Минуло понад місяць, відколи Володимир Зеленський заявив, що Польща та щонайменше три європейські країни готові розпочати тренування українських пілотів на західних винищувачах. Відтоді лідери провідних країн-партнерів почали це спростовувати. Так, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр Великої Британії Ріші Сунак оголосили, що рішення про передачу авіації не ухвалювалося. А президент США Джо Байден взагалі спантеличив заявою, що насправді зараз Україні не потрібні західні винищувачі.

Видання “Українська правда” розбиралося, в якому стані зараз перебуває українська авіація, чому Повітряні сили потребують оперативного переоснащення на західну техніку, та які типи закордонних винищувачів найбільше підходять для українського неба.

Яку авіацію використовує Україна?

МіГ-29. Фото: Вікіпедія

Відомо, що Повітряні сили ЗСУ використовують чотири основні типи літаків: винищувачі МіГ-29 та Су-27, фронтові бомбардувальники Су-24М та штурмовики Су-25. Згідно з даними, наведеними в новому випуску довідника “World Air Forces 2023” від FlightGlobal, який спеціалізується на авіації армій світу, в бойовому парку України перебуває близько 100 бойових літаків. Для порівняння, згідно з цим же рейтингом, у росії на озброєнні зараз наявні понад 1500 бойових літаків.

Через відверту застарілість приводити до ладу та модернізувати українську техніку було проблематично ще до початку бойових дій. Попри це Україні вдалося модернізувати свої Су-25 та мінімально оновити частину МіГ-29 та Су-27.

З огляду на слабкий технічний стан українських літаків зовсім не дивно, що перед початком повномасштабного вторгнення росіяни вважали, що виб’ють українську авіацію за лічені дні. У надскладних умовах льотчики, ремонтники та оператори систем ППО Повітряних сил проявили небачену хоробрість та кмітливість, не давши росії панувати в небі.  

Утім, активні бойові дії не могли не позначитись на українських літаках: переважаюча сила ворога, “дружній вогонь”, розбиті аеродроми та вже згадана відсутність можливості нормального ремонту змушують все частіше і гучніше говорити про необхідність переоснащення існуючого парку.

Що потрібно Україні?

Французька авіація Rafale. Фото: Вікіпедія

Згідно з “Візією Повітряних Сил-2035”, Україна планувала оновити свій льотний парк до 2035 року. Кількість західних бойових літаків потрібно було довести до 72-108 машин (6-11 ескадрилій або 3-4 бригади). Серед основних кандидатів виступали американські F-16 та F-35, шведські JAS-39 Gripen, французькі Rafale та Eurofighter Typhoon виробництва міжнародного британсько-німецько-іспансько-італійського консорціуму.

Загалом, кожен із західних зразків авіатехніки має свої переваги і хвороби. Самі літаки є такою собі платформою для розміщення систем навігації, авіоніки та озброєнь різного типу, який у рази перевищує можливості радянських винищувачів. І якби Україна мала більше часу, то могла б дозволити собі розбиратися у кожному з існуючих варіантів більш прискіпливо. Однак повномасштабна війна внесла свої суттєві корективи в усі розрахунки та плани. Зараз Україна розраховує на той тип винищувачів, який може отримати якнайшвидше.

Попри заяви американських чиновників, найреалістичнішим в експертних колах наразі видається варіант з американським F-16 Fighting Falcon (“Бойовий сокіл”). Тим більше, що принаймні зі сторони Нідерландів вже були заяви про готовність обговорювати потенційну передачу. F-16 стоїть на озброєнні близько 30 країн світу, зокрема Польщі, Словаччині, Болгарії, Румунії та Чехії, тож у разі неполадок Україна може ремонтувати літаки в їхніх сервісних центрах. У F-16 доволі чутливі шасі, для яких потрібні зручні гладкі злітні смуги, а не плити, як у нас. Однак цю проблему в ПС ЗСУ обіцяють оперативно вирішити.

Другим у списку літаків, який найчастіше обговорюється, стоїть винищувач Eurofighter Typhoon. Цей літак має хорошу маневреність та здатність до ведення бойових дій за будь-яких погодних умов. Перебуває на озброєнні Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, Австрії, Саудівської Аравії та Оману.

Шведські JAS-39 Gripen наразі перебувають на озброєнні Швеції, Чехії, Угорщини, Великої Британії, ПАР і Таїланду. З особливостей – здатність короткого розгону і приземлення, що в умовах розбитих аеродромів не завадило б ЗСУ. Україна вже подавала запит на отримання “Грифонів”, але шведська влада поки не готова ділитись бортами.

F/А-18 Hornet (“Шершень”). Фото: Вікіпедія

Про ще одного американця – F/А-18 Hornet (“Шершень”) – згадала під час візиту у Київ прем’єрка Фінляндії Санна Марін. Цей винищувач наразі є основним у ВМС США та перебуває на озброєнні Фінляндії. Щоправда, вже наступного дня у Міноборони Фінляндії заявили, що про передачу Україні винищувачів не може йтися, доки Гельсінкі не отримає натомість новітні винищувачі F-35.

