 га, як сектор почесних військових поховань й рішенням міськвиконкому, спираючись на децентралізацію 2019 року, ця ділянка затверджена як така, на якій діють особливі умови поховання ”, — пояснює Дарця Веретюк.
Йдеться про єдину концепцію поховань, родичі самовільно не можуть встановити інший пам’ятник тощо. Це рішення ухвалили на місцевому рівні силами громадськості, але на національному рівні питання не вирішене.
Що з могилами військових на ТОТ?
На окупованій Донеччині росіяни виділяють кошти на встановлення меморіалів “освободителям Донбаса” / фото Жовта Стрічка
Ми звернулись до руху “Жовта Стрічка”, аби дізнатись, що відбувається з похованнями на окупованих територіях України.
“По могилах тих, хто загинув в АТО — місцеві як правило доглядають за могилами, прибирають. З одного з херсонських сіл жінка казала, що в них на кладовищі могили ще у 2022 родичі замазували/заклеювали, щоб не було видно згадок про АТО. Просто вугіллям чи землею, щоб росіяни не чіпали могилу”, — кажуть активісти.
Якщо росіяни дізнаються, що в родині хтось служив у ЗСУ, то таких людей “садять на підвал”. Це тортури та катування, психологічні та фізичні.
Що стосується меморіалів, у коментарі нам пояснюють, що, наприклад, на тимчасово окупованій Донеччині “влада” виділяє гроші на те, щоб ці меморіали оновлювати, чистити та додавати проросійські елементи.
“В інших областях не так активно, але в цілому ті, що були прям меморіали повноцінні — в Маріуполі, Мелітополі — то їх одразу росіяни знищили, ще у 2022”, — кажуть активісти.
Що може зробити держава?
Покровськ, Алея Слави / фото датоване липнем 2023 року
Загальне законодавство України не передбачає військових поховань, як ми вже зазначали, відповідно держава не може брати на себе ініціативу по перепохованню тощо.
“Держава мала б ініціювати топозйомку, зокрема зафіксувати геомітки конкретних поховань та здійснити фотофіксацію всіх пам’ятників і вже при критичній ситуації — провести їз демонтаж, аби ворог не міг ідентифікувати місця поховання воїнів, аби вони не нищили цих місць, не переривали їх бульдозерами й так далі. Бо якщо ми забираємо пам’ятники, ми жертвуємо ними, але ми зберігаємо самі місця поховань”, — каже пані Дарця.
Такий підхід дає можливість повернутись до несплюндрованих могил та встановити пам’ятні знаки ще раз — щоб не встановлювати загальні знеособлені меморіали на місцях, де колись були військові поховання.
“Це важка тема для обговорення. Родичі, навіть якщо їм таке запропонувати, вони морально теж не готові до перепоховань. Навіть демонтаж пам’ятників з могил буде проблемою, бо навіть якщо більшість родичів погодилось, а кілька родин ні, ворог ці поховання знайде. І держава не підготувала місце для таких цілей. Тобто, куди ми можемо перепоховати? Де покласти ці тіла? На 12 році війни ми не маємо законодавства, яке б внормувало військові поховання й саме це корінь проблеми”, — додає спікерка.
Яким може бути рішення?
Одним з можливих рішень Дарця Веретюк вважає видачу директиви, аби всі військові поховання пройшли процедуру геолокування. Додамо, що в Покровську місцева влада повідомила, що так й робить, але в Мирнограді вже ні.
“Якщо це небезпечно для цивільних працівників (мінування, обстріли ітд), то розпорядитись, аби це робили дислоковані на місці військові”, – каже вона.
Алгоритм, за яким може працювати громада, може стати наступним:
сім’ї родини об’єднуються;
пишуть звернення на будь-яке інше місто, аби знайти місце для перепоховання;
підкріплюють це медійно.
