Підприємиця, а наразі місцева волонтерка Інна Гайдай окрім допомоги тваринам, відгукується й на прохання мешканців. Для цього вони з однодумцями створили чат в Телеграмі, де люди можуть ділитися своїми запитами, проблемами та шукати допомогу. До слова, пані Інна також шукає донорів для гумдопомоги рідному місту й закордоном, однак багато хто вже відмовляється їхати в Бахмут. Наша редакція поспілкувалася з Інною про те, як вона працює зараз, та хто їй допомагає.

Інна знає про всі тонкощі харчування місцевих собак та котів, і попри небезпеку продовжує разом з небайдужими підтримувати тварин. Щоб дізнатися, скільки корму потрібно закупити для безпритульних тварин в Бахмуті, волонтери зібрали інформацію у місцевих, які підгодовували хвостатих.

«Ми порахували середню вагу маленьких, середніх та великих собак та середню потребу корму на одного кота. Вийшла цифра від 3 тонн на місяць. Однак, охочих щодня дедалі більше, тому цифра невпинно росте. На той момент, коли зібрали перші списки, там було близько 2000 тварин. Тому в нас вийшло так, що на всю зиму нам потрібно 12 т корму, як мінімум. На сьогодні ми вже зібрали на 4,5 тони. В кредит корм не дають, тільки по факту оплати», — пояснює волонтерка.

Корм допомагають закуповувати волонтери Бахмутського захисту тварин «Лада», вони беруть за бюджетними цінами, які дозволяють отримати більше товару за меншу ціну, що неабияк важливо для волонтерської діяльності. Всі звіти жінка публікує на сторінці Facebook.

Реквізити для допомоги тваринам: 5375411421089066
Отримувач: Гайдай Інна

В середньому одна поїздка за 1,5 тони корму обходиться в 4500 грн, сам корм вартує близько 57 тис. грн, розповідає героїня. Звісно, що існують нюанси, щось виходить дешевше, щось дорожче. Наприклад, собачий корм дешевший ніж котячий, це все враховують, перед закупівлею товару. До слова, для волонтерів, які збирають тварин, безкоштовно передали 3 бронежилети, дві каски та моторолер. Захисну амуніцію та транспорт героїні надали друзі, а вона вже спрямувала їх волонтерам. 

«Їхати далі Ювілейної перевізник не хоче, тому шукаємо приватні авто, щоб довезти цю партію (ред. корму) до центру. Бо з Забахмутки людям дуже небезпечно їхати на Ювілейну. Роздають наші ж бахмутчани. Донори вимагають фото з тваринами на фоні руйнувань, але в бахмутян проблеми зі зв’язком, тому не завжди вдається передати весь жах обставин. Майже всі донати від небайдужих людей та наших підписників», — ділиться особливостями логістики по місту Інна.

Нагадаємо, що внаслідок останніх обстрілів у Бахмуті сотні людей залишилися без даху над головою, постраждали вікна у будинках. Бахмутяни намагаються залатати житло плівкою. Попри те, дірявий дах та вікна не так дошкуляють, як відсутність дров, адже на носі вже зима.

 «Найголовніша проблема зараз — це дрова. Отримати їх неможливо, бо просять власника з документами. Надати документи електронкою неможливо, бо немає ані світла, ані інтернету. Нашими зусиллями ми знайшли волонтерів, яки передали генератор для нашого гуманітарного штабу, але більше в них такої можливості немає, бо ціни на них злетіли до небес. Може десь щось і виділили на місто ще, але отримати дрова це не допомогло. Особисто в мене дома живуть семеро людей, є і жінки», — каже Інна.

Волонтерка також розповіла про Телеграм-канал, де мешканці можуть спілкуватися між собою, отримувати інформацію та ділитися порадами. Жінка веде канал не сама, їй допомагають, однак розголошувати ім’я товариша з огляду безпеки, пані Інна відмовляється.

«Цю інформацію ми поки що залишаємо інкогніто, бо в місті дуже нестабільна ситуація. Він звичайна людина, добра та чесна. Але є як прихильники, та і вороги нашої діяльності. У когось відібрали «хліб» чи що, що вони бісяться. Маємо те, що маємо», – наголошує Інна Гайдай.

Наприкінці розмови героїня каже, що дуже вдячна, всім небайдужим, хто допомагає рідному Бахмуту та тваринам, які опинилися під обстрілами.

Фото: Інна Гайдай

Читайте також: У Бахмуті пенсіонери сидять в підвалах: росіяни посилюють обстріли міста

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

 

 

У рф пропонують внести зміни в закон “Про протидію тероризму”. Додати нові положення пропонують у статтю 18, яка регулює питання компенсацій мешканцям окупованих територій України.

Про це йдеться в росджерелах.

