Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Семаковська Тетяна 12:02, 20 Травня 2022

245072968 1224922287985252 2091925369309348843 n 3b09eБахмут (у 1924 – 2016 роках – Артемівськ) – одне з найдавніших міст Донеччини. Але досі між істориками, краєзнавцями точаться суперечки щодо справжнього часу й обставин заснування міста. Коли ж насправді виникло постійне поселення на місці сучасного Бахмута і хто були його перші жителі – докладно розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. Відкривайте справжню історію Бахмута і перевіряйте себе у тесті. Дізнайтесь, чому Бахмут був і є Українською територією!

Які гіпотези розглядають і чому виникла суперечка?

У більшості довідників та енциклопедій першої половини ХІХ ст. заснування Бахмута датується початком XVIII століття і пов’язується з відкриттям і початком розробки соляних джерел на території сучасного міста. Натомість у ХХ ст. поширилася й стала панівною думка, що місто Бахмут походить від Бахмутської сторожі XVI ст. На цьому ґрунтується й офіційна дата заснування міста – 1571 рік.

Дике Поле на межі двох держав – територія Бахмута у XVI столітті

У XVI столітті по річці Сіверський Донець пролягав умовний кордон між Московською державою і Кримським ханством. Його правий берег, де наразі розташоване наше місто, так і називався в тогочасних документах – кримською стороною. Втім, по обидва боки кордону розлягалося Дике Поле – безмежний незаселений простір, де з одного боку кочували кримські й ногайські татари, а з іншого проникали загони козаків із Запоріжжя, Дону й Сіверщини у пошуках «козацького хліба» – військової здобичі.

Кримські татари майже щороку чинили грабіжницькі походи до населених земель Великого князівства Литовського (потім Речі Посполитої) та Московської держави – країн, між якими на той час були розділені українські землі. Обидві держави намагалися давати опір татарським набігам, утворюючи прикордонну службу, і залучали до охорони кордонів українських козаків. Так у 1572 році в Речі Посполитій з’явилося українське реєстрове козацтво. А в Московській державі приблизно в цей час бачимо козаків із Сіверщини (севрюків) у складі прикордонної сторожової служби.

 


 

Яку сторожу заснував Іван Грозний?

У 1846 році вийшла друком книга російського історика Івана Бєляєва «О сторожевой, станичной и полевой службе на Польской Украине Московского государства…», у якій докладно описана організація прикордонної служби Московської держави у XVI столітті. Саме тут вперше серед істориків була згадана загадкова Бахмутська сторожа.

За часів царювання в Москві Івана Грозного (1533 – 1584) на степовому кордоні було утворено декілька сторожових ліній для охорони від татарських нападів. У січні – лютому 1571 року в Москві був зібраний з’їзд прикордонників, який мав переглянути організацію прикордонної служби, щоб зробити її більш ефективною. З’їзд виробив «приговор» – своєрідний устав прикордонної  служби, в якому були детально розписані місця розташування прикордонних застав (сторож), маршрути розвідувальних загонів (станиць), обов’язки сторожів і станичників.

Крайньою на степовому кордоні була лінія з шести донецьких сторож (Коломацька, Обишкінська, Балаклійська, Ізюмська, Святогірська й Бахмутська, а також Айдарська – пізніше облишена, оскільки лежала осторонь від звичайних шляхів татарських набігів). Шоста, Бахмутська сторожа знаходилась «усть Черного Жеребца», тобто в місці впадіння в Донець його лівої притоки – Чорного Жеребця. Навпроти, з правого боку в Донець впадає річка Бахмут, яка й дала назву сторожі.

280091096 330847465668814 9148181221452195925 n 624e4

Донецькі сторожі за розписом 1571 року (з книги І. Бєляєва, 1846 р.)

Постійного поселення у XVI столітті не могло бути

Сторожа являла собою невеликий (з шести чоловік) кінний спостережний загін, який мав об’їздити дозором визначену ділянку кордону довжиною в кілька десятків верст на лівому (московському) березі Дінця. Сторожі мали спостерігати за кордоном і сповіщати царських воєвод у прикордонних містах про прихід татарських загонів. Отримавши тривожну звістку, царський уряд збирав військо для відсічі ворогу. Суворі правила прикордонної служби вимагали від сторожів розташовуватися на місцевості приховано, навіть не розводити вогонь на одному місці двічі, щоб не привернути  увагу ворога. Звісно, ні про які укріплення або постійні поселення сторожів на степовому кордоні не йшла й мова.

