Відеограф-документаліст медіапорталу Бахмут.IN.UA  Роман Потапенко вперше за декілька місяців відвідав Бахмут та підготував фоторепортаж життя нашого міста.

Останній раз Роман був в Бахмуті в вересні. Зараз, за його словами, обстрілів тут більше, дуже голосно й небезпечно, але люди все одно гуляють вулицями, займаються своїми справами, місто живе. 

Люди на вулицях Бахмута. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA 

Собака в Бахмуті спостерігає за людьми. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA 

Дороги в місті без людей. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Більшість людей яких видно на вулиці, це ті, хто шукають зв’язок, щоб подзвонити рідним чи спіймати мережу.

Бахмутяни намагаються зловити зв’язок, щоб порозмовляти з рідними. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Місцеві на вулиці. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Саме місто зруйноване росіянами, але випаленої землі, як в Опитному чи районі Забахмутки немає. Будинки понівечені обстрілами, є руйнування, але місто ще живе, людям є куди повертатись і відбудовувати рідний Бахмут.

Понівечений обстрілами Гастроном. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Будинок із стінописом в Бахмуті. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

В Бахмуті продовжують працювати волонтери. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Розтрощені росіянами будинки. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Уламок ракети застряг в асфальті. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Майже кожен багатоповерховий будинок в місті підписаний на дверях словом «Люди». Так само підписують й мешканці приватних будинків на парканах.

Бахмутянин з сигаретою на подвір’ї дому. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Бахмут — місто Фортеця, місто мужності й стійкості, яке відстоює свою свободу.

Військові завантажують в авто пораненого. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Пусті вулиці міста, люди ховаються від обстрілів в підвалі. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Військові на вулицях Бахмута. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Монумент літака. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Бахмутський міський народний дім. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Читайте також: «Карфаген має бути зруйновано»: сім’я Лук’янових з Бахмута про евакуацію в Дніпро

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Покровському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 28 вересня

За даними аналітиків DeepState, протягом 27 вересня російська армія мала просування на Покровському напрямку фронту Донеччини. Противник пройшов вперед поблизу міста Білицьке. На сьогодні місто перебуває у сірій зоні, а його східні околиці — під контролем окупантів.

За інформацією Генштабу ЗСУ, минулої доби на Покровському напрямку зупинили 20 атак. Росіяни штурмували в районах Сергіївки та Молодецького, а також у напрямках Добропілля, Вільного, Білицького, Чернігівки та Мирного.

Втрати рф за 27 вересня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 27 вересня російська армія втратила:

• близько 2 090 військових;
• 1 танк;
• 8 бойових броньованих машин;
• 49 артилерійських систем;
• 2 РСЗВ;
• 2 засоби ППО;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 382 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 490 одиниць автомобільної техніки;
• 7 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

• На Донеччині розширили зону примусової евакуації родин із дітьми: які населені пункти додали
• Росіяни окупували Новоолександрівку — DeepState
• Перші фото зі звільненого Шандриголового: що залишилося від села

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.

Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.

На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.

Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.

Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.

Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х

На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.

Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.

“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.

Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.

Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”

У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.

У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.

Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни

17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.

“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.

Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.

До теми:

Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!