Допомога УВКБ ООН 2024 доступна для окремих категорій українців, зокрема для людей старшого віку. Зареєструватися на допомогу від ООН можна офлайн у близько 20 містах, а саме у Вінниці, Дніпрі, Кривому Розі, Житомирі, Запоріжжі, Київській області, Кропивницькому, Львові, Миколаєві, Одесі, Полтаві, Кременчуці, Сумах, Харкові, Хмельницькому, Херсонській області, Черкасах, Чернігові.

Як подати заявку на допомогу від ООН 2024?

Щоб подати заявку на допомогу потрібно відповідати критеріям, їх можна знайти за посиланням. Переконавшись, що ви підпадаєте під вимоги ви можете зареєструватися у своєму місті на отримання допомоги.

Допомога ООН Вінниця

Адреса офісу вулиця Космонавтів, 30, графік роботи з понеділка по четвер, з 09:00 до 12:00. Слідкувати за записом тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Вінниці працює Центр підтримки за адресою проспект Космонавтів, 30.

Допомога ООН Дніпро

Адреса офісу вулиця Старокозацька, 38, а графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00-16:00 без перерв, окрім повітряних тривог. Також можна уточнити інформацію за номером +380 (63) 182 63 86. Слідкувати за записом тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Дніпрі працює Центр підтримки за адресою вулиця Макарова 1-Б.

Допомога ООН Кривий Ріг

Адреса офісу вулиця Володимира Бизова, 5. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00 без перерв, окрім повітряних тривог. Також можна уточнити інформацію за номером +380 (63) 182 6424. Слідкувати за записом тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Кривому Розі працює Центр підтримки за адресою вулиця за адресою: Космонавтів, 3.

Допомога ООН Житомир

Адреса офісу вулиця Перемоги 99, втім тимчасово прийом тут здійснюватись не буде. Слідкувати за оновленнями можна тут.

Допомога ООН Запоріжжя

Адреса офісу вулиця Незалежної України, 72, слідкувати за оновленнями можна тут. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00.

Допомога ООН Київська область, Київ

Адреса офісу місто Київ, вулиця Мала Шияновська (попередня назва вулиці – Немировича-Данченка), 14/13. Графік роботи: з 9:00 до 16:00, з понеділка по п’ятницю. Мобільні групи працюють по районах міста та виїздять у область. Детальніше тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Києві працює Центр підтримки за адресою вулиця за адресою вулиця Маршала Тимошенка, 14 б.

Допомога ООН Кропивницький

Адреса офісу місто Кропивницький, вулиця Пашутінська, 31А. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 15:00. Також можна уточнити інформацію за телефоном +380 (063) 182 6379. Детальніше можна слідкувати тут.

Допомога ООН Львів

Адреса офісу вулиця Маланюка, 2, центр працює за графіком з понеділка по четвер, з 09:00 до 16:00. Детальніше можна слідкувати тут. Нагадаємо, що у Львові за адресою проспект В’ячеслава Чорновола, 45а, корпуc 6 (з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 17:00). Реєстрація здійснюється за номером: +380 (99) 195 2156.

Допомога ООН Миколаїв

Адреса офісу вулиця Садова, 25А, офіс 108, приходити можна за попереднім записом в електронній черзі. Детальніше тут. Також мобільні групи періодично працюють в області, зокрема є ООН в Первомайську, Новій Одесі тощо.

Допомога ООН Одеса

Адреса офісу вулиця Грецька, 1, графік роботи з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17.00. Деталі можна уточнити за телефоном +380 (63) 182 6163. Слідкувати можна тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Одесі працює Центр підтримки за адресою вулиця Водопроводна, 13 (Школа 79).
У одному приміщенні з волонтерським центром “Гостинна Хата”.

Допомога ООН Полтава

Адреса офісу вулиця Володимира Козака, також працює відділення ООН у Кременчуці. Графік роботи з 9:00 до 15:00. Нагадаємо, що для бахмутян у Полтаві працює Центр підтримки за адресою вулиця Володимира Козака, 3А. Телефон осередку +380 (99) 707 4901.

Допомога ООН Суми та область

Адреса офісу вулиця Новомістенська,1, аби отримати грошову допомогу потрібно заповнити форму. Також отримати попередню консультацію та записатись в чергу можна за номером телефону пункту в Сумах +380 (63) 182 6838 у будні з 9:00 до 16:00.

Допомога ООН Харків

Адреса офісу вулиця Серпова 4Б (простір “Свій”). Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 – 17:00. Прийом ведуть за номерками отриманими при заповненні Google Форми, а дату та час прийому публікують тут.

