Через війну бахмутські школярі з родинами були змушені евакуюватися в безпечні регіони України. Ми дізналися у Начальниці управління освіти Бахмутської міської ради Оксани Карпець про поточний стан справ у місцевих школах.

За словами Оксани Карпець цьогоріч у бахмутських школах не спостерігається значного відтоку учнів. Прокоментувала начальниця управління освіти й процедуру вступу до місцевих закладів. За її словами, нічого не змінилося, відтак, батьки, які планують віддати дитину в місцеву школу мають подати заяву в довільній формі, це можна зробити у будь-якій зручній формі, електронно заявки теж приймають.

«Звичайно, що зменшилася кількість дітей, які навчаються в бахмутських школах, в цілому по громаді. Мова йде як про школи, так і про заклади дошкільної освіти. Я не можу сказати, що це значна частина учнів. Раніше у нас було сім тисяч учнів у школі, а зараз понад шість тисяч. Зменшення є, але не таке значне», — розповідає Оксана Карпець.

Начальниця управління освіти також розповіла поточну ситуацію стосовно браку кадрів.

«Кадрова проблема у нас була завжди, щороку, але на початок навчального року нам вдавалося укомплектувати команду. В цьому році також було дуже проблематично, багато хто виїхав, для себе приймали педагоги теж рішення — залишатися в наших закладах чи за місцем проживання. Вакансії є, але все одно силами тих педагогів, які залишилася програма вичитується в міру можливості і предмети викладаються», — розповідає Оксана Карпець.

Також, за її словами, цього року до вчительського складу додалося чимало педагогів з різних областей та міст, зокрема з Херсонської області та з міста Маріуполь. Щодо виплат — жодних змін не відбувалося, затримок зарплати місцевим вчителям не було.

Фото: Бахмутська школа 10, Фейсбук

Читайте також: Примусова евакуація: чи дійсно родини з дітьми мають покинути Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Соледар – місто в Донецькій області, яке до повномасштабного вторгнення росії було відоме насамперед підприємством з видобутку солі “Артемсіль” – одним із найбільших у Європі. До 2022 року тут проживало понад 10 тисяч людей, працювали школи, лікарня, промислові об’єкти, а саме місто було важливою частиною економіки регіону. Проте російське вторгнення зруйнувало Соледар.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала, що сталося з Соледаром після окупації російськими військами.

Бої за Соледар і повна окупація

Активні бойові дії за Соледар розпочалися влітку-восени 2022 року під час наступу російських військ на Бахмутському напрямку. Місто швидко перетворилося на одну з ключових точок протистояння.

13 січня 2023 року Міністерство оборони росії заявило про взяття Соледара під контроль. За твердженням російської сторони, місто було захоплене ще ввечері 12 січня. Україна на той момент офіційно не підтверджувала втрату контролю, наголошуючи, що в районі тривають інтенсивні бої. У заявах російського військового відомства Соледар називали “важливим плацдармом” для подальшого наступу та можливістю перерізати логістику ЗСУ до Бахмута.

Тогочасний полковник Збройних сил України Сергій Череватий  25 січня 2023 року підтвердив відхід частин ЗСУ з міста. Він прокоментував це так.

За словами Череватого, лінія фронту була вирівняна, тому не сталося оточення чи захоплення українських підрозділів.  Після цього ЗСУ закріпилися на заздалегідь підготовлених оборонних рубежах на околицях міста, щоб створити більш вигідні позиції для подальшої оборони.

Соледар: масштаби руйнувань

Вже наприкінці січня 2023 року окупаційна влада фактично визнала катастрофічний стан міста. 24 січня денис пушилін, який позиціюється як голова так званої “днр”, заявив, що рівень руйнувань у Соледарі настільки високий, що житлові будинки недоцільно відновлювати – простіше зводити нові. Він також повідомив про створення спеціальної комісії під керівництвом віцепрем’єра рф марата хуснулліна, яка нібито мала визначити подальшу долю міста.

Паралельно у прокремлівських медіа почали з’являтися матеріали, що описували Соледар як практично повністю зруйноване й безлюдне місто. У публікаціях від 29 січня 2023 року зазначалося, що більшість житлових кварталів лежать у руїнах, цивільного населення немає, а пересування можливе лише в супроводі бойовиків.

На початку лютого 2023 року російські видання самі підтверджували: Соледар зазнав масштабних руйнувань, а мешканці були змушені евакуюватися. Водночас окупаційна адміністрація говорила про плани відбудови міста та відновлення “Артемсолі”, а в матеріалах наводилися емоційні свідчення евакуйованих жителів, які сподівалися колись повернутися додому.

