Газета «Вперед», основанная в 1920-м году, отмечает свой первый столетний юбилей. Наши журналисты сделали подборку публикаций ХХ столетия. Мы взяли один год каждого десятилетия начиная с 50-х годов и выбрали некоторые публикации. В 50-х  на страницах “Артемовского рабочего” – так тогда называлась газета “Вперед” рассказывали об успехах партии, строительстве канала ” Северский Донец – Донбасс”, результатах работы предприятий города и Союза, Артемовского горсовета, освещали культурную жизнь, объясняли чем страшны США и что творится на международной арене. Чем жил город и район 1957-м году смотрите в материале.

В каждом десятилетии есть свои особенности. Менялось оформление газеты, появлялись новые рубрики, в 60-х телевизионная программа выглядела как маленькая заметка, в 98-м занимала несколько страниц. Если в 50-х рекламой можно считать сообщение о театральных гастролях, то в 80-е появляются объявления о визите в город экстрасенсов и психотерапевтов, в 90-е печатают рекламу банков и политическую рекламу партий и кандидатов. Интересно наблюдать как выглядела идеологическая работа по освещению международных новостей «братских» и буржуазных стран. На страницах газеты даже в 90-х размещали отчеты об удоях, результатах работы промышленных предприятий.

На страницах газеты происходило публичное осуждение религии и капиталистического строя, восхваление деятельности партии и «людей труда». Неизменной остается рубрика письма в редакцию, где на вопросы читателей отвечают первые руководители предприятий. Темы, которые волновали людей в ХХ веке, актуальны и по сей день – транспорт, общественный порядок, качество услуг предприятий, встречаются птсьма с предложениями. Свои отчеты в газете публиковали депутаты Артемовского горсовета.

Чем отличается газета 57-го года так это количеством новостей всесоюзного характера. Просмотрев подборку разных лет мы проследили тенденцию – чем ближе к современности, тем больше газета становиться региональной. В своей подборке мы обратили внимание на местные новости.

Рождение поселка Мироновский 

Освещению деятельности горсовета уделяется много внимания

На страницах “Артемовского рабочего” освещались успехи промышленных предприятий региона

Письма в редакцию

Много публикаций касается строительства канала “Северский Донец-Донбасс”

Отчеты об удоях и работе промышленных предприятий постоянная рубрика встречается даже в 90-х

Освещение международной политики в каждом номере

 

 

 

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!