Як готуватися до НМТ: поради від бахмутської педагогині та вступників

Семаковська Тетяна 16:29, 27 Січня 2023

Screenshot 393 54c91У викладачки української мови пані Ірини Мироненко дізналися, як готуються цьогорічні випускники та куди планують вступати. Одинадцятикласники бахмутських шкіл розповіли нам про власні секрети підготовки до тесту, а пані Ірина надала три важливі поради для юних бахмутян.

Пані Ірина працює у Бахмутській школі № 18 ім. Дмитра Чернявського, про те як їй вдається заохочували дітей до навчання ми вже розповідали раніше у цьому матеріалі. Сьогодні ж розповімо про те, як діти готуються до тесту. 

Підготовка до тесту

45715542 2147958462119431 4037950371333668864 n 2 a3f63

Пані Ірина з ученицею. Фото: Фейсбук

За словами пані Ірини, щоб добре здати ЗНО (ред. цього року НМТ) потрібно немало часу. 

“Я своїм дітям ще у 5 класі казала, що ми зараз починаємо важливий й довгий шлях до основного екзамену — ЗНО. Втім, навіть якщо є певні прогалини протягом 5-9 класу, то за два роки (ред. 10-11 клас) їх можна надолужити й підготуватися досить непогано”, — каже педагогиня.

Ірина Мироненко додає, що в 10-11 класі для дітей проводять додаткові заняття для підготовки до ЗНО. Більшість учнів в класі вчительки займаються самостійно. Прокоментувала пані Ірина й питання про те, як вступники ставляться до нового мультипредметного тесту:

“У всьому є свої переваги та недоліки. Можливо комусь було зручніше здавати предмети окремо, бо дитина зосереджується на одному предметі, а не одразу декількох. Втім, зараз потрібно розуміти, що небезпечно кожного разу дітям збиратися, щоб здати предмет. Тому в тесті є перевага. В нинішній ситуації краще все провести з міркувань безпеки”, — розмірковує вчителька.

Куди вступатимуть бахмутяни?

Screenshot 394 06057

КНУ імені Тараса Шевченка. Фото: Фейсбук

Вже зараз в багатьох школах почали активно проводити профорієнтаційні заходи для молоді. В школі № 18 ім. Дмитра Чернявського теж пропонують учням визначатися з майбутньою спеціальністю. 

Деякі учні впевнені в своєму виборі, дехто ще вагається. Стосовно ВНЗ є діти, які планують вступати в українські університети, є й ті, хто надає пріоритет закордонним ВНЗ, зауважує пані Ірина. 

Клас вчительки, до слова, зберігся майже в повному складі. 10 учнів зараз навчаються закордоном онлайн та планують отримати український диплом. Тільки двоє дітей на початку повномасштабного вторгнення вирішили покинути клас. 

Три поради для майбутніх вступників

Screenshot 395 acb7e

Стрес у підлітків. Фото: ілюстративне, Фейсбук

Перше, що радить пані Ірина учням — це зважати на свій психологічний стан, адже цього року в дітей було достатньо стресу через війну в країні. Важливо не хвилюватися. Нагадуємо, що ми писали, як позбутися паніки.

Друга порада — наполегливо попрацювати над підготовкою, перевірити себе до екзамену.

Третя порада не панікувати під час тесту, навіть якщо раптом чогось не знаєш.

“Учень може просто розгубитися, розхвилюватися під час тесту, й хоча він знатиме відповідь на запитання — не зможе її дати через стрес. Інколи варто покладатися навіть на інтуїцію”, — з посмішкою підсумовує педагогиня.

Що кажуть бахмутські вступники

1631204605 376 1676e

Бахмутська школа до війни 2022 року. Фото: dn.gov.ua

Бахмутяни, які цього року вступатимуть до університету мають складати мультипредметний тест. Ми дізналися, як одинадцятикласники готуються до нього.

