Допомога УВКБ ООН 2024 доступна для окремих категорій українців, зокрема для людей старшого віку. Зареєструватися на допомогу від ООН можна офлайн у близько 20 містах, а саме у Вінниці, Дніпрі, Кривому Розі, Житомирі, Запоріжжі, Київській області, Кропивницькому, Львові, Миколаєві, Одесі, Полтаві, Кременчуці, Сумах, Харкові, Хмельницькому, Херсонській області, Черкасах, Чернігові.

Як подати заявку на допомогу від ООН 2024?

Щоб подати заявку на допомогу потрібно відповідати критеріям, їх можна знайти за посиланням. Переконавшись, що ви підпадаєте під вимоги ви можете зареєструватися у своєму місті на отримання допомоги.

Допомога ООН Вінниця

Адреса офісу вулиця Космонавтів, 30, графік роботи з понеділка по четвер, з 09:00 до 12:00. Слідкувати за записом тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Вінниці працює Центр підтримки за адресою проспект Космонавтів, 30.

Допомога ООН Дніпро

Адреса офісу вулиця Старокозацька, 38, а графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00-16:00 без перерв, окрім повітряних тривог. Також можна уточнити інформацію за номером +380 (63) 182 63 86. Слідкувати за записом тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Дніпрі працює Центр підтримки за адресою вулиця Макарова 1-Б.

Допомога ООН Кривий Ріг

Адреса офісу вулиця Володимира Бизова, 5. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00 без перерв, окрім повітряних тривог. Також можна уточнити інформацію за номером +380 (63) 182 6424. Слідкувати за записом тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Кривому Розі працює Центр підтримки за адресою вулиця за адресою: Космонавтів, 3.

Допомога ООН Житомир

Адреса офісу вулиця Перемоги 99, втім тимчасово прийом тут здійснюватись не буде. Слідкувати за оновленнями можна тут.

Допомога ООН Запоріжжя

Адреса офісу вулиця Незалежної України, 72, слідкувати за оновленнями можна тут. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00.

Допомога ООН Київська область, Київ

Адреса офісу місто Київ, вулиця Мала Шияновська (попередня назва вулиці – Немировича-Данченка), 14/13. Графік роботи: з 9:00 до 16:00, з понеділка по п’ятницю. Мобільні групи працюють по районах міста та виїздять у область. Детальніше тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Києві працює Центр підтримки за адресою вулиця за адресою вулиця Маршала Тимошенка, 14 б.

Допомога ООН Кропивницький

Адреса офісу місто Кропивницький, вулиця Пашутінська, 31А. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 15:00. Також можна уточнити інформацію за телефоном +380 (063) 182 6379. Детальніше можна слідкувати тут.

Допомога ООН Львів

Адреса офісу вулиця Маланюка, 2, центр працює за графіком з понеділка по четвер, з 09:00 до 16:00. Детальніше можна слідкувати тут. Нагадаємо, що у Львові за адресою проспект В’ячеслава Чорновола, 45а, корпуc 6 (з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 17:00). Реєстрація здійснюється за номером: +380 (99) 195 2156.

Допомога ООН Миколаїв

Адреса офісу вулиця Садова, 25А, офіс 108, приходити можна за попереднім записом в електронній черзі. Детальніше тут. Також мобільні групи періодично працюють в області, зокрема є ООН в Первомайську, Новій Одесі тощо.

Допомога ООН Одеса

Адреса офісу вулиця Грецька, 1, графік роботи з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17.00. Деталі можна уточнити за телефоном +380 (63) 182 6163. Слідкувати можна тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Одесі працює Центр підтримки за адресою вулиця Водопроводна, 13 (Школа 79).
У одному приміщенні з волонтерським центром “Гостинна Хата”.

Допомога ООН Полтава

Адреса офісу вулиця Володимира Козака, також працює відділення ООН у Кременчуці. Графік роботи з 9:00 до 15:00. Нагадаємо, що для бахмутян у Полтаві працює Центр підтримки за адресою вулиця Володимира Козака, 3А. Телефон осередку +380 (99) 707 4901.

Допомога ООН Суми та область

Адреса офісу вулиця Новомістенська,1, аби отримати грошову допомогу потрібно заповнити форму. Також отримати попередню консультацію та записатись в чергу можна за номером телефону пункту в Сумах +380 (63) 182 6838 у будні з 9:00 до 16:00.

Допомога ООН Харків

Адреса офісу вулиця Серпова 4Б (простір “Свій”). Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 – 17:00. Прийом ведуть за номерками отриманими при заповненні Google Форми, а дату та час прийому публікують тут.

Допомога ООН Хмельницький

Адреса офісу вулиця Кам’янецька, 56/16, графік роботи з 9:00 до 15:00. Слідкувати за анонсами тут. Запис у чергу відбувається за номером телефону +380 (63) 182 6416. Нагадаємо, що для бахмутян працює центр підтримки у Хмельницькому.