Ще один літак, який фігурував у списках на ймовірну передачу – французький Dassault Rafale (“Шквал”). З цікавинок “Рафалів” можна виокремити багатоцільовий радар RBE2, який використовує систему електронно оптичного виявлення цілей і здатний одночасно відстежувати під час бою близько 40 літаків. Спочатку Макрон у контексті винищувачів заявляв, що “нічого не заборонено”, але згодом він змінив позицію на обережну: “літаки для України не в пріоритеті”.

Сповільнення у процесі постачання західних винищувачів країни-партнери зазвичай обґрунтовують кількома аргументами. Передусім згадують “червоні лінії” і небажання “провокувати ескалацію бойових дій”. Другою причиною називають неготовність України повноцінно прийняти винищувачі в експлуатацію. 

І якщо перший фактор лежить переважно в політико-дипломатичній площині, то другий пов’язаний із багатьма чинниками. Починаючи від підготовки українських пілотів, завершуючи навчанням обслуговуючого персоналу та приведення інфраструктури до належного стану. Перехід з радянських літаків на західну техніку насправді може зайняти тривалий час. Наприклад, сусідня Польща на початку 2000-х переоснащувала свій парк та готувала пілотів упродовж 4-5 років.

Альтернативою для України можуть стати модернізовані МіГ-29, які наразі перебувають на озброєнні в Польщі та Словаччині. Про ці літаки говорили ще минулого року, але до рішення про реальну передачу дійшло тільки зараз. 14 березня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що модернізовані МіГ-29 Варшава планує передати впродовж наступних 4-6 тижнів. За даними Military Balancе, станом на 2022 рік поляки мали на озброєнні 28 таких літаків, однак поки йдеться про передачу не більше 14.

Також на початку березня міністр оборони Словаччини Ярослав Надь заявив, що Братислава не планує використовувати свої модернізовані МіГ-29 радянського виробництва. Тому готова якомога швидше передати їх Україні, щоб “допомогти врятувати життя українців”. За його словами, у Словаччині на озброєнні стояли 11 бортів, 10 з яких хочуть передати Києву, а один залишити як музейний експонат.

Зазначимо, що попри модернізацію і польські, і словацькі модифікації МіГів все одно залишаються радянською технікою, яка переведена на стандарти НАТО достатньо умовно. Навряд їх можна повноцінно порівнювати із західними винищувачами. Україна вдячна й за модернізовані літаки радянського типу, однак рано чи пізно рішення щодо західного винищувача буде ухвалено.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Вписати своє ім’я в історію: у росії вербують найманців, щоб захопити Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У державному застосунку “Дія” розширили можливості функції мультишерингу. Відтепер довідки ОК-5 та ОК-7 можна передавати установам автоматично у складі загального пакета документів без необхідності формувати додаткові запити.

Про це повідомили в “Дія”.

У “Дії” запрацював автоматичний мультишеринг довідок

За інформацією пресслужби державного підприємства “Дія”, нововведення значно спрощує процес обміну даними. Користувачам більше не потрібно самостійно замовляти, завантажувати чи очікувати на готовність цих витягів. Відтепер вони надсилаються автоматично разом з іншими необхідними документами.

Новий функціонал розрахований на взаємодію з різними установами. Він уже доступний для банків, страхових компаній, фінансових організацій та роботодавців. Очікується, що автоматичний шеринг суттєво пришвидшить обробку заявок, мінімізує ймовірність помилок та забезпечить стовідсотковий цифровий документообіг без паперів.

Що містять довідки та для чого вони потрібні

Зазначені електронні документи містять ключову інформацію щодо трудової діяльності та нарахувань громадянина:

• довідка ОК-5 включає дані про страховий стаж, розмір заробітної плати та сплачені внески, починаючи з 2000 року;
• довідка ОК-7 відображає інформацію про страховий стаж та зарплату, з якої відраховувався єдиний соціальний внесок, починаючи з 2011 року;

Такі офіційні витяги вимагають у багатьох життєвих та юридичних ситуаціях. Найчастіше їх використовують для:

• оформлення кредитних договорів у банках;
• правильного розрахунку лікарняних виплат;
• призначення державної допомоги по безробіттю;
• підтвердження наявного страхового стажу;
• проведення кадрових процедур під час працевлаштування.

Читайте також:

Як оформити допомогу на проживання для ВПО онлайн: інструкція від Пенсійного фонду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щороку абітурієнти стикаються з питанням, як саме відбувається відбір до закладів вищої освіти. Стара система, за якої бюджетні місця закріплювалися виключно за університетами, більше не діє. Сучасний механізм базується на принципах широкого конкурсу та алгоритмі адресного розміщення. Розбираємо детально, як формуються конкурсні бали, на що впливають пріоритети та яким чином розподіляються місця серед вступників.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як працює широкий конкурс для вступу до ВНЗ

Вступна кампанія на бакалаврат і медичну магістратуру передбачає подання заяв у період з 19 липня до 1 серпня. На цьому етапі вступнику важливо розрізняти середній бал національного мультипредметного тесту (НМТ) та конкурсний бал. Результати НМТ є лише основою для розрахунку. Для участі у відборі необхідно подолати встановлені порогові бали з кожного предмета.