Бахмутянка Аліса навчається в місцевій школі №24. Дівчина захоплюється малюванням, любить читати та займатися спортом. Для здачі НМТ учениця обрала математику, українську мову та історію України. Всі предмети Аліса вивчає самостійно без допомоги репетитора.

На підготовку до тесту дівчина витрачає орієнтовно дві години на один предмет. Дівчина переглядає навчальні відео, практикується та робить вправи. Аліса радить не відтягувати підготовку до тесту та заповнювати прогалини в знаннях, щоб здати НМТ на максимальну кількість балів та вступити в омріяний університет.

Наступна учениця Вікторія також родом з Бахмута, цього року дівчина теж складатиме Національний мультипредметний тест. Вікторія вже обрала предмети: це українська мова, математика та історія України. Математикою дівчина займається з репетитором двічі на тиждень, а історію та українську мову – готує самостійно.

Майбутнім вступникам юнка радить бути зацікавленими у навчанні, адже від цього залежить їхнє майбутнє. Однак, й про відпочинок не потрібно забувати, каже Вікторія.

Свій майбутній університет дівчина обиратиме за такими критеріями: престижність – рейтинг ВНЗ та затребуваність обраної професії.

Фото: Фейсбук

Читайте також: «Не впасти духом і йти до своєї мети»: бахмутські студенти діляться досвідом

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Фізична ідентифікація пенсіонерів: що буде, якщо не пройти її до 31 грудня 2025 року

Семаковська Тетяна 13:20, 31 Грудня 2025
Пенсії / фото НБУ

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію для продовження виплат у 2026 році. Якщо її не пройти, то виплати можуть скасувати до моменту повторного проходження ідентифікації

Детальніше про те, як це зробити — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що буде, якщо не пройти фізичну ідентифікацію

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня. Виконання цієї вимоги за Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №299 є передумовою для продовження у 2026 році призначених пенсій та страхових виплат.

Якщо не пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року включно, то виплати можуть скасувати до моменту її повторного проходження.

Як пройти ідентифікацію онлайн

Для зручності пенсіонери можуть підтвердити свою особу дистанційно — у форматі відеоконференції.

Щоб подати заявку, потрібно:

  • зареєструватися або увійти в особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду;
  • обрати розділ “Ідентифікація в режимі відеоконференції” та заповнити електронну форму;
  • вказати в коментарі, чи потрібна додаткова допомога (наприклад, сурдопереклад);
  • обрати месенджер для відеодзвінка (Google Meet, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Signal чи Zoom).
  • Після подання заявки з пенсіонером зв’яжеться представник ПФУ для призначення дати та часу дзвінка. Вона має бути призначена не раніше ніж через 10 днів і не пізніше ніж через днів після подання заявки.

Процедура ідентифікації триває близько 20 хвилин, під час якої потрібно показати паспорт та відповісти на кілька уточнювальних запитань.

Для прискорення процесу можна прикріпити до заявки електронні копії паспорта, ІПН, трудової книжки чи свідоцтва про народження.

Варіанти проходження ідентифікації офлайн

Ті, хто не може скористатися онлайн-сервісами, мають кілька альтернатив:

  • відвідати відділення Ощадбанку або Пенсійного фонду;
  • підтвердити особу через особистий кабінет за допомогою електронного підпису “Дія.Підпис”;
  • звернутися до дипломатичних чи консульських установ України за кордоном.

Зазначимо, що фізична ідентифікація в Україні діє з 2004 року. До 2014-го вона проходила автоматично — під час відвідування банку чи отримання пенсії від листоноші. Але з початком бойових дій процедура ускладнилася, тож уряд запровадив нові способи, які дозволяють проводити ідентифікацію як в Україні, так і за кордоном.

Як перевірити проходження ідентифікації

Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої ідентифікації можна на вебпорталі електронних послуг або у мобільному застосунку Пенсійного фонду України, скориставшись сервісом “Моя ідентифікація“.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 20 посадовців будуть відповідати за політику щодо окупованих територій: перелік

Валентина Твердохліб 17:30, 30 Грудня 2025
Будівля Кабінету міністрів / фото Кабінет міністрів України

Уряд призначив посадовців, які працюватимуть у координаційному центрі з питань управління регіонами, де є прифронтові та окуповані території. Відповідальними за ці території стали представники міністерств та держаних відомств. Загалом призначено 21 посадовця.