Допомога ООН Херсонська область

Допомогу від ООН можна отримати у Херсонській області, де працюють мобільні групи, про графік та локації виїзду повідомляють тут.

Допомога ООН Черкаси

Адреса офісу вулиця Благовісна, 227, графік роботи з понеділка по четвер з 9:00 до 15:00. За старою адресою на Гоголя пункт збору даних більше не працюватиме, анонси тут.

Допомога ООН Чернігів

Адреса офісу вулиця Гетьмана Полуботка,17, графік роботи з 9:00 до 16:00. Всю актуальну інформацію про допомогу ООН у області дивіться тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Чернігові працює Центр підтримки за адресою вулиця Дмитра Самоквасова, 8. Отримати інформацію можна за телефоном +380 (93) 549 3129.

Читайте також:

• Грошова допомога від УВКБ ООН: чи можна отримати її повторно
• Хто отримуватиме допомогу від ЮНІСЕФ в 2024: детальне пояснення
• Допомога ЮНІСЕФ для родин з дітьми до 18 років: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині суд виніс вирок жінці, яка допомагала російським військам визначати цілі для ударів по позиціях Сил оборони України. За державну зраду в умовах повномасштабного вторгнення її засудили до 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Робота на ворога на Донеччині

За даними слідства, засудженою виявилася жителька селища Нью-Йорк, яке належить до Торецької громади. Через наближення лінії бойових дій вона була змушена переїхати до Краматорська. У грудні 2024 року на жінку через месенджер Telegram вийшов співробітник російської Федеральної служби безпеки. Вона прийняла його пропозицію щодо співпраці.

Для збору розвідувальної інформації агентка використовувала свою професійну діяльність. Працюючи водійкою, жінка щодня розвозила хліб по місцевих торговельних закладах. Такий постійний маршрут дозволяв їй непомітно моніторити навколишню обстановку.

Протягом трьох місяців водійка регулярно звітувала своєму російському куратору. Головним завданням жінки було виявлення та фіксація місць дислокації підрозділів Збройних Сил України.

Вона збирала інформацію одразу в кількох населених пунктах та громадах регіону: у Дружківці, Костянтинівці, Краматорську, а також на території Торецької та Іллінівської громад. Особливу увагу під час своїх робочих поїздок агентка звертала на розташування українських блокпостів та локації зосередження військової техніки оборонців.

Затримання та позиція обвинуваченої

Протиправну діяльність жінки вдалося викрити та припинити у березні 2025 року. Досудове розслідування у цій справі проводили слідчі Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

До моменту ухвалення вироку фігурантка перебувала у слідчому ізоляторі. Прокурори Донецької обласної прокуратури надали суду беззаперечні докази її вини у злочині, передбаченому частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України. Попри наявну доказову базу, жінка так і не визнала своєї провини в цьому особливо тяжкому злочині.

Читайте також:

Підпалив військове авто і передавав дані про ЗСУ: мешканця Краматорська підозрюють у державній зраді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До початку повномасштабного вторгнення Богдан Зуяков професійно займався армреслінгом, брав участь у змаганнях та здобував нагороди. Проте реалії війни змусили змінити спортивний зал на небезпечні маршрути Донеччини. Сьогодні він — волонтер, який щодня ризикує життям, вивозячи людей з-під обстрілів у найгарячіших точках.

Про складні рішення, страх, втрату побратимів, евакуацію тварин та мрію стати мером Краматорська редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков, волонтер з Краматорська.

Спорт на паузі: як почався шлях волонтера

Рішення стати на захист свого міста та допомагати людям було прийняте миттєво. За словами Богдана Зуякова, вже 25 лютого 2022 року, побачивши допис у соціальних мережах про потребу в людях, він долучився до побудови блокпостів та укріплення адміністративних будівель мішками з піском.

“В той момент я намагався міксувати життя волонтерське і спорт, але десь через місяць я розумів, що волонтерська діяльність забирає надзвичайно багато сил, часу і просто сил не вистачало. Був вимушений трішки відкласти спорт на другий план, що для мене було дуже важке рішення, болюче“, — згадує волонтер.

Він зізнається, що й досі відчуває біль через неможливість жити звичайним життям, проте пріоритетом залишається допомога людям.

Чому саме Донеччина

Попри те, що лінія фронту невпинно наближається до Краматорська — рідного міста волонтера, Богдан Зуяков залишається у рідному регіоні. Його мотивація проста: дім — це місце, де він виріс, а ресурси кожної людини є обмеженими.

“В цілому мені хочеться допомогти всім, але я розумію, що мої ресурси обмежені. На жаль, я не супергерой, який може допомогти всьому світу. Тому я свідомо розумію, що я не можу допомогти всюди: їхати на Херсонщину, їхати на Сумщину. Я допомагаю тут, тому що мого ресурсу вистачає тільки на допомогу тут“, — пояснює він.

Волонтерство для Богдана Зуякова — це не стільки обов’язок перед іншими, скільки внутрішня потреба та борг перед самим собою. 

“Не кожен може рятувати людей, віддавати всього себе цьому. Можливо, це захворювання в нас таке, я не знаю“, — додає він.

Страх і “чуйка”: поїздки на межі життя та смерті

Кожна поїздка за людьми — це величезний ризик. Спочатку волонтерам доводилося їздити у звичайних автомобілях без броні та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Згодом кожна вилазка стала мініатюрною операцією, зі зброєю та іншими важливими речами для запобігання дронам. На питання про те, як вдається долати страх, чоловік відповідає відверто — страх нікуди не зникає.

“Нам страшно кожен раз. В якісь моменти цей страх є індикатором того, що може щось відбутися. Як така назва “чуйка”, вона завжди присутня, і ми намагаємося її слухати. Якщо нам щось внутрішнє відчуття каже, що не треба їхати, ми, наприклад, не їдемо. Страшно. Боремось. Та й їдемо, куди діватись“, — розповідає рятувальник.

Найважча місія: пішки крижаною Костянтинівкою

Евакуація часто вимагає надлюдських зусиль. Найважчим як фізично, так і морально епізодом за ці роки волонтер називає піший похід у Костянтинівку за трьома людьми, серед яких була маломобільна жінка.

“Йти фізично було важко, тому що ожеледиця, тому що після поранення настільки багато часу пройшло, рани ще бентежать досі. І морально це було важко повертатись в те місце, де тебе майже могли вбити“, — ділиться він.

Ця операція відбувалася у супроводі військових, з чіткими інструкціями та командами. Саме після неї команда переглянула підходи до власної безпеки: волонтери почали використовувати кращі бронежилети та засоби РЕБ проти ворожих дронів, ставши за рівнем екіпірування схожими на військових.

“Чорний список” відмовників

Одним із найболючіших аспектів роботи є ситуації, коли люди в останню мить відмовляються виїжджати з-під обстрілів, наражаючи екіпаж на марну небезпеку. У таких випадках волонтери формують так званий “чорний список” адрес.

“В такий момент я відчуваю тільки те, що хочеться максимально швидко звідси звалити і не загинути заради цього. Співчуття до таких людей, які відмовилися… можливо, і немає. Тому що вони свідомо мені в очі сказали свій вибір. Це максимальна зневага до інших волонтерів“, — різко, але справедливо зазначає Богдан Зуяков. Він наголошує, що життя волонтерів також має цінність, і ризикувати ним вдруге заради тих, хто знехтував їхньою безпекою, вони не будуть.

Евакуація тварин

Особливе місце в евакуаційних місіях займає порятунок домашніх тварин. Для команди волонтерів життя беззахисних котів та собак є не менш важливим. Вони завжди переконують господарів забирати улюбленців із собою.

“Я краще викину ту одну сумку з непотребом якимось, але ми заберемо собачку і котика. Для мене дивно чути, коли питають: “А ви заберете собачку?”. Ми вивозимо сім’ю. В сім’ї, якщо є котик, собачка – це член сім’ї“, — підкреслює Богдан Зуяков. 

Водночас він з болем визнає, що ті тварини, яких люди свідомо залишають у гарячих точках на кшталт Костянтинівки, переважно приречені на загибель.

Емоційне вигорання та втрата побратима

Постійне перебування в екстремальних умовах накладає важкий відбиток на психіку. Волонтери зізнаються, що стали більш черствими, а війна перетворилася на рутину. Зберегти баланс допомагає чітке розмежування: виїхавши з-під обстрілу, вони залишають усі страшні спогади саме там.

Проте деякі рани не гояться. Чотири місяці тому під час чергової місії їхній автомобіль потрапив під удар, внаслідок якого загинув волонтер В’ячеслав.

“До сьогоднішнього дня навіть не доторкнувся знов до тої машини, хоча вона стоїть. Просто не можу знайти в собі сили підійти навіть до машини. Війна надзвичайно сильно нас вимотала, ніяких сил немає взагалі це все продовжувати. Відновлюватись, я б сказав, що ми не відновлюємося. Ми просто, як роботи в чомусь. Працюємо, робимо все на максимум і надіємося, що все ж таки це пошвидше закінчиться“, — відверто розповідає волонтер.

Плани після війни

Незважаючи на тотальну втому, Богдан Зуяков чітко бачить своє майбутнє після того, як потреба у щоденних ризикованих евакуаціях зникне. Він мріє більше не жахатися звуків дронів чи ракет.

“Я хотів би повернутися до спорту. Я хочу себе реалізувати ще. А в цілому, глобально, мені б хотілося бути мером Краматорська, якщо він буде цілий і не окупований. Це взагалі чудово“, — ділиться планами волонтер.

Навіть якщо політична кар’єра не складеться, він планує продовжувати гуманітарну діяльність, адже попереду — зворотна евакуація, відбудова та психологічна допомога населенню. “Я хочу бути корисним людям”, — підсумовує він свою головну життєву місію.

Читайте також:

“Хочу, щоб мої вірші лікували душу”: історія поетеси Мар’яни Куриці, яка своєю поезією представила Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!