Останки Данила Шумука, воїна УПА, який був похований у Покровську перепоховали у Львові
Але тут виникає інша проблема, і це ціна за логістику. Ми звернулись до кількох ритуальних служб у різних містах, щоб дізнатись приблизну ціну такого перепоховання. У коментарі нам підтвердили, що перепоховання в теорії можливі, але не з тих міст, які вже активно обстрілюються, ціни не назвали — пояснивши це тим, що все вираховується індивідуально, в залежності від складності тої ж логістики. Й власне, платити за це будуть родичі у приватному порядку.
Й навіть в тому випадку залишається більше питань, ніж відповідей, бо які саме міста мають ресурси та головне бажання для цього процесу — невідомо. Зі свого боку, на рівні держави у нас зараз досі не розв’язане питання Національного військового кладовища, не кажучи вже про перепоховання з прифронтових зон.
Перепоховання
Є одиночні випадки, коли вже нащадки загиблих ініціюють процес перепоховання за власні кошти. Так було, наприклад, з Данилом Шумаком — останки воїна УПА, який спочивав у Покровську, було перепоховано у Львові. Шумука перепоховали на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.
“У Покровську все горить і вибухає. Данило Шумук – гідний такого поховання і ніде немає такого Пантеону, як у Львові. Я всі організаційні речі погоджувала з ініціаторами перепоховання, українськими істориками, які захищають зараз Україну. Для мене це важливий день, наче б мала відчувати сум, а я духовно втішена, що він буде тут і його могилу не зруйнують окупанти”, – каже онучка Данила Шумука Ніна Калач в коментарі Радіо. Свобода.
Онучка Данила Шумука погоджувала організаційні моменти з перепохованням самостійно
Ми також звернулись до Українського інституту національної пам’яті, щоб дізнатись, чи є в його компетенції процес перепоховання.
“Питання збереження військових поховань, зокрема на прифронтових територіях, належить до компетенції місцевих органів самоврядування та відповідних комунальних служб. Український інститут національної пам’яті, своєю чергою, займається питаннями меморіалізації, дослідженням історичних аспектів, збереженням національної пам’яті та нормативно-правовою підтримкою в цій сфері”, — повідомили нам в коментарі.
Попри те, на думку авторки “Пантеону Героїв”, якщо все ж хоча б одна прифронтова громада в Україні ініціює процес перепоховання, то їй нададуть місце для цього в інших регіонах, і саме це стане рушійним прецедентом для держави, аби почати працювати в цьому напрямку, бо така наша реальність сьогодні.
19 грудня утвердили Програму економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. Тоді на її реалізацію заклали понад 549 мільйонів гривень, з них саме з бюджету Бахмутської МТГ передбачали близько 469 мільйонів. Однак 12 лютого 2025 року у Програму внесли зміни, збільшили суму. Так, на всю Програму передбачено понад 731 мільйон гривень. Тобто загальну суму збільшили на понад 180 мільйонів гривень.
Які зміни внесли в Програму та на що планують витрачати кошти з державного та місцевого бюджету, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.
Програма економічного й соціального розвитку Бахмутської МТГ, зміни
Зміни в Програму внесли 12 лютого 2025 року / скриншот
У попередній прийнятій Програмі загальний обсяг на її реалізацію складав понад 549 мільйонів гривень, у зміненій Програмі ця сума збільшилась. Тепер на Програму потрібно понад 731 мільйон гривень. Саме з бюджету Бахмутської МТГ потрібно понад 651 мільйон гривень, замість 469.
Зверху нова сума, яка потрібна на реалізацію Програми, а знизу та, що була прийнята 19 грудня / скриншот
На що планують витрачати кошти?
Кошти, які потрібні на реалізацію Програми економічного й соціального розвитку Бахмутської МТГ / скриншот
Інвестиційна діяльність — на неї планують витратити 310 тисяч гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.
На розвиток інформаційного простору та забезпечення доступу до неупереджених джерел інформації планують витратити 1 мільйон гривень 260 тисяч гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та бюджету територіальної громади, а також з інших джерел.
