Незважаючи на близькість до лінії розмежування, Зайцеве може похвалитись деякими досягненнями – в селі відновлено водопостачання, налагоджено вуличне освітлення. Мешканці відчули позитивні зміни – за кошти бахмутських підприємців і меценатів відремонтували фельдшерський пункт. Від об’єднання з Бахмутом мешканці села очікують насамперед збільшення робочих місць. Про те, як живуть, чого бракує та на що сподіваються мешканці Зайцевської громади докладніше у наступному матеріалі проекту «Децентралізація в деталях».
В найближчій перспективі утвориться об’єднана Бахмутська громада, до якої, крім міста, увійдуть п’ять сільських громад. Що ми знаємо один про одного, чого чекаємо і які ресурси маємо на момент об’єднання, розбираємося разом в серії матеріалів «Децентралізація в деталях». Ми вже ознайомили читачів з Опитненьскою, Іванівською, Покровською сільрадами, сьогодні пропонуємо до вашої уваги Зайцівську сільську раду.
Головою Зайцівської сільради є Олександр Пономаренко. Останніх місцевих виборів у селі не було, тому він займає посаду вже другий термін з 2010 року. Як і його колеги – голови інших сільрад, очікує на об’єднання з Бахмутом, має лише позитивні надії, але й висловлює свій погляд щодо реформи.
«Якщо ми хочемо зберегти села, то треба розробити стратегію їх розвитку. Скоро ми станемо однією сім’єю, тому повинні рівнозначно відповідати і за місто, і за село. Виявили проблеми сільської місцевості – забезпечення медицини, освіти, ремонти доріг, соціальних закладів – і вирішуємо їх поступово, згідно розробленого плану. А не кидаємо гроші, щоб тимчасово заткнути діри» – говорить Олександр Пономаренко.
До складу Зайцівської громади входять три села – Зайцеве, Вершина та Весела Долина. На її території працюють державні підприємства –– Донбаська підстанція, РЕС, психоневрологічний інтернат, які сплачують податок на доходи фізичних осіб. Такі надходження істотно формують районний бюджет, що потім, в свою чергу, частково надходить до сільської ради у вигляді субвенцій і дотацій. Працюють приватні підприємці та фермерські господарства, які також наповнюють бюджет.
І хоча бюджет громади дефіцитний, все рівно, за власні кошти проводять ремонти об’єктів соціальної інфраструктури. Власні доходи сільради складають 2,3 мільйона гривень, видатки – 4,4 мільйона гривень. Для утримання органів місцевого самоврядування та соціальної сфери отримують дотації з району.
«Своїми силами ми відремонтували дах, замінили вікна на двох поверхах приміщення сільради. Замінили вікна у дитячому садочку, купили нові меблі, білизну. У сільському клубі, у двох кімнатах, також зробили ремонт, щоб дітям було комфортне проводити там час» – розповідає Олександр Пономаренко.
Саме заклади бюджетної сфери і є головною, та мабуть єдиною можливістю, де можна знайти роботу для сельчан. Для села Зайцеве, як і для інших сіл, брак робочих місць – це актуальна проблема.
«Люди працюють в школі, дитячому садочку, у сільраді. Для молоді – це великі труднощі, бо вони перебиваються випадковими заробітками. У фермерів також робочих місць дуже небагато» – розповідає мешканка громади Галина Петрівна.
Це підтверджує і приватний підприємець Юрій Поповський, який обробляє землі та ремонтує сільськогосподарську техніку.
«До мене часто звертаються з проханням взяти на роботу. Щоб взяти людину на роботу, її треба чимось загрузити. У мене 300 гектар землі, збільшити об’єми виробництва не можу – землі розподілені, то й брати занадто робітників не можу» – каже підприємець.
Мешканці села згадують, що раніше село процвітало. Майже кожен хазяїн, розводив корів, свиней, курей, уток. Зараз залишились одиниці, хто займається скотарством – бо це дуже дорого, складно, та саме головне не рентабельно.
«Ті люди, що мають корову – не мають ні свят, ні вихідних, ні лікарняних. Вони багато вкладають, але дуже мало отримують. Літр молока повинен коштувати по ціні бензину, щоб людина змогла отримати гідну оплату свого труда» – міркує Юрій Поповський.
Тому й голова сільради додає, що обов’язково повинна бути програма державного значення розвитку громад. Олександр Пономаренко вважає, що не можна концентрувати робочі місця лише в одній місцевості – треба залучати інвесторів, створювати робочі місця по всім громадам.
