Підприємиця, а наразі місцева волонтерка Інна Гайдай окрім допомоги тваринам, відгукується й на прохання мешканців. Для цього вони з однодумцями створили чат в Телеграмі, де люди можуть ділитися своїми запитами, проблемами та шукати допомогу. До слова, пані Інна також шукає донорів для гумдопомоги рідному місту й закордоном, однак багато хто вже відмовляється їхати в Бахмут. Наша редакція поспілкувалася з Інною про те, як вона працює зараз, та хто їй допомагає.

Інна знає про всі тонкощі харчування місцевих собак та котів, і попри небезпеку продовжує разом з небайдужими підтримувати тварин. Щоб дізнатися, скільки корму потрібно закупити для безпритульних тварин в Бахмуті, волонтери зібрали інформацію у місцевих, які підгодовували хвостатих.

«Ми порахували середню вагу маленьких, середніх та великих собак та середню потребу корму на одного кота. Вийшла цифра від 3 тонн на місяць. Однак, охочих щодня дедалі більше, тому цифра невпинно росте. На той момент, коли зібрали перші списки, там було близько 2000 тварин. Тому в нас вийшло так, що на всю зиму нам потрібно 12 т корму, як мінімум. На сьогодні ми вже зібрали на 4,5 тони. В кредит корм не дають, тільки по факту оплати», — пояснює волонтерка.

Корм допомагають закуповувати волонтери Бахмутського захисту тварин «Лада», вони беруть за бюджетними цінами, які дозволяють отримати більше товару за меншу ціну, що неабияк важливо для волонтерської діяльності. Всі звіти жінка публікує на сторінці Facebook.

Реквізити для допомоги тваринам: 5375411421089066
Отримувач: Гайдай Інна

В середньому одна поїздка за 1,5 тони корму обходиться в 4500 грн, сам корм вартує близько 57 тис. грн, розповідає героїня. Звісно, що існують нюанси, щось виходить дешевше, щось дорожче. Наприклад, собачий корм дешевший ніж котячий, це все враховують, перед закупівлею товару. До слова, для волонтерів, які збирають тварин, безкоштовно передали 3 бронежилети, дві каски та моторолер. Захисну амуніцію та транспорт героїні надали друзі, а вона вже спрямувала їх волонтерам. 

«Їхати далі Ювілейної перевізник не хоче, тому шукаємо приватні авто, щоб довезти цю партію (ред. корму) до центру. Бо з Забахмутки людям дуже небезпечно їхати на Ювілейну. Роздають наші ж бахмутчани. Донори вимагають фото з тваринами на фоні руйнувань, але в бахмутян проблеми зі зв’язком, тому не завжди вдається передати весь жах обставин. Майже всі донати від небайдужих людей та наших підписників», — ділиться особливостями логістики по місту Інна.

Нагадаємо, що внаслідок останніх обстрілів у Бахмуті сотні людей залишилися без даху над головою, постраждали вікна у будинках. Бахмутяни намагаються залатати житло плівкою. Попри те, дірявий дах та вікна не так дошкуляють, як відсутність дров, адже на носі вже зима.

 «Найголовніша проблема зараз — це дрова. Отримати їх неможливо, бо просять власника з документами. Надати документи електронкою неможливо, бо немає ані світла, ані інтернету. Нашими зусиллями ми знайшли волонтерів, яки передали генератор для нашого гуманітарного штабу, але більше в них такої можливості немає, бо ціни на них злетіли до небес. Може десь щось і виділили на місто ще, але отримати дрова це не допомогло. Особисто в мене дома живуть семеро людей, є і жінки», — каже Інна.

Волонтерка також розповіла про Телеграм-канал, де мешканці можуть спілкуватися між собою, отримувати інформацію та ділитися порадами. Жінка веде канал не сама, їй допомагають, однак розголошувати ім’я товариша з огляду безпеки, пані Інна відмовляється.

«Цю інформацію ми поки що залишаємо інкогніто, бо в місті дуже нестабільна ситуація. Він звичайна людина, добра та чесна. Але є як прихильники, та і вороги нашої діяльності. У когось відібрали «хліб» чи що, що вони бісяться. Маємо те, що маємо», – наголошує Інна Гайдай.

Наприкінці розмови героїня каже, що дуже вдячна, всім небайдужим, хто допомагає рідному Бахмуту та тваринам, які опинилися під обстрілами.

Фото: Інна Гайдай

Читайте також: У Бахмуті пенсіонери сидять в підвалах: росіяни посилюють обстріли міста

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

 

 

Законодавство України передбачає декілька механізмів тимчасового звільнення громадян від призову на військову службу під час дії воєнного стану. До основних інструментів належать відстрочка та бронювання. Попри однаковий результат у вигляді тимчасового звільнення від служби, ці поняття мають суттєві відмінності у юридичній природі, порядку оформлення та тривалості дії.

Про це повідомили в Міноборони.

Відстрочка

Відстрочка є законним правом військовозобов’язаного на тимчасове звільнення від мобілізації. Цей механізм базується виключно на індивідуальних життєвих обставинах та статусі громадянина.

