Існує багато досліджень, що визначають основні сфери життя, увага до яких покращує стан фізичного здоров’я та допомагає відчувати себе щасливим. Якість життя залежить від стану нашого фізичного тіла, емоційного стану і духовного розвитку. Це своїм досвідом доводить Ольга Сорока, яка вчора відзначила сторічний ювілей. Жінка працювала у великому колективі, допомагала родичам, наразі продовжує читати, слухає класичну музику і спілкується з друзями.

Про життя Ольги Петрівни ми розказуємо зі слів її онучки Ганни Нітієвської.   

Фізична активність

Ольга Петрівна народилася в селі і все життя із задоволенням працювала на городі. До 90-та років жінка займалася вирощуванням овочів на дачі. Зараз більшу частину доби знаходиться вдома, та постійно пропонує свою допомогу по господарству онукам та правнукам. Жінка виховала двох дітей, має чотирьох онуків та шість правнуків. 

Соціальні зв’язки і родина

Ольга Петрівна з чоловіком брала участь у бойових діях під час Другої світової війни. У 1964 році вона залишилась сама з двома дітьми – чоловік несподівано помер. 

Багато років жінка працювала на підприємстві Українського товариства сліпих у Енакієво контролером, потім заступником директора з виховної роботи. Це період найактивнішого соціального життя. Ольга Петрівна організовували дозвілля колективу – поїздки, заходи, святкові вечори. Вона досі телефоном спілкується з друзями та знайомими.

Їжа: матеріальна та духовна

Наша героїня не має особливих уподобань в їжі. Єдине правило – не переїдати. Одна з найулюбленіших страв з часу війни – бутерброд зі смальцем. Зараз таку жирну їжу вже майже не їсть. Онучка дбає, щоб бабуся харчувалася збалансовано – купує багато фруктів і овочів.

Ольга Сорока любить читати класичну літературу, наразі читає Чехова, нещодавно перечитувала поезію Пушкіна. Онучка Ганна Нітієвська працює у Бахмутському коледжі мистецтв ім.І.Карабиця викладачем з фаху “Фортепіано” і вдома має багато музичної літератури. Ольга Петрівна любить слухати класику, вивчає біографії композиторів. Обговорює прочитане з родиною.

Жінка читає без окулярів і майже не приймає ліки.

Ольга Сорока (в дівоцтві Самарченко) – студентка Хреновского лісничого технікуму Воронежская область. Фото зроблено перед початком Другої світової війни.

1944 рік. Ольга Сорока (в дівоцтві Самарченко) працює завідуючою секретним діловодством 17-ї повітряної арміі, 3й український фронт.

1946 рік. Весілля. На фото Ольга Сорока з чоловіком і сестрою.

1953 рік. Родинне фото.

70-ті роки. Ольга Сорока.

1974 рік. Проводи на пенсію. Єнакіївський УТОС.

2005 рік. Ольга Сорока.

День перемоги з правнуками.

Сторічний ювілей в родинному колі.

Фото з родинного альбому надані Ганною Нітієвською.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!