Закон рф про компенсації хочуть змінити

У рф хочуть внести зміни в закон № 35-ФЗ “Про протидію тероризму”. Зміни пропонуються для статті 18, яка регулює питання надання компенсацій мешканцям окупованих територій України.

Зараз у статті йдеться, що в разі втрати житла внаслідок бойових дій власник може отримати соціальну виплату за рахунок федерального бюджету. Ці кошти людина має витратити на придбання нового житла.

Втім соціальні виплати люди не можуть отримати, якщо мають у власності інше житло. Цю норму і пропонують змінити. У законі хочуть прописати, що видача державного житлового сертифіката не залежить від наявності чи відсутності у людей інших житлових приміщень.

Розгляд цієї пропозиції призначений на 26 січня.

Читайте також:

• На ТОТ Донеччини оголосили масштабний призов молоді в російську армію
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків
• “Заїдуть будівельники і знесуть місто повністю”: росіяни вирішили долю Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запроваджують надзвичайний стан в енергетиці. Причиною цього стали важкі наслідки зимових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

Надзвичайний стан в енергетиці

За словами Володимира Зеленського, через погіршення погодних умов на фоні постійних обстрілів інфраструктури в Україні планують введення надзвичайної ситуації. Її корегуванням займатиметься спеціальний штаб в Києві, який буде діяти постійно.

Президент додав, що уряд наразі має максимально активізувати роботу з партнерами, щоб отримати від них обладнання та підтримку для відновлення енергосистеми.

“Кабінет Міністрів забезпечить на час саме такої ситуації максимальну дерегуляцію всіх процесів із підключення резервного енергетичного обладнання до мереж. Працюємо також, щоб відчутно збільшити обсяг імпорту електрики в Україну“, — зазначає Зеленський.

Що передбачає надзвичайний стан в енергетиці

За словами Зеленського, один із рішень, які можуть ухвалити в межах енергетичної кризи в Україні — це перегляд у Києві та деяких інших регіонах переглянуть правила щодо комендантської години, зокрема, її можуть прибрати в деяких містах.

Запровадження надзвичайного стану також є сигналом для учасників енергетичного ринку — операторів обленерго та генеруючих компаній, а не виключно для побутових споживачів. Йдеться про зміну принципів роботи системи в кризових умовах. Наприклад, під час дії відповідного режиму тимчасово зупиняються ринкові правила. Розподіл електроенергії здійснюється не за комерційними договорами, а за рішеннями диспетчерів з метою забезпечення безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури, зокрема лікарень і водоканалів.

Також можливе запровадження екстрених відключень. Погодинні графіки втрачають чинність, натомість застосовуються графіки аварійних відключень, які дозволяють оперативно зменшувати навантаження на енергосистему.

Окремо передбачено розширення повноважень диспетчерських служб у частині технічного відновлення мереж. Вони можуть здійснювати складні перемикання та використовувати резервні схеми живлення, які у звичайному режимі не застосовуються.

Що каже закон

Згідно з Кодексом цивільного захисту України та Правилами ринку електричної енергії, режим надзвичайної ситуації в енергосистемі — це стан, який характеризується виникненням значного дефіциту потужності енергетичної інфраструктури, який унеможливлює роботу мережі у штатному режимі.

Рішення про ухвалення відповідного стану має ухвалити системний оператор — Укренерго. Це стається, коли відбуваються масові пошкодження (наприклад, після ракетних ударів), що призводять до втрати понад 50% споживання електроенергії в країні.

Історія застосування надзвичайного стану в енергетиці

Режим надзвичайної ситуації в енергетичній сфері вперше було застосовано в Україні у серпні 2014 року. Тоді його запровадили через гострий дефіцит вугілля та масштабні порушення стабільної роботи енергосистеми.

Повторно до цього механізму уряд повернувся у грудні 2015 року, коли Кабінет Міністрів увів і згодом коригував режим для стабілізації ринку електроенергії. Зокрема, йшлося про врегулювання тарифних питань, обмеження обсягів генерації та експорту електроенергії. Режим діяв упродовж опалювального сезону і був скасований до завершення 2015 року.

У подальші роки термін “режим надзвичайної ситуації в енергетиці” здебільшого використовували в оперативних повідомленнях НЕК “Укренерго”. Його застосовували для опису функціонування об’єднаної енергосистеми в умовах критичних навантажень, зокрема під час масованих атак на енергетичну інфраструктуру або у разі виникнення серйозних технічних аварій.

Формально запровадження та скасування такого режиму визначене правилами ринку електроенергії та Кодексом системи передачі. Водночас на практиці ці рішення не завжди супроводжуються окремими публічними актами уряду.

Читайте також:

Біля автостанції “Київ” запрацював пункт обігріву та підзарядки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!