Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Семаковська Тетяна 20:52, 26 Червня 2022

3 6ac31Кращі представники бахмутської молоді у 1917 – 1918 роках зв’язали свою долю з українським визвольним рухом, пройшли буремними шляхами Української революції, і в складних умовах еміграції залишилися вірними своєму народу, ідеям національного визволення й поступу. Їхні імена залишилися в літописі Української Господарської Академії, заснованої нашим видатним земляком – Микитою Шаповалом. Хто ці люди і чим вони займалися, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Розповідаючи про видатного діяча Української революції 1917 – 1921 років, нашого земляка родом із села Серебрянки Микиту Шаповала, члена Центральної Ради, міністра урядів УНР, видатного поета й публіциста, вченого-соціолога, ми згадували його подвижницьку діяльність з розбудови українського життя на еміграції в 1920-30-х роках. За його ініціативи у Чехо-Словаччині, при підтримці президента республіки Томаша Масарика, була створена низка українських громадських та освітніх інституцій, серед них і Українська Господарська Академія в Подєбрадах.

В курортному місті Подєбрадах за 50 кілометрів від Праги, на правому березі річки Лаба, височіє замок чеського короля Юрія Подєбрадського. Саме в ньому 1922 року розмістилася Українська господарська академія, заснована Українським громадським комітетом у Празі при фінансовій допомозі міністерства закордонних справ Чехо-Словаччини. Через це впродовж 1922 – 1935 років у місті склалася численна українська громада.

Академія складалася з трьох відділів: агрономічно-лісового, гідротехнічно-технологічного та економічно-кооперативного, мала для своїх навчальних потреб кабінети, лабораторії, господарчу ферму, лісовий розсадник, метеорологічну станцію, ґрунтовну бібліотеку, що налічувала 25600 томів фахової наукової літератури різними мовами.

288163308 3163487003862766 1624707984532946349 n 7ab15

Подєбрадський замок – осідок Української Господарської Академії

Метою чехословацького уряду, який фінансував її діяльність, було надати допомогу українцям, які опинилися в скрутній ситуації на чужині, без засобів для існування. Керівництво ж УГА ставило іншу мету – підготовку керівних кадрів для майбутньої Української самостійної держави. Багато студентів запам’ятали заклик голови Українського громадського комітету Микити Шаповала спішити вчитися, «а то скоро нас покличе Батьківщина».

У професорсько-викладацькому складі переважали відомі українські політики і вчені, урядовці, дипломати й військовики часів Української Народної Республіки. Серед професорів були два колишні прем’єр-міністри  УНР – Борис Мартос та Ісак Мазепа.

Студентами також ставали активні учасники українських визвольних змагань, а після їх поразки – вимушені емігранти в країнах Центральної Європи. Це були насамперед козаки і старшини Армії УНР, учасники козацько-селянського руху, повстанські отамани. Були серед студентів і генерали, як-от Олекса Алмазов та Іван Омелянович-Павленко. Тож не дивно, що в господарській академії поруч зі зверненням «пане колего» можна було почути «пане хорунжий», «пане сотнику», «пане полковнику».

Серед офіційних автобіографій студентів та вступників до академії, що збереглися в архіві УГА, збереглися життєписи наших земляків-бахмутян, активних учасників українських визвольних змагань 1917 – 1921 років.

288621059 5707288799295575 4548251192024619188 n 0b729

Учень Бахмутського реального училища Валентин Костенко

Так, у цьому «Подєбрадському полку» УНР, як його згодом стали називати, знаходимо Валентина Костенка, одного з очільників українського молодіжного руху в Бахмуті в 1917 – 1918 роках. Він народився 11 лютого 1898 року на хуторі Весела Гора Бахмутського повіту (тепер належить до Самарської сільради Олександрівського району Донецької області).

Валентин Костенко навчався в Бахмутському реальному училищі, де під час навчання у 1917 році виступив організатором Вільного козацтва в Бахмуті. На початку 1918 року він стояв на чолі організації середньошкільників-українців міста. У квітні 1918 року втік від більшовицьких репресій та вступив до української армії.

В серпні 1918 року демобілізувався як учень. У 1919 році поступив до Катеринославського гірничого інституту. Брав участь у повстанні проти денікінщини в складі різних повстанських загонів. Потім перебував на еміграції в Чехословаччині, де в 1927 році скінчив Українську Господарську Академію. Був відомий як інженер-економіст, кооператор і журналіст.

 


289616617 593419825457124 2841513612370519532 n 84ed4

Учень Бахмутської чоловічої гімназії Микола Малашко

Іще один визначний діяч українського національного руху на Донеччині – Микола Малашко, який народився 5 грудня 1898 року в селі Мар’їнка Маріупольського повіту (тепер місто Мар’їнка Донецької області). У 1917 – 1918 роках він навчався в Бахмутській чоловічій гімназії, був ініціатором створення організації учнів-середньошкільників міста й повіту.

Микола Малашко брав активну участь у створенні Вільного козацтва Торецької Січі, а пізніше – Вільного козацтва Донецького басейну. У березні 1918 року молодий хлопець втік від більшовицького арешту до Запорозької дивізії, де прослужив до проголошення влади гетьмана П. Скоропадського. Потім відновив навчання у Бахмутській гімназії й закінчив її 1919 року.

