Main menu

49586648233 2b1fbcb6fd o 1 1536x1024 f97d7Криниці відновлені еко-активістами зі Слов’янська за два роки до війни, зараз спасають мешканців від зневоднення. Хробаки, що мирно працювали на благо свіжого повітря мають тікати від ворожих бомб. Студентський актив двічі переміщеного вишу продовжує дбати про довкілля, коли у інших опускаються руки. Едуард Пшеничний з Слов’янська та Ірма Берідзе з Сєвєродонецька розповідають про те, як екологічні проекти Донеччини живуть в умовах війни.

Супергерой у брезонтовому плащі

До війни Едуард отримав 50 тисяч гривень від ЮНІСЕФ та уряду Японії на будівництво компостерів і відтоді став супергероєм, який носить замість плаща брезентову накидку. Компостер - це спеціальна яма, куди заселяють особливий вид каліфорнійських хробаків, які вміють безпечно для природи переробляти опале листя і скошену траву на цінні добрива для сільського господарства. 

«Справа не у заробітку грошей на добривах, а в чистому повітрі для наших містян. Восени Слов’янськ димить вогнищами зі спаленим листям. Дихати взагалі неможливо, від диму набрякають очі та ніс», - пояснює Едуард. 

Він разом з командою збудував одинадцять компостних ям, кожна яма по чотири тонни. За рік можна було видобувати 50 тонн органічного добрива у комерційних цілях, але перший сезон активної роботи проекту випав на весну 2022, коли почалось повномасштабне вторгнення.

«Ми розраховували після перших прибутків закупити спеціальне обладнання для того, щоб контролювати якість добрива. Процес дуже складний, але цікавий, бо добриво це не все. З компостера можна викачувати природний газ і продавати. Біопаливо - це дуже прогресивний вид енергії у Європі», - каже еко-активіст.

За рік роботи компостної ділянки, можна отримувати 50 тонн добрива, які коштують 15-20 тисяч гривень за одну тонну. Тобто на рік можна було продати добрива на майже на мільйон гривень.

На фото Андрій Киркач, член команди Едуарда, працює на ділянці.

Фото від Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).

Війна розкидала команду Слов’янських активістів по різним куточкам України і на плечі Едуарда випала відповідальність вирішувати те, що буде далі. Кілька ворожих снарядів впало біля ділянки з компостерами. Виробництво постраждало і Едуард вирішив переміщати процес до міста Виноградів на Закарпатті.  Вдалося частково евакуювати документацію проекту і декілька ящіків каліфорнійських хробаків, яких погрузили у сплячку.

Наразі Едуард веде перемовини про початок будівництва компостних ям у  місті Виноградів, а хробаки сплять у спеціальних контейнерах і чекають моменту.

Мішки з хробаками, які знаходяться у сплячці.

Фото Едуарда Пшеничного.

«Те, що евакуйовано не так багато - це не проблема. За сезон хробаки розмножуються з десяти ящиків до п’ятидесяти. Головне, щоб люди розуміли те, що через війну повітря сильно забруднюється і необхідно щось з цим робити. Моя мрія у популяризації таких проектів», - каже Едуард.

Відновили криниці питної води, що зараз дарують життя

Команда Едуарда реалізувала проект реконструкції занедбаних криниць питної води, які стали у нагоді після повномастабного вторгнення. 

У мікрорайоні Черевківка було відновлено шість криниць і збудовано одну альтанку з сонячною батареєю на даху. В альтанці встановлена розетка для зарядки телефонів.



Криниця, яку відновила команда Едуарда.

Фото Едуарда Пшеничного.

Через постійні обстріли, у Слов’янську виключають водопостачання. Люди приходять до криниць і набирать воду, в альтанці підзаряджають телефони. Приліт поблизу був, але поки що всі криниці у робочому стані.  

«Ми ніколи не могли подумати, що наш проект стане настільки актуальним. Люди добами сидять без води поки водоканал справляється з наслідками чергових обстрілів, а криниця дозволяє хоч якось забезпечити себе питною водою. Вдячні люди, вже не раз, передавали вітання і слова подяки через знайомих», - зазначає Едуард.

Проект реалізовувався у 2019 році, але став суперактуальним після 24 лютого.

«Задовго до початку проекту ми знали про те, що є криниці завалені сміттям і з’явилася ідея їх відновити. Ми звернулися до водоканалу і запросили інформацію про те, чи тече там зараз вода. Після розчистки носили воду на експертизи, щоб підтвердити придатність до вживання», - каже Едуард.

Едуард з іноземним партнером у мирний час.

Фото Едуарда Пшеничного.

 

 

«Всеукраїнське цифрове прибирання»

Студенти університету імені В. Даля, що знаходився у Сєвєродонецьку,  активно займаються збереженням навколишнього середовища. З початком повномасштабного вторгнення ВНЗ було переміщено до Кам’янця-Подільського. Більшість студентів евакуювались разом з університетом і продовжують захищати довкілля.   

«Наш юрфак відзначив свій ювілей толокою та висадкою дерев у сквері Васильєва, що у Кам'янець-Подільському. Висадили п’ятнадцять сакур, які символізують вже друге зростання коренів нашого універу», - зазначає Ірма Берідзе, голова студентського активу.

Висадка дерев студентами університету імені В.Даля у Кам’янці-Подільському.

Фото Ірми Берідзе.

Студентський актив здійснює реальні заходи захисту довкілля, але і розробляє альтернативні проекти «медіа чистоти».

У перші місяці війни люди добами сиділи у телефоні і у команди народився проект, який отримав назву «Всеукраїнське цифрове прибирання». Задумка студентів полягає у боротьбі з непотрібною інформацією у смартфоні, яка є цифровим брудом, що засмічує середовище людини. Зайві фотографії, непотрібні записи, купа листів на електронній пошті психологічно створюють безлад у свідомості. 

«Еко-активізм під час війни став занепадати, як не зовсім потрібне явище. Прибравши свій телефон, сподіваюся, люди задумаються над тим, що необхідно прибрати своє місто», - посміхаючись каже Ірма. 

Дивлячись на жахи війни ми стали забувати про те, що існує така проблема, як екологія і нам її необхідно вирішувати, бо через війну ситуація тільки погіршується. Завдяки таким альтруїстам, як наші герої ми не забуваємо про нагальну проблему довкілля.

Матеріал підготував Микита Безмен.

Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа – сильне суспільство», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів.