Українські ЗМІ раз у раз публікують матеріали про те, що росія ось-ось занепаде через виснаження від війни. Водночас не можна недооцінювати наших військових, адже вони не лише стримують сили противника, а й вже розпочали контрнаступ на Сході України. Щоб з’ясувати, яка ситуація на Донбасі насправді, редакція «Бахмут.IN.UA» дослідила дані Генерального штабу ЗСУ, української, а також міжнародної військової аналітики.
Чому росії пророкують швидкий кінець?
Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Кирило Буданов впевнений: росіяни знають, що їм кінець. Такою думкою він поділився у діалозі із журналістами Washington Post. За його словами, реактивні системи залпового вогню HIMARS, які США надали Україні, можуть змінити хід війни через свою неймовірну точність та великий радіус дії.
«Замість радянської зброї ми тепер використовуємо найновішу західну. Якщо ми отримаємо далекобійні боєприпаси, ми їх використовуватимемо. І росіяни знають, що у будь-якому випадку з цією зброєю їм кінець», – заявив він.
HIMARS. Фото: Генштаб ЗСУ
Схожої думки дотримується й голова громадської організації «Аналітичний центр вивчення та протидії гібридним загрозам» Сергій Савченко. Експерт розповів, що контрнаступ України вже розпочався. Таким чином ознаменувався початок третього етапу війни (якщо говорити про воєнні дії з 24 лютого). Крім того, за його словами, зміна військової тактики рф та виснаження російської армії працює в наших інтересах.
Якщо перші кілька місяців стиль ведення бойових дій полягав у власних напрацюваннях вищого керівництва росії, то тепер агресор перейшов до дуже недоречної в нинішніх умовах тактики Першої світової війни.
«Коротко і трохи примітивно їхню суть можна описати так: створення переваги зосередженням сил на певному напрямку, завдання противнику вогневої поразки, використання її результатів шляхом завдання удару військами. В ідеалі, метою таких дій ставиться прорив оборони супротивника та просування вглиб. Але такого результату агресорові досягти не вдалося», – вважає Савченко.
Нині ж російська армія намагається повторити відомий брусилівський прорив 1915 року, коли прорив фронту відразу на кількох ділянках дозволив просунутися вглиб позицій противника на кілька десятків кілометрів. Проте, за словами експерта, коментувати застосування такого задуму у цій війні нема рації: достатньо подивитися на результати тоді й зараз.
«Ворог теж усвідомлює свій близький кінець. Єдине, що може його врятувати, – це перемир’я та переведення військової агресії у переговорний процес. Росії життєво необхідно закріпити захоплені території та отримати час на підготовку нової фази агресії. Без перемир’я відбудеться швидка та неминуча поразка агресора», – додав він.
За даними аналітиків незалежного видання «Тексти», важливість HIMARS на даному етапі війни складно переоцінити. Річ у тому, що постійні обстріли російських складів із боєприпасами та доріг на окупованій території порушили логістичні ланцюжки. Тепер противнику потрібен не лише деякий час на відновлення поставок, але також необхідно переобладнання всієї системи якнайдалі від фронту – приблизно на сотню кілометрів. Доставляти зброю так далеко під постійним обстрілом ЗСУ стане ще складніше.
Попри величезний потік новин про відчай ворога, який змушений використовувати ЗРК С300, у Росії ще достатньо ракет різного типу та калібру. Швидше за все, комплекс «земля-повітря» використовують не тому, що відчувають дефіцит боєприпасів. Скоріше це такий спосіб терору українських військових та цивільних, оскільки практична користь при атаці на наземні об’єкти від С300 критично мала, а їхня низька вартість дозволяє ворогові дешево та часто приносити дискомфорт Україні.
Яка офіційна позиція України?
Водночас Генеральний штаб ЗСУ традиційно повідомляє виключно про ситуацію в тих населених пунктах, які Україна взяла під контроль. Даних про активний наступ на Бахмут поки що немає. Тому можна припустити, що у бахмутян ще є деякий час, щоб евакуюватися якнайдалі від фронту.
Так, на Слов’янському напрямку ворог постійно обстрілює українські позиції, а Григорівка та Серебрянка зазнають регулярних авіаударів. При цьому ЗСУ успішно відбили спробу штурму біля населених пунктів Берестове, Івано-Даріївка та Верхньокам’янка. Наразі активні бойові дії на землі відбуваються в районі села Спірне.
Біля Бахмута окупанти намагаються зруйнувати оборонні позиції, але часто страждають прилеглі населені пункти: Берестове, Білогорівка, Соледар, Бахмутське, Покровське, Яківське, Курдюмівка, Весела Долина, Новолуганське, Зайцеве, Травневе і, власне, сам Бахмут. Біля Краматорська часто відстежують ворожі безпілотники.
Напередодні від авіаудару постраждали також Соледар, Покровськ та Вуглегірська ТЕС. Підприємство зазнало значних руйнувань, але дані про те, під чиїм контролем зараз перебуває ця територія, різняться. Також зараз триває активний наступ росіян біля селищ Миронівського та Луганського, точаться активні бойові дії.