Хто буде відповідальний за окуповані території, розповідає Бахмут IN.UA.

Уряд призначив відповідальних за окуповані території

Для забезпечення системної роботи у дев’яти областях, де ведуться або велися бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях, Уряд ініціював роботу Координаційного центру з питань управління цими регіонами. Його очолив віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Окремо було ухвалено механізм призначення посадовців, відповідальних за політику щодо прифронтових і окупованих територій. Їх обрали в кожному міністерстві та державних відомствах.

Хто став відповідальним за окуповані території від міністерств

За даними Центру прав людини ZMINA, загалом визначено 21 посадовця, відповідальних за політику щодо тимчасово окупованих і прифронтових територій. Це не нові посади, на визначених представників міністерств і відомств поклали додаткові повноваження.

Від Міністерства охорони здоров’я призначили Євгенія Гончара — заступника міністра охорони здоров’я України. У міністерстві працює з 2019 року і донині. За цей час обіймав посади:

  • державного експерта Експертної групи з питань розвитку медичних послуг Директорату медичних послуг;
  • державного експерта Експертної групи з питань спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги Директорату медичного забезпечення; 
  • державного експерта Експертної групи формування політики закупівель медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів Директорату медичних послуг;
  • керівника Експертної групи з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Директорату медичних послуг;
  • начальника відділу з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Департаменту медичних послуг;
  • директора Департаменту медичних послуг.
Євгеній Гончар / фото Міністерство охорони здоров’я України

Від Міністерства цифрової трансформації призначили Станіслава Прибитька — заступника міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури. Він працює в Мінцифрі з 2020 року: спочатку як керівник відділу, згодом очолив департамент.

Станіслав Прибитько відповідає за розвиток телеком-інфраструктури, доступу до інтернету і радіочастотного спектра. Його мета — якісний інтернет у кожному населеному пункті та на деокупованих територіях, а також запуск 5G.

Станіслав Прибитько / фото Міністерство цифрової трансформації України

Від Державної служби з надзвичайних ситуацій призначили Віталія Миронюка — першого заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. З вересня 1990 року розпочав службу в органах і підрозділах цивільного захисту на посаді курсанта Черкаського пожежно-технічного училища МВС. З липня 1993 року проходив службу в підрозділах цивільного захисту Кіровоградської області, де обіймав посади від інспектора до начальника Головного управління. Має спеціальне звання генерал-майора служби цивільного захисту.

Віталій Миронюк / фото ГУ ДСНС України у місті Київ

Від Міністерства у справах ветеранів призначили Руслана Приходька — заступника міністра у справах ветеранів. У 2011-2014 роках був на службі в органах внутрішніх справ України, УМВС у Чернігівській області.

У 2021 році розпочав роботу в Міністерстві у справах ветеранів у якості керівника експертної групи з питань членів сімей загиблих, членів сімей Небесної Сотні та постраждалих учасників Революції Гідності. Протягом 2021-2024 років очолював:

  • директорат вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана;
  • директорат громадянської ідентичності та ветеранського розвитку;
  • директорат соціального захисту;
  • Департамент соціальної роботи.
Руслан Приходько / фото Міністерство у справах ветеранів

Від Міністерства молоді та спорту призначили Сергія Тимофєєва — заступника міністра молоді та спорту.

У 1990-х роках він мав спортивно-викладацьку кар’єру. Був спортсменом-інструктором збірної команди України з ковзанярського спорту, тренером-викладачем з шорт-треку, інструктором тренажерної зали ЦУТБ “Льодовий стадіон та ТОВ “Акваріум”. У 2007-2017 роках був директором ТОВ “Спортивні технології”.

У 2017-2024 роках працював у Київській ОДА. У 2017-2020 роках очолював Управління фізичної культури і спорту, а у 2020-2024 роках очолював Управління молоді та спорту.

З 2024 року працює в Міністерстві молоді та спорту.

Сергій Тимофєєв / фото Міністерство молоді та спорту

Від Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності призначили Тетяну Кірієнко — заступницю міністра соціальної політики, сім’ї та єдності. З 1997 по 2005 роки проходила службу в органах внутрішніх справ. Протягом 2005-2014 років обіймала керівні посади в Державних податкових інспекціях Києва.

З березня 2018 року працювала на посаді начальника відділу контрольно-аналітичного забезпечення заступника голови Київської МДА. 

У грудні 2020 року стала членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

У грудні 2021 року призначена на посаду виконувачки обов’язків голови Державної податкової служби України.

Тетяна Кірієнко / фото Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності

Від Міністерства внутрішніх справ призначили Олексія Сергєєва — заступника міністра МВС. В органах МВС працює з 2000 року.

З грудня 2012 року по листопад 2015 року був першим заступником начальника Головного штабу МВС України. З листопада 2015 року по липень 2016 року – перший заступник начальника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України. З липня 2016 року по лютий 2023 року – начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України.

Олексій Сергєєв / фото МВС України

Від Міністерства юстиції призначили Андрія Гайченка — заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби. Трудову діяльність розпочав у 2005 році на посаді головного юрисконсульта, а згодом начальника сектору судової роботи відділу врегулювання спорів, заступника керівника відділу врегулювання спорів, начальника сектору судової роботи юридичного управління Головного офісу АКБ “Укрсоцбанк”.

З 2019 року працює в Міністерстві юстиції.

Андрій Гайченко / фото Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції

Від Міністерства розвитку громад та територій призначили Олексія Рябикіна — заступника міністра розвитку громад та територій. У червні 2022 — січні 2023 року був радником патронатної служби апарату Київської ОДА. З березня 2023 року до вересня 2024 року був радником заступника керівника Офісу Президента.

Олексій Рябикін / фото Вікіпедія

Від Міністерства оборони призначили Миколу Шевцова — заступника міністра оборони. Обіймав штабні та командні посади у бронетанкових військах, займаючись технічним забезпеченням та логістикою. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Микола Шевцов / фото Міністерство оборони

Від Міністерства культури призначили Анастасію Бондар — заступницю міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. До роботи в міністерстві працювала в Одеській ОДА, де обіймала посаду заступника голови з питань цифрового розвитку.

Протягом більш ніж 15 років працювала в українських та іноземних телеком корпораціях та інвестиційних компаніях. Займалася зовнішньоекономічною діяльністю, підтримкою розвитку бізнесу, маркетингом та операційним управлінням. Авторка низки наукових публікацій на тему цифрової трансформації у державному управлінні.

Анастасія Бондар / фото Міністерство культури

Від Міністерства закордонних справ призначили Сергія Кислицю — першого заступника міністра закордонних справ України.

З березня 2014 року до лютого 2020 року був заступником міністра закордонних справ України. А з лютого 2020 року до лютого 2025 року — постійним представником України при Організації Об’єднаних Націй.

Сергій Кислиця під час виступу в ООН / фото Міністерство закордонних справ

Від Міністерства фінансів призначили Дмитра Самоненка — заступника міністра фінансів.

У 2005-2007 роках працював на посадах провідного спеціаліста та головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту. Впродовж 2007-2014 року обіймав посади головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерстві праці та соціальної політики України, а також був заступником начальника управління в секретаріаті Кабінету Міністрів України.

З серпня 2020 року по липень 2025 року працював на посаді державного секретаря Міністерства фінансів.

Дмитро Самоненко / фото Українська Рада Бізнесу

Від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства призначили Тараса Висоцького — заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. До роботи в міністерстві обіймав посади в Черкаській ОДА. З березня 2019 року був першим заступником голови, а у червні-липні 2019 року — виконувачем обов’язків голови Черкаської ОДА.

