Підприємиця, а наразі місцева волонтерка Інна Гайдай окрім допомоги тваринам, відгукується й на прохання мешканців. Для цього вони з однодумцями створили чат в Телеграмі, де люди можуть ділитися своїми запитами, проблемами та шукати допомогу. До слова, пані Інна також шукає донорів для гумдопомоги рідному місту й закордоном, однак багато хто вже відмовляється їхати в Бахмут. Наша редакція поспілкувалася з Інною про те, як вона працює зараз, та хто їй допомагає.

Інна знає про всі тонкощі харчування місцевих собак та котів, і попри небезпеку продовжує разом з небайдужими підтримувати тварин. Щоб дізнатися, скільки корму потрібно закупити для безпритульних тварин в Бахмуті, волонтери зібрали інформацію у місцевих, які підгодовували хвостатих.

«Ми порахували середню вагу маленьких, середніх та великих собак та середню потребу корму на одного кота. Вийшла цифра від 3 тонн на місяць. Однак, охочих щодня дедалі більше, тому цифра невпинно росте. На той момент, коли зібрали перші списки, там було близько 2000 тварин. Тому в нас вийшло так, що на всю зиму нам потрібно 12 т корму, як мінімум. На сьогодні ми вже зібрали на 4,5 тони. В кредит корм не дають, тільки по факту оплати», — пояснює волонтерка.

Корм допомагають закуповувати волонтери Бахмутського захисту тварин «Лада», вони беруть за бюджетними цінами, які дозволяють отримати більше товару за меншу ціну, що неабияк важливо для волонтерської діяльності. Всі звіти жінка публікує на сторінці Facebook.

Реквізити для допомоги тваринам: 5375411421089066
Отримувач: Гайдай Інна

В середньому одна поїздка за 1,5 тони корму обходиться в 4500 грн, сам корм вартує близько 57 тис. грн, розповідає героїня. Звісно, що існують нюанси, щось виходить дешевше, щось дорожче. Наприклад, собачий корм дешевший ніж котячий, це все враховують, перед закупівлею товару. До слова, для волонтерів, які збирають тварин, безкоштовно передали 3 бронежилети, дві каски та моторолер. Захисну амуніцію та транспорт героїні надали друзі, а вона вже спрямувала їх волонтерам. 

«Їхати далі Ювілейної перевізник не хоче, тому шукаємо приватні авто, щоб довезти цю партію (ред. корму) до центру. Бо з Забахмутки людям дуже небезпечно їхати на Ювілейну. Роздають наші ж бахмутчани. Донори вимагають фото з тваринами на фоні руйнувань, але в бахмутян проблеми зі зв’язком, тому не завжди вдається передати весь жах обставин. Майже всі донати від небайдужих людей та наших підписників», — ділиться особливостями логістики по місту Інна.

Нагадаємо, що внаслідок останніх обстрілів у Бахмуті сотні людей залишилися без даху над головою, постраждали вікна у будинках. Бахмутяни намагаються залатати житло плівкою. Попри те, дірявий дах та вікна не так дошкуляють, як відсутність дров, адже на носі вже зима.

 «Найголовніша проблема зараз — це дрова. Отримати їх неможливо, бо просять власника з документами. Надати документи електронкою неможливо, бо немає ані світла, ані інтернету. Нашими зусиллями ми знайшли волонтерів, яки передали генератор для нашого гуманітарного штабу, але більше в них такої можливості немає, бо ціни на них злетіли до небес. Може десь щось і виділили на місто ще, але отримати дрова це не допомогло. Особисто в мене дома живуть семеро людей, є і жінки», — каже Інна.

Волонтерка також розповіла про Телеграм-канал, де мешканці можуть спілкуватися між собою, отримувати інформацію та ділитися порадами. Жінка веде канал не сама, їй допомагають, однак розголошувати ім’я товариша з огляду безпеки, пані Інна відмовляється.

«Цю інформацію ми поки що залишаємо інкогніто, бо в місті дуже нестабільна ситуація. Він звичайна людина, добра та чесна. Але є як прихильники, та і вороги нашої діяльності. У когось відібрали «хліб» чи що, що вони бісяться. Маємо те, що маємо», – наголошує Інна Гайдай.

Наприкінці розмови героїня каже, що дуже вдячна, всім небайдужим, хто допомагає рідному Бахмуту та тваринам, які опинилися під обстрілами.