Перелік підстав визначає стаття 23 Закону №3543-XII. До них належать:

• сімейні обставини, зокрема утримання трьох і більше дітей;
• стан здоров’я;
• здобуття освіти за денною формою;
• інші соціальні фактори.

Ініціювати процес оформлення має сам громадянин. Отримати статус можна онлайн через застосунок “Резерв+” для доступних категорій або шляхом звернення до будь-якого Центру надання адміністративних послуг. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки більше не приймають відповідні заяви від громадян.

Термін дії відстрочки залежить від періоду існування обставини, яка стала підставою для її надання. Понад 90 відсотків відстрочок продовжуються автоматично за допомогою державних реєстрів без подання додаткових заяв чи довідок. Автоматичне підтвердження діє для 22 категорій і поширюється на заявки, оформлені як через “Резерв+”, так і через Центри надання адміністративних послуг. У випадку, коли дані потребують особистого оновлення, заяву на продовження подають у Центрі надання адміністративних послуг.

Бронювання

Бронювання виступає специфічним підвидом відстрочки та інструментом державного управління. Його надають через професійну значущість людини для функціонування держави, а не через її особисті обставини. Умови визначають стаття 25 Закону №3543-XII та Постанова Кабінету Міністрів України №76.

Бронюванню підлягають працівники підприємств, установ чи організацій, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки.

Ініціатором процесу є виключно роботодавець. Громадянин не має права самостійно подавати запит на власне бронювання. Процедуру оформлюють керівники або уповноважені особи критично важливих підприємств через портал “Дія”. Термін дії бронювання становить до 12 місяців, після чого процедуру необхідно проходити повторно.

Ключові відмінності між механізмами

Основна різниця між процесами полягає у підставах для отримання, ініціаторі оформлення та термінах дії.

• відстрочка є індивідуальним правом, реалізація якого повністю залежить від дій громадянина;
• бронювання ініціюється роботодавцем, прив’язане до конкретної посади та використовується державою для збереження кадрового потенціалу стратегічних галузей.

Обидва механізми працюють паралельно для збереження балансу між комплектуванням Сил оборони та підтримкою економічної стабільності тилу.

Читайте також:

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Авдіївка розташована за 13 кілометрів від Донецька. До початку повномасштабного вторгнення російської армії населення міста становило майже 30 тисяч осіб. Однією з найвідоміших рекреаційних зон цього населеного пункту був Авдіївський кар’єр, який місцеві жителі називали “Донецькими Мальдівами”. Нині через активні бойові дії колишнє місце відпочинку зруйноване, а сама територія стала небезпечною для перебування.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як в Авдіївці з’явилися пляжі на кар’єрах та в чому їх особливість.

Авдіївські кар’єри: історія створення

У минулому територія кар’єру функціонувала як промислова зона, де здійснювався видобуток кварцевого піску. Після завершення промислових робіт відпрацьований об’єкт перетворився на місце масового відпочинку.

Ландшафт локації складався з м’якого білого піску, природних кіс та острівців. Вода у кар’єрі мала смарагдовий або ультрамариновий відтінок і залишалася прохолодною навіть під час високих температур повітря. Офіційно купання у водоймі було заборонено, для чого на узбережжі встановили відповідні попереджувальні таблички. Попри це, локація стабільно приваблювала велику кількість відпочивальників.

У мирний час кар’єр був місцем відпочинку для жителів Авдіївки, найближчих міст та сусіднього Донецька. У ранкові години на пляжі було малолюдно. Значне збільшення кількості людей фіксувалося після прибуття електрички сполученням Чаплине — Покровськ — Авдіївка.

Інфраструктура та цінова політика

Територія Авдіївського кар’єру мала облаштовану інфраструктуру. Її прибирання здійснювалося на постійній основі. Для відпочивальників функціонували:

• грибки-навіси з кріслами;
• роздягальні, туалети та урни;
• футбольне поле та волейбольний майданчик;
• танцпол;
• автомобільна стоянка;
• платні альтанки-павільйони з гойдалками, столиками та мангалами.

У 2021 році вартість входу на пляж становила 10 гривень. Для дітей віком до 14 років та пенсіонерів прохід був безкоштовним. Користування автостоянкою також коштувало 10 гривень.

Сучасний стан кар’єру та міста

Авдіївка вперше опинилася під контролем противника у квітні 2014 року, проте в липні того ж року українська армія повернула населений пункт. На початку повномасштабного вторгнення російська армія не змогла прорвати оборону міста. Ситуація змінилася з жовтня 2023 року, коли противник розпочав масштабні атаки. Тоді Авдіївка стала однією з найгарячіших ділянок фронту.

Наразі в місті залишається окупованим та зруйнованим. Водночас у ньому залишається понад тисячу жителів. Територія Авдіївського кар’єру повністю спорожніла. На місці пляжної зони та у воді залишається велика кількість вирв, мін та уламків від снарядів.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!