Конкурсний бал розраховується за спеціальною формулою: КБ = (К1 × П1 + К2 × П2 + К3 × П3 + К4 × П4 + КТ × ТК) / (К1 + К2 + К3 + (К4 макс + К4)/2 + КТ) + ОУ) × РК × ГК.

На підсумковий показник конкурсного бала впливають:

• результати, отримані під час складання НМТ (П1, П2…);
• вагові коефіцієнти кожного з предметів тестування (К1, К2…);
• оцінки за творчий конкурс та його коефіцієнт, якщо йдеться про відповідні спеціальності (ТК, КТ);
• додаткові бали за успішне завершення підготовчих курсів безпосередньо у закладі вищої освіти (ОУ);
• регіональний (РК) та галузевий коефіцієнти (ГК).

Варто зазначити, що коефіцієнти можуть суттєво відрізнятися залежно від обраної спеціальності та регіону, де розташований університет. Вдале використання цих показників здатне підвищити підсумковий бал та покращити позицію у рейтингу. Наприклад, при однакових результатах НМТ у 150 балів, вступник на “Філологію” у Києві може мати конкурсний бал 144,83, тоді як вступник на “Агрономію” у Запоріжжі, завдяки регіональному коефіцієнту 1,07 та першим двом пріоритетам, може отримати бал 152,02. Для точного розрахунку варто використовувати спеціальні калькулятори або обчислювати самостійно за формулою.

Присвоєння пріоритетів та їхня роль

Кожен абітурієнт має право подати до 10 заяв на бюджетну та контрактну форми навчання, з яких максимум 5 заяв можуть претендувати на бюджетні місця. Під час подання кожній заяві присвоюється пріоритет від 1 до 10. Одиниця позначає найвищий рівень бажання вступити на певну спеціальність, а десятка — найнижчий у персональному рейтингу.

Пріоритет не є гарантією вступу. Він слугує маркером для автоматичної системи адресного розміщення, вказуючи, у якій послідовності розглядати подані заяви. Алгоритм працює таким чином: спочатку розглядається заява з першим пріоритетом. Якщо конкурсного бала достатньо для зарахування, система зупиняється на цьому етапі. Якщо ж балів бракує, алгоритм переходить до перевірки заяви з другим пріоритетом і продовжує процес далі.

Змінити встановлені пріоритети можна лише до моменту реєстрації заяви у закладі освіти. Після того як університет прийняв заяву до розгляду, її можна лише скасувати, при цьому сам пріоритет анулюється без права відновлення або перенесення. Тому найвищі пріоритети варто ставити тим закладам та спеціальностям, де конкурсний бал дає реальні шанси на вступ.

Механізм роботи широкого конкурсу

З 2015 року в Україні діє система широкого конкурсу — загальнонаціонального рейтингу абітурієнтів, які вступають на однакову спеціальність або галузь знань. Для прикладу, вступники на “Право” змагаються в одному загальному списку, вступники на “Менеджмент” формують інший рейтинг. Конкуренція відбувається не в межах конкретного університету, а в масштабах усієї країни між усіма претендентами.

Єдиним винятком із цього правила є творчі спеціальності, для яких бюджетні місця розподіляються безпосередньо між закладами вищої освіти. Це зумовлено тим, що кожен заклад проводить власний конкурс творчих або фізичних здібностей за індивідуальними критеріями. Для інших спеціальностей основним критерієм є результати НМТ. Навіть пільговики, що проходять співбесіду, складають її за загальними програмами НМТ.

Автоматичний розподіл рекомендацій відбувається з урахуванням трьох факторів:

• конкурсного бала вступника;
• пріоритетності поданих заяв;
• наявної кількості місць (ліцензованого обсягу) у конкретному закладі вищої освіти.

Якщо на спеціальність виділено 100 бюджетних місць, а заяв подано 500, система вишикує їх від найвищого бала до найнижчого. Прохідним балом стане результат абітурієнта, який опиниться на 100-й позиції. Усі вступники, які розмістилися нижче у загальнонаціональному рейтингу, не отримають рекомендації на бюджет, навіть якщо у межах конкретного університету вони посідали перші місця. Ті, хто увійшов до першої сотні, отримають місця відповідно до своїх пріоритетів та ліцензійних обсягів університетів.

Якщо кількість охочих із високими балами перевищує ліцензований обсяг певного закладу, наприклад, 100 місць при 1000 охочих та 500 виділених державою місцях, університет зарахує лише першу сотню згідно зі своїми можливостями (аудиторії, викладачі тощо). Інші претенденти з високими балами отримають рекомендації за своїми наступними пріоритетами в інших навчальних закладах.

Читайте також:

Запрошення на ЄВІ та ЄФВВ: де знайти перепустку та які документи потрібні для іспиту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!