На розвиток громадянського суспільства передбачено 1 мільйон 880 тисяч гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та бюджету територіальної громади, а також з інших джерел.
На рівний доступ населення до базових соціальних, адміністративних та комунальних послуг потрібно 5 тисяч, ці кошти візьмуть з районного бюджету та бюджету територіальної громади.
На розвиток комп’ютерних технологій потрібно 1 мільйон 315 тисяч двісті гривень.
Кошти, які потрібні на реалізацію Програми економічного й соціального розвитку Бахмутської МТГ / скриншот
На транспортний комплекс передбачено 1 мільйон 390 тисяч гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.
На освіту потрібно 1 мільйон 791 тисяча гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та бюджету територіальної громади, а також з інших джерел.
На підтримку сім’ї, дітей та молоді потрібно 2 мільйони 381 тисяча гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.
На охорону здоров’я планують витратити 2 мільйони 729 тисяч 600 гривень, більшу частину коштів візьмуть з державного бюджету, також з районного бюджету та з бюджету територіальної громади, інших джерел.
На фізичне виховання та спорт заклали 1 мільйон 168 тисяч 300 гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади, інших джерел.
На культуру й туризм планують витратити 758 тисяч 100 гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади, інших джерел.
На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій потрібно 500 тисяч гривень, всі гроші візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.
На соціальний захист населення потрібно 102 мільйони дев’ятсот чотирнадцять тисяч двісті гривень. Гроші будуть брати з державного бюджету, обласного бюджету, районного бюджету та з бюджету територіальної громади.
На захист прав дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування потрібно 1 мільйон, 100 тисяч гривень. Всі кошти передбачають виділили з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.
На житлове господарство та комунальну інфраструктуру планують витратити 8 мільйонів тринадцять тисяч сто гривень. Всі кошти передбачають виділити з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.
На заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф. Підтримка ВПО передбачено найбільше коштів, це 602 мільйони 470 тисяч 900 гривень. Гроші братимуть і з державного, і з обласного, і з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.
На впровадження заходів територіального планування передбачено 1 мільйон 130 тисяч гривень. Кошти передбачають виділити з районного бюджету та з бюджету територіальної громади, інших джерел.
На охорону навколишнього природнього середовища потрібно 11 тисяч гривень. Їх планують виділити з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.
На промисловий та агропромисловий комплекс грошей в цій Програмі не передбачено. Також тут не передбачено коштів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності та на розвиток підприємницького середовища. Зазначимо, що термін реалізації Програми 2025 рік.
Тож, загальна сума Програми тепер складає 731 мільйон 127 тисяч 400 гривень. З них з державного бюджету потрібно 77 мільйонів 522 тисячі 400 гривень. З обласного бюджету потрібно 440 тисяч 300 гривень, з районного бюджету та з бюджету територіальної громади потрібно 651 мільйон 98 тисяч 400 гривень, з інших джерел понад 2 мільйони.
Літо 2024 року, на окупованій Херсонщині росіяни розривають могили українських військових, щонайменше три тіла вивезли у невідомому напрямку. Згодом на тій же Херсонщині місцеві, аби […]
19 грудня утвердили Програму економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. Тоді на її реалізацію заклали понад 549 мільйонів гривень, з них саме з […]
Що об’єднує спільноту українського Сходу? Як визначити ідентичність українського сходу та її особливості? Які ініціативи важливі для збереження ідентичності найближчим часом та в перспективі. Відповіді […]
Європейське архітектурне бюро Landschap завершило будівництво проєкту над озером у східній Бельгії, який створювали за послідовністю Фібоначчі. Міст вже використовують як пішоходи, так і велосипедисти […]
До повномасштабного вторгнення такі Програми затверджували депутати міської ради — для цього спочатку проєкт рішення розглядали на депутатських комісіях, щоб була можливість обговорити його та […]
