Російська армія отримала нову партію перероблених під військові завдання гусеничних всюдиходів “Пластун-СН”. Це легкоброньований всюдихід. Його можна використовувати для різних цілей, як евакуації поранених, так і в якості розвідувальної машини. Однак ця техніка має свої слабкості.

Про це повідомляє оглядач TheDeadDistrict.

Російські всюдиходи “Пластун СН”

russian MoD received the first batch of the "Plastun" light tracked armored vehicles for the experimental exploitation.
1/ pic.twitter.com/t8TSlsBgIx

— 𝔗𝔥𝔢 𝔇𝔢𝔞𝔡 𝔇𝔦𝔰𝔱𝔯𝔦𝔠𝔱 🇬🇪🇺🇦🇺🇲🇬🇷 (@TheDeadDistrict) October 29, 2023

Портал Мілітарний пише, що переобладнаний всюдихід має компонування кузова типу “пікап” або “кабріо” без жорсткого даху. Саме ця деталь може негативно вплинути на живучість машини і екіпажу під дією дронів та уламків. Максимальна швидкість “Пластуна” 50 кілометрів на годину, але рекомендують 30.

Всюдиходи будуть використовуватись, зокрема, під час поганих погодних умов. Щоб захистити членів екіпажу від негоди, тут є спеціальний легкознімний каркас і похідний водонепроникний тент. У машині вміщається 8 осіб.

Міноборони РФ поставило задачу перед розробниками “Пластуна СН”, а саме:

• швидкий вхід і вихід;
• навантаження нош;
• робота міномета;
• розгортання телескопічних веж із приладами спостереження.

Яку техніку використовують ЗСУ

ЗСУ мають на озброєнні гусеничні всюдиходи від Німеччини, партії Bandvagn 206. Також Сили Оборони використовують українські всюдиходи “Богун”. Раніше їхню роботу демонстрував ексміністр МО України Олексій Резніков.

Читайте також:

• Росіяни атакували Хромове: як виглядає карта боїв
• У бригаді отамана Івана Сірка розповіли, як ЗСУ рухаються до деокупації Бахмута
• Волонтери з Дніпра евакуюють тварин із Донеччини: як залишити заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Громадськість висловлює занепокоєння. Об’єднання різних сфер в одному відомстві загрожує розмиванням його функцій.

На можливе об’єднання відреагувала Коаліція ветеранських організацій.

Можливе об’єднання політики ветеранів та ВПО: реакція

Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються заяви про наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Проти такого рішення виступає коаліція ветеранських організацій, у складі якої “Ветеран Хаб”, “Принцип”, “Юридична Сотня” та “Платформа відновлення людського капіталу. Рестарт”.

Громадськість попереджає про ризики можливого об’єднання Міністерства у справах ветеранів з іншими сферами. Це може розмити фокус роботи держави із людьми, які брали участь в обороні країни.

“Підтримка ветеранів, ветеранок та їхніх родин є не суто соціальною, вона є наскрізною і стосується усіх сфер діяльності уряду. Саме вона визначає престижність військової професії та формує бачення існування інституту резерву”, — зазначають у коаліції організацій.

Цільова аудиторія ймовірного відомства складатиме понад 15 мільйонів людей:

• учасники бойових дій — 1,8 мільйонів людей;
• члени родин УБД — понад 3,75 мільйонів людей;
• ВПО — до 6 мільйонів людей;
• українські біженці за кордоном — до 5 мільйонів людей.

Усі згадані групи мають різний досвід, а перетин потреб відбувається лише в окремих сферах, наприклад, житло, фінанси, здоровʼя. Це потребує різних інструментів підтримки, що призводитиме до труднощів в адмініструванні.

Ветеранські організації зазначають, що держава має остаточно визнати ветеранську політику надто великою і специфічною сферою, щоб ділити її з іншими напрямами. В умовах постійної війни кількість ветеранів та членів їхніх родин лише зростатиме. Тож інституційна спроможність та незалежність окремого міністерства є питанням національної безпеки.

У 2019 році в Україні вже був досвід обʼєднання сфер управління ветеранської політики, ТОТ та ВПО. Це паралізувало роботу як у напрямі ветеранської політики, так і в частині реінтеграції ВПО. Тому громадськість закликає не повторювати подібних рішень.

Читайте також:

• Кабмін створює Координаційну раду з питань ВПО: які завдання вона виконуватиме
• Як посилити роль ВПО з Донеччини та Луганщини у відновленні: реєстрація на подію в Києві 22 липня
• Демобілізовані бахмутяни можуть відпочити у Миргороді: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На напрямках у Донецькій області тривають інтенсивні бойові дії. Найбільшу кількість атак російська армія концентрує на Покровському та Костянтинівському відтинках, де їх число стало на третину більше, ніж минулої доби.

Про це повідомили в Генштабі ЗСУ

Покровський напрямок

На Покровському напрямку українські військові зупинили 38 штурмових дій російської армії. Активність противника спостерігалася у районах населених пунктів Дорожнє, Новоолександрівка, Сухецьке, Родинське, Гришине, Удачне, Новосергіївка, а також у напрямку Білицького, Шевченка й Новопавлівки. Порівняно з попередньою добою, коли тут зафіксували 40 штурмів, інтенсивність атак російських підрозділів дещо зменшилася — на два боєзіткнення.

Костянтинівський напрямок

На Костянтинівському напрямку кількість штурмів суттєво зросла. Зафіксовано 30 атак противника, що на 10 більше, ніж попередньої доби, коли відбулося 20 боєзіткнень. Російська армія вела наступальні дії в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Софіївка, а також у напрямку Вільного, Торецького й Кучерового Яру.

Слов’янський напрямок

На Слов’янському напрямку інтенсивність бойових дій демонструє спад. Противник здійснив 22 штурмові дії, тоді як напередодні фіксувалося 26 атак. Росіяни намагалися просунутися у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка, а також у районах Різниківки й Закітного.

Лиманський напрямок

На Лиманському напрямку українські військові відбили спроби російської армії вклинитися в оборону. Противник здійснив 12 атак, що на чотири менше порівняно з попередньою добою (16 боєзіткнень). Штурмові дії відбувалися у бік населених пунктів Лиман, Дробишеве, Озерне, а також у районах Новоселівки та Ямполя.

Краматорський напрямок

На Краматорському напрямку кількість наступальних дій також зменшилася. Російська армія здійснила чотири атаки в районі Никифорівки та Часового Яру. Для порівняння, минулої доби на цій ділянці фіксували п’ять атак противника.

Втрати російської армії за добу

Протягом минулої доби українські військові знешкодили 1340 російських військовослужбовців. Загалом втрати противника в особовому складі з початку повномасштабного вторгнення оцінюються у близько 1 424 620 осіб.

Також українські підрозділи ліквідували такий обсяг військової техніки російської армії:

• 1801 безпілотник оперативно-тактичного рівня;
• 420 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 66 артилерійських систем;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 3 танки;
• 2 бойові броньовані машини.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск: на Донеччині зросла кількість штурмів майже по всій лінії фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!