Допомога УВКБ ООН 2024 доступна для окремих категорій українців, зокрема для людей старшого віку. Зареєструватися на допомогу від ООН можна офлайн у близько 20 містах, а саме у Вінниці, Дніпрі, Кривому Розі, Житомирі, Запоріжжі, Київській області, Кропивницькому, Львові, Миколаєві, Одесі, Полтаві, Кременчуці, Сумах, Харкові, Хмельницькому, Херсонській області, Черкасах, Чернігові.

Як подати заявку на допомогу від ООН 2024?

Щоб подати заявку на допомогу потрібно відповідати критеріям, їх можна знайти за посиланням. Переконавшись, що ви підпадаєте під вимоги ви можете зареєструватися у своєму місті на отримання допомоги.

Допомога ООН Вінниця

Адреса офісу вулиця Космонавтів, 30, графік роботи з понеділка по четвер, з 09:00 до 12:00. Слідкувати за записом тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Вінниці працює Центр підтримки за адресою проспект Космонавтів, 30.

Допомога ООН Дніпро

Адреса офісу вулиця Старокозацька, 38, а графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00-16:00 без перерв, окрім повітряних тривог. Також можна уточнити інформацію за номером +380 (63) 182 63 86. Слідкувати за записом тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Дніпрі працює Центр підтримки за адресою вулиця Макарова 1-Б.

Допомога ООН Кривий Ріг

Адреса офісу вулиця Володимира Бизова, 5. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00 без перерв, окрім повітряних тривог. Також можна уточнити інформацію за номером +380 (63) 182 6424. Слідкувати за записом тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Кривому Розі працює Центр підтримки за адресою вулиця за адресою: Космонавтів, 3.

Допомога ООН Житомир

Адреса офісу вулиця Перемоги 99, втім тимчасово прийом тут здійснюватись не буде. Слідкувати за оновленнями можна тут.

Допомога ООН Запоріжжя

Адреса офісу вулиця Незалежної України, 72, слідкувати за оновленнями можна тут. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00.

Допомога ООН Київська область, Київ

Адреса офісу місто Київ, вулиця Мала Шияновська (попередня назва вулиці – Немировича-Данченка), 14/13. Графік роботи: з 9:00 до 16:00, з понеділка по п’ятницю. Мобільні групи працюють по районах міста та виїздять у область. Детальніше тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Києві працює Центр підтримки за адресою вулиця за адресою вулиця Маршала Тимошенка, 14 б.

Допомога ООН Кропивницький

Адреса офісу місто Кропивницький, вулиця Пашутінська, 31А. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 15:00. Також можна уточнити інформацію за телефоном +380 (063) 182 6379. Детальніше можна слідкувати тут.

Допомога ООН Львів

Адреса офісу вулиця Маланюка, 2, центр працює за графіком з понеділка по четвер, з 09:00 до 16:00. Детальніше можна слідкувати тут. Нагадаємо, що у Львові за адресою проспект В’ячеслава Чорновола, 45а, корпуc 6 (з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 17:00). Реєстрація здійснюється за номером: +380 (99) 195 2156.

Допомога ООН Миколаїв

Адреса офісу вулиця Садова, 25А, офіс 108, приходити можна за попереднім записом в електронній черзі. Детальніше тут. Також мобільні групи періодично працюють в області, зокрема є ООН в Первомайську, Новій Одесі тощо.

Допомога ООН Одеса

Адреса офісу вулиця Грецька, 1, графік роботи з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17.00. Деталі можна уточнити за телефоном +380 (63) 182 6163. Слідкувати можна тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Одесі працює Центр підтримки за адресою вулиця Водопроводна, 13 (Школа 79).
У одному приміщенні з волонтерським центром “Гостинна Хата”.

Допомога ООН Полтава

Адреса офісу вулиця Володимира Козака, також працює відділення ООН у Кременчуці. Графік роботи з 9:00 до 15:00. Нагадаємо, що для бахмутян у Полтаві працює Центр підтримки за адресою вулиця Володимира Козака, 3А. Телефон осередку +380 (99) 707 4901.

Допомога ООН Суми та область

Адреса офісу вулиця Новомістенська,1, аби отримати грошову допомогу потрібно заповнити форму. Також отримати попередню консультацію та записатись в чергу можна за номером телефону пункту в Сумах +380 (63) 182 6838 у будні з 9:00 до 16:00.

Допомога ООН Харків

Адреса офісу вулиця Серпова 4Б (простір “Свій”). Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 9:00 – 17:00. Прийом ведуть за номерками отриманими при заповненні Google Форми, а дату та час прийому публікують тут.

