Як активна молодь ремонтувала квартири мешканцям Бахмутського району у 2020 році

Семаковська Тетяна 10:00, 28 Червня 2025
Активна молодь, яка долучилась до діяльності БУР в Бахмутському районі / фото Бахмут IN.UA

До війни в Бахмутському районі діяв волонтерський проєкт БУР — “Будуємо Україну разом”, у межах якого молодь з активною громадянською позицією допомагала відновлювати квартири вразливим категоріям населення та різні громадські об’єкти, зокрема шкільну бібліотеку в селищі Миронівське.

Детальніше про діяльність громадської ініціативи в Бахмутському районі до війни — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмут до війни

До повномасштабної війни в Бахмутському районі діяли молодіжні ініціативи, спрямовані на допомогу місцевим мешканцям. БУР — “Будуємо Україну разом” — одна з таких. Це загальноукраїнська ініціатива для активної молоді, яка прагне допомагати громадам у розвитку.

Учасники ініціативи активно працювали в Бахмутському районі. Зокрема, у 2020 році вони допомагали на трьох локаціях — у Миронівському, Соледарі та Званівці.

Лише у Миронівському хлопці та дівчата з усієї України ремонтували дві квартири. Перша належала родині з трьома дітьми, яких виховувала прабабуся. Мати померла через хворобу, а бабуся загинула під час бойових дій. Друга квартира належала молодій матері з дитиною. Крім допомоги в ремонті житла, активна молодь займалася відновленням шкільної бібліотеки.

Приміщення, де зупинялися БУР / фото Бахмут IN.UA

Учасників заздалегідь попередили, що жити доведеться в не зовсім домашніх умовах, але ніхто ніколи не скаржився і не повертався додому раніше, адже бажання допомагати, отримати нові цікаві знайомства та можливість подорожувати Україною перекривали тимчасові незручності.

Умови життя / фото Бахмут IN.UA
Інтерактивні розваги для молоді / фото Бахмут IN.UA

Варто зазначити, що активна молодь не тільки займалася ремонтом та допомогою громаді, але й долучалася до просвітницьких заходів та зустрічей із бахмутськими громадськими діячами — представниками представники ГО “Бахмутська Фортеця”, ГО “Наша гідність” та ГО “Лада” та Молодіжної Ради Бахмута. Під час таких зустрічей активісти ділилися власним досвідом громадської діяльності та розповідали про власну мотивацію щодо ведення діяльності, спрямованої на розвиток громадського суспільства в Україні.

Олена Щекодіна, член ради ГО “Бахмутська Фортеця” розповідала БУР про студентські проєкти в Бахмуті / фото Бахмут IN.UA
Аркадій Петросян, тогочасний голова ГО “Наша Гідність”, також брав участь в зустрічі з активістами БУР / фото Бахмут IN.UA
До зустрічей долучилися й представники бахмутського об’єднання “Лада” / фото Бахмут IN.UA

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська цегла з літерою “П”: як з’явився завод Паланта

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:00, 6 Вересня 2025
Цегла із заводу Паланта / фото Бахмутського краєзнавчого музєю

На старих вулицях мирного Бахмута часто можна було зустріти будинки, зведених із цегли, позначеної літерою “П”. Цей знак вказував на походження матеріалу з цегельного заводу Авраама (Абрама) Григоровича Паланта — одного з підприємців, що наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття забезпечували будівельні потреби міста.

Детальніше про те, як з’явився завод Паланта — розповіли в Бахмутському краєзнавчому музеї.

Історія заводу Паланта в Бахмуті

Історія заводу розпочалася 27 травня 1894 року, коли Бахмутська міська дума надала Палантові в оренду ділянку землі площею понад одну десятину на південній околиці міста поблизу річки Бахмут, де працювали й інші відомі цегельно-черепичні виробництва регіону — Бадодіна, Любицького, Французова. За це щороку він мав сплачувати 90 рублів 49 копійок.

Завод працював сезонно — від весни до осені. За рік виготовлялося до мільйона цеглин, які приносили власнику від 4 500 до 7 000 рублів доходу. Постійний штат складав близько 25–30 робітників.

Продукція Паланта відрізнялася від матеріалів інших заводів доступною ціною, адже виготовлялася виключно вручну. Це робило її популярною серед місцевих мешканців та підприємців. Саме цією цеглою зведені будівлі, які залишалися частиною історичного обличчя Бахмута: католицький костел, споруди заводу “Е.М. Фарке”, шахта “Бахмутська сіль” та інша дореволюційна архітектура міста.

Завод у ХХ столітті

Завод працював безперервно до 1917 року. Після більшовицької націоналізації у 1920-му він перейшов у підпорядкування “Совнархозу”, а вже у 1923 році був остаточно закритий. У радянських довідниках того часу зазначається, що на вулиці Харківській (нині — Незалежності), неподалік станції Бахмут І, розташовувалася або одна з майстерень, або адміністративне приміщення колишнього заводу Паланта.

Історія життя Паланта

Про самого Авраама Григоровича Паланта відомо небагато. Він належав до купецького стану, був євреєм за походженням. У Бахмуті не мав значних маєтків: у 1908 році його завод оцінювався лише в 1 000 рублів. Проте в місті мешкали інші представники родини — Хаїм, Ісак та Іда Паланти. Разом вони володіли нерухомістю на вулиці Малій Харківській (тепер — Незалежності), неподалік від синагоги, розташованої за адресою: вул. Бахмутська, 1.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Підірвали тисячі споруд”: розвінчуємо відомі міфи про деокупацію Бахмута 5 вересня

Семаковська Тетяна 11:30, 5 Вересня 2025
Пошкоджені будинки у Бахмуті / фото Бахмутського краєзнавчого музею

5 вересня, Бахмут вшановує день визволення від нацистських окупантів. Так відбувалося щороку: кожен бажаючий міг взяти участь у святкуванні та принести квіти до монумента визволителів.

