Російська армія отримала нову партію перероблених під військові завдання гусеничних всюдиходів “Пластун-СН”. Це легкоброньований всюдихід. Його можна використовувати для різних цілей, як евакуації поранених, так і в якості розвідувальної машини.Однак ця техніка має свої слабкості.
russian MoD received the first batch of the "Plastun" light tracked armored vehicles for the experimental exploitation. 1/ pic.twitter.com/t8TSlsBgIx
— 𝔗𝔥𝔢 𝔇𝔢𝔞𝔡 𝔇𝔦𝔰𝔱𝔯𝔦𝔠𝔱 🇬🇪🇺🇦🇺🇲🇬🇷 (@TheDeadDistrict) October 29, 2023
Портал Мілітарний пише, що переобладнаний всюдихід має компонування кузова типу “пікап” або “кабріо” без жорсткого даху. Саме ця деталь може негативно вплинути на живучість машини і екіпажу під дією дронів та уламків. Максимальна швидкість “Пластуна” 50 кілометрів на годину, але рекомендують 30.
Всюдиходи будуть використовуватись, зокрема, під час поганих погодних умов. Щоб захистити членів екіпажу від негоди, тут є спеціальний легкознімний каркас і похідний водонепроникний тент. У машині вміщається 8 осіб.
Міноборони РФ поставило задачу перед розробниками “Пластуна СН”, а саме:
швидкий вхід і вихід;
навантаження нош;
робота міномета;
розгортання телескопічних веж із приладами спостереження.
Яку техніку використовують ЗСУ
ЗСУ мають на озброєнні гусеничні всюдиходи від Німеччини, партії Bandvagn 206. Також Сили Оборони використовують українські всюдиходи “Богун”. Раніше їхню роботу демонстрував ексміністр МО України Олексій Резніков.
Майже мільйон гривень річної зарплати, готівкові заощадження у валюті, але без нерухомості — таке майно і доходи декларує Артур Насібян, начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА.
Редакція аналізувала, що задекларував Артур Насібян за 2025 рік.
Декларація Артура Насібяна
Артур Насібян — начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА. Згідно з декларацією, він не володіє об’єктами нерухомості. У декларації він показує лише нерухоме майно дружини Олени. Жінка має квартиру в Ужгороді площею 66,3 м², придбану у липні 2024 року. На той момент квартира коштувала 2 524 000 гривень.
З майна Артур Насібян має лише легковий автомобіль Suzuki Vitara 2020-го року випуску вартістю 49 000 гривень. Автомобіль посадовець придбав у березні 2023 року.
Заробітна плата Артура Насібяна за 2025 рік склала 962 522 гривень, що на місяць у середньому 80,2 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:
93 828 гривень — пенсія;
36 000 гривень — державна допомога ВПО;
23 697 гривень — знижка плати за користування комунальними послугами для УБД;
6 000 гривень — виплата в межах програми “Ветеранський спорт”;
3 000 гривень — виплата в межах програми “Зимова підтримка”;
1 948 гривень — виплата за компенсацію автоцивілки.
Олена Насібян за рік отримала заробітні плати у трьох місцях роботи:
1 194 732 гривень у Всесвітній організації охорони здоров’я;
139 600 гривень у КНП “Лікарня Святого Мартина”;
29 634 гривень у Донецькому національному медичному університеті.
Окрім цього, начальник управління з питань ветеранської політики декларує грошові активи, якими володіє спільно з дружиною. Це 24 000 доларів готівкою.
Богдан Зуяков під час евакуації / фото з особистого архіву героя
Ситуація на Донеччині залишається напруженою. Російські війська посилюють тиск, використовуючи керовані авіабомби та дрони, що змушує місцевих жителів залишати свої домівки. Проте навіть в умовах небезпеки деякі люди відкладають виїзд заради того, аби відсвяткувати Великдень вдома.
Про це та інші актуальні тенденції евакуаційного процесу, географію виїздів та головні виклики розповів Богдан Зуяков, волонтер, який безпосередньо займається вивезенням людей.