Тарас Висоцький / фото Вікіпедія

Від Міністерства енергетики призначили Артема Некрасова — виконувача обов’язків міністра енергетики. Трудову діяльність розпочав в органах внутрішніх справ міста Суми, згодом працював помічником адвоката. Подальша діяльність пов’язана з енергетикою: працював юрисконсультом юридичного відділу ВАТ “Сумиобленерго”, начальником юридичного відділу ДП НВКГ “Зоря-Машпроект”, радником генерального директора ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

З 2017 року був на керівних посадах АК “Харківобленерго”. Протягом 2020-2021 років — радник директора ДП “Калуська Теплоелектроцентраль-Нова”, згодом — радник президента ДП НАЕК “Енергоатом”.

Артем Некрасов / фото Міністерство енергетики

Від Міністерства освіти і науки призначили Андрія Вітренка — заступник міністра освіти і науки, чинний депутат Київської міськради. У міністерстві працює з 2020 року, був заступником колишнього міністра Сергія Шкарлета.

Андрій Вітренко / фото Міністерство освіти і науки

Хто став відповідальним за окуповані території від державних відомств

Від Державної інспекції ядерного регулювання призначили Ігоря Бендо — заступника голови, заступника головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України. Працює у Держатомрегулюванні з 2007 року, зокрема в Південно-східній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки. З 2017 року до призначення заступником Голови Держатомрегулювання обіймав посаду начальника Південно-східної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки на правах самостійного управління, заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації призначили Ростилава Замлинського — першого заступника голови Держспецзв’язку. У 2020-2021 роках обіймав посаду першого заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

У 2022-2023 роках був заступником міністра оборони України. На цій посаді він фігурував у скандалі щодо закупівлі їжі для ЗСУ за завищеними цінами.

Ростислав Замлинський / фото Держспецзв’язку

Від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) призначили Руслана Слободяна — члена комісії НКРЕКП. З 1997 по 2021 роки працював на різних посадах у “Хмельницькобленерго”. У 2017-2021 роках був технічним директором компанії.

З 2021 по 2024 роки працював головою Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Руслан Слободян / фото Державна інспекція енергетичного нагляду України

Від Пенсійного фонду призначили Ірину Ковпашко — заступницю Голови правління Пенсійного фонду. Протягом 2010-2017 роках була заступницею директора департаменту, директоркою департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України.

Ірина Ковпашко / фото Урядовий контактний центр

Від Фонду державного майна призначили Андрія Шрамка — заступника голови Фонду. Понад 20 років обіймав керівні посади у Фонді державного майна України. До призначення заступником голови був директором Департаменту оренди та розпорядження державним майном Фонду.

З 2020 року залучений до роботи з питань розпорядження державним майном у складі Департаменту оренди та управління державним майном Фонду.

Андрій Шрамко / фото Фонд держмайна

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фізична ідентифікація пенсіонерів: що буде, якщо не пройти її до 31 грудня 2025 року

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію для продовження […]

Важливо

Понад 20 посадовців будуть відповідати за політику щодо окупованих територій: перелік

Уряд призначив посадовців, які працюватимуть у координаційному центрі з питань управління регіонами, де є прифронтові та окуповані території. Відповідальними за ці території стали представники міністерств […]

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. […]

11:00, 27.12.2025 Скопіч Дмитро

Як отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни: інструкція Мінветеранів

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни дає доступ до державних гарантій, виплат і реабілітації. Оформити його можна онлайн через “Дію” або офлайн у ЦНАП. Детальніше […]

Тарифи на комунальні послуги: що зміниться для українців з 1 січня 2026 року

З початком 2026 року тарифи на основні комунальні послуги для населення залишаться фіксованими. Йдеться про електроенергію, газ і воду. Водночас суми в платіжках і надалі […]

15:00, 24.12.2025 Скопіч Дмитро