Допомога ООН Хмельницький

Адреса офісу вулиця Кам’янецька, 56/16, графік роботи з 9:00 до 15:00. Слідкувати за анонсами тут. Запис у чергу відбувається за номером телефону +380 (63) 182 6416. Нагадаємо, що для бахмутян працює центр підтримки у Хмельницькому.

Допомога ООН Херсонська область

Допомогу від ООН можна отримати у Херсонській області, де працюють мобільні групи, про графік та локації виїзду повідомляють тут.

Допомога ООН Черкаси

Адреса офісу вулиця Благовісна, 227, графік роботи з понеділка по четвер з 9:00 до 15:00. За старою адресою на Гоголя пункт збору даних більше не працюватиме, анонси тут.

Допомога ООН Чернігів

Адреса офісу вулиця Гетьмана Полуботка,17, графік роботи з 9:00 до 16:00. Всю актуальну інформацію про допомогу ООН у області дивіться тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Чернігові працює Центр підтримки за адресою вулиця Дмитра Самоквасова, 8. Отримати інформацію можна за телефоном +380 (93) 549 3129.

Читайте також:

• Грошова допомога від УВКБ ООН: чи можна отримати її повторно
• Хто отримуватиме допомогу від ЮНІСЕФ в 2024: детальне пояснення
• Допомога ЮНІСЕФ для родин з дітьми до 18 років: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аліна Дорохова народилася та виросла в Бахмуті, її дитинство проходило у районі Забахмутка.. До початку активних бойових дій вона працювала в місцевому логопедичному центрі, допомагаючи дітям. Сьогодні дівчина мешкає в Тернополі, де разом із чоловіком-військовим розробила спеціалізований застосунок для фахівців своєї галузі. Її історія — це шлях від болючої втрати рідних під час евакуації до прийняття нової реальності.

Історію Аліни Дорохова читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Дитинство на Забахмутці та зелений травневий Бахмут

Своє дитинство в Бахмуті Аліна пригадує як дуже яскравий період, сповнений сонця, зелені та вуличних ігор. Життя на Забахмутці минало в колі друзів, із якими вона грала у футбол та проводила весь вільний час просто неба. Найбільше в пам’яті дівчини закарбувалися весняні місяці, коли навчальний рік добігав кінця.

“Я пам’ятаю вулицю, якою я йшла, дуже яскраво, особливо в травневий період, коли школа вже закінчувалася і дуже було зелено і прохолодно“, — ділиться спогадами бахмутянка.

Говорячи про улюблені локації рідного міста, дівчина згадує Верхній парк, центральну частину Бахмута та місцевий ринок. Проте найтепліші спогади пов’язані з невеликою схованою від сторонніх очей локацією. За школою №10 розташовувався затишний дворик із лавкою, оточеною густою зеленню. Саме там, в атмосфері повної відокремленості від міського галасу, минула значна частина її дитинства та підліткових років.

Вибір професії логопеда та особисті захоплення

Обираючи життєвий шлях, Аліна вагалася між двома напрямками: дитячою психологією та логопедією. Головним мотивом для дівчини було щире бажання допомагати дітям. Зрештою, вибір припав на логопедичну науку через специфіку професії, яка дозволяє бачити швидкі та конкретні зміни у розвитку дитини.

“Тобто, коли ти бачиш реальні результати від своєї роботи, мене це тішило. І тішить досі, насправді. І тому я вибрала саме цей аспект, а не психологію. Через те, що в психології не завжди реальні результати ти можеш побачити доволі швидко“, — пояснює Аліна.

У вільний від роботи час дівчина веде активний спосіб життя: займається фітнесом, кардіотренуваннями та виходить на пробіжки. Серед інтелектуальних захоплень — комп’ютерні та настільні ігри, а також література. Аліна захоплюється британською класикою, а з дитячих років зберігає любов до серії книг про Гаррі Поттера, які перечитувала безліч разів.

Трагедія евакуації: втрата батька та виїзд в один день

Рішення покинути Бахмут стало для Аліни найважчим у житті. Ситуація ускладнювалася родинними обставинами: дівчина мешкала з родиною свого майбутнього чоловіка, тоді як її власні батьки категорично відмовлялися виїжджати з міста. Трагічні події розгорталися стрімко — під час ворожого обстрілу загинув батько Аліни. Батько її чоловіка також став жертвою атаки.

Вирішальним став приїзд чоловіка, який ніс військову службу на першій лінії фронту. Він повернувся додому лише на кілька годин і безапеляційно заявив, що залишатися в місті більше небезпечно. Родина мала виїхати наступного ж дня.