Обіцянки замість відновлення

Минали місяці, однак реальних відновлювальних робіт у місті так і не розпочали. У серпні 2023 року, дмитро стешин, російський воєнний кореспондент порівняв зруйнований Соледар із Дрезденом після Другої світової війни, наголосивши, що в місті майже не залишилося вцілілих будівель і цивільного населення.

У січні 2024 року, в річницю захоплення Соледара, денис пушилін назвав подію “звільненням від української окупації” та вкотре підкреслив її військове значення. Водночас він визнав, що бойові дії унеможливлюють розмінування та будь-яке відновлення міста. Попри це, пушилін знову говорив про “майбутнє відродження” Соледара і запуск “Артемсолі”.

Фактично протягом 2024-2025 років риторика окупаційної влади не змінювалася. З одного боку – заяви про плани, з іншого – постійні пояснення, чому ці плани неможливо реалізувати. У травні 2024 року в етері телеканалу “россия‑24” пушилін заявив, що обстріли з боку ЗСУ нібито не дозволяють навіть розпочати розмінування та розбір завалів у Соледарі, таким чином окупаційна влада знову перекладала відповідальність на українські війська.

 “Противник предпринимает перечень действий, которые не позволяют даже пока что приступить к разминированию, к разбору завалов, и это, конечно же, сложный вопрос”, — написав пушилін.

В квітні 2025 року російська окупаційна влада запровадила програми, які мають на меті заселити ці території російськими громадянами, включаючи пільгову іпотеку на придбання житла саме в цих містах. За даними місцевих ЗМІ, в росії мала запрацювати державна програма пільгового житлового кредитування для сімей з дітьми, яка поширювалася й на окуповані Бахмут і Соледар та інші населені пункти.

Іпотеку могли отримувати російські родини для купівлі чи будівництва житла на цих територіях, навіть якщо воно було зруйноване чи частково зруйноване під час війни.  Але наприкінці 2025 року пушилін знову наголосив, що через складні безпекові обстановини, в місті неможливо почати відновлювальні роботи або навіть провести кадастрові оцінки для компенсацій.

Люди без міста

Поки Соледар залишається зруйнованим і безлюдним, його мешканці живуть у статусі евакуйованих. У липні 2024 року так званий “уряд днр” повідомив про одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч рублів (5 500 грн) для евакуйованих жителів, зокрема з Соледара. Йшлося про кілька тисяч людей, які втратили домівки, але отримали лише символічну фінансову підтримку. 

У повідомленнях окупаційної влади неодноразово наголошувалося, що цивільного населення в Соледарі нібито немає. За даними джерел, навіть після завершення активних боїв люди намагаються повернутися до своїх домівок у Соледар і Бахмут із тимчасово окупованих територій. Однак окупаційні сили блокують в’їзд і виїзд, не дозволяючи цивільним заїжджати в міста та залишати їх через контрольовані окупантом під’їзди

“Артемсіль”: символ, який не відновили

Окремою темою залишається доля підприємства “Артемсіль”, яке до війни було стратегічно важливим для України. Про його відновлення окупаційна влада говорила ще у 2023 році, однак реальний стан підприємства свідчить про інше.

Через три роки після захоплення Соледар залишається символом не обіцяної росіянами “відбудови”, а руйнування та невиконаних обіцянок. Місто фактично не існує як простір для життя: без мешканців, без інфраструктури, без реальних планів відновлення. Усі заяви окупаційної влади зводяться до риторики про “після війни”, яка не має чітких термінів і гарантій.

Примітка. Над текстом працювала практикантка Марія Дубенко

До теми:

Невиконані обіцянки про відбудову і мародерство: як насправді живе окупована Авдіївка

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

28 січня 2026 року в Києві відбудеться фінальна презентація проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Захід об’єднає жителів Бахмутської громади, які були змушені покинути свої домівки через війну, та стане майданчиком для обговорення розв’язання житлового питання.

Житловий квартал для бахмутян: яким він має бути

Під час події команда проєкту представить результати дослідження щодо потенційних моделей житла для внутрішньо переміщених осіб з Бахмута. Учасники також зможуть долучитися до відкритої дискусії про те, яким має бути новий дім для громади — з урахуванням реальних потреб, досвіду переселення та безпосереднього голосу самих бахмутян.

Захід відбудеться 28 січня, з 15:00 до 17:00, реєстрація учасників розпочнеться о 14:30. Формат події передбачає презентацію результатів дослідження, обговорення та неформальне спілкування за легким кейтерингом. Участь можуть взяти жителі Бахмутської громади.

З міркувань безпеки точну адресу заходу організатори повідомлять лише зареєстрованим учасникам електронною поштою. Участь у заході можлива виключно за попередньою реєстрацією.

Зареєструватися можна за покликанням: https://forms.gle/98PtuEeBvSWM3C1U9

Програму заходу та додаткову інформацію організатори надішлють зареєстрованим учасникам ближче до дати проведення.

До теми:

Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!