Але й ця тонка мережа спостережних загонів на пограниччі проіснувала недовго. Вже в 1587 році через напади «черкас» (свавільних українських козаків) Донецькі сторожі вирішено було скасувати, замінивши їх станицями – кінними загонами по 12 чоловік, які здійснювали розвідувальні рейди на «урочні місця», де раніше стояли сторожі. А в часи російської Смути початку XVII століття прикордонна служба Московської держави занепала, так що від прикордонних міст Путивля й Рильська, виїздили тільки «ближні» сторожі, не далі як за 15 – 20 верст.

Заселення козаками і розробка соляних джерел – територія Бахмута у XVII столітті

А в Придінців’ї в цей час поширився вплив українського козацтва. У середині XVII століття тут діяли свавільні козацькі загони Васька Рябухи, Семена Забузького, Григорія Торського. У складі одного з таких загонів вперше згадується Іван Богун – пізніше відомий козацький полковник, соратник Богдана Хмельницького.

280351302 498011705444868 3573089131496848539 n ee9e9

Слобідські козацькі полки. XVII – XVIII ст.

У другій половині XVII століття розпочалося масове переселення з Правобережної та Лівобережної України на землі колишнього Дикого Поля, де утворилися козацькі полки Сумський, Охтирський, Харківський, Острогозький, а в 1685 році – найпівденніший з них Ізюмський. Разом вони склали новий історичний регіон – Слобідську Україну. З часом заселення перейшло на правий берег Дінця, й до складу Ізюмського полку ввійшли нові укріплені поселення: Маяки, Тор (теперішній Слов’янськ), Райгородок.

Наприкінці XVII століття торський козак Омелян Бирюков відкрив соляні джерела на річці Бахмут, довкола яких невдовзі з’явилося поселення козаків-солеварів. Про це через тридцять років писали місцеві жителі до Сенату, пригадуючи час і обставини заснування міста. Близько 1703 року збудована невеличка дерев’яна фортеця, приписана потім разом із її мешканцями до Ізюмського слобідського козацького полку. Саме це й було початком історії постійного поселення на місці сучасного Бахмута.

Отже, наше місто було започатковане внаслідок  української народної колонізації, а не за велінням згори. А 1571 рік в історії краю позначився лише реформою сторожової служби Московської держави  за часів царя Івана Грозного.

280096945 326779922931004 4969614919770374156 n 8f055

План міста-фортеці Бахмут. 1730-і роки. Шведський національний архів.

280261986 3163268503898077 3955915281066378301 n 932c2

Бахмутські козаки XVIII ст. Реконструкція художника С. Шаменкова

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Круасани та піца: де смачно й дешево поїсти у Дніпрі

Семаковська Тетяна 12:00, 6 Липня 2025
Заклади в Дніпрі / ілюстрація Бахмут IN.UA

У Дніпрі проживає чимало переселенців з різних областей України. Люди знайшли тут тимчасовий дім та роботу. Немало у Дніпрі й бахмутян, які вже адаптувалися до нового міста та відвідують місцеві театри, артпростори, музеї та кафе.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала перелік бюджетних закладів у місті Дніпро, де кожен знайде щось на свій гаманець та смак.

Куди піти у Дніпрі поїсти: добірка закладів

Дніпро — місто з насиченою гастрономічною культурою, яке здатне здивувати як місцевих мешканців, так і туристів. Від затишних кав’ярень до сучасних ресторанів зі стравами світової кухні — у місті можна знайти все, що забажає душа гурмана

Plov Bar

Plov Bar / фото The Village

Для любителів смачного плову у центрі Дніпра працює автентичний заклад Plov Bar. Після того, як ви хоч раз тут побуваєте, вам не доведеться ставити собі питання: де поїсти у Дніпрі? Заклад готує різні плови, супи та десерти. Найдешевший плов з куркою обійдеться у близько 250 гривень.

Втім сюди краще йти компанією, адже майже за 400 гривень пропонують дегустаційний сет вагою майже пів кілограма, де представлені усі види плову. Це плов з яловичиною, куркою, мідіями та червоною ікрою. Також у цю суму входить салат та піта. Заклад працює на вулиці Челюскіна, 10.

Стридфуд Пако

Один з видів вуличної їжі / фото Стридфуд Пако

Поїсти дешево у Дніпрі точно вдасться, якщо ви любите вуличну їжу. Великий вибір пропонує заклад Пако — це сучасна українська вулична їжа. В асортименті багато салатів, середня ціна 150 гривень, також є тарілки з картоплею-фрі та м’ясом від 160 гривень чи лаваші з начинкою, як на фото вище за 249 гривень. Заклад працює на вулиці Харківській, 3.