Своєю чергою, голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко розповів про руйнування в регіоні. За його словами, відсутність наступу на Бахмут зараз компенсують постійні обстріли міста, які нині інтенсивніші, ніж по всьому фронту Донеччини. Це може свідчити, що противник готує передумови для окупації міста.
«Найактивніше росіяни стріляють у Бахмутському районі. Напередодні вони скинули авіабомбу на Бахмут – без постраждалих, але пошкоджено щонайменше 5 будинків. Також під російським обстрілом міста у відносному тилу. Сьогодні це Краматорськ та Костянтинівка», – поділився Кириленко.
Фото: Павло Кириленко
Не вщухають обстріли й у Світлодарській громаді. Зараз росіяни невідомо, з якою ціллю, обстрілюють околиці селищ. Дані про постраждалих встановити важко, оскільки зараз військові, місцева влада та волонтери намагаються допомогти евакуюватися і вижити тим, кого ще можна врятувати, а не ведуть підрахунки жертв. На фото Кириленко показав наслідки обстрілів Краматорська та Костянтинівки.
Чого чекати далі?
Експерти аналітичного видання «Тексти» вважають, що перед окупацією Бахмута росіяни мають спочатку прорвати оборону у Григорівці. Тільки тоді, використовуючи ці позиції, їм вдасться захопити Білогорівку і вже потім активізувати наступ на Бахмут.
Зі Сходу просто захопити місто не вийде: спочатку необхідно підібратися до Сіверська, який захищають значні сили ЗСУ. Потім перерізати шлях Сіверськ-Бахмут. І тільки тоді очікується подальше просування. Теоретично, звісно. Однак зараз усі перелічені позиції зайняті нашими військовими, які успішно відбувають кожну спробу прориву лінії фронту.
Фото: Національна поліція Донецької області
Крім сучасного озброєння, яке постачають американські та європейські партнери, на руку ЗСУ грає і вигідне розташування військ: відбиватися на піднесенні між Берестовим та Сіверськом набагато простіше. З іншого боку під контролем наших військ знаходиться траса Бахмут-Лисичанськ на ділянці до селища Нагірне. Таким чином, ЗСУ контролюють територію з двох сторін, ще й «з гори».
Наразі росіяни намагаються знайти в цій позиції слабке місце, атакуючи з боку Доломітного, що біля Новолуганського. Однак, попри безліч спроб зробити це з різних напрямків, зараз усі атаки закінчуються провалом.
Свій прогноз склала і команда Міжнародної некомерційної організації «Інститут висвітлення війни та миру» (Institute for War and Peace Reporting – IWPR). Аналітики позиціонують себе як незалежні, голова ради директорів компанії – колишній голова британської газети Financial Times Девід Белл. Згідно з власними джерелами експертів, міністр оборони росії Сергій Шойгу ще 15 липня наказав активізувати наступ на Сході України.
«Штурм зараз набагато менш інтенсивний, ніж на перших етапах війни, коли їхній армії разом з погано озброєними та навченими людьми, насильно мобілізованими в самопроголошених Луганській та Донецькій республіках, знадобилося близько двох місяців, щоб захопити Сіверськодонецьк у Луганській області», – зазначено в статті.
HIMARS у дії. Фото: Генштаб ЗСУ
Потім російські війська захопили Лисичанськ, хоча місто знаходиться на піднесенні та було відокремлено від Сіверськодонецька річкою. Ми писали про це 4 липня. Проте аналітики впевнені: цього разу перевага на боці ЗСУ. Попередні відступи не були втечею, скоріше це дозволило нашим військам закріпитися так, щоб вибити їх із нинішньої лінії фронту було практично неможливо. Мова про природну перешкоду у вигляді річки Сіверський Донець між Слов’янськом та окупованими регіонами. Крім того, наші військові дуже добре укріплені в межах міста.
За даними IWPR, зараз сили України та росії в Донецькій області приблизно рівнозначні завдяки постачанню високоточних реактивних систем HIMARS зі США та французької артилерії Caesar. Однак Україні не вистачає зброї та боєприпасів, кількість особового складу зосереджених у цьому регіоні військ сильно відрізняється на користь рф. Однак, якщо окупант намагається задавити ЗСУ кількістю обстрілів та солдатів, то Україна перемагає якістю.
«Росія застосовує тактику брандмауера, коли вони просто знищують все на відстані 15 кілометрів, а потім рухаються вперед. Для цього їм потрібна величезна кількість живої сили, артилерії та боєприпасів, які вони зосередили саме на Донбасі», – наводить видання слова експерта Центру досліджень армії Михайла Самуся.
Таким чином, всі проаналізовані матеріали зводяться до однієї думки: наступ на Бахмут відкладається, в його околицях і на підході до інших великих міст Донецької області зараз йдуть активні бої, лише за результатами яких можна буде робити подальші висновки. Проте вже видно, наскільки вагомим інструментом у руках ЗСУ стали високоточні ракетні установки, які постачають західні партнери.