Фото: Інна Гайдай

Читайте також: У Бахмуті пенсіонери сидять в підвалах: росіяни посилюють обстріли міста

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

 

 

Українські громадяни, які легально перебувають на території Польщі та мають дітей шкільного віку, мають право на отримання державної допомоги для підготовки до нового навчального року. Максимальна сума виплат сягає 400 злотих або 4 700 гривень.

Про це повідомили у польскому Управлінні соціального страхування (ZUS).

Умови програми “Dobry Start”

Базова сума підтримки становить 300 злотих (3 500 гривень) і надається в межах урядової програми “Dobry Start”. Кошти нараховуються один раз на рік на кожного учня. Ця виплата не залежить від загального рівня доходів родини. Отримати фінансування можуть школярі віком до 20 років, а у випадку встановленої інвалідності — до 24 років. Програма відкрита для іноземців, які перебувають у Польщі на законних підставах.

Окремі родини мають можливість отримати додаткові 100 злотих (1 100 гривень) на дитину перед початком навчального року. Ця доплата призначається виключно тим сім’ям, які відповідають критеріям польської програми сімейної допомоги (“zasiłek rodzinny”). Таким чином, за умови схвалення обох заявок, загальна сума фінансування складатиме 400 злотих на одного учня.

Державна допомога не поширюється на дітей, які відвідують дитячі садки або підготовчі класи (так звана “zerówka”). Також виплати не передбачені для студентів вищих навчальних закладів.

Терміни та способи оформлення

Прийом заявок на отримання виплати за програмою “Dobry Start” триває до 30 листопада 2026 року. Процедура оформлення відбувається виключно в електронному форматі. Подати документи можна через такі канали:

• систему “eZUS“;
• мобільний застосунок “mZUS“;
• державний портал “Emp@tia“;
• сервіси інтернет-банкінгу.

У разі успішного подання заявки до кінця серпня, переказ коштів на банківський рахунок заявника відбудеться не пізніше 30 вересня.

Читайте також:

Грошова допомога для мікробізнесу: як ВПО отримати 2 600 доларів від Mercy Corps

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині за понад 22 мільйони гривень, виділені урядом у межах підготовки до опалювального сезону, планують встановити дві блочно-модульні котельні. Їх розмістять в Краматорському районі. Наразі триває розробка проєктної документації, а в експлуатацію об’єкти планують ввести до листопада.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили у Департаменті житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації.

Де на Донеччині встановлять модульні котельні за державні кошти

Донецька область отримає дві блочно-модульні котельні за кошти державного бюджету, виділені в межах урядових “Планів стійкості регіонів”. За інформацією департаменту, за рахунок понад 22 мільйонів гривень планують встановити дві блочно-модульні котельні загальною потужністю 5,6 МВт.

Обидва об’єкти мають розмістити на території Олександрівської селищної територіальної громади, Краматорського району. Наразі котельні ще не встановлені. Як зазначили в облдержадміністрації, станом на дату підготовки відповіді триває розробка проєктно-кошторисної документації, тому жоден із запланованих об’єктів ще не введений в експлуатацію.

Разом із тим частину державного фінансування вже використали. За даними Донецької ОДА, постачальнику перерахували попередню оплату у розмірі 7 млн 788 тис. грн. Орієнтовний строк введення котелень в експлуатацію — 1 листопада 2026 року, однак реалізація залежатиме від безпекової ситуації в регіоні.

Після запуску двох модульних котелень планують забезпечити теплопостачання:

• 26 багатоквартирних будинків;
• 9 закладів соціальної сфери;
• понад 3 900 споживачів.

Що відомо про фінансування підготовки Донеччини до зими

Нагадаємо, раніше начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомляв, що область отримає понад 22 мільйони гривень на встановлення модульних котелень у межах “Планів стійкості регіонів”. Загалом Кабінет Міністрів розподілив 3 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на встановлення 216 блочно-модульних котелень у різних регіонах України для підготовки до опалювального сезону.

Водночас потреби Донеччини значно ширші. За оцінками уряду, оприлюдненими навесні 2026 року, реалізація Плану стійкості області потребує близько 1,98 млрд грн. Ці кошти передбачені на захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел тепла та електропостачання, а також інших заходів із підготовки регіону до зими.

До теми:

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!