Дев’ятого листопада ми всі святкуємо День української писемності та мови. Сьогодні чимало українців приєдналися до національного Радіодиктанту єдності. Ми поспілкувалися з викладачкою української мови в Бахмуті, пані Іриною. Жінка вже понад 30 років працює в школі – за цей час, каже героїня, чимало змінилися, зокрема й ставлення до рідної мови в учнів.

Пані Ірина з дитинства мріяла стати вчителькою, спочатку замислювалась над тим, щоб опанувати фах вчителя російської мови та літератури. Однак, доля склалася інакше, дівчина вступила в Артемівське педагогічне училище, звідси почався довгий шлях до української мови. 

«Я спробувала вступати в Донецький університет на російську філологію, але не склалося. Через роки, я повернулися в цей ж університет, але вже на українську філологію. Пригадую, що ще зі школи я завжди писала диктанти українською мовою, грамотніше ніж російською, не усвідомлювала, що, мабуть, це таки були гени», – з посмішкою пригадує пані Ірина.

Вперше на посаду вчителя української мови жінка потрапила в молодості, тоді пригадує бахмутянка, їй дістався дев’ятий клас. Спочатку було важко, намагалася тримати дистанцію з учнями, але з досвідом каже пані Ірина, навпаки зрозуміла, що з вихованцями потрібно мати хороший контакт, щоб знайти підхід до кожного серця.

Учні пані Ірини пишуть Радіодиктант. Фото: Ірина Мироненко

Зараз героїня працює у Бахмутській школі номер 18 ім. Дмитра Чернявського, уроки веде онлайн. Вже близько десяти років пані Ірина з учнями доєднується до написання Радіодиктанту, але цього року він був особливий, деякі діти плакали, адже для кожного цей текст ніс певне значення.

«Я намагаюся дітям не нав’язувати любов до української мови, тому що через примус відбувається відштовхування. Ми з учнями, поки я ще працювала у школі офлайн, дуже багато заходів організовували, поетичних вечорів, знайомилися з українською прозою. Зараз, діти мені кажуть, що зрозуміли і період Розстріляного Відродження і весь складний процес становлення української мови», – каже пані Ірина.

За останній час в учнів відбувся переломний період, діти, які не вважали мову важливою, почали розмовляти українською. Втім, є ще учні, які не змогли перейти на українську, не слід забувати, що це важкий та складний процес, каже героїня.

Фото: Фейсбук, Ірина Мироненко

Читайте також: Вижили під уламками власного дому: історія родини Варичів з Бахмута

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!