На тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України активно поширюють маніпулятивні повідомлення про утиски російськомовних дітей у школах. 8 липня проросійські медіа розповсюдили фрагмент інтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, вирвавши її слова з контексту та подаючи їх як доказ нібито утисків проти дітей, які розмовляють російською.

Детальніше про те, як саме на ТОТ використовують слова омбудсменки для пропаганди, розповіли в Кластері релокованих медіа.

Як окупанти використовують слова освітньої омбудсменки для залякування дітей

Нещодавно в російських пропагандистських медіа на окупованих територіях (ТОТ) почали розповсюджувати фрагмент відеоінтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, де вона дає поради, як уникати мовних конфліктів у школі.

У цих публікаціях зазначається, що вчителям варто уникати мовних конфліктів у школах, якщо дитина принципово відмовляється спілкуватися українською мовою під час навчання. Зокрема, вона нібито порекомендувала удавати, що вчителі й інші представники навчальних закладів просто не розуміють слів учнів.

Пояснення

В ексклюзивному коментарі для Кластеру релокованих медіа Надія Лещик пояснила, про що насправді йшлося в інтерв’ю. За її словами, мовою освітнього процесу в Україні є державна мова, і саме нею мають спілкуватися вчителі. Вона наголосила, що навіть перерва в школі вважається частиною освітнього процесу, тому і під час неї спілкування має відбуватися українською.

Вона додала, що за порушення мовного законодавства вчителям загрожує дисциплінарна або адміністративна відповідальність, тоді як для учнів такої відповідальності не передбачено.

Зазвичай омбудсменка радить вчителям уникати мовних конфліктів, однак визнає, що вони все одно трапляються — особливо в ситуаціях, коли вчителі роблять учням зауваження і нагадують про необхідність спілкуватися державною мовою.

“Наголошую: проблема виникає не тому, що хтось із дітей не володіє державною мовою на тому рівні, щоб вільно спілкуватися. Коли дитина навчається, робить помилки, використовує суржик — все це нормально, педагоги допомагають таким дітям опанувати мову. Заклади освіти співпрацюють у цьому напрямку з батьками та учнями. Проблема починається, коли хтось із учнів стає на принципову позицію і заявляє: “А я відмовляюся спілкуватися українською”. Така ситуація може призвести до відкритого конфлікту“, — каже Надія Лещик.

Омбудсменка додала, що такі ситуації трапляються, тому до неї звертаються вчителі та директори шкіл із питанням, як діяти в разі, коли діти принципово не бажають спілкуватися державною мовою під час освітнього процесу і не реагують на прохання вчителів.

“Я вважаю, що дуже важливо уникати загострення конфлікту. Один зі способів це зробити — спокійно відповісти дитині, яка “йде на принцип”, що вчитель або директор школи не зобов’язані знати іноземні мови і тому просто не розуміють, що каже учень“, — зазначає Надія Лещик.

Чому так трапляється

За її словами, така різко негативна реакція дитини на українську мову може бути викликана декількома факторами.

“Це може бути вплив соціальних мереж. Також така негативна позиція може формуватися під впливом батьків. Але можлива й конфронтація, непорозуміння у стосунках конкретно з тим учителем, який робить зауваження. Тому я і раджу уникати мовних конфліктів і розглядати кожну конфліктну ситуацію окремо, враховуючи всі обставини“, — резюмує освітня омбудсменка.

Читайте також:

• Пушилін провів прямий ефір, але проігнорував питання від бахмутян на ТОТ
• Росіяни перевіряють телефони жителів ТОТ: що шукають
• На ТОТ організували збір україномовної літератури: для чого саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 липня 2025 року на шахті “Алмазна” ДП “Добропіллявугілля-видобуток” стався обвал породи на глибині 550 метрів, внаслідок чого загинув 47-річний гірничий майстер.

Про це повідомив Михайло Волинець, народний депутат України, Голова Конфедерації Вільних профспілок України.

Обвал на шахті “Алмазна”

11 липня близько 11:00 диспетчер повідомив про обвал у третій північній лаві, на місце події оперативно були викликані гірничорятувальники. У момент трагедії у вибої перебували 134 гірники, з яких 26 знаходились безпосередньо в аварійній дільниці.

Від отриманих травм загинув гірничий майстер підземної дільниці, 1978 року народження.

На цей момент керівництво шахти “Алмазна” та ДП «Добропіллявугілля-видобуток» офіційних коментарів щодо обвалу не надало.

Читайте також:

• Росіяни атакували Покровськ КАБом: загинули троє людей
• Російський дрон вдарив у цивільне авто в Костянтинівській громаді: є загиблий

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Київській області стартувала реєстрація на безплатні будівельні курси. Запрошують усіх охочих — як місцевих жителів, так і внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Навчання дає шанс опанувати одну з затребуваних спеціальностей — маляра, штукатура чи плиточника, а також отримувати стипендію близько 8000 грн щомісяця.

Детальніше про те, як долучитися до курсів — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Безплатні курси за будівельними спеціальностями у Київській області

Нова навчальна програма за будівельними спеціальностями реалізується в Київській області за підтримки міжнародних організацій World Vision UCR та Aktion Deutschland Hilft (ADH). Вона створена для громадян і громадянок, які постраждали від війни та хочуть покращити свої шанси на працевлаштування.

Місцеві жителі та ВПО у Києві та області протягом трьох місяців зможуть опанувати спеціальності:

• маляр;
• штукатур;
• лицювальник-плиточник.

Організатори навчальних курсів обіцяють щомісячну стипендію в розмірі 8 200 гривень для покриття витрат на проїзд, соціальну підтримку та набуття не лише теоретичних знань, а й практичних навичок.

Критерії відбору

Долучитися до курсів можуть громадяни і громадянки, які відповідають таким критеріям:

• вік — від 18 до 60 років;
• проживають у регіоні реалізації проєкту;
• мають інтерес до будівельної справи та готові навчатися;
• мають змогу відвідувати курси протягом трьох місяців.

Як долучитися

Записатися на курси можна двома способами.

Перший — запис безпосередньо в місцях реалізації проєкту:

• Комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти Київський професійний коледж “Лівобережний”, місто Київ, вулиця Старосільська, 2;
• Київський професійний коледж будівництва та архітектури, місто Київ, вулиця Клавдіївська, 22;
• Державний навчальний заклад Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу, місто Біла Церква, вулиця Волонтерська, 33/35.

Другий — заповнення спеціальних пре-реєстраційних форм за посиланням, які відповідають місцю проходження курсів:

• Комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти Київський професійний коледж “Лівобережний” — посилання;
• Київський професійний коледж будівництва та архітектури — посилання;
• Державний навчальний заклад Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу — посилання.

Форма буде відкрита до моменту набору необхідної кількості учасників, які відповідають умовам програми.

Читайте також:

• Можливість для жінок-ВПО на Львівщині: як податися на грант та отримати 150 тисяч грн
• Безоплатні курси швачок для жінок у Тернопільській області: як записатися
• Червоний Хрест надає допомогу мешканцям Краматорська: хто може отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!