Евакуація на Донеччині: звідки найчастіше виїжджають люди
За словами Богдана Зуякова, протягом останніх місяців стабільною залишається тенденція на евакуацію з Дружківки та Слов’янська. Останніми днями, через загострення безпекової ситуації, до цього переліку додалися мешканці околиць Краматорська та Миколаївки.
Абсолютну більшість серед тих, хто погоджується на виїзд з допомогою волонтерів, становлять люди старшого віку, понад 70 років. За словами волонтера, відсоток сімей з дітьми у їхніх заявках є мінімальним і становить близько 5%. Це пояснюється тим, що родини з дітьми переважно намагаються виїхати самостійно, не чекаючи критичного моменту.
Головним тригером, який змушує людей покинути все та сісти в евакуаційне авто, стають безпосередні удари по їхніх домівках або масовані атаки з повітря.
“Дрони або КАБи. Тобто щось таке надзвичайне. Якщо приліт КАБу і повністю зруйнований будинок, то люди виїжджають. Інтенсивність обстрілів з дронів також є дуже великим тригером для виїзду“, — пояснює волонтер.
Кількість врятованих та вплив свят на евакуацію
Попри стабільні загальні тенденції, локальні загострення суттєво впливають на кількість заявок. За останній тиждень команді Богдана Зуякова вдалося евакуювати близько 70 осіб, переважно з Дружківки та Миколаївки.
Однак на статистику зараз активно впливає наближення Великодня. Як зауважує волонтер, деяка частина жителів прифронтових міст свідомо відкладає свій порятунок, бажаючи зустріти свято у рідних стінах, зокрема, лише у Богдана Зуякова наразі є близько 20 заявок від людей, які попросили перенести евакуацію на післясвятковий період.
Транзитні пункти та облаштування на новому місц
За словами Богдана Зуякова, маршрут порятунку для жителів Донеччини переважно пролягає через транзитні пункти у Лозовій або Павлограді. Саме туди екіпажі доправляють евакуйованих із небезпечних зон.
Далі до процесу долучаються інші волонтерські групи та великі благодійні фонди. Вони займаються питаннями розселення та пошуком житла для тих, кому нікуди їхати. Волонтери докладають максимум зусиль, щоб знайти для людей нормальні умови проживання та повністю облаштувати побут, особливо якщо йдеться про родини з дітьми.
Проблеми з евакуацією
За словами Богдана Зуякова, під час виконання рейсів рятувальні екіпажі стикаються з серйозними небезпеками та логістичними труднощами. Головною загрозою залишаються російські дрони, які постійно атакують прифронтові території.
Іншою глобальною проблемою є перебої з комунікаціями. Через російські обстріли прифронтові міста та селища часто залишаються без електроенергії та мобільного покриття.
“Буває зараз проблемка, що Дружківка потерпає від нестачі зв’язку місцями. Світла немає і буває проблема, щоб зв’язатися з людьми. Те саме і з Миколаївкою“, — зазначає волонтер.
Щоб не зірвати евакуацію, команда знайшла вихід — координація через родичів. Оформлюючи заявку, волонтери обов’язково беруть контакти близьких евакуйованого.
“Люди знаходять точки, де є інтернет чи зв’язок. Вони виходять на нього, наприклад, ввечері, щоб сказати, що з ними все добре. І через родичів ми можемо повідомити, що завтра будемо вивозити. Вони кажуть: завтра в дев’ять ранку тебе заберуть, чекай“, — підсумовує схему роботи Богдан Зуяков.
На Бахмутському напрямку продовжуються важкі бої. Після звільнення Андріївки та Кліщіївки Сили оборони вирівняли фронт на південь від Бахмута по залізниці. Про це повідомляє військовий […]
Благодійний Фонд «Взаємодопомога», який допомагає українській армії нещодавно почав новий проєкт, у якому військові розповідають свої історії з фронтових буднів. Один із бійців Фідель, який […]
На південь від Бахмута Сили оборони України вже зайняли всі ключові позиції, які необхідні для звільнення міста-фортеці. Тепер треба дочекатися, коли аналогічні дії відбудуться на північному […]