Того ж літа Малашко долучився до повстання проти денікінщини, яке очолював його старший брат Михайло Малашко. До жовтня 1920 року брав активну участь в українському повстанському русі, та врешті був змушений із Катеринославським повстанським кошем емігрувати до Румунії. У 1922 – 1927 роках навчався в Українській Господарській Академії в Подєбрадах за фахом інженера-економіста й був залишений у ній професорським стипендіатом.

В одній із анкет на питання «В яких країнах маєте бажання працювати?» Микола Малашко відповів: «На Україні, на землях з українським населенням, де прийдеться». А на інше питання «Які фізичні вади маєте?» відповів: «Кулю в грудях».

286946146 756285055519956 1985901539827893669 n b8b1f

Учениця Бахмутської жіночої гімназії Ганна Марченко

Незвичайною була також доля Ганни Марченко (дівоче прізвище – Лифар), яка народилася 10 червня 1899 року в селі Вірівка Бахмутського повіту. Закінчивши Бахмутську жіночу гімназію, вона в 1918 – січні 1919 року була слухачкою першого курсу історико-філологічного факультету Київських вищих жіночих курсів. Потім працювала в Міністерствах преси, внутрішніх справ, народного господарства уряду УНР, евакуювалася разом з урядовими установами в січні 1919 року. В еміграції закінчила Українську Господарську Академію в 1927 році, отримавши фах інженера-економіста. Загинула вона в 1944 році під час польського повстання у Варшаві, її чоловік в той час перебував у складі дивізії «Галичина».

Микола Малашко, Ганна Марченко, Валентин Костенко залишаться в пам’яті бахмутян як свідчення про наш довгий історичний шлях в набутті незалежності України. Як свідчення про глибоке прагнення до державності.

Фото з архіву Бахмутського краєзнавчого музею та з вільного доступу.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Для бахмутян у Кременчуці створили Viber-групу для координації

Семаковська Тетяна 17:00, 18 Червня 2025
Кременчук / фото Вікіпедія

У Кременчуці створили Viber-групу для переселенців та переселенок із Бахмута.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у Полтаві.

Для мешканців Бахмутської громади, які тимчасово проживають у Кременчуці, запустила Viber-спільноту для зручного та оперативного обміну інформацією.

У групі публікуватимуть повідомлення щодо гуманітарної допомоги, важливих подій, новин про громаду, а також організовують комунікацію між бахмутянами, які вимушено залишили рідне місто.

Долучитися до групи можна за посиланням.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині ЗСУ ліквідували командира батальйону 30-го полку рф

Семаковська Тетяна 16:00, 18 Червня 2025
Документи знищенного російського командира / фото 225-го окремого штурмового полку (ОШП)

У районі Андріївки, що на Донеччині, військові з батальйону “Чорний Лебідь” 225-го окремого штурмового полку вийшли на російський командний пункт, пункт. ЗСУ вдалось ліквідувати російського командира батальйону 30-го мотострілецького полку рф.

Про це повідомили представники 225-го окремого штурмового полку (ОШП).

Знищення російського командира в Андріївці

В поблизу Андріївки штурмова група 1-го штурмового батальйону “Чорний Лебідь” 225-го окремого штурмового полку вийшла на командний пункт батальйону 30-го мотострілецького полку російської армії.

Під час штурму було знищено командира підрозділу — майора Андрія Ярцева, який перебував на місці. Українські військові для підтвердження оприлюднили документи ліквідованого офіцера.

Донеччина: де наступають росіяни

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 17 червня, російська армія просунулась на стику Покровського і Торецького напрямків. Окупанти пройшли вперед біля села Мирне в бік Новоекономічного та біля селища Зоря в бік Олександро-Калинового.

За інформацією ОСУВ “Хортиця”, на Покровському напрямку росіяни проводили наступальні дії в районах Русин Яру, Коптєвого, Малинівки, Полтавки, Єлизаветівки, Миролюбівки, Лисівки, Удачного та Олексіївки. Також окупанти намагаються проникнути на українські позиції для подальших штурмів неподалік Зеленого Кута. Тривають важкі бої.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Для бахмутян у Кременчуці створили Viber-групу для координації

У Кременчуці створили Viber-групу для переселенців та переселенок із Бахмута. Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у Полтаві. Для мешканців Бахмутської громади, які тимчасово проживають […]

На Донеччині ЗСУ ліквідували командира батальйону 30-го полку рф

У районі Андріївки, що на Донеччині, військові з батальйону “Чорний Лебідь” 225-го окремого штурмового полку вийшли на російський командний пункт, пункт. ЗСУ вдалось ліквідувати російського […]

“Це ще цілком собі цілий квартал”: росіяни показали, як влітку 2025 виглядає Бахмут

Росіяни опублікували нове відео з тимчасово окупованого Бахмута, яке, ймовірно, було зняте у червні 2025 року. На ньому видно один з кварталів міста, який окупанти […]

Олексій Рева

Бахмутяни можуть поспілкуватися з Ревою: дата та контакти

19 червня з 12:00 до 13:00 відбудеться “Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) Олексія Реви для бахмутян. Громадяни зможуть отримати відповіді на […]

перевірки

Росіяни перевіряють телефони жителів ТОТ: що шукають

На тимчасово окупованих територіях росіяни проводять перевірки телефонів місцевих жителів. Військові шукають людей, які можуть передавати інформацію про розташування баз окупантів. Про це повідомляє Центр […]