Минуло понад місяць, відколи Володимир Зеленський заявив, що Польща та щонайменше три європейські країни готові розпочати тренування українських пілотів на західних винищувачах. Відтоді лідери провідних країн-партнерів почали це спростовувати. Так, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр Великої Британії Ріші Сунак оголосили, що рішення про передачу авіації не ухвалювалося. А президент США Джо Байден взагалі спантеличив заявою, що насправді зараз Україні не потрібні західні винищувачі.

Видання “Українська правда” розбиралося, в якому стані зараз перебуває українська авіація, чому Повітряні сили потребують оперативного переоснащення на західну техніку, та які типи закордонних винищувачів найбільше підходять для українського неба.

Яку авіацію використовує Україна?

МіГ-29. Фото: Вікіпедія

Відомо, що Повітряні сили ЗСУ використовують чотири основні типи літаків: винищувачі МіГ-29 та Су-27, фронтові бомбардувальники Су-24М та штурмовики Су-25. Згідно з даними, наведеними в новому випуску довідника “World Air Forces 2023” від FlightGlobal, який спеціалізується на авіації армій світу, в бойовому парку України перебуває близько 100 бойових літаків. Для порівняння, згідно з цим же рейтингом, у росії на озброєнні зараз наявні понад 1500 бойових літаків.

Через відверту застарілість приводити до ладу та модернізувати українську техніку було проблематично ще до початку бойових дій. Попри це Україні вдалося модернізувати свої Су-25 та мінімально оновити частину МіГ-29 та Су-27.

З огляду на слабкий технічний стан українських літаків зовсім не дивно, що перед початком повномасштабного вторгнення росіяни вважали, що виб’ють українську авіацію за лічені дні. У надскладних умовах льотчики, ремонтники та оператори систем ППО Повітряних сил проявили небачену хоробрість та кмітливість, не давши росії панувати в небі.  

Утім, активні бойові дії не могли не позначитись на українських літаках: переважаюча сила ворога, “дружній вогонь”, розбиті аеродроми та вже згадана відсутність можливості нормального ремонту змушують все частіше і гучніше говорити про необхідність переоснащення існуючого парку.

Що потрібно Україні?

Французька авіація Rafale. Фото: Вікіпедія

Згідно з “Візією Повітряних Сил-2035”, Україна планувала оновити свій льотний парк до 2035 року. Кількість західних бойових літаків потрібно було довести до 72-108 машин (6-11 ескадрилій або 3-4 бригади). Серед основних кандидатів виступали американські F-16 та F-35, шведські JAS-39 Gripen, французькі Rafale та Eurofighter Typhoon виробництва міжнародного британсько-німецько-іспансько-італійського консорціуму.

Загалом, кожен із західних зразків авіатехніки має свої переваги і хвороби. Самі літаки є такою собі платформою для розміщення систем навігації, авіоніки та озброєнь різного типу, який у рази перевищує можливості радянських винищувачів. І якби Україна мала більше часу, то могла б дозволити собі розбиратися у кожному з існуючих варіантів більш прискіпливо. Однак повномасштабна війна внесла свої суттєві корективи в усі розрахунки та плани. Зараз Україна розраховує на той тип винищувачів, який може отримати якнайшвидше.

Попри заяви американських чиновників, найреалістичнішим в експертних колах наразі видається варіант з американським F-16 Fighting Falcon (“Бойовий сокіл”). Тим більше, що принаймні зі сторони Нідерландів вже були заяви про готовність обговорювати потенційну передачу. F-16 стоїть на озброєнні близько 30 країн світу, зокрема Польщі, Словаччині, Болгарії, Румунії та Чехії, тож у разі неполадок Україна може ремонтувати літаки в їхніх сервісних центрах. У F-16 доволі чутливі шасі, для яких потрібні зручні гладкі злітні смуги, а не плити, як у нас. Однак цю проблему в ПС ЗСУ обіцяють оперативно вирішити.

Другим у списку літаків, який найчастіше обговорюється, стоїть винищувач Eurofighter Typhoon. Цей літак має хорошу маневреність та здатність до ведення бойових дій за будь-яких погодних умов. Перебуває на озброєнні Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, Австрії, Саудівської Аравії та Оману.

Шведські JAS-39 Gripen наразі перебувають на озброєнні Швеції, Чехії, Угорщини, Великої Британії, ПАР і Таїланду. З особливостей – здатність короткого розгону і приземлення, що в умовах розбитих аеродромів не завадило б ЗСУ. Україна вже подавала запит на отримання “Грифонів”, але шведська влада поки не готова ділитись бортами.

F/А-18 Hornet (“Шершень”). Фото: Вікіпедія

Про ще одного американця – F/А-18 Hornet (“Шершень”) – згадала під час візиту у Київ прем’єрка Фінляндії Санна Марін. Цей винищувач наразі є основним у ВМС США та перебуває на озброєнні Фінляндії. Щоправда, вже наступного дня у Міноборони Фінляндії заявили, що про передачу Україні винищувачів не може йтися, доки Гельсінкі не отримає натомість новітні винищувачі F-35.

Ще один літак, який фігурував у списках на ймовірну передачу – французький Dassault Rafale (“Шквал”). З цікавинок “Рафалів” можна виокремити багатоцільовий радар RBE2, який використовує систему електронно оптичного виявлення цілей і здатний одночасно відстежувати під час бою близько 40 літаків. Спочатку Макрон у контексті винищувачів заявляв, що “нічого не заборонено”, але згодом він змінив позицію на обережну: “літаки для України не в пріоритеті”.

Сповільнення у процесі постачання західних винищувачів країни-партнери зазвичай обґрунтовують кількома аргументами. Передусім згадують “червоні лінії” і небажання “провокувати ескалацію бойових дій”. Другою причиною називають неготовність України повноцінно прийняти винищувачі в експлуатацію. 

І якщо перший фактор лежить переважно в політико-дипломатичній площині, то другий пов’язаний із багатьма чинниками. Починаючи від підготовки українських пілотів, завершуючи навчанням обслуговуючого персоналу та приведення інфраструктури до належного стану. Перехід з радянських літаків на західну техніку насправді може зайняти тривалий час. Наприклад, сусідня Польща на початку 2000-х переоснащувала свій парк та готувала пілотів упродовж 4-5 років.

Альтернативою для України можуть стати модернізовані МіГ-29, які наразі перебувають на озброєнні в Польщі та Словаччині. Про ці літаки говорили ще минулого року, але до рішення про реальну передачу дійшло тільки зараз. 14 березня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що модернізовані МіГ-29 Варшава планує передати впродовж наступних 4-6 тижнів. За даними Military Balancе, станом на 2022 рік поляки мали на озброєнні 28 таких літаків, однак поки йдеться про передачу не більше 14.

Також на початку березня міністр оборони Словаччини Ярослав Надь заявив, що Братислава не планує використовувати свої модернізовані МіГ-29 радянського виробництва. Тому готова якомога швидше передати їх Україні, щоб “допомогти врятувати життя українців”. За його словами, у Словаччині на озброєнні стояли 11 бортів, 10 з яких хочуть передати Києву, а один залишити як музейний експонат.

Зазначимо, що попри модернізацію і польські, і словацькі модифікації МіГів все одно залишаються радянською технікою, яка переведена на стандарти НАТО достатньо умовно. Навряд їх можна повноцінно порівнювати із західними винищувачами. Україна вдячна й за модернізовані літаки радянського типу, однак рано чи пізно рішення щодо західного винищувача буде ухвалено.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Вписати своє ім’я в історію: у росії вербують найманців, щоб захопити Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Бахмутській громаді оновили правила надання матеріальної допомоги. Серед головних змін — нова щорічна виплата у 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці, можливість отримати окремі види допомоги родичам загиблих, які зареєстровані в інших громадах Донеччини, а також зміни в умовах компенсації проїзду дітей на оздоровлення. Розповідаємо, що саме змінилося та кого це стосується.

Примітка. Зміни затверджені в розпорядженні начальника Бахмутської міської військової адміністрації №289рр від 6 жовтня 2026 року. Документ виклали в новій редакції Положення про надання матеріальної допомоги окремим категоріям громадян Бахмутської громади. Попереднє розпорядження №216рр від 30 липня 2026 року втратило чинність. Редакція проаналізувала, що ще змінилося у Розпорядженні.

Матеріальна допомога родинам загиблих Захисників: що змінилося

Одна з основних змін — у Положенні з’явився новий вид допомоги для членів сімей загиблих. Йдеться про членів сімей загиблих або померлих ветеранів війни, а також загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Допомогу виплачуватимуть один раз на рік незалежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Її розмір становить 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї. Отримати гроші може кожен член сім’ї окремо. Також виплату може отримати один уповноважений представник сім’ї, якщо інші повнолітні члени нададуть на це письмову згоду.

Якщо такої згоди немає, допомогу виплачуватимуть тим членам сім’ї загиблого, які самостійно звернулися за нею. Якщо отримувачем є малолітня чи неповнолітня дитина, недієздатна людина або особа з обмеженою дієздатністю, кошти перерахують на рахунок її законного представника.

Допомогу зможуть отримати і члени сімей з інших громад Донеччини

Ще одна важлива зміна стосується членів сімей загиблих Захисників і Захисниць, які самі не є мешканцями Бахмутської громади. У новій редакції Положення передбачили, що право на окремі види матеріальної допомоги мають також мешканці інших територіальних громад Донецької області, якщо вони є членами сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці з числа мешканців Бахмутської громади. Це стосується допомог, передбачених пунктами 4.3.7–4.3.10 Положення.

У такому разі потрібно додатково підтвердити, що загиблий або померлий Захисник чи Захисниця станом на 24 лютого 2022 року були зареєстровані на території Бахмутської громади. Також заявнику потрібно надати інформацію про те, що він не отримував відповідну допомогу з місцевого бюджету громади за місцем своєї фактичної реєстрації.

Хто вважається мешканцем Бахмутської громади для отримання допомоги

Зміни торкнулися і самого визначення мешканця Бахмутської громади. У новій редакції Положення мешканцем громади визначена особа, яка станом на 24 лютого 2022 року мала зареєстроване місце проживання на території Бахмутської міської територіальної громади. Водночас Положення залишає можливість отримання окремих видів допомоги для людей, які станом на 24 лютого 2022 року не мали зареєстрованого місця проживання в Бахмутській громаді, але фактично там проживали.

Для цього людина повинна, зокрема, підтвердити, що станом на 24 лютого 2022 року мала у громаді майно. Також необхідно підтвердити фактичне проживання. Серед можливих документів у новій редакції названі довідка з місця роботи, дитячого садка, школи або іншого закладу освіти про навчання людини чи її дітей, копія трудової книжки тощо.

Оплата проїзду дітей на оздоровлення: змінили умови

Зміни є і в допомозі батькам або особам, які їх замінюють, на оплату проїзду дітей до закладів оздоровлення та відпочинку і назад. Така допомога становить 2 500 гривень на одну дитину один раз на рік.

У новій редакції зазначено, що вона передбачена для дітей, яких направляли на оздоровлення та відпочинок за кошти державного, обласного або місцевого бюджету протягом шести місяців до дати звернення. Раніше цей період становив 12 місяців.

Також з’явилася окрема підстава для відмови у виплаті. Допомогу можуть не надати, якщо заклад оздоровлення вже організував і оплатив групове перевезення дітей залізничним або автомобільним транспортом за визначеним маршрутом і дитина могла скористатися ним без додаткових витрат.

Які ще зміни внесли до порядку матеріальної допомоги

У новій редакції змінили й окремі вимоги до документів. Наприклад, для законного представника дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, довідку про взяття на облік ВПО тепер вказано з уточненням “за наявності”. Сама допомога для таких дітей, як і раніше, становить 5 тисяч гривень на дитину один раз на рік.

