У Слов’янському міськрайонному суді 16 лютого відбулося чергове засідання у справі вбитого у грудні 2019 року місцевого волонтера Артема Мирошниченка. На якій стадії розгляд – читайте у матеріалі.

Справу про вбивсто бахмутського волонтера Артема Мирошниченка розглядають у суді більше року. Нагадаємо, 30 листопада 2019 року на чоловіка напали двоє підлітків і жорстоко побили, не приходячи до тями він помер у лікарні, 5 грудня того ж року. Слідство затримало двох підозрюваних: Миколу Барабаша і Олександра Баришка, які наразі перебувають на лаві підсудних, їхні адвокати клопочуть про цілодобовий домашній арешт для обох.

Цього разу обвинувачуваним продовжили термін тримання під вартою до 16 квітня поточного року.

На початку розгляду судді вимагали від громадських активістів та представників преси залишити залу засідань, мовляв, через карантин, проте навіть під час більш суворих обмежень у залі могла перебувати така ж кількість людей. Зійшлися все ж на дотриманні дистанції у півтора метра.

Наступне засідання відбуватиметься 11 березня. Узгодження дат подальших судових засідань (до кінця травня цього року) відбулося без участі представника сторони потерпілого і сторони обвинувачення. За словами адвоката потерпілого – Олександра Кадієвського,  судді мають узгоджувати дати, тому що всі учасники процесу дізнаються, чи не мають у вказаний час інших засідань, узгоджених заздалегідь, бо вони будуть зірвані.

Розгляд справи триває більше року, за цей час відбулося більше 12 судових засідань: їх переносили через хвороби суддів, неявку представників підсудних, неявку сторони потерпілого через помилково вказаний час у повістці, неможливості доставити підсудних до залу суду з невідомих причин. Протягом року підсудним лише продовжували термін тримання під вартою. Також сторона потерпілого, яким виступає брат загиблого – Сергій Мирошниченко, зазначає, що є підстави вважати, що справу навмисно затягують, аби знизити розголос серед активістів та ЗМІ.

У грудні минулого року замінили головуючого суддю,  вся справа буде переглядатися заново. На наступне засідання повторно запросять свідка по справі, яким виступатиме батько загиблого.

Крім жорстокого вбивства,  резонанс у справі спричинив мовний конфлікт. За версією одного з очевидців (який з міркувань власної безпеки не свідчить у правоохоронні органи),  підсудні, перебуваючи напідпитку, звернулися до Артема Мирошниченка, він відповів українською, після цього на нього напали.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!