Російська армія отримала нову партію перероблених під військові завдання гусеничних всюдиходів “Пластун-СН”. Це легкоброньований всюдихід. Його можна використовувати для різних цілей, як евакуації поранених, так і в якості розвідувальної машини. Однак ця техніка має свої слабкості.

Про це повідомляє оглядач TheDeadDistrict.

Російські всюдиходи “Пластун СН”

russian MoD received the first batch of the "Plastun" light tracked armored vehicles for the experimental exploitation.
1/ pic.twitter.com/t8TSlsBgIx

— 𝔗𝔥𝔢 𝔇𝔢𝔞𝔡 𝔇𝔦𝔰𝔱𝔯𝔦𝔠𝔱 🇬🇪🇺🇦🇺🇲🇬🇷 (@TheDeadDistrict) October 29, 2023

Портал Мілітарний пише, що переобладнаний всюдихід має компонування кузова типу “пікап” або “кабріо” без жорсткого даху. Саме ця деталь може негативно вплинути на живучість машини і екіпажу під дією дронів та уламків. Максимальна швидкість “Пластуна” 50 кілометрів на годину, але рекомендують 30.

Всюдиходи будуть використовуватись, зокрема, під час поганих погодних умов. Щоб захистити членів екіпажу від негоди, тут є спеціальний легкознімний каркас і похідний водонепроникний тент. У машині вміщається 8 осіб.

Міноборони РФ поставило задачу перед розробниками “Пластуна СН”, а саме:

• швидкий вхід і вихід;
• навантаження нош;
• робота міномета;
• розгортання телескопічних веж із приладами спостереження.

Яку техніку використовують ЗСУ

ЗСУ мають на озброєнні гусеничні всюдиходи від Німеччини, партії Bandvagn 206. Також Сили Оборони використовують українські всюдиходи “Богун”. Раніше їхню роботу демонстрував ексміністр МО України Олексій Резніков.

Читайте також:

• Росіяни атакували Хромове: як виглядає карта боїв
• У бригаді отамана Івана Сірка розповіли, як ЗСУ рухаються до деокупації Бахмута
• Волонтери з Дніпра евакуюють тварин із Донеччини: як залишити заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Покровському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 28 вересня

За даними аналітиків DeepState, протягом 27 вересня російська армія мала просування на Покровському напрямку фронту Донеччини. Противник пройшов вперед поблизу міста Білицьке. На сьогодні місто перебуває у сірій зоні, а його східні околиці — під контролем окупантів.

За інформацією Генштабу ЗСУ, минулої доби на Покровському напрямку зупинили 20 атак. Росіяни штурмували в районах Сергіївки та Молодецького, а також у напрямках Добропілля, Вільного, Білицького, Чернігівки та Мирного.

Втрати рф за 27 вересня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 27 вересня російська армія втратила:

• близько 2 090 військових;
• 1 танк;
• 8 бойових броньованих машин;
• 49 артилерійських систем;
• 2 РСЗВ;
• 2 засоби ППО;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 382 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 490 одиниць автомобільної техніки;
• 7 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

• На Донеччині розширили зону примусової евакуації родин із дітьми: які населені пункти додали
• Росіяни окупували Новоолександрівку — DeepState
• Перші фото зі звільненого Шандриголового: що залишилося від села

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.

Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.

На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.

Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.

Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.

Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х

На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.

Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.

“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.

Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.

Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”

У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.

У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.

Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни

17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.

“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.

Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.

До теми:

Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!