Для допомоги на поховання, навпаки, до переліку документів включена копія довідки про взяття заявника на облік як ВПО. Розмір цієї допомоги становить 10 тисяч гривень, а звернутися за нею необхідно протягом шести місяців з дати смерті. Нова редакція Положення діє відповідно до розпорядження Бахмутської МВА №289рр від 6 жовтня 2026 року.

До теми:

Бахмутяни можуть отримати гуманітарну допомогу з доставкою поштою: куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коли військовослужбовець зникає безвісти під час виконання бойових завдань, його родина часто стикається з юридичними та бюрократичними труднощами. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є юридичною основою для збереження виплат та надання державної допомоги близьким.

Про те, з якого моменту виникає цей статус, як його підтвердити та на що може розраховувати сім’я захисника, роз’яснили у Міністерстві оборони України.

Що визначає закон про статус зниклих безвісти

Правове регулювання всіх питань, пов’язаних із набуттям цього статусу, обліком, розшуком та соціальним захистом, здійснюється відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Закон визначає:

• процедуру набуття та припинення статусу;
• порядок розшуку та ведення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (ЄРОЗБ);
• права зниклої особи та членів її сім’ї;
• механізми захисту майна зниклого;
• обов’язки державних органів щодо розшуку та інформування родини.

Цей статус поширюється на осіб, які зникли у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями або тимчасовою окупацією територій України.

З якого моменту виникає статус

Особа набуває правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин відразу з моменту внесення відомостей про неї до ЄРОЗБ. При цьому юридично людина вважається зниклою вже з моменту подання заяви про факт зникнення. Чекати додаткових термінів, звертатися до суду чи попередньо підтверджувати факт полону не потрібно. Заяву про розшук до територіального органу Національної поліції можуть подати родичі, представники військової частини, органи державної влади, громадські об’єднання або будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.

Як підтвердити статус зниклого безвісти

Основним документом, що підтверджує статус, є витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. У Міноборони наголошують, що цей витяг слід відрізняти від сповіщення ТЦК про зникнення або витягу з ЄРДР — для оформлення соціальних виплат потрібен саме документ із ЄРОЗБ. Витяг використовують для:

• отримання інформації про хід розшуку;
• оформлення соціальних виплат та пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
• оформлення відстрочки від мобілізації;
• установлення опіки над майном зниклого;
• отримання безоплатної правової допомоги.

Документ надають безоплатно протягом 10 робочих днів (до 30 днів — у разі додаткової перевірки). З серпня 2025 року послугу цифровізовано: запит можна подати через Єдине вікно для громадян, підписавши його електронним підписом.

Які гарантії зберігаються для родини

Набуття статусу не припиняє соціальний і правовий захист. За військовим зберігається грошове забезпечення, а родина отримує доступ до прав відразу після внесення даних до Реєстру. Основні гарантії включають:

• право знати про долю зниклого;
• захист майна;
• грошове забезпечення;
• соціальні виплати.

Хто може отримувати виплати

Згідно з постановою Кабміну № 884, право на грошове забезпечення мають дружина (чоловік), законні представники неповнолітніх дітей або дітей з інвалідністю з дитинства, а також батьки військового. За їхньої відсутності виплати можуть отримувати повнолітні діти, рідні брати чи сестри, законним представником яких є військовослужбовець. Захисникам, які зникли безвісти, у повному обсязі зберігається поточне грошове забезпечення (оклад, надбавки, премії) та додатково щомісяця нараховується 100 000 гривень винагороди. Тобто мінімальна сукупна сума становить від 120 000 гривень на місяць.

Коли припиняється розшук

Розшук припиняється після встановлення місцеперебування людини, її повернення з полону, офіційної ідентифікації останків або встановлення місця поховання. Відповідна відмітка вноситься до Реєстру протягом трьох днів, про що інформують родичів. Якщо статус згодом змінюється на офіційно встановлений факт загибелі, родина має право на призначення одноразової грошової допомоги.

Заяву на виплату грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців ЗСУ рекомендовано подавати через ТЦК та СП за місцем проживання.

Читайте також:

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!