«Якщо фермер орендує землі, обробляє їх та отримує прибуток, то він повинен надавати робочі місця саме на цій території. А зараз як? Він сплачує лише орендну плату, бо його підприємство зареєстровано зовсім в іншому місті. Податок на прибуток фізичних осіб – істотну частину бюджету – село не отримує, та й місцеві сельчани не можуть працевлаштуватись» – говорить Олександр Пономаренко.
Зайцівський фельдшерський пункт має капітальний ремонт
Ще у 2016 році по програмі об’єднання громад в Зайцівському фельдшерському пункті зробили капітальний ремонт.
«Поміняли все – починаючи з підлоги та закінчуючи дахом. У нас стало дуже комфортно та зручно. Але дуже надіємось, що в нас відкриється амбулаторія, тоді людям не прийдеться їздити до сімейного лікаря, зараз наші люди їздять в амбулаторію до селища Опитного» – розповідає завідуюча фельдшерським пунктом Людмила Мальцева.
У дитячому садочку навчились економити теплову енергію
Головна задача для дитячого садочка – це впровадження системи енергозбереження. За кошти сільського бюджету в садочку вдалось встановити два енергозберігаючі котли. Це дозволило зекономити до 15 тон вугілля, тобто 25% твердого палива.
«В 2015-16 роках нам потрібно було 58 тон вугілля, у цьому році обійшлись 43 тонами вугілля. Якщо замінимо систему опалення, то зможемо ще більше економити енергоносіїв» – піклується завідуюча дитсадочка Наталя Євтушенко.
Зайцеве має загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів чи одинадцятирічну. Наповнюваність в класах низька, загальна кількість учнів у школі – 56 дітей, і голова сільради побоюється, що школу можуть закрити та вважає, що це не вихід з ситуації.
«Можливо, школу утримувати буде нерентабельно. Але закриття школи приведе до загибелі села. Потрібно думати, як її зберегти, нехай у школі буде лише навчання до 4-го класу, але вона повинна залишитись» – говорить Олександр Пономаренко.
Мешканці села Зайцеве мають регулярне водопостачання та вуличне освітлення
Про це говорять задоволені люди, а голова доповнює, що й зараз продовжуються роботи по заміні водопроводу.
«Не так давно замінили шість кілометрів труби, а по вулиці Центральній – 1,3 кілометри за обласні кошти» – розповідає голова сільради.
У сільському клубі одружуються, проводять різні свята, працюють кружки для дітей
«У нас в клубі відремонтували дві кімнати, де ми проводимо свята, одружуємо молодих, діти займаються цікавими справами. Є актовий зал, але в ньому немає опалення. Голова обіцяє вирішити це питання, сподіваємось, що скоро і у ньому буде тепло. А біля приміщення клуба голова хоче зробити спортивний майданчик» – каже робітник клуба Наталя.
Очікування від об’єднання з Бахмутом – налагодження транспортного забезпечення
«Через наше село проходить автобус «Бахмут –Новолуганка», три рейси – вранці, в обід та ввечері. Але сісти на цей маршрут для мешканців села дуже проблематично. А, якщо їхати на таксі, то це в два рази дорожче – білет на автобус коштує 9 гривень, таксі 20 гривень» – каже мешканка села Галина Петрівна.
Олександр Пономаренко розповідає, що в Бахмуті, майбутньому центрі ОТГ, періодично відбуваються робочі зустрічі усіх голів сільрад та голови міста Олексія Реви. Там обговорюються майбутні плани, фіксуються проблемні напрямки та приймаються пропозиції. Так, голова Зайцівської громади має своє бачення, який повинен залишитись керівний склад села.
«Насамперед староста села, який крім своїх обов’язків, буде надавати різні довідки, бо їздити за кожною до міста, не зручно. Землевпорядник вкрай потрібен. Після об’єднання в громаді буде більше 45 тисяч гектар землі. Посадовці у Бахмуті не зможуть впоратись з таким об’ємом роботи, до того ж, по кожному району треба знати свої землі досконально. Також потрібен бухгалтер, діловод та водій» – міркує голова сільради.
Не зважаючи на позитивні очікування від об’єднання, як і в інших сільрадах, є побоювання, що скорочення штату може знизити рівень послуг, тому вже зараз в сільраді готують свої пропозиції, щоб мешканці цього не відчули.