“Ми взяли з собою кожен по одній сумці подорожній, сіли в машину вісім людей, таку велику, і поїхали. Це рішення було дуже важке, тому що я плакала декілька днів, бо я залишила батьків удома“, — згадує переселенка. Пізніше Аліні вдалося вмовити маму евакуюватися за допомогою волонтерів.

Після дванадцяти годин виснажливої дороги родина прибула до Миргорода на Полтавщині. Вісім втомлених, голодних людей не мали жодного плану дій. Знайшовши оголошення через платформу OLX, вони натрапили на чуйну власницю квартири, яка одразу привезла ключі та дозволила заселитися без попередньої оплати. У цій двокімнатній квартирі вісім осіб прожили чотири місяці.

Новий дім у Тернополі та біль усвідомлення

Через постійні переїзди родина змінила кілька міст. Після Миргорода був Київ, згодом Одеса, а кінцевою точкою став Тернопіль. Саме тут родина чоловіка придбала житло, і переселенці нарешті змогли осісти. Тернопіль несподівано вразив Аліну своєю схожістю з рідним Бахмутом.

“Дуже схоже місце на Бахмут, до речі. Вайбом, якоюсь атмосферою. Тернопіль дуже компактний, його можна пройти за півтори години вдовж і поперек. По-друге, сам центр, архітектура дуже схожа на те, як було у нас на Топталовці, як було у нас в центрі. Є центральна вулиця, яка межує із центральною зупинкою, вона дуже-дуже схожа в Тернополі“, — ділиться спостереженнями дівчина.

Попри теплий прийом у новому місті, найважчим випробуванням для Аліни стала психологічна адаптація. Перші місяці життя в евакуації минали у стані вакууму та постійному очікуванні швидкого повернення додому.

“Найскладнішим було зрозуміти, що ти ніколи не повернешся. Просто це усвідомлення, що ти ніколи більше не побачиш те, що ти покинув. І коли вже просто стало зрозуміло, що ми ніколи туди не повернемося, це відчуття, напевно, було найскладніше, що можна пережити“, — зізнається логопединя.

Від конфлікту з клієнткою до власного IT-продукту

Ідея створення спеціалізованого застосунку для логопедів виникла з практичної потреби. Через постійні відключення світла в різних містах України Аліна, яка працювала онлайн і забезпечувала родину, часто втрачала можливість проводити заняття. Її чоловік у цей час почав вивчати IT-сферу. Для отримання практичного досвіду вони вирішили створити спільний проєкт, який би розв’язав реальні проблеми спеціалістів.

Каталізатором стала конфліктна ситуація з матір’ю одного з пацієнтів. Жінка відкрито ігнорувала повідомлення Аліни, забувала про оплату занять та пропускала уроки, змушуючи логопединю постійно нагадувати про фінансові та організаційні питання вручну. Це призводило до непорозумінь та втрати заробітку.

Аби уникнути подібних ситуацій у майбутньому, подружжя розробило платформу, яка бере на себе рутинну організацію роботи. Новий сервіс має чіткий функціонал

• самостійне нагадування клієнтам про розклад занять;
• автоматичне надсилання сповіщень про необхідність оплати;
• фіксація відвідуваності та скасованих уроків;
• наявність вбудованого шаблону договору про співпрацю для врегулювання правових відносин.

“Зараз у мене є ця система, я бачу свої заняття на місяць наперед. Я бачу список скасованих занять, щоб я розуміла, що можу зараз запропонувати клієнтам цей час. Я не тільки маю систему організації, а я ще й заробляю більше грошей“, — зазначає розробниця.

Запуск платформи ВУЗОЛ

Реєстрація на платформі ВУЗОЛ відкрилася 5 червня. Лише за перший місяць роботи сервіс залучив 60 користувачів серед логопедів та фахівців суміжних спеціальностей. Фундаментальним принципом роботи застосунку стала абсолютна конфіденційність медичних даних.

Оскільки логопеди часто працюють з дітьми, які мають неврологічні або психіатричні діагнози, безпека інформації є критично важливою. Згідно з внутрішніми документами та політикою конфіденційності, розробники не мають доступу до даних пацієнтів своїх користувачів. Вони відстежують лише загальну статистику реєстрацій.

“Для мене було дуже важливо, щоб все це було зроблено правильно із точки зору турботи про наших користувачів та про їхніх клієнтів. Ми ці дані не переглядаємо, бо це за нашими документами недопустимо“, — підкреслює Аліна.

Порада бахмутянам, які планують розпочати власну справу

Спираючись на власний досвід створення продукту без початкових капіталовкладень, Аліна радить землякам починати з раціонального підходу до планування. Вона наголошує, що на старті їхній застосунок розроблявся виключно завдяки ентузіазму та навичкам чоловіка, і лише на етапі просування виникла потреба в оплаті послуг юристів та реклами.