Розвінчуємо популярні міфи про ті часи. Для цього ми поспілкувалися із завідувачем відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігорем Аркадійовичем Корнацьким.

монумент квіти 1d87c
Монумент у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

Звільнення Бахмута

Перед деокупацією Бахмута радянські війська захопили населені пункти на півночі, створивши противнику безпосередню загрозу. Коли загарбників притиснули, ті почали знищувати місто перед відступом. Існує думка, що тоді німці підірвали та спалили понад тисячу споруд, проте в Бахмутському краєзнавчому музеї не мають цьому підтвердження.

“Місто Бахмут, на той час Артемівськ, було звільнено частинами радянської армії. Це були 259 та 266 стрілецькі дивізії, а також танковий корпус під командуванням генерала Пушкіна. Радянські війська увійшли до міста зі східного боку. Спочатку було звільнено Забахмутку, потім центральну частину міста”, — ділиться він.

корнацький 3da66
Ігор Корнацький / фото соцмережі

Тоді окупанти підготувалися до оборони: на підступах до міста створювалися широкі мінні поля та зводилися протитанкові перешкоди. Перші бої почалися вночі п’ятого вересня, а вже на ранок місто опинилося повністю під контролем тодішніх визволителів.

“Німецькі окупанти заздалегідь вигнали з міста частину місцевого населення у бік Часового Яру, Костянтинівки. Перед відступом окупантів відбувалося руйнування та спалення житлових будинків, промислових підприємств, всіляких установ. Центр міста був зруйнований переважно”, — поділився він.

Бахмут перед деокупацією

Проводячи паралелі з тим, що місто та його мешканці переживають зараз, Корнацький зазначає, що руйнування інфраструктури тоді не засуджувалися — це було необхідно.

місто в окупації 7008b
Центр Бахмут під час нацистської окупації / фото з архіву Бахмутського краєзнавчого музею

“Та й під час окупації відбувалося бомбардування міста. Відомо, що бомби, які скидали на Бахмут, випустили з радянських бомбардувальників. Тоді знищили будівлю, в якій мешкали німецькі офіцери. Наразі ця вулиця називається Василя Першина, постраждали й інші об’єкти на території міста”, — розповідає історик.

Проте повідомлення про значні руйнування у місті Корнацький спростовує. За його словами, очевидно, що залишити по собі сумнозвісну “випалену землю” — вигідно. Однак більшість будинків все ж або постраждали незначно, або взагалі вистояли цілими. Набагато небезпечнішими були пожежі, які тоді використовували приблизно з тією ж метою.

мапа 5 вересня річниця 07d42
Фрагмент аерофотозйомки Бахмута, зробленої 1943 року льотчиками Вермахта. “Піонерський садок” з 5-кінцевою зіркою, будівля школи №7 та “Совпартшколи” (на її місці пізніше була збудована швейна фабрика ім. 8 березня), стадіон (згодом “Авангард”), залізничний переїзд та вулиця Широка.

“Якусь потужну масовану артилерійську підготовку, яка призвела б до значних руйнувань у Бахмуті, ми не знаходимо у спогадах очевидців. Якщо говорити саме про період визволення міста від окупанта. Натомість розповідається про підпали з боку, як і німців, так і радянської армії перед відступом. Тобто місто мало не згоріло двічі”, — додав Корнацький.

Азово-Донський банк: як врятували

Азово-Донський банк / фото Вікіпедія

На запитання журналіста про справжність знаменитої у Бахмуті легенди про безцінну пляшку самогону Ігор Аркадійович відповідає ствердно. Йдеться про випадок, коли перед відступом німців і, відповідно, руйнуванням стратегічно важливих будівель, за допомогою удачі та кмітливості вдалося врятувати одну з найкрасивіших дореволюційних будівель Бахмута — колишній Азовсько-Донський банк.

“Є історія у спогадах колишнього працівника банку, на прізвище Корзун, який на той момент був охоронцем банку. Коли палії пересувалися містом, він зміг підкупити їх пляшкою самогонки. Таким чином вони справді оминули будівлю банку стороною”, — резюмував Корнацький.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська цегла з літерою “П”: як з’явився завод Паланта

На старих вулицях мирного Бахмута часто можна було зустріти будинки, зведених із цегли, позначеної літерою “П”. Цей знак вказував на походження матеріалу з цегельного заводу […]

10:00, 06.09.2025 Скопіч Дмитро
Важливо

“Підірвали тисячі споруд”: розвінчуємо відомі міфи про деокупацію Бахмута 5 вересня

5 вересня, Бахмут вшановує день визволення від нацистських окупантів. Так відбувалося щороку: кожен бажаючий міг взяти участь у святкуванні та принести квіти до монумента визволителів.

Стус, якого ми не знали: до роковин загибелі розповідаємо про поета, якого сформувала Донеччина

У холодному карцері 4 вересня 1985 року загинув Василь Стус — далеко від рідного дому, у таборі “Перм-36” на території росії, де він відбував своє […]

Важливо

Трагедія Іловайська: редакція публікує архівні світлини 2014 року

Ми продовжуємо згадувати Іловайський котел. Архівні світлини, що можна переглянути в матеріалі зроблені на камеру телефона безпосередніми учасниками добровольцями батальону “Донбас” Олексієм Антиповим та Анатолієм […]

Бульвар Металургів у Бахмуті: як виглядало затишне місце у 2018 році

У 2018 році бульвар Металургів реконструювали та змінили назву на Козацький. Тут часто прогулювалися бахмутяни, робили фото біля скульптури Козака-солевара з мішком солі та мушкетом. […]