Miao Ramen

Рамен / скриншот

Miao Ramen — бюджетне кафе у Дніпрі, де подають наваристий суп японської кухні з локшиною, свининою, яйцями та фрикаделькою. Велика тарілка рамену коштує близько 150 гривень. Заклад працює на вулиці Барикадна, 7.

Каструлька

Страва в закдаді / фото Каструлька

Кафе у Дніпрі з азійською кухнею, розташоване на вулиці Магдебурзького права. У закладі є різні страви: від ролів до карі.

Варто зазначити, що Каструлька активно допомагає армії, має затишну атмосферу та бюджетні ціни на страви.

Alfama

Ресторан португальської кухні / Інстаграм

Португальська їжа у Дніпрі доступна за адресою проспект Дмитра Яворницького, 25. Саме тут можна знайти ресторан Alfama. У закладі подають сирники, вівсянку, салати та сендвічі. Це дещо дорожчий заклад, але тут є свої особливості, адже можна окремо придбати курячий паштет за 285 гривень. На десерт можна взяти еспресо за 60 гривень разом з паштейтом за 70 гривень.

Asvik Streetfood

Круасан із закладу / фото Bolt

Переселенець з Краматорська відкрив кафе з вуличною їжею у Дніпрі. Тут можна купити піцу, гірос, млинці та круасани. Все бюджетно, наприклад, отримати порцію круасана можна від 125 гривень. Кафе працює на вулиці Академіка Образцова, 1,

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут під час ковідного карантину: як жило місто у 2020 році

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:00, 6 Липня 2025
Карантин у місті Бахмут, 2020 рік / фото Олександр Сотников

Бахмут у 2020 році, як і вся Україна, опинився під впливом жорстких карантинних обмежень через пандемію COVID-19. Місто, що звикло до активного ритму життя, раптово змінилося: спорожнілі вулиці, зачинені кафе та дистанційна робота стали новою нормою.

Детальніше про те, як жило місто в період ковідного карантину 2020 року — в матеріалі Бахмут IN.UA

Бахмут під час ковідного карантину 2020: фото

У 2020 році в Бахмуті, як і по всій країні, діяли суворі обмеження для населення через пандемію ковіду в світі. Місто буквально завмерло: спорожнілі вулиці, зачинені крамниці та відчутна тривога від невидимої загрози стали новою реальністю для багатьох містян. Проте, навіть в таких умовах місто не втрачало власний шарм та затишок.

Пропонована добірка складається з фотографій, які зробив та опублікував бахмутянин Олександр Сотников на своїй сторінці у Facebook. Всі вони датовані березнем 2020 року — в пік обмежень, які ввели під час карантину.

Майже пуста центральна вулиця міста / фото Олександр Сотников
Вулиця в під час карантину, 2020 рік / фото Олександр Сотников
Місцевий ринок продовжував працювати навіть попри обмеження / фото Олександр Сотников
Пуста локація в місті через введення обмежень в країні / фото Олександр Сотников

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кафе в Дніпрі

Круасани та піца: де смачно й дешево поїсти у Дніпрі

У Дніпрі проживає чимало переселенців з різних областей України. Люди знайшли тут тимчасовий дім та роботу. Немало у Дніпрі й бахмутян, які вже адаптувалися до […]

Фоторепортаж

Бахмут під час ковідного карантину: як жило місто у 2020 році

Бахмут у 2020 році, як і вся Україна, опинився під впливом жорстких карантинних обмежень через пандемію COVID-19. Місто, що звикло до активного ритму життя, раптово […]

11:00, 06.07.2025 Скопіч Дмитро

Переважна більшість українців підтримує створення заповідних територій — результати опитування

86% мешканців українських громад позитивно ставляться до створення нових природоохоронних територій. Серед них 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні. Про […]

10:00, 06.07.2025 Скопіч Дмитро

Парк “Ювілейний” у Краматорську: як виглядала локація у 2024 році

Парк “Ювілейний” у Краматорську — яскравий приклад урбаністичного простору, де природа гармонійно поєднується з архітектурними рішеннями міського середовища. До повномасштабного вторгнення це місце було одним […]

13:00, 05.07.2025 Скопіч Дмитро
Фоторепортаж

Світлодарськ до війни: як виглядало місто у липні 2021 року

До початку повномасштабної війни Світлодарськ був невеликим, але значущим промисловим містом Донеччини з розвиненою енергетичною інфраструктурою. Його серцем залишалася Вуглегірська ТЕС, яка не лише забезпечувала […]

12:00, 05.07.2025 Скопіч Дмитро