Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Алебастровий декор, який бахмутяни могли бачити на будівлях міста може стати першим з Бахмута об’єктом нематеріальної культурної спадщини Донеччини. Управління культури Бахмутської міської ради ініціювало включення цього елементу до обласного переліку. Зазначимо, що офіційно в Бахмуті не має жодного елементу, який був б включений до нематеріальної культурної спадщини.

Про деталі ініціативи редакції Бахмут IN.UA розповіла Ірина Булгакова, начальниця управління культури.

Алебастрове лиття

Йдеться про унікальне місцеве ремесло, це виготовлення прикрас для інтер’єру з алебастру, що побутувало серед мешканців Бахмута в минулому столітті. Колись подібні вироби прикрашали стелі, дзеркала, дверні арки, зокрема й у громадських будівлях.

Ірина Булгакова пояснює, що ідея внести алебастрове лиття до нематеріальної культурної спадщини області з’явилося під час обговорень з іншими громадами, які активно збирають та зберігають історію своїх громад таким чином.

Вирішили, що нам так само треба цим зацікавиться і зайнятися цим питанням, бо в нас жодного елементу не було внесено. Але наша культура дуже багата. Ми знайшли носійку цієї культури, в якої ще прабабуся займалася ліпленням. Ми хочемо зберегти  ідентичність бахмутської культури, й передати цю традицію далі. Це може стати першим елементом нематеріальної культурної спадщини з Бахмута, якщо громада підтримає цю ініціативу,

розповідає начальниця управління культури // Ірина Булгакова

Наразі фахівці збирають спогади, свідчення та думки громади через онлайн-анкету.

“Зараз працюємо з нашим краєзнавчим музеєм, щодо історичної довідки всього напрямку, працюємо по заповненню документів. Це робота така дуже кропітка, бо багато документів треба заповнити. Це й інвентарна картка, і облікова картка”, — пояснює Ірина Булгакова.

В серпні планується обласна нарада, на якій й представлятимуть алебастрове лиття та ухвалюватимуть рішення, чи включати його до нематеріальної спадщини регіону. У планах є відродження алебастрового ремесла, бахмутян хочуть залучати до майстер-класів та уроків при Центрах або осередках підтримки бахмутян, аби зберегти історію.

Крім того, у планах є й виставки елементів алебастрового лиття. Очільниця управління культури пояснює, що експозиція може включати як нові роботи бахмутян, які будуть створені під час майстер-класів, так й зацифровані елементи з Бахмута.

Заповнити анкету можна за посиланням: https://forms.gle/xowqBgCQcrTrcX8C6. Форма буде відкрита до 31 липня 2025 року. За словами пані Ірини, у анкеті вже є понад 20 відповідей, і в багатьох з них люди згадують, що алебастрові вироби вони часто зустрічали в Бахмуті.

До теми:

Таємниці Будьонівки: як 15-річний бахмутянин розкриває історію рідного міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійна організація “Карітас Полтава” продовжує реалізацію програми фінансової допомоги для постраждалих внаслідок війни, зокрема для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які потребують підтримки з оплатою житла.

Про це йдеться в офіційному повідомленні організації.

Грошова допомога від Карітас у Полтаві

Грошова допомога призначена для новоприбулих ВПО, які переїхали до Полтавської області менше ніж 30 днів тому та отримали довідку ВПО. Підтримка орієнтована на найбільш вразливі категорії населення:

• люди з інвалідністю або тяжкими хворобами;
• самотні літні люди або домогосподарства, що складаються з однієї чи двох осіб пенсійного віку без підтримки родичів;
• одинокі матері або батьки з дітьми до 18 років;
• багатодітні родини (троє і більше дітей);
• вагітні жінки та матері з дітьми до трьох років.

Додаткові умови

Обов’язковою умовою участі є середньомісячний дохід на одного члена сім’ї, що не перевищує 6 318 гривень. Крім того, підтримка не надається тим, хто вже отримував аналогічну грошову допомогу від інших організацій.

Необхідні документи та як отримати допомогу

Для подання заявки на отримання коштів необхідно мати при собі:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• довідку ВПО;
• рахунок IBAN;
• документи, що підтверджують належність до однієї з вразливих категорій;
• довідки ОК-5 та ОК-7.

Як подати заявку

Звернутися можна до офісу “Карітас Полтава” за адресою: м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 20/1. Для отримання консультації телефонуйте: +380 (50) 346 4693. Всі звернення розглядаються індивідуально.

Читайте також:

• Одноразова допомога для ВПО від Червоного Хреста у Кам’янці-Подільському
• Нові перевірки для переселенців: що зміниться для ВПО з 1 липня 2025 року
• “Укрзалізниця” надаватиме ексклюзивні пропозиції та бонуси для ВПО: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!