“Перша порада — це придумати таку реалістичну ідею, яку можна реалізувати отут і зараз, або в перші два місяці, без особливої витрати емоційних, часових і матеріальних ресурсів. Має бути баланс між ідеєю і досяжністю її реалізації“, — підсумовує дівчина.

Читайте також:

“Можливо, ми одні з останніх людей, які народилися на Донбасі”. Історія поетеси з Бахмута Естер

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Раніше донеччанка Марія Дубова працювала вчителькою початкових класів у Макіївці. Після окупації міста вона перейшла на роботу до окупаційної адміністрації та очолила відділ з питань молодіжної політики. Нині Дубова бере участь у реалізації російських молодіжних програм на тимчасово окупованій території Донецької області, співпрацює з “єдиною росією” та федеральними структурами рф.

Редакція зібрала досьє.

Від школи до окупаційної адміністрації

Марія Дубова — уродженка Макіївки. За відкритими даними, народилася 27 грудня 1996 року. Тобто, на момент окупації Макіївки, дівчині було 18 років. До початку роботи з окупаційною адміністрації вона працювала вчителькою початкових класів у ліцеї №1 “Лідер”. У відкритих росджерелах зазначається, що педагогічній роботі жінка присвятила понад вісім років.

Пізніше Дубова залишила роботу в освіті та перейшла до окупаційної адміністрації Макіївки. Там вона отримала посаду начальниці відділу з питань молодіжної політики. Паралельно очолила місцевий штаб організацій “Молода Республіка” та “Молода гвардія Єдиної Росії”, а також стала членкинею партії “Єдина Росія”.

Чим займається в окупаційній адміністрації

Після призначення до окупаційної адміністрації Марія Дубова регулярно брала участь у заходах, які реалізували російську молодіжної політики на окупованій території.

Наприклад, у 2023 році вона разом з активістами “Єдиної Росії” долучалася до кампанії з оформлення російських паспортів жителям Макіївки. Зокрема, їх оформлювали людям старшого вік: збирали для них документи, оформлювали електронні талони. Того ж року Дубова брала участь у заходах до Дня Росії, під час яких разом із представниками окупаційної адміністрації покладала квіти до пам’ятника маршалу рф Ігорю Сергєєву. Це ексміністр оборони російської федерації, був на посаді з 1997 року.

У вересні 2023 року була серед учасників відкриття молодіжного простору “Точка”, створеного за грантової підтримки Федерального агентства у справах молоді росії (“Росмолодь”). Варто відзначити, що на відкритті молодіжного простору молодь одягнута у форму, яка нагадує радянську.

Під час заходу вона закликала молодь брати участь у Всесвітньому фестивалі молоді, який проводила російська федерація. Один з таких фестивалів проходив у Сочі у 2024 році, по факту, тут росіяни намагаються завербувати до себе студентів з інших країн, а також підтримувати пропагандистські наративи серед молоді на ТОТ.

У листопаді 2023 року Дубова брала участь у спільній акції представників окупаційної адміністрації, молодіжних організацій РФ та Білорусі з висадження дерев у Макіївці. Захід проходив у межах співпраці молодіжних парламентів окупованої частини Донеччини та Республіки Білорусь.

Діяльність у 2024–2026 роках

У 2024 році Марія Дубова проводила зустрічі зі студентами Макіївського педагогічного коледжу. У 2025 році вона організовувала зустрічі представників некомерційних організацій у молодіжному просторі “Точка”. Однією з головних тем таких заходів було залучення молоді до громадської діяльності та формування, як зазначалося в повідомленнях окупаційної адміністрації, “патріотичних цінностей”, під якими мають на увазі “відданість Батьківщині”, якою себе позиціною рф.

На початку 2026 року Дубова презентувала проєкт “Код можливостей”, присвячений залученню молоді до федеральних програм росії та участі у російській грантовій системі. Такі гранти покривають роботу з молоддю на ТОТ, заохочують до проведення заходів з військовою тематикою, а також допомагають залучити нових дітей до рухів окупантів.

На відміну від багатьох інших представників окупаційної адміністрації, Марія Дубова залишається непублічною фігурою. Попри посаду начальниці відділу з питань молодіжної політики, її ім’я лише епізодично з’являється в офіційних повідомленнях. Більшість відомостей про її діяльність стосується окремих заходів із просування російських молодіжних програм та співпраці з підконтрольними Кремлю організаціями, тоді як останнім часом її публічна активність майже не простежується.

До теми:

Присяга у “днр” замість шкільного щоденника: хто готує дітей Донецька до війни. Досьє на Віктора Пудака

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!