Main menu

 

photo 5366284040187001940 w 63222На вихідних та в ніч на понеділок противник обстріляв Бахмут, Торецьк, Соледар, Сіверськ, Вугледар та невеликі населені пункти Донецької області. Ми вже писали про те, як трагедією впоралися Бахмут та Часів Яр. З матеріалом про наслідки обстрілів у Бахмутському районі Ступки можна ознайомитись тут. Тепер редакція «Бахмут IN.UA» розпитала очевидців про те, як після нещодавніх обстрілів виживають жителі Соледара та Сіверська. Чому люди залишаються у прифронтових містах, попри постійну небезпеку, і чи можна назвати згуртованість для гасіння пожеж жестом доброї волі, - читайте в матеріалі.

«Я востаннє був у Соледарі та Сіверську у суботу, потрапив під ворожий обстріл. Поки що туди не їжджу, бо ситуація там складна. Евакуюватися ніхто особливо не хоче, вивозити по одній-дві людині й наражати на небезпеку двох волонтерів, які привозять гуманітарку та вивозять людей, ми не хочемо. Чекаємо на розвиток подій. Стане трохи легше - туди їздитимемо, але в принципі, коли ми там були востаннє, то щойно стався обстріл, будівлі горіли», - розповів волонтер Дмитро Мішенін зі Слов'янська.

Він приєднався до команди з евакуації та розвезення гуманітарної допомоги практично на початку повномасштабної війни. Зараз волонтер входить до групи «Краматорськ», часто відвідує Сіверськ та Соледар.

photo 5366205734343262297 y e8d7e

Фото: Дмитро Мішенін у Facebook

За його словами, для гасіння пожеж кооперуються жителі практично всіх населених пунктів, які підпадають під ворожий обстріл. Проте саме у Соледарі, за чутками, які до нього доходили від місцевих жителів, не залишилося жодної робочої пожежної машини. Нібито всі евакуювалися, тому ліквідація наслідків авіаударів у місті відбувається «своїми силами».

«Наскільки нам відомо, у Соледарі поїхали всі пожежні команди, нема кому гасити пожежі. Це те, що я чув. Сидять усі по підвалах, виходять, коли немає обстрілів», - додав Мішенін.

Читайте також: У Сіверську не буде газу, води і електрики, поки не припиняться обстріли

При цьому волонтер дещо розчаровано ділиться показниками темпів евакуації: з кожним днем ​​бажаючих дедалі менше, частина населення вже повернулася через брак коштів на життя в чужих містах. Проте перебувають і ті, хто свідомо відмовляється залишати небезпечні території.

photo 5366284040187001806 w fdb58

«Зараз на Донбасі є дві групи людей, які не евакуюються: одна бідна, не може собі це дозволити. Багато хто повернувся, бо нема де жити. Навіть якщо переселенці живуть у колективних центрах або отримали якесь безкоштовне житло, то є супутні витрати, а роботи немає. Друга категорія громадян, які відмовляються евакуюватися – «ждуни російського миру». Їх не так багато, як може здатись, але вони є», - вважає активіст.

Подивитись, як виживають мешканці Сіверська під обстрілами у підвалах можна на відео.

Крім того, 11 липня деякі члени команди Мішеніна знову побували у Соледарі, Бахмуті, Часовому Яру, Краматорську, Слов'янську, Дружківці. За день звідти вдалося вивезти лише 80 бажаючих, яких надалі доставили на залізничний вокзал Покровська та відправили потягом до західних регіонів України. Волонтер зазначає, що евакуація відбувається завдяки фінансовій підтримці організації «Схід SOS».

«У мене дозволяє ситуація жити, працювати та займатися волонтерством, а у них такої можливості немає, і я можу їх зрозуміти. Коли люди зовсім без гроша, то виїхати ще складніше. Ми розвозимо гуманітарку багатьма населеними пунктами, і я вже надивився на рівень життя людей на Донбасі. Іноді такі кадри, що й без обстрілів все сумно. Людина не може підвестися і піти. Хто може - евакуюються. В останній момент починають евакуюватися ті, у кого снаряди під вікнами вибухають. Як у Слов'янську: евакуації не було, не було, а почалися обстріли - і сьогодні наші волонтери вже людей 200 вивезли за день. Це Слов'янськ, Краматорськ, Бахмут, Соледар», - резюмував волонтер.

photo 5366284040187001803 y ea7d6

На відміну від евакуації, гуманітарну допомогу у прифронтових районах приймають із помітним ажіотажем. Зокрема, за 11 липня у Новолуганську, Слов'янську, Краматорську та Сіверську активісти роздали місцевим жителям таку кількість продуктів, води, засобів гігієни та медикаментів, що їх довелося везти на восьми легкових машинах, двадцяти мікроавтобусах та одному автобусі.

Про те, як до подій останніх днів відносяться жителі регіону, у розмові з журналістами «Бахмут IN.UA» розповіла мешканка села Званівка, що на околицях Сіверська, голова громадської організації «Чарівні руни» Юлія Тимчак.

«Ми реально розуміємо, що наступні на окупацію, бо навколо вже все зайняте окупантами. З одного боку Лиман та Ямпіль під рашистами, лишився Сіверський Донець, напів-зруйнований Сіверськ і ми. А з іншого - Попасна, Лисичанськ під орками, навіть наша Чубарівка - вже не наша, по ній розгулюють вороги. І з цього боку навіть річки, щоб нас захистити немає. Вихід з цього «Бермудського трикутника» тільки один поки що - на Бахмут, але і він перебуває під обстрілами.. Проте ми віримо в ЗСУ! Чекаємо важку зброю! Щоб наші герої та героїні могли боронити Званівку та Україну!!! Віримо в те, що Званівка була, є і буде українською!», - запевнила активістка.

photo 5366284040187001939 w aed71

Фото: Євгеній Ткачов у Facebook 

Також своїм баченням ситуації у регіоні у коментарі «Бахмут IN.UA» поділився у минулому голова Світлодарської та Торецької міських військово-цивільних адміністрацій Сергій Гошко, який 4 липня очолив військову адміністрацію Соледара. Незважаючи на те, що чиновник заступив на посаду 12 липня і на момент розмови з журналістами лише отримував усі відповідні документи, Гошко погодився описати загальну картину, як зараз виживають місцеві жителі. Крім того, політик підтвердив чутки, що місто залишилось без пожежників.

photo 5366284040187001811 x 1a138

Фото: Сергій Гошко у Facebook 

«ДСНС евакуювалися до Бахмута. Базування у Соледарі зараз небезпечне для їхнього автотранспорту, який задіяний у ліквідації наслідків авіаударів. Тому вони зараз працюють у Бахмуті», - сказав Гошко.

За його словами, у територіальній громаді Соледара на цей час проживає близько шести тисяч людей. Для порівняння, за даними на 2020 рік тільки в межах головного міста агломерації налічувалося трохи менше 11 тисяч жителів. Гошко додав, що на момент написання матеріалу у місті зафіксували ще два «прильоти»: спалахнув гаражний кооператив, постраждалих немає. Напередодні в місті вщент згоріла будівля Будинку Культури. Новий голова військової адміністрації міста зазначив, що нинішнє керівництво району та місцеві жителі, хоч і докладають усіх зусиль для ліквідації наслідків кожного обстрілу, але ставляться до таких новин набагато спокійніше, ніж на початку повномасштабного вторгнення росії.

photo 5366284040187001937 y 4965a