Окупаційна влада Донеччини заговорила про “відновлення” знищеного Донецького аеропорту. Підготовчі роботи на летовищі планують розпочати у 2025 році.

Про це повідомив ватажок “днр” денис пушилін.

Донецький аеропорт, відбудова

Днями на окуповану частину Донеччини приїхав віцепрем’єр рф марат хуснуллін. Він відвідав деякі захоплені міста, в тому числі і Донецьк. Тут він разом з “головою днр” денисом пушиліним об’їхав мікрорайон Жовтневий на північних околицях міста, а також оглянули знищений аеропорт, що розташований неподалік.

“Голова днр” пушилін оголосив, що у 2025 році планують розпочати “відновлення” Донецького аеропорту. Першочергово окупанти планують розмінувати і обстежити аеропорт, провести підготовчі роботи.

Як зрозуміло з повідомлення пушиліна, аеропорт будуть зводити з нуля на тому ж самому місці. Терміни початку безпосереднього будівництва не вказують, у планах поки лише підготовчі роботи.

Донецький аеропорт до війни

Міжнародний аеропорт “Донецьк” працював з 1933 року. Звідси курсували авіарейси до ОАЕ, Німеччини, Туреччини, Чорногорії, Грузії, Іспанії, Єгипта, Туркменістана, росії. Також були внутрішні авіарейси до Києва і Борисполя.

У 2013 році пасажиропотік Донецького аерпорту складав 1,1 млн людей. Це 11% від загального пасажиропотоку в аеропортах України.

Аеропорт “Донецьк” призупинив обслуговування рейсів 26 травня 2014 року після захоплення бойовиками. Остаточно оголошений закритим 3 червня 2014 року.

З травня 2014 року до січня 2015 року тут тривали активні бої між українськими оборонцями, російськими військовими і терористичними угрупованнями. Аеропорт був повністю зруйнований 22 січня 2015 року. 13 січня 2015 року обвалилася диспетчерська вежа Донецького аеропорту. Вона стала символом героїзму захисників України, яких прозвали “кіборгами” за їхню витримку і міць. Диспетчерська вежа Донецького аеропорту була “очами” захисників, вона обвалилася після майже 8 місяців щоденних обстрілів.

Читайте також:

• На окупованій Донеччині працюватиме лише російське телебачення: плани окупантів
• Окупаційна влада заявила про “відновлення Донбасу”: що планують
• Спочатку 4 будинки, а потім вся “республіка”: плани окупантів про покращення водопостачання на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

20 листопада з 12:00 до 13:00 відбудеться “Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) Олексія Реви для бахмутян. Громадяни зможуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Про пряму лінію з очільником Бахмута повідомляє міськрада.

Пряма лінія для бахмутян

“Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації Олексієм Ревою відбудеться у четвер, 20 листопада, з 12:00 до 13:00. 

Щоб отримати відповіді на свої нагальні питання від бахмутської влади, мешканцям громади необхідно зателефонувати за номером: +38 (095) 024 5075.

Нагадаємо, що прямі лінії з владою Бахмута вже не вперше влаштовують для бахмутської громади. Саме так люди мають можливість напряму поспілкуватися з представниками міськради. Раніше такі лінії вже проводили із заступниками міського голови Олександром Марченком та Сергієм Родіним.

Читайте також:

• “Люди приходять реєструватися в Дії”: як ВПО вчать користуватися комп’ютером
• Нові пункти гумдопомоги для бахмутян: у яких містах планують відкрити
• ВПО та кияни: хто може отримати 10 800 грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

201 народний депутат Верховної Ради проголосували за законопроєкти, що обмежують доступ до відкритих даних. З них троє — депутати, обрані на Донеччині. Ухвалені обмеження щодо відкритих даних мають ризики в посиленні корупції та загрожують існуванню демократичного суспільства. Йдеться про законопроєкти №11533 та №13420.

Які ризики мають законопроєкти та хто з депутатів Донеччини їх підтримав, розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на дослідження аналітичного центру YouControl.

Законопроєкт №11533: ризики

Законопроєкт №11533 передбачає, що протягом воєнного стану та року після його припинення доступ до публічних електронних реєстрів може бути обмежений у частині відомостей про юридичні особи тощо. Наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можуть бути відсутні відомості про місцезнаходження об’єкта, кадастрові номери земельних ділянок тощо.

Обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю. Це позбавить громадян можливості перевіряти належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів.

Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Це призведе до підвищення ризику укладення договорів із фіктивними або недобросовісними підрядниками.

Законопроєкт №13420: ризики

Законопроєкт №13420 передбачає зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Він ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом.

Цей закон передбачає обмеження відомостей з:

• Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Державного земельного кадастру;
• Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
• Державного реєстру України промислових зразків;
• Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки;
• Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів;
• Державного реєстру України винаходів;
• Державного реєстру України секретних винаходів;
• Державного реєстру України корисних моделей;
• Державного реєстру України секретних корисних моделей;
• Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
• Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір.

З ухваленням цього закону бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливить незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції і підвищує ризик корупції.

Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.

Хто з депутатів Донеччини проголосував за обмеження відкритих даних

Серед тих, хто підтримав законопроєкти про обмеження відкритих даних були троє депутатів з Донеччини.

Муса Магомедов. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був генеральним директором ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод”. На виборах висувався від партії “Опозиційний блок”. З вересня 2023 року є головою підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

За даними руху “Чесно”, наприкінці 2022 року Муса Магомедов проголосував за містобудівну реформу №5655, яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

Євген Яковенко. У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9-го скликання від партії ВО “Батьківщина”. Не входить до складу жодного комітету.

Депутат за всю каденцію жодного разу не виступав у Раді та не брав слова з місця. При цьому Яковенко був співавтором понад сотні законопроєктів, чотири з яких стали чинними. За даними “Опори”, він проголосував “за” у 43% голосувань, пропустив 38% та 6,6% разів був присутній, але не голосував. Серед маркерних голосувань — “проти”, це те, що Яковенко голосував проти заборони російської церкви.

Наприкінці 2022 року також голосував за містобудівну реформу №5655.

Валерій Гнатенко. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був міським головою міста Дружківка. На виборах висувався від партії “Опозиційна платформа — За життя”. У травні 2022 року перейшов до депутатської групи “Відновлення України”. Є членом:

• Комітету з питань бюджету;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.

У 2022 році Валерій Гнатенко проголосував за містобудівну реформу №5655.

22 липня 2025 року проголосував за законопроєкт №12414, який був ухвалений із порушенням Регламенту Верховної Ради та передбачав підпорядкування НАБУ і САП Генеральному прокурору. Це рішення спричинило хвилю суспільного обурення та протести.

Також Валерій Гнатенко був помічений у корупційних скандалах. За інформацією громадської організації “Громадський патруль”, у період, коли Валерій Гнатенко обіймав посаду міського голови Дружківки, комунальні підприємства міста протягом двох років закуповували паливо через сумнівні тендери у компанії, що належала його дружині.

Читайте також:

• Нардеп з Донеччини ініціював петицію про присвоєння Торецьку звання міста-героя
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію
• Новий склад Ради з питань ВПО у Бахмутській МВА: кого призначили керівниками

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!