Допомога ООН Хмельницький

Адреса офісу вулиця Кам’янецька, 56/16, графік роботи з 9:00 до 15:00. Слідкувати за анонсами тут. Запис у чергу відбувається за номером телефону +380 (63) 182 6416. Нагадаємо, що для бахмутян працює центр підтримки у Хмельницькому.

Допомога ООН Херсонська область

Допомогу від ООН можна отримати у Херсонській області, де працюють мобільні групи, про графік та локації виїзду повідомляють тут.

Допомога ООН Черкаси

Адреса офісу вулиця Благовісна, 227, графік роботи з понеділка по четвер з 9:00 до 15:00. За старою адресою на Гоголя пункт збору даних більше не працюватиме, анонси тут.

Допомога ООН Чернігів

Адреса офісу вулиця Гетьмана Полуботка,17, графік роботи з 9:00 до 16:00. Всю актуальну інформацію про допомогу ООН у області дивіться тут. Нагадаємо, що для бахмутян у Чернігові працює Центр підтримки за адресою вулиця Дмитра Самоквасова, 8. Отримати інформацію можна за телефоном +380 (93) 549 3129.

Читайте також:

• Грошова допомога від УВКБ ООН: чи можна отримати її повторно
• Хто отримуватиме допомогу від ЮНІСЕФ в 2024: детальне пояснення
• Допомога ЮНІСЕФ для родин з дітьми до 18 років: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українська письменниця другої половини XIX — початку XX століття Людмила Василевська-Березіна, відома під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка, залишила помітний слід не лише в класичній літературі, а й в історії Донеччини. Протягом кількох років вона мешкала у Бахмуті, де збирала шахтарський фольклор, керувала дитячим театром та писала краєзнавчі нариси про місцеві маєтки.

Детальніше про життєвий шлях авторки та маловідомі сторінки її бахмутського періоду розповідає Бахмут IN.UA.

Життєвий та творчий шлях Дніпрової Чайки

Людмила Березіна народилася 1 листопада (20 жовтня за старим стилем) 1861 року в селі Карлівка на Херсонщині (нині — село Зелений Яр Миколаївської області) в родині священника. Після закінчення Одеської гімназії у 1879 році вона працювала вчителькою у сільських школах та активно підтримувала ідею викладання рідною мовою.

У 1885 році письменниця переїхала до Херсона слідом за своїм чоловіком — істориком, публіцистом та громадським діячем Феофаном Василевським, якого туди заслали. Саме в цей період в одеському альманасі “Нива” вперше вийшли друком її вірші “Вісточка” й “Пісня” та оповідання “Знахарка”. Згодом Дніпрова Чайка почала активно публікуватися у виданнях Західної України, здобувши визнання завдяки поезіям у прозі, зокрема циклу “Морські малюнки”.

У Херсоні подружжя гуртувало навколо себе українську інтелігенцію, а через участь у допомозі політичним в’язням письменниця потрапила під арешт і нагляд поліції. У 1908 році родина перебралася до Києва, де Людмила долучилася до “Просвіти” й “Громади”, спілкувалася з Лесею Українкою, Михайлом Старицьким та Борисом Грінченком. Особливу популярність їй принесла співпраця з композитором Миколою Лисенком, який написав музику на її лібрето до перших українських дитячих опер: “Коза-дереза”, “Пан Коцький” та “Зима і весна”.

Бахмутський період: дитячий театр та шахтарський фольклор

Окремою сторінкою в біографії письменниці став її переїзд до Бахмута у 1916 році. Тоді п’ятдесятип’ятирічна вдова приїхала сюди з Олександрівська (нинішнього Запоріжжя) та оселилася у своєї доньки, яка працювала місцевою лікаркою. Переїзд був зумовлений бажанням допомогти з вихованням онуків і покращити скрутне матеріальне становище.

Як свідчать матеріали книги Валентина Замкового “Артемівський літературний цех”, у Бахмуті письменниця майже не працювала над новими великими художніми творами, натомість зосередилася на педагогіці, художніх перекладах та збиранні шахтарського фольклору. Крім того, тут розкрився її режисерський талант: вона очолила місцевий аматорський дитячий театр, де ставила власні казки-опери. Влітку родина часто виїжджала на відпочинок до Святогірська.

У жовтні 1917 року Дніпрова Чайка ненадовго їздила до Києва, де стала свідком бурхливих революційних мітингів, після чого повернулася до Бахмута. Остаточно вона залишила місто у 1918 році, переїхавши разом із донькою та онуками до столиці, куди на службу вирушив її зять.

Невідомий рукопис про Бахмут та маєток у Ступках

Київська дослідниця Олена Степченко віднайшла у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського невідомий раніше рукопис письменниці, присвячений історії Бахмута. У ньому Дніпрова Чайка описала половецькі кам’яні статуї, які побачила на хуторі Чаплине неподалік міста, а також додала власноруч зроблений малюнок стародавньої фігури.

Окрім цього, у нарисі “Ступки” авторка залишила детальний опис місцевої панської садиби: “Оселя лежала над трьома проточними ставками, ставки були рибні, особливо верхній… Був острівець з вибудованою альтанкою, котра на літо обставлялася олеандрами у кадубцях, що я теж застала у оранжереї. Коло острівця прив’язані човни… Там пани любили пити чай. Не дуже далеко від сього місця стояла хороша купальня, колонада біла, велика з чорним дощаним помостом, де танцювали”.

У цьому ж творі літераторка зафіксувала, як за часів Гетьманату Павла Скоропадського маєток розграбували німецькі війська, масово вивозячи меблі, речі та забиваючи племінну худобу. За версією бахмутських краєзнавців Михайла Кулішова та Наталі Жукової, у нарисі йдеться про садибу місцевої землевласниці — генеральші Надії Мажної. Маєток розташовувався на в’їзді у Ступки з боку Бахмута праворуч від дороги, де до початку повномасштабного вторгнення ще зберігалися обриси озера з острівцем і стояли столітні тополі.

Останні роки життя

Творчу активність Дніпрової Чайки суттєво підірвала тяжка хвороба, через яку вона ще у 1909–1911 роках змушена була лікуватися в Одесі. Повернувшись до Києва, письменниця змогла ненадовго відновити літературну роботу лише у 1918–1920 роках.

Померла Людмила Василевська-Березіна 13 березня 1927 року в селі Германівка на Київщині. Поховали письменницю у Києві на Байковому кладовищі.

Читайте також:

Стус, якого ми не знали: до роковин загибелі розповідаємо про поета, якого сформувала Донеччина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство у справах ветеранів України нагадує про можливість використання електронного посвідчення ветерана (е-Посвідчення) у застосунку “Дія”. Цифровий аналог формується автоматично на основі запису в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни (ЄДРВВ), що дозволяє отримувати цифрові послуги, не чекаючи на виготовлення паперового бланка.

Детальніше про оформлення документа розповідає Бахмут IN.UA.

Хто може оформити посвідчення ветерана в “Дії”

Оформити е-Посвідчення можуть учасники бойових дій (УБД), особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, постраждалі учасники Революції Гідності, а також члени сімей загиблих (померлих) ветеранів, захисників і захисниць України.

Щоб додати документ, необхідно завантажити застосунок “Дія” та пройти авторизацію зручним способом (наприклад, через BankID). Далі перейдіть у розділ “Документи”, прогорніть картки до самого кінця, натисніть “Додати документ” та оберіть опцію “Посвідчення ветерана”.

Що відображається в цифровому документі

Електронне посвідчення містить унікальний 11-значний реєстровий номер запису в ЄДРВВ. Якщо ви вже маєте паперовий документ, у “Дії” відображатимуться обидва номери: і серія та номер паперового бланка, і реєстровий номер. Якщо ж статус надано нещодавно і паперового посвідчення ще немає, цифровий аналог міститиме лише 11-значний номер. Це дає змогу одразу отримувати необхідні пільги. При цьому зверніть увагу, що паперове посвідчення також залишається чинним документом.

Чому е-Посвідчення може не підтягуватися

Якщо документ не з’явився у застосунку, це може свідчити про одну з трьох причин. По-перше, дані можуть бути відсутні в ЄДРВВ, оскільки інформацію про набуття статусу ще не передали до реєстру. По-друге, у даних можлива помилка, наприклад, розбіжності в ПІБ чи податковому номері. По-третє, у реєстрах відсутнє ваше фото, оскільки фотографія автоматично підтягується лише з біометричних документів — ID-картки або закордонного паспорта. Без них документ не сформується.

У разі відсутності даних або наявності помилок Мінветеранів радить звертатися для їх уточнення чи оновлення до того органу, який надав вам відповідний статус.

Як перевірити свої дані в реєстрі

Переглянути інформацію про себе з реєстру можна безпосередньо в застосунку “Дія”. Для цього потрібно перейти в розділ “Ветеран PRO” та обрати послугу “Дані з реєстру ветеранів”.

Також за потреби ви можете отримати електронний витяг із ЄДРВВ через вебпортал “Дія”. Для цього перейдіть на сторінку послуги “Витяг з Реєстру ветеранів” на порталі, натисніть “Отримати витяг”, авторизуйтеся, перевірте свої